Ресурсний підхід у підготовці майбутніх вчителів фізики до інноваційної діяльності
Основи взаємодії професорсько-викладацького складу і студентів. Аналіз педагогічних технологій і основних ідей ресурсного підходу для підготовки майбутніх фахівців до інноваційної діяльності. Визначення змісту ресурсовідповідності та ресурсозбереження.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.04.2019 |
| Размер файла | 81,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
РЕСУРСНИЙ ПІДХІД У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИКИ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Людмила СУХОВІРСЬКА (Кіровоград)
Постановка проблеми. Нова освітня система в Україні будується на засадах розвитку творчого потенціалу людини, спрямованості професійної підготовки на самовизначення, стабільно активну життєдіяльність людини у змінних соціальних умовах.
Однією з домінуючих тенденцій розвитку людства є інноваційність.
Модернізаційні перетворення стосуються і аспектів підготовки майбутніх учителів фізики, як активної особистості, здатної продуктивно використовувати внутрішні і зовнішні ресурси до інноваційної діяльності. Швидкий розвиток інформаційного суспільства потребує реалізації таких ресурсів.
Ведучими в цьому мають бути педагогічні вищі навчальні заклади, які покликані розробляти і визначати ефективні шляхи реалізації ресурсного підходу у підготовці майбутніх фахівців, і зокрема вчителів фізики. Інноваційна діяльність повинна забезпечити високий рівень професійних знань, умінь студентів, сформувати їх творчу активність до самовдосконалення.
Аналіз основних досліджень і публікацій. Серед науковців, які займалися розробкою проблем підготовки майбутнього вчителя до інноваційної діяльності виокремлюють І. Авдєєва, Л. Березовська, В. Гінзбург, Л. Даниленко, О. Кіяшко, О. Сидоренко, В. Толстой, Т. Шемет. Основи інноваційності у сфері педагогіки розкрила І. Дичківська [2].
Проблеми ресурсного підходу в педагогіці розглядають Т. Давиденко, В. Лозова, Т. Цецоріна, Т. Шамова, І. Якиманська та ін. [3]. Його визначають як сукупність умов і засобів, необхідних для реалізації потенційних можливостей людини.
Ресурсний підхід у підготовці майбутніх учителів до інноваційної діяльності в теоретичному аспекті ґрунтується на філософській концепції А. Маслоу,
Ф. Герцберга, Д. Макгрегора, положеннях теорії гуманізму [5].
Формулювання цілей статті. Метою статті є розкриття найважливіших сучасних тенденцій у підготовці майбутніх вчителів фізики до інноваційної діяльності на основі ресурсного підходу.
Виклад основного матеріалу дослідження. Під впливом інформаційного навантаження та науково-технічного прогресу сучасна освіта довгий час перебуває в стані неперервного організаційного реформування та переосмислення встановлених психолого-педагогічних цінностей. Головну роль при цьому відіграє інноваційний потенціал суспільства, що потребує людей, здатних системно й конструктивно мислити, швидко знаходити потрібну інформацію, приймати адекватні рішення, генерувати нові ідеї. Результатом інноваційної педагогічної діяльності є створення нового (оригінальних прийомів, цілісних педагогічних концепцій), що змінює звичний погляд на явища, перебудовує суспільно-педагогічні відносини. Тобто, педагог в інноваційному педагогічному режимі - це дослідник власної особистості та діяльності тих, кого він навчає і виховує. Це повністю збігається з поглядами В.О. Сухомлинського. Результативність інноваційної діяльності педагога залежить не лише від його професійної майстерності, а й від позитивної «Я»-концепції, особистісної готовності розпочати перетворення навчально-виховного процесу. Сучасна педагогічна практика потребує вчителя, який засобами власних особистісних ресурсів, орієнтує на всебічний і гармонійний розвиток кожного учня.
Узагальнення засобів особистісних ресурсів суб'єктів навчання привів до прояву ресурсного підходу. Цей підхід при підготовці майбутніх вчителів фізики передбачає розкриття питань про організацію інноваційного навчання, зорієнтованого на пошук і розвиток потенційних можливостей кожного студента - майбутнього вчителя. Ресурс визначається як сукупність об'єктивно існуючих умов і засобів, необхідних для реалізації потенційних можливостей суб'єкта педагогічного процесу. Ресурси поділяються на зовнішні (засоби й умови довкілля) і внутрішні - індивідуальні та колективні. Ресурсний підхід узгоджує зовнішні і внутрішні індивідуалізовані ресурси особистості на засадах реалізації особистісної зорієнтованості професійної освіти, забезпечення професійного індивідуального розвитку суб'єкта, позитивного зворотнього зв'язку.
