Комунікативна складова як одна з передумов успішної підготовки вчителів-філологів засобами дистанційного навчання

Визначення організаційних, технічних, соціально-педагогічних та навчально-методичних проблем на шляху успішної реалізації дистанційного навчання в Україні. Методи дистанційного навчання: дебати, конференції, сумісне читання, форум, ігри та моделювання.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.04.2019
Размер файла 21,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.147

КОМУНІКАТИВНА СКЛАДОВА ЯК ОДНА З ПЕРЕДУМОВ УСПІШНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ ЗАСОБАМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Олена ЧОРНА (Черкаси)

В умовах інформатизації освітньої сфери та формування світового та західноєвропейського освітнього простору особливо цінним є сучасний досвід західноєвропейських країн у інформатизованій професійній підготовці фахівців різних галузей у ВНЗ завдяки появі і розповсюдженню нових форм навчання, а саме - дистанційного навчання. Ми багато чуємо про можливості і переваги дистанційної підготовки фахівців, проте на практиці багато навчальних закладів використовують термін “дистанційне навчання” просто як рекламний хід для приваблення потенційних абітурієнтів, а за самим терміном стоїть звичайне заочне навчання. Дійсно, для успішної реалізації дистанційного навчання (ДН) навчальним закладам України доводиться долати низку організаційних, технічних, соціально- педагогічних та навчально-методичних проблем. Зупинимось на останньому, а саме на питаннях взаємодії і комунікації в процесі дистанційної підготовки фахівців.

Метою статті є аналіз комунікативної складової як однієї з умов успішної підготовки вчителів-філологів засобами дистанційного навчання.

Зауважимо, що ефективність дистанційного навчання (крім багатьох інших чинників) залежить від організації та методичної якості використаних матеріалів, а також майстерності педагогів, що беруть участь у цьому процесі. У контексті останнього особливо актуальним постає питання комунікації у системі підготовки фахівців засобами ДН. Крім того, якщо йдеться про підготовку вчителя-філолога (зокрема, філолога іноземних мов) засобами ДН зокрема, варто відзначити методичні принципи дистанційного навчання іноземним мовам, окреслені О. Фроловим та О. Шкодовою [2]:

Принцип комунікативності, що забезпечує контакт з викладачем, а також роботу в малих групах. При цьому використовують різні проблемні завдання, розробки спільних проектів, зокрема, міжнародні з носіями мови.

Принцип свідомості, що передбачає опору на певну систему правил, що випереджають формування навичок та у сукупності надають користувачам уявлення про систему мови.

Принцип опори на рідну мову користувача. Цей принцип повинен знаходити висвітлення в організації ознайомлення користувача з новим мовним матеріалом при формуванні орієнтовної основи дій.

Принцип наочності, що передбачає різні види та форми наочності: мовну наочність (відбір автентичних текстів, мовних зразків, що демонструють функціональні особливості досліджуваного матеріалу тощо); зорову наочність, при використанні різноманітних мультимедійних засобів, організації відеоконференцій; слухову наочність, яка передбачає необхідність використання певних програмних засобів, а також аудіоконференцій.

Принцип доступності, що забезпечується в дистанційних курсах не тільки за рахунок відповідної розробки навчального матеріалу різних рівнів складності, а й за рахунок інтерактивного режиму роботи.

Принцип позитивного емоційного фону формує мотивацію навчання для кожного користувача, що дуже важливо при системі дистанційного навчання і що досягається, з одного боку, специфічною системою навчання, а з іншого - системою відносин між викладачем і користувачем у процесі навчання. Якщо при очній системі навчання створення атмосфери доброзичливості, взаєморозуміння та довіри відіграє величезну роль, то при дистанційному навчанні це також одна з основних умов успіху, що гарантує кожному користувачу почуття задоволення від виконаної роботи.

Як бачимо, принцип комунікативності як методичний аспект та сама комунікація в ширшому розумінні (фахівці дистанційного навчання називають це зворотнім зв'язком) відіграє чи не найголовнішу роль в системі успішної підготовки вчителів-філологів.

Взаємодію студента і викладача можна умовно поділити на два рівні - інформаційний та особистісний. На думку Н. Шамхалової. та В. Тинного при дистанційній освіті особистісна взаємодія досить обмежена, адже нібито відсутні соціальні контакти, а також умови формування навичок колективної роботи у соціальному середовищі [3]. Ми не можемо погодитись із наведеною точкою зору, тому що наявність соціальних мереж, чатів та віртуальних навчальних середовищ в цілому надають відмінні можливості для побудови соціальних спільнот і мереж для успішної особистісної взаємодії. Отже, на противагу поширеній думці про те, що недоліком дистанційного навчання є недостатній рівень особистісної комунікації [3, 98-103], наведемо розуміння ДН одним із авторів теорії незалежного дистанційного навчання М.Муром, який розглядає ДН як систему, що базується на наступних підсистемах: учень, вчитель, метод комунікації, а для того, щоб забезпечити змістовний навчальний досвід та скоротити “транзакційну дистанцію”, необхідна співпраця трьох ключових аспектів ДН (спілкування/ інтерактивності між студентами та викладачем, структури навчальної програми та автономії/ самостійності студента) [5, 78-88]. Отже, зі зміною освітньої парадигми важелі впливу на навчальний процес зміщуються у бік студента, постійна взаємодія стає головною рисою комунікації, в наслідок чого виникає поняття “інтерактивності”, що стає основою комп'ютерної комунікації в ДН, відрізняє його від інших форм навчання. Ми погоджуємось із думкою української дослідниці Г. Яценко, яка стверджує, що “комунікативність ДН являє собою властивість ДН, що заснована на визнанні комунікації у якості однієї з основних складових процесу ДН” [4, 56-58]. Ми також поділяємо точку зору М.Мура, який виділяв наступні види інтерактивності в системі ДН: взаємодія учня з контекстом (навчальним матеріалом), взаємодія учня із вчителем та взаємодія учня з учнем [5]. На сучасному етапі розвитку ДН всі вище вказані види взаємодії відбуваються при безпосередній участі інформаційно- комунікаційних технологій, від рівня інтерактивності яких залежить зближення вчителя та учня в просторовому вимірі.

Дослідження Джилі Семон (G. Salmon) показують, що практично всі дистанційні студенти проходять п'ять етапів повноцінного спілкування протягом навчання: доступ та мотивація (визначення і вирішення проблем доступу до засобів спілкування, надання необхідних інструкцій, підвищення мотивації до спілкування); соціалізація (залучення до процесу спілкування, визначення себе в соціальній групі); обмін інформацією (обмін інформацією про себе, визначення форм кооперації, рекомендації та поради тьютора, проведення цільових та корисних дискусій); конструювання знань (дискусія за тематикою навчального матеріалу, продуктивна взаємодія, встановлення взаєморозуміння, спроби організації співробітництва); розвиток (активне використання отриманої інформації та навичок для досягнення власних цілей) [6, 28-30].

Кожний етап вимагає від учасників володіння певними технічними навичками, а також вимагає від модератора володіння певними навичками е-модерації, а шкала інтерактивності (вертикальна) показує рівень та інтенсивність взаємодії між учасниками.

Один із корифеїв ДН в Україні, В. Кухаренко, вважає (і ми не можемо не погодитися), що організація спілкування - одне із головних завдань у організації дистанційного курсу [1, 266-276]. На його думку, спілкування у ДН може мати такі форми: спілкування із викладачем (тьютор не є єдиним і найавторитетнішим джерелом інформації, а лише керує пізнавальною діяльністю і допомагає кожному студенту знайти оптимальну пошукову траєкторію в інформаційному просторі); спілкування з колегами (робота в групах, участь у ситуаційних та ділових іграх значно збільшують мотивацію навчання); дискусійний форум (форма взаємодії, керована викладачем і побудована на різноманітті точок зору студентів щодо конкретної проблеми, вимагає від викладача уміння керувати ходом дискусії); навчання у співпраці (формує мотивацію та підвищує інтерес до навчання, а можливість обговорювати навчальну інформацію та відстоювати точку зору є важливою умовою формування впевненості і засвоєння навчальної інформації); звітування та домашні завдання (студент повинен вміти викласти те, що він вивчив, дослідити існуючу власну систему знань, умінь, навичок та прослідкувати зміни і коригування, що в ній відбуваються).

