Кроки до якісної освіти лікарів ветеринарної медицини

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, м. Львів, Україна

Кроки до якісної освіти лікарів ветеринарної медицини

Чепига М.П., доктор філософії, професор,

Драчук А.О., к.вет.н., доцент,

Галяс В.Л., к.б.н., професор,

Мазур І.Я., аспірант

Анотація

В статті висвітлюються кроки підняття якісного рівня підготовки лікарів ветеринарної медицини на всіх організаційних рівнях навчального процесу.

Ключові слова: студент, викладач, якісна освіта, фахове мислення, творення фахових ідей, організація навчального процесу.

Аннотация

Чепига М.П., доктор философии, профессор, Драчук А.А., к.вет.н., доцент, Галяс В.Л., к.б.н., профессор, Мазур И.Я., аспирант Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, г. Львов, Украина

ШАГИ К КАЧЕСТВЕННОМУ ОБРАЗОВАНИЮ ВРАЧЕЙ ВЕТЕРИНАРНОЙ МЕДИЦИНЫ

В статье освещаются шаги поднятия качественного уровня подготовки врачей ветеринарной медицины на всех организационных уровнях учебного процесса.

Ключевые слова: студент, преподаватель, качественное образование, профессиональное мышление, создание профессиональных идей, организация учебного процесса.

Annotatіon

Chepyha M.P - Ph.D., Professor, Drachuk A.O., Candidate of Veterinary Sciences, HalyaV.L., Ph.D., Professor, Mazur I., Post-graduate student.

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologienamed after S.Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine

STEPTO QUALITY EDUCATION VETERINARIANS

The article highlight the step of raising quality of training veterinarian at all organizational level of the educational process.

Key words: student, teacher, quality education, professional thinking, creating professional idea to learn.

В сучасних умовах переходу України до ринкової економіки перед викладачами університетів постає надзвичайно важливе завдання: сформувати у випускників факультету ветеринарної медицини фаховий (лікарський) спосіб мислення.

Відомо, що рушійною силою людства є творчі особистості, але їх потрібно плекати згідно із науково-обґрунтованою програмою: розвивати творчі здібності, створювати мотивацію для творчості та оволодівання технологією творчої праці тощо. Настав час перейти від трансляції знань, умінь і навичок до розвитку механізмів творчості. Багато хто не може реалізувати творчий потенціал, бо їм, переважно, ніхто ніколи не пояснював, як скористатись природними творчими навичками і розвинути їх за допомогою певних методик.

Сьогодні в Україні настають сприятливі умови для прориву в освітніх технологіях, за допомогою яких можна навчити молодь умінню ефективно і творчо розв'язати необхідні завдання. Оскільки творчий підхід дає змогу найефективніше вирішувати проблеми, то цілком зрозуміло, чому виникло гостре соціальне замовлення на виявлення творчих особистостей і виховання фахівців відповідного складу мислення. Активація творчих можливостей, потенціалу людини забезпечує повноцінне творення ідей для розв'язання проблем.

Доречно згадати слова В.О. Сухомлинського: « Як показав багаторічний досвід, необхідні спеціальні шкільні уроки мислення, їх треба проводити час від часу вже в дошкільний період». Тому навчання мислити мусить бути найпріоритетнішим також у вищій.

Сучасний світ потребує нових революційних ідей. Стрімкі зміни в технології та культурі, переплетення економічних, політичних, військових і неординарних соціальних проблем вимагають нестандартних ідей, точних рішень.

Це добра нагода перебудувати освіт заново та вступити в «золотий вік» відкриттів і нововведень. Для цього треба змінити спосіб мислення учителів і викладачів, навчання й творчості - учити молодь розмірковувати, формувати культуру мислення та творити ідеї.

Розглянемо деякі кроки покращення підготовки лікарів ветеринарної медицини. освіта ветеринарний медицина навчальний

Перш за все необхідно орієнтувати нові навчальні програми до предметів на клінічних кафедрах з метою вироблення лікарського способу мислення. Важливим при цьому є індивідуальний підхід до навчання і ніякої «зрівнялівки» та «деіндивідуалізації» у підходах до кожного студента-старшокурсника.

Відповідно треба змінити і методику викладання предметів, зокрема, викладати предмети у порівняльному плані.

Дуже важливо, щоб навчання не насаджувалось примусово (негативними оцінками), формально, а органічно засвоювалось студентами, їх душею і серцем. Тому навчальні чи консультативні бесіди і заходи необхідно проводити не з позиції мудрішого чи старшого, а з позиції партнерства, взаєморозуміння, взаємоповаги. Лабораторні чи практичні заняття, обов'язково,проводити у формі дискусії, обміну думками, з елементами перегонів та творчості в обговоренні проблеми, використовувати сучасні методи навчання і опитування.

Пам'ятаймо, що тільки внутрішні потреби піднімають мотивацію студента до оволодівання знаннями.

Втрата частиною студентів мотивації до навчання - камінь спотикання на шляху до якісної освіти.

Причин цьому багато:

- невміння студентів вчитися і долати труднощі;

- перевантаження навчальних програм;

- бажання викладача «втиснути» у голову студента якомога більше інформації призводить до втоми, опору і природного відштовхування. Адже людський розум, не глечик для рідини, а вогонь, який треба запалити;

- одноманітність життя і навчального процесу, монотонність лабораторно-практичних занять, відсутність яскравих вражень роблять студентське життя нудним і важким;

- збідненість методів організації навчальних програм;

- створення ідеального довкілля на занятті (музика, аромати, енергетика довкілля тощо).

Прописною істиною є: людина долучається до будь-якої діяльності, тоді коли є потреба, тобто мотив до дії. На занятті у душі студента боряться різні мотиви, зокрема, слухати пояснення лектора чи просто мріяти.