В основі ресурсного підходу лежить принцип відповідності завдань до наявних і необхідних ресурсів, без яких декларований розвиток майбутнього педагога стає мрією [4].
Ресурсне навчання - це комплекс методів та засобів навчання, спрямованих на цілісний підхід до організації навчального процесу, який зорієнтований не тільки на засвоєння знань і набуття навичок, але і на тренінг здібностей самостійного й активного перетворення інформаційного середовища шляхом пошуку і практичного застосування інформаційних ресурсів.
Особистість, послідовно пізнаючи основи професійних навчальних дисциплін, вивчає свої ресурси, самореалізовується і професійно зростає у процесі тривалої підготовки, вчиться враховувати вікові, психологічні, інтелектуальні особливості учнів у майбутній професійній діяльності. На наш погляд, усі означені вище завдання об'єднує ресурсний підхід до підготовки майбутнього фахівця фізики, який базується на ідеях-концептах: гуманізації процесу навчання; гармонізації фізичних, моральних та інтелектуальних якостей особистості вчителя і учня; інтеграції універсальних, спеціальних професійних і загальнопедагогічних знань, умінь та навичок; єдності теорії та практики у підготовці майбутнього вчителя, зокрема фізики та включає дві теоретичні складові - ресурсну та інноваційну.
Зовнішні ресурси забезпечують, реалізацію валеологічних завдань інноваційного навчання, організацію професійної підготовки майбутніх учителів фізики у комфортних умовах. Основою взаємодії професорсько-викладацького складу і студентів є реалізація індивідуальних ресурсів кожного студента, створення умов для реалізації індивідуальних можливостей.
Інновації самі по собі не виникають, вони є результатом наукових пошуків, передового педагогічного досвіду окремих учителів і цілих колективів.
Основні ідеї ресурсного підходу, які мають бути враховані в підготовці майбутніх вчителів фізики до інноваційної діяльності наступні:
- кожна особистість прагне зробити свій внесок у реалізацію освітніх цілей розроблених педагогічним колективом освітнього закладу. Стосовно педагогічного процесу інновація означає введення нового в цілі, зміст, форми і методи навчання та виховання. Інноваційною стає спільна діяльність вчителя і учня;
- методичне забезпечення освітнього процесу майбутніх педагогів має бути спрямоване на забезпечення професійної і навчальної самостійності, самоорганізації, творчості, відповідальності, особистого самоконтролю;
- завдання керівників освітніх закладів на різних рівнях організації педагогічного процесу полягає в ефективному використанні людських ресурсів;
- керівники створюють такі умови, в яких кожний педагог зможе максимально виявити свої здібності, своїми діями і заходами забезпечують участь членів педагогічного колективу у вирішенні важливих проблем, розширення їх самостійності і самоконтролю;
- необхідність розумного поєднання функцій централізації й децентралізації в управлінні навчальним закладом, які забезпечують професійну зацікавленість й ініціативу педагогів [4];
- інноваційна діяльність сприяє підвищенню свого статусу, оскільки на особистісному самодіяльному рівні найбільш повно може використати свої зовнішні і внутрішні ресурси [6].
Тоді ресурсний підхід у системі підготовки майбутніх учителів фізики до інноваційної діяльності передбачає зміну форми організації та системи управління освітою, формуванню стилю педагогічної діяльності який забезпечує підготовку не просто працівників, а фахівців, головною рисою яких є «здібний серед здібних».
Згідно домінуючої освітньої парадигми у сучасному навчальному закладі інтенсивно запроваджуються інформаційно-комунікаційні технології навчання. Вони дозволяють нейтралізувати недоліки традиційного навчання - обмежену динаміку та відсутність елементів інтерактивності та наочності. Інформаційні ж ресурси сприяють розвитку мотивації суб'єктів до навчання. До їх структури відносяться базові та мереживі операційні системи, програмні засоби загального призначення, прикладні програмні засоби, професійно-орієнтовані програми, авторські навчальні матеріали, автоматизований комплекс для роботи з бібліотечними фондами тощо. Реалізація цих ресурсів дозволяє накопичувати і використовувати необхідні знання, організовувати різноманітні форми діяльності з самостійного пошуку інформації, забезпечувати розвиток інтелектуального потенціалу студента, створювати мікрокомп'ютерні фізичні лабораторії, проводити віртуальний фізичний експеримент.