Для проведення навчання тьютор може користуватися різними методами (як синхронними, так і асинхронними), а саме: читання та відповіді, дебати, конференція, сумісне читання, обговорення ідей, відкритий форум, ігри та моделювання, майстер-клас, гостевий лектор, чат, та різними засобами: електронна пошта, чат, відео-конференція, форум, дошка оголошень, засоби зв'язку (типу скайп, ICQ, QIP тощо), навіть соціальні мережі та ін.. дистанційний навчання дебати педагогічний

Багато технологій, які колись вважалися інноваційними, зараз є невід'ємною умовою організації ДН, наприклад, веб-сайти, асинхронні конференції, потокове аудіо/відео, навіть синхронні засоби зв'язку, такі як віртуальна класна дошка для відеоконференцзв'язку. Весь цей інструментарій ДН можна, звичайно, знайти у віртуальних навчальних середовищах (ВНС) (англ. Virtual Learning Environments, VLE).

Узагальнюючи все вище сказане, виокремимо низку характеристик, які повинні бути властиві будь-якому виду дистанційного навчання, щоб його можна було розглядати як ефективним, а передусім при підготовці вчителя- філолога:

- дистанційне навчання припускає ретельніше та детальніше планування діяльності користувача, її організацію;

- чітку постановку завдань і цілей навчання;

- доставку необхідних навчальних матеріалів;

- ключове поняття освітніх програм дистанційного навчання -інтерактивність;

- курси дистанційного навчання повинні забезпечувати максимально можливу інтерактивність між користувачем і викладачем, зворотний зв'язок між користувачем і навчальним матеріалом, а також можливість групового навчання;

- досить важливо передбачати високоефективний зворотний зв'язок; щоб користувачі могли бути впевненими в правильності своїх дій, зворотний зв'язок повинен бути як оперативним, так і відстроченим у вигляді зовнішньої оцінки;

- найважливіший елемент будь-якого курсу - мотивація, для якої потрібно застосовувати різноманітні засоби та прийоми;

- структура курсу дистанційного навчання повинна бути модульною, щоб користувач мав можливість усвідомлювати своє просування від модуля до модуля, міг би вибирати будь-який модуль на свій розсуд або за порадою керівного педагога, залежно від рівня знань. Модулі великого обсягу помітно знижують мотивацію навчання;

- особливе значення при навчанні іноземним мовам має звуковий супровід, який може бути реалізований за допомогою мережних технологій, а також наявність відеоматеріалів.

Тож, сучасні інформаційні технології дають необмежені можливості для вирішення проблем дистанційного навчання, тому що можливе зберігання, обробка та доставка інформації на будь-яку відстань, будь-якого обсягу та змісту. За таких умов на перший план при організації системи дистанційного навчання виходить його методологічна та змістовна організація. Також зважають не тільки на відбір змісту для засвоєння, а й на структурну організацію навчального матеріалу [2].

Успішність дистанційного навчання також в значній мірі залежить від уміння викладача сприяти взаємодії студентів на різних рівнях, організувати спілкування в режимах студент- викладач, студент-студенти, заохотити їх до навчання, участі у проектах тощо.

БІБЛІОГ АФІЯ

Биков В. Ю. Технологія створення дистанційного курсу : навчальний посібник / В. Ю. Биков, В. М. Кухаренко, Н. Г. Сиротенко, О. В. Рибалко, Ю. М. Богачков. - К. : Мілленіум, 2008. - 324 с.

Фролов О. В. Дистанційне навчання іноземним мовам і його методичні принципи / О. В. Фролов, О.Я. Шкодова. - Електронний ресурс. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.Ua/portal/Soc_Gum/Menedzhment/2 008_10/flarov.htm.

Шамхалова Н. А. ДН іноземній мові: психолого-педагогічні особливості / Н. А. Шамхалова, В. І. Тинний // Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України. - Одеса, 2002. - № 9, ч. 1. - С. 98-103.

Яценко Г. Ю. Феномен комунікативності в системі ціннісних пріоритетів дистанційного навчання: фактори інтенсифікації / Г. Ю. Яценко. - Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009. - 122 с.

Moore M. Learner autonomy: the second dimension of independent learning / M. G. Moore // Convergence. -1972. - V. 2. - P. 78-88.

Salmon G. E-moderating: the key to teaching and learning online / G. Salmon. - Routledge, 2004. - 242 p.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.