Система студентського самоврядування як середовище виховання соціальної активності

Студентське самоврядування ВНЗ є тим виховним середовищем, в якому студент може не лише проявити себе, а і виховати професійно значимі риси своєї особистості, серед яких важливе місце займає соціальна активність. В умовах болонського процесу розвиток діяльності органів студентського самоврядування може бути віднесене до високого рангу значущості у вихованні і підготовці майбутніх фахівців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз літератури [4; 11] показав, що проблемі виховного простору в останні роки приділяється велика увага дослідників. Разом з тим, поряд з поняттям «виховний простір» (А.В. Гаврилін, Н.Л. Селіванова, І.Г. Ніколаєв), часто використовується поняття «освітній простір» (Е.Ф. Зеєр, Н.В. Кузьміна, К.С. Махмурян, Г.В. Мухаметзянова, Е.А. Ямбург), «виховуюче середовище» (А.Г. Калашников, А.П. Пінкевич, С.Т. Шацький, Н.Є. Щуркова) та інші. Українські учені І. Бех [1], Т. Бондар [2], М. Гриньова [6], І. Зязюн [7], А. Капська [8] та інших в своїх працях розглядають організаційні аспекти самоврядування студентів як суб'єктів, проблеми їхньої соціалізації та самореалізації, становлення студентів як суб'єктів життєтворчості, суб'єктів та об'єктів виховного середовища ВНЗ.

Мета статті полягає в описі поглядів на поняття «соціальної активності» та науковому обґрунтуванні практичних аспектів виховання соціально активної особистості майбутнього вчителя в системі студентського самоврядування.

Виклад основного матеріалу. Спираючись на теоретичні та практичні дослідження, можемо сформулювати робоче визначення поняття студентського самоврядування, як організаційної системи, інституту включення всіх її членів в колективне управління процесами життєдіяльності, спрямоване на розвиток особистості студента, який досягається за допомогою самоактивізації та саморегулювання.

Аналіз і узагальнення досліджень дозволили виділити наступні основні завдання студентського самоврядування:

• формування у студентів відповідального і творчого ставлення до навчання, суспільної діяльності і продуктивної суспільно-корисної праці;

• сприяння оволодінню кожним студентом навичками продуктивної самостійної роботи і наукової організації праці, всебічному розвитку особистості шляхом включення в різноманітні види діяльності;

• забезпечення принциповості, об'єктивності і компетентності при реалізації прав студентів;

• формування у членів колективу на основі самостійності у вирішенні питань студентського життя активної життєвої позиції, навичок управління колективом, державними і суспільними справами, що знайдуть своє втілення в подальшій професійній діяльності майбутніх педагогів;

• виховання у студентів відчуття господаря в своєму навчальному закладі, пошани до закону, норм моральності і правил співіснування та співпроживання;

• створення обстановки нетерпимості до правопорушників, пияцтва і інших антигромадських проявів та девіантної поведінки;

• надання допомоги адміністрації, професорсько-викладацькому складу в організації і вдосконаленні навчально-виховного процесу (через своєчасний всебічний аналіз якості знань студентів, причин низької успішності з подальшим уживанням конкретних заходів за наслідками аналізу і усунення цих причин);

• пошук і організація ефективних форм самостійної роботи студентів;

• організація системи контролю за навчальною і трудовою дисципліною студентів, правилами гуртожитку;

• своєчасність застосування суспільної та дисциплінарної дії щодо порушників;

• активізація діяльності громадських організацій у педагогічному закладі, надання допомоги в реалізації їх статутних цілей і завдань;

• організація вільного часу студентів, сприяння всебічному розвитку особистості кожного члена студентського колективу та допомога в самореалізації талановитої молоді;

• організація системи вивчення і обліку громадської думки студентів з найважливіших питань життя університету і створення умов, при яких забезпечується участь кожного зацікавленого студента в обговоренні проблем, ухваленні і виконанні рішень;

• збереження бібліотечного і аудиторного фонду, лабораторного обладнання і приладів, житлового фонду гуртожитків, спортивних споруд та ін.;

• встановлення і підтримка контактів з молодіжними організаціями інших освітніх закладів і країн.

Діяльність студентів педагогічного вищого навчального закладу з самоуправління має спектр можливостей для виховання перспективного вчителя-професіонала, здібного до сміливих самостійних інноваційних педагогічних рішень. Прагнення та готовність студентів брати активну участь в рішенні навчально-виховних задач, що стоять перед педагогічним університетом, формує самостійне мислення, соціальну активність, організаторські та комунікативні здібності, що, поза сумнівом, важливо для формування професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя. Є підстави вважати, що актуальність залучення студентів педагогічного університету до самоврядної діяльності буде зростати у зв'язку з великою потребою підготовки такого вчителя, який здатний активно добиватися перебудови школи у відповідності до потреб життя. Ось чому так важливо виховувати в особистості майбутнього вчителя такі якості, як самостійність мислення, волелюбність, заповзятливість, особиста творча активність, що й буде складати необхідну енергійну базу для виявлення творчого підходу в педагогічній діяльності.

Особливе місце в теоретико-методологічному обґрунтуванні системи розвитку студентського самоврядування та форм його функціонування займає категорія «принципи», яка визначає основні підходи, норми, регулятиви, що дозволяють керувати відповідними процесами за визначеними канонами. Принципи розвитку студентського самоврядування в ємкій та лаконічній формі намічають загальну стратегію і тактики підтримки самоврядування студентства, його змістовну направленість, організаційно-педагогічні підстави в руслі певного концептуального розвитку. Принципи фіксують в собі ідеї гуманістичного підходу до особистості студента. Виділимо сукупність наступних принципів розвитку студентського самоврядування, якими слід керуватися в умовах педагогічного закладу:

- Принцип співуправління. Під співуправлінням слід розуміти діяльнісну, добровільну участь студентів у розробці задач, які стосуються організації усіх сторін життєдіяльності навчального закладу при тісній взаємодії з викладачами як наставниками в їх рішенні [3].

- Принцип особистісно зорієнтованого підходу реалізує гуманістично орієнтовану концепцію виховання особистості студента та відбивається певним чином в програмах розвитку студентського самоврядування.

- Принцип програмно-цільового підходу вказує на способи формування змістовного компоненту діяльності, який ґрунтується на студентській ініціативі.

- Принцип мотиваційного забезпечення відображує обумовленість його ефективності, сформованістю у студентів діяльнісних мотивів участі в різноманітних видах самостійної суспільної роботі, розуміння значущості її виконання для блага інших людей, свого навчального закладу та власного особистісного самоствердження [9].

- Принцип профілізації студентського самоврядування в педвузі вказує на важливість залучення особистості майбутнього вчителя до неї крізь призму особливої важливості освоєння організаторської культури в професіональному розумінні як важливої умови підготовки до виховної роботи в школі. Слід відмітити, що активність студента в суспільній діяльності можна розглядати як важливий засіб виховання зацікавленості до педагогічної професії, розуміння глибини творчого компоненту в ній.

- Принцип системності та взаємопов'язаності рівнів реалізації студентського самоврядування в педвузі сприяє проясненню структури та ходу поступового розвитку соціальної активності майбутніх вчителів на різних рівнях.

- Принцип диференціації розглядається як організаційно-педагогічна підстава для розкриття самого процесу становлення та розвитку студентської ініціативи в педвузі від початкового етапу до досягнення високого рівня його розвитку.

- Принцип відкритості в регіональному середовищі вказує на важливість задач активного самовизначення особистості майбутнього вчителя як громадянина, суспільного та соціального діяча, що знаходить своє відображення в участі в молодіжному русі регіональних соціально значущих проектах.

Вся сукупність вище зазначених принципів з урахуванням поставлених цільових установок дозволяє сформувати уявлення про цілісну структуру системи розвитку студентського самоврядування в педагогічному закладі. Характеризуючи систему студентського самоврядування зазначимо, що вихованню соціально активної особистості майбутнього вчителя в цій системі сприяють такі умови:

1) Опора на природні пристрасті людини до розвитку, дорослішання, свободи.

2) Опора на потреби і можливості студента.

3) Організація спільної діяльності із соціальним спрямуванням, яка створює сприятливі умови для самоствердження та самореалізації студентів.

4) Позитивна мотивація.

5) Рефлексивна суб'єкт-суб'єктна взаємодія викладачів та студентів, яка сприяє вихованню соціальної активності особистості.

6) Гуманістичний характер міжособистісних стосунків студентів в системі студентського самоврядування.

Створюючи систему виховання соціальної активності майбутніх учителів у системі студентського самоврядування ми виходили з ряду факторів: вікового періоду навчання, специфіки навчання і діяльності в самоврядуванні, спілкування та взаємодії. Коротко їх розглянемо. Віковий період навчання (18-22 роки) пов'язаний зі зміною системи поглядів, ціннісних орієнтацій, внутрішньої позиції особистості, прийняттям на себе відповідальності за власне життя, переоцінкою стосунків з людьми та зміною стратегії взаємодії з ними. Оскільки цей вік є періодом інтенсивного формування рис характеру та становлення особистості, то він є оптимальною основою для виховання соціальної активності. Специфіка навчання та системи студентського самоврядування вищого педагогічного навчального закладу пов'язані із засвоєнням студентами особливостей професійно- педагогічної та організаторської взаємодії, соціально спрямованої діяльності, розвитком гуманістичної спрямованості та спеціальних здібностей [10, с. 232-235.]. Це є оптимальною основою для виховання соціальної активності майбутніх учителів.

Фактор спілкування і взаємодії полягає в тому, що студенти здійснюють комунікацію в організованих групах та системі студентського самоврядування з активними процесами групової динаміки, що є сприятливим соціально-психологічним підґрунтям для виховання соціальної активності.

Структура розробленої системи виховання соціальної активності майбутніх учителів у системі студентського самоврядування зображена на мал. 1. Розроблена система має інноваційний характер. Виходячи з визначення сутності поняття «інновація», за Б. Гриньовим та В. Гусевим, це «новація (новий продукт, нова технологія, новий спосіб організації), що реалізується в будь якій сфері діяльності, незалежно від природи самої новації та характеру відповідної діяльності» [5, с. 14].

Представлена система ґрунтується на середовищному підході до виховання. В процесі виховання соціально активної особистості майбутнього вчителя кожен студент залучається до виховного середовища, утвореного чотирьма компонентами: системою студентського самоврядування, волонтерською діяльністю, тренінгом «Виховання соціальної активності» та проектом «Тиждень вишиванки».

Виховне середовище, яке сприятиме вихованню соціально активної особистості, має відповідати таким принципам:

- гуманістична спрямованість;

- інтеграція навчальної та пізнавальної діяльності;

- полікультурна толерантність;

- моделювання театральної діяльності;

- моделювання творчої діяльності.

Виховання соціально активної особистості майбутнього вчителя відбувається в чотири етапи:

1) Діагностичний.

2) Підготовчий.

3) Змістовно-діяльнісний.

4) Рефлексивний.

На діагностичному етапі визначається рівень вихованості соціально актичних якостей особистості, степінь тривожності та інші фактори від яких залежитиме подальше виховання соціальної активності.

Мал. 1. Виховання соціально активної особистості майбутнього вчителя в системі студентського самоврядування

Підготовчий етап передбачає участь в тренінгу «Виховання соціальної активності».

Наприкінці тижневого тренінга його учасники реалізують соціально спрямовану одноденну акцію та розробляють більш глобальний проект, втілення його вимагатиме залучення студентів до студентського самоврядування. Після проходження тренінгу, написання та реалізації одноденних соціальних проектів студенти отримують відповідний сертифікат.

Особливий акцент у розробленій системі робиться на проведенні якісних тренінгів.

Комплексне виховання соціально активної особистості майбутніх учителів у системі студенстького самоврядування має бути спрямоване на формування психологічної готовності до здійснення соціально спрямованої діяльності, яка структурно включає в себе мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та корекційний компоненти.

Мотиваційна готовність до соціально спрямованої діяльності характеризується внутрішньою готовністю до прийняття ролі лідера, бажанням здійснювати соціально значимі дії, активно взаємодіяти в соціумі, інтересом до організаторської діяльності і т.д.

Когнітивна спрямованість до соціально спрямованої діяльності включає розуміння поставлених професійно-педагогічних задач, знання стилів і стратегій діяльності, алгоритмів організаторської діяльності в групі, здатність до практичного мислення тощо.

Діяльнісна готовність передбачає розвинуту здатність до практичних соціально значимих дій, уміння використовувати знання про соціальну активність в педагогічній діяльності, студентському самоврядуванні, швидкість прийняття управлінських рішень тощо.

Корекційна готовність до соціально спрямованої діяльності полягає у коригуванні в залежності від обставин своєї діяльності, гнучкості у використанні її стилів у студентському самоврядуванні та педагогічній діяльності, передбаченні кількох варіантів розвитку подій і т.д.

Таку інтегральну психологічну готовність до соціально спрямованої діяльності формуємо в ході реалізації системи виховання соціально активної особистості майбутніх учителів у студентському самоврядуванні. Окрім тренінгу «Виховання соціальної активності» реалізується залучення студентів у різноманітні напрямки діяльності системи студентськогосамоврядування та волонтерської діяльності.