Електронний фонд мультимедійних програм, банк інформаційних ресурсів дозволяють змінювати традиційні методи навчання інтенсивні на інноваційні, видобувати знання з різних джерел і застосовувати їх на практиці.
Інноваційне управління змінює форми і методи діяльності усіх учасників педагогічного процесу. Основою оцінки їх діяльності стає новизна: абсолютна (відсутність аналогів та прототипів), відносна, ретроінновація.
Об'єктивні та суб'єктивні фактори діяльності впливають на ефективність реалізації педагогічної інновації. Головним серед них є управлінсько-педагогічний чинник. Успішність або неуспішність інноваційного процесу залежить від того, наскільки керівник навчального закладу підготовлений на розвиток, новаторство, інноваційність.
При підготовці майбутніх учителів фізики інноваційний компонент включає уточнення засобів організаційного, науково-методичного, психологічного, матеріально-фінансового характеру. Цей компонент забезпечує інноваційну діяльність майбутніх вчителів фізики, сприяє активізації їхньої потенційної можливості для розв'язання складних педагогічних проблем. Зміст цього компоненту включає виготовлення нового продукту освітнього процесу - оновлення навчальних програм, підручників, посібників тощо.
Набутті знання вчителя в інноваційному середовищі є основою для прийняття власних педагогічних рішень, обґрунтування авторських програм.
Нами виділено два підрівні у структурі інноваційних процесів:
1) предметно-технологічний рівень - де визначається зміст нововведень та поділ їх на частини (стадії, етапи, цикли);
2) макрорівень - розглядає структуру та систему взаємодії окремих нововведень, визначає особливості їх поєднання, трансформацію [2, с. 104].
За сутністю нововведення є процес, що відбувається упродовж різних за тривалістю, але завершених проміжків часу. Визначають структуру інноваційного процесу (його елементи та зв'язки між ними).
Ми вважаємо, що інноваційний потенціал змісту підготовки майбутніх вчителів фізики за ресурсним підходом розрізняє навчальні і науково-дослідницькі ініціативи. Нововведення пов'язані з удосконаленням, раціоналізацією, видозміною, модернізацією процесу навчання. Можемо змінити робочу програму, авторську методику, методичне забезпечення уроку. Модернізація може бути спрямована як на технологічний, так і на особистісний аспекти засобів навчання. Можна змінити традиційну методику чи застосувати її до нового предмета, а можна, виявити особистісні якості суб'єктів навчання, інакше її реалізувати, збагатити і цим підвищити її ефективність (наприклад опорні конспекти, структурно-логічні схеми вивчення деяких тем предмету).
Такі нововведення будуть ефективними за використання інновацій.
Розглянемо структурно-логічну схему вивчення теми: «Електромагнітна індукція» (див. рис.1)
Рис 1 Структурно-логічна схема теми «Електромагнітна індукція».
Традиційна методика навчання фізики не потребує обов'язковості складання таких схем. Сам підхід, ідея обов'язковості розгляду нами як системи, яка складається з елементів, між якими існують зв'язки є інноваційною. Такі схеми піддаються як якісному, так і кількісному аналізу, можуть використовуватися в ІКТ режимі.
Духовні й матеріальні її ресурси становлять «засібний» ряд, що визначає функціонування й розвиток суб'єктів навчання. Ресурси - це потенційні можливості, які полягають в тому, щоб актуалізувати мислиневу діяльність. Доцільно визначити їх реєстр, можливу кількість, і шляхом організаційних заходів вивести у розряд реальних інноваційних засобів.
Стосовно ресурсів важливо визначити зміст двох важливих складових ресурсозабезпечення: ресурсовідповідність, ресурсозбереження.
Ресурсозабезпечення ми розглядаємо як точне й суворе визначення матеріальних і духовних ресурсів, необхідних для досягнення поставленої мети.
Ресурсовідповідність полягає у визначенні джерел і кількісно-якісних характеристик ресурсів у процесі планування майбутньої діяльності.
Ресурсозбереження в нашому розумінні є визначенням послідовності, кількості й пріоритетів у проведенні ресурсної, інноваційної діяльності.
Ресурс може бути затребуваним, може бути потенційним, але за деяких умов він може переростати у власну протилежність, коли його створення, формування, нагромадження й використання вступає в суперечність з реальною живою практикою [4, с.14].