Заволодіти увагою студента можна лише вмілою організацією навчального процесу, як от: чітке структурування навчального матеріалу на занятті, логічне та яскраве пояснення, практична діяльність, чергування різних видів діяльності тощо.

При цьому всьому дуже важливим є введення в навчальний процес нових навчальних дисциплін і зокрема «Творення фахових дисциплін».

«Творення фахових ідей», тобто основи розвитку здатності творити фахові ідеї, є варіативною навчальною дисципліною з циклу природничо-наукової і професійної підготовки фахівців різних напрямів освітньо-кваліфікаційних рівнів «Бакалавр», «Магістр», а також «Доктор філософії».

Навчальні і методичні матеріали цієї дисципліни розроблені у нашому університеті.

Потреба вивчення предмета «Творення фахових ідей» студентами усіх напрямків підготовки обумовлена тим, що у фаховій підготовці молоді все більше часу у робочих програмах усіх дисциплін займає творче навчання як основа творення фахових ідей. Людина народжується не з готовими здібностями, а із задатками, тобто з певними особливостями мозку, органів чуття і руху, чутливістю нервової системи тощо. Тому відповідними методами і прийомами у підлітків і студентів можна формувати творчі риси, вміння бачити та створювати нове, незнане.

Культура мислення - це мислення за певними правилами, здатність керувати процесами мислення для досягнення найефективнішого розв'язання проблеми та почуття задоволення від її вирішення. На це і направлений цей предмет.

Цей предмет впроваджується вперше і немає аналогів ні у вітчизняній, ні у світовій освітній практиці (згідно з наявною у нас інформацією).

Отже, основною метою нормативної варіативної навчальної дисципліни «Творення фахових ідей» є формування у студентів (у тому числі магістратури), аспірантів предметних компетенцій із загальної підготовки до генерування фахових ідей, зокрема:

- послідовне вивчення фахівцями усіх спеціальностей основних положень підготовки до творення фахових ідей і пізнання загальних закономірностей управління станом організму, при якому легко вирішувати проблемні ситуації.

- створення у студентів (у тому числі магістратури), аспірантів теоретичні і практичні опори знань на основі засвоєння спеціальних методів розмірковування, які приводять часто до виникнення нових ідей.

- надання студентам загальних знань, що дозволить опанувати методи генерування фахових ідей для їх професійної діяльності і застосування їх у нестандартних ситуаціях.

Отже, метою цього навчального предмета є навчити студентів творчо вирішувати проблемні ситуації у фаховій діяльності, оволодівати інструментами вдосконалення виробництва і збереження довкілля, а також формувати культуру мислення. Поки що креативне навчання гальмується також відсутністю «банку» проблемних ситуацій майже з усіх предметів і непідготовленості педагогів до переструктурування навчального матеріалу навчального процесу.

Викладачі цього предмета зможуть координувати роботу педагогів інших кафедр для вироблення творчого і фахового мислення у студентів.

Висновки

Таким чином для реалізації завдання потрібні ряд професійних кроків на всіх організаційних рівнях навчального процесу:

- на рівні ректорату:

на викладацьку роботу приймати в першу чергу педагогів, а не людей зі званнями так як технологія здобування наукових ступенів ще недосконала;

для підняття конкурентоздатності випускників ФВМ потрібно (бажано) ввести ряд нових предметів і спеціальних курсів, хоча б факультативно за вибором студента, зокрема, «Творення фахових ідей».

- на рівні деканату:

ввести посаду, хоча б на громадських засадах, методиста-

координатора вироблення фахового мислення у студентів, щоб координував зусилля всіх кафедр факультету із вироблення лікарського способу мислення;

підбирати викладачів справжніх фахівців-ентузіастів для

навчання студентів;впровадити факультетські семінари із вивченням досвіду педагогічної діяльності інших ВНЗ із виробленням мислення у студентів і пошуку шляхів підвищення якості підготовки лікаря ветеринарної медицини.

- на рівні кафедр:

провести паспортизацію кафедри і залучити спонсорів для покращення матеріального забезпечення навчального процесу, створити робочі місця і високо енергетичне довкілля;

мотивувати студентів і викладачів до діяльності за сучасними методами;

враховувати досвід педагогічної науки при передачі знань, умінь і виробленні творчого та фахового мислення;

створення банку проблемних ситуацій для кожного предмету;

доукомплектувати методичні матеріали творчими завданнями і для вироблення лікарського мислення;

кафедральні семінари з обміну досвідом і вивчення досвіду інших ВНЗ.

- на рівні студента:

не опиратись мотивації зі сторони викладачів, самомотивація;

участь у наукових гуртках;

вчитись розмірковувати для власного задоволення.

Література

1. Чепига М.П. Нові концептуальні підходи до плекання наукової еліти. Збірник матеріалів Першої міжнародної науково-практичної конференції «науково-дослідна робота студентів: аспект формування особистості майбутнього вченого, фахівця високої кваліфікації». - Запоріжжя. - 2002. С. 5156.

2. Драчук А., Чепига М., Галяс В.. Актуальні питання підготовки лікаря ветеринарної медицини // Сільський господар. - Львів, 2014, №5-6, С. 3233.

3. Чепига М., Чепига С.. Стимуляція здоров'я та інтелекту. - Київ: Вид. «Знання», 2006. - 346 с.

4. Чепига М., Драчук А., Галяс В. До питання оцінки фахово- педагогічної майстерності викладача // Наук. вісник ЛНУВМ та БТ ім. С.З. Гжицького, 2013, Ч. 4-5, №3157. - С. 462-466. Рецензент -- к.філ.н., доцент Костенко В.Г.

Размещено на Allbest.ru