У контексті системи виховання соціально активної особистості майбутніх учителів діяльність студентської ради ПНПУ імені В.Г. Короленка реалізується в наступних соціально важливих проектах і програмах. Це акції волонтерського загону до Дня Святого Миколая та «Дня захисту дітей», «Благодійний ярмарок», організація щорічного благодійного студентського «Віденського балу», участь у всеукраїнських благодійних програмах «Серце до серця», «Зроби світ кольоровим»; проект «Тиждень вишиванки» та «Дні польської культури», акції клубу інтелектуальної творчості та ін.

Важливою стороною залучення студентів до студентського самоврядування є встановлення зв'язків між вищими навчальними закладами: організація круглих столів, форумів, конференцій. Це сприяє мобільності студентів та підвищує їх активність. При цьому необхідно розширювати кругозір студентів участю їх у всеукраїнських та міжнародних організаціях.

соціальний активність студентський самоврядування

Висновки

Розроблена система виховання соціально активної особистості майбутнього вчителя у системі студентського самоврядування спрямована на реалізацію таких завдань: створення умов для розвитку в майбутніх учителів гуманістичної спрямованості та мотивації до участі в студентському самоврядуванні; формування в студентів знань про соціальну активність та студентське самоврядування; сприяння набуттю майбутніми вчителями комунікативних, організаторських умінь, розвитку навичок роботи в команді та соціального проектування; спонукання майбутніх учителів до саморегуляції власної соціальної та організаторської діяльності; використання потенційних можливостей виховного середовища як засобу виховання соціально активної особистості майбутнього вчителя; залучення студентів до соціально спрямованої діяльності в студентському самоврядуванні; забезпечення поетапного виховання соціальної активності. Реалізація розробленої системи передбачає комплексне використання різноманітних принципів, методів, форм, технологій навчання і виховання, результатом якого є майбутній вчитель із високим рівнем вихованості соціальної активності.

Бібліографія

1. Бех І.Д. Пріоритети виховання сучасної вузівської молоді / І.Д. Бех // Виховна робота у вищому навчальному закладі: симбіоз нового і традиційного : зб. наук. праць. - Кам'янець-Подільський, 2001. - С. 17-22.

2. Бондар Т.І. Студентське самоврядування у вищих навчальних закладах США: особливості становлення та сучасний стан : навч.-метод. посіб. / Т. І. Бондар. - Черкаси, 2008. - 132 с.

3. Воспитательная работа в современном педвузе: Методическое пособие / Под ред. З.Г. Нигматова. - Казань: КГПУ, 1999. - 92 с.

4. Гаврилин А.В. Развитие отечественных гуманистических воспитательных систем / А.В. Гаврилин. - Владимир: Изд-во ВОИУУ, 1997. - 208 с.

5. Гринев Б.В. Инноватика : учеб. пособ. для студ. ст. курсов ХНУ / Б.В. Гринев, В.А. Гусев. - Х. : Институт монокристаллов, 2004. - 452 с.

6. Гриньова М.В. Специфіка структурної організації та змісту діяльності студентського самоврядування у вищих навчальних закладах США / М.В. Гриньова // Вісник Черкаського університету : зб. наук. праць. - Черкаси, 2009. - Вип. 145. - С. 156158 - (Педагогічні науки).

7. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії : наук.-метод. посіб. / І.А. Зязюн. - К., 2000. - 309 с.

8. Капська А.Й. Деякі особливості формування готовності студентів до професійної творчості / А.Й. Капська // Моделювання виховної діяльності в системі професійної підготовки студентів : теорія, практика, програми / за заг. ред. А.Й. Капської. - К., 1998. - С. 5-12.

9. Кін О. М. Розвиток студентського самоврядування у вітчизняній педагогічній теорії та практиці / О. М. Кін // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. - Х., 2008. - Вип. 33. - С. 106-112.

10. Кращенко Ю. Особливості системи студентського самоврядування вищого педагогічного навчального закладу / Ю. Кращенко // Гуманітарні та соціальні науки : матеріали ІІІ міжнар. конф. молодих вчених HSS-2011, (Львів, 24-26 лист. 2011 р.) / Нац. ун-т «Львівська політехніка». - Львів, 2011. - С. 232235.

11. Селиванова Н.Л. Воспитательное пространство как объект педагогического исследования / Н.Л. Селиванова. - Калуга: Институт усовершенствования учителей, 2000. - 248 с.

Размещено на Allbest.ru