Висновки
Ресурсний підхід у підготовці майбутніх вчителів фізики до інноваційної діяльності повинен бути послідовно проведений в усіх формах роботи і охоплювати як загальнометодичні рівні навчального процесу (нові навчально-методичні матеріали, нові методи тестування, використання інформаційно-комунікаційних ресурсів, діалогічний метод освіти, який перетворює інформацію в знання і розуміння), так і його практичні ланки, які дозволяють об'єднувати теорію і практику освіти.
Інноваційні педагогічні технології і ресурсний підхід у підготовці майбутніх вчителів фізики покращують засвоєння навчального матеріалу, зменшують час на вирішення стандартних завдань та допомагають знайти розв'язки нестандартних. Ресурсний підхід сприяє найбільш ефективному використанню людських ресурсів для досягнення поставленої мети.
педагогічний фахівець інноваційний ресурсозбереження
Бібліографія
1. Гура О.І. Психолого-педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу: теоретико-методологічний аспект: [монографія] / Гура О.І. - Запоріжжя: ГУ «ЗІДНУ», 2006. - 332 с.
2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: [навч. посібник] / Дичківська І.М. - К.: Академвидав, 2004. - 352 с.
3. Лекції з педагогіки вищої школи: [навч. посібник / за ред.. В.І. Лозової]. - Харків: «ОВС», 2006. - 496 с.
4. Лізинський В.М. Ресурсний підхід в управлінні розвитком школи. / Лізинський В.М. - Х.: Ранок, 2007. - 160 с.
5. Хрестоматия по философии: [учебное пособие / Отв. ред. и сост. А.А. Радугин]. - М.: Центр, 2001. - 416 с.
6. Цецорина Т.А. Организация образовательного процеса в школе на основе ресурсного похода: дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / Цецорина Тетяна Олександрівна. - Белгород, 2002. - 172 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Дослідження сучасного стану професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури та спорту у вищих навчальних закладах України. Розгляд напрямів впровадження нових інноваційних педагогічних технологій у процес професійної підготовки студентів.
статья [22,4 K], добавлен 15.01.2018Розгляд суб'єкт-суб'єктної педагогічної взаємодії, як процесу сумісного, узгодженого та конструктивного співробітництва суб'єктів освітньої діяльності. Аналіз ролі положень діалогічного підходу щодо конфліктологічної підготовки майбутніх вчителів.
статья [25,4 K], добавлен 06.09.2017Характеристика форм реалізації педагогічних умов підготовки майбутніх вчителів зарубіжної літератури до професійної діяльності. Використання у позанавчальній діяльності матеріалів стосовно сучасного мистецтва. Мальована література в західних країнах.
статья [29,2 K], добавлен 06.09.2017Особливості застосування компетентнісного підходу до підготовки майбутніх фахових психологів у ВНЗ. З'ясовано особливості застосування компетентнісного підходу до підготовки фахівців у сучасних умовах. Оцінка досвіду викладання, набутого за кордоном.
статья [24,1 K], добавлен 06.09.2017Дослідження ролі педагогічного краєзнавства як засобу активізації роботи студентів, розкриття основних шляхів творчо-краєзнавчої діяльності майбутніх фахівців. Характеристика методів розширення загальноосвітнього кругозору і краєзнавчих знань студентів.
реферат [22,2 K], добавлен 16.06.2011Системна модель і структура готовності майбутніх фахівців з туризмознавства до професійної діяльності. Методи мотивації до безперервної освіти з туризмознавства, показники критеріїв ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства.
статья [20,9 K], добавлен 06.09.2017Аналіз ролі та місця інтерактивних технологій (ІТ) у вузах з урахуванням компетентнісного підходу. Результати застосування ІТ у системі професійної підготовки майбутніх судноводіїв на прикладі навчальної дисципліни "Навігаційні інформаційні системи".
статья [225,1 K], добавлен 24.04.2018Аналіз досвіду проектування, моделювання й оцінювання освітніх систем в наукових дослідженнях. Визначення структуроутворювальних методичних підходів в процесі формування професійного саморозвитку майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій.
статья [43,7 K], добавлен 24.11.2017Ролі самостійної роботи у фаховій підготовці вчителя початкової школи. Важливість розвитку в майбутніх фахівців самостійності у навчально-пізнавальній діяльності. Приклад тем для самостійного опрацювання з дисципліни "Загальні основи педагогіки".
статья [20,7 K], добавлен 31.08.2017Роль студентської соціально-психологічної служби у підготовці майбутніх фахівців соціальної сфери. Напрями діяльності служби. Значення волонтерства як складової соціально-педагогічної роботи з молоддю. Підготовка студентів до волонтерської діяльності.
статья [29,4 K], добавлен 17.11.2013
