Науково-методичний супровід вивчення, узагальнення, поширення перспективного досвіду в системі післядипломної педагогічної освіти
Дослідження діяльності закладів післядипломної освіти. Виявлення й поширення ефективних освітніх практик педагогічних працівників та колективів навчальних закладів. Проведення курсів підвищення кваліфікації, науково-практичних конференцій та семінарів.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.04.2019 |
| Размер файла | 79,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Размещено на http://allbest.ru
Донецький облІППО,
Міжнародна академія наук педагогічної освіти
УДК 378.091.113:005
Науково-методичний супровід вивчення, узагальнення, поширення перспективного досвіду в системі післядипломної педагогічної освіти
Чернишов О.І., ректор
кандидат педагогічних наук, доцент,
академік
Вступ
Сутність керівництва сучасною школою полягає в тому, щоб у найважчій справі на очах у вчителів створювався, дозрівав та утверджувався кращий досвід, який втілював би в собі передові педагогічні ідеї.
В. Сухомлинський
Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. У сучасних умовах стрімкої зміни парадигм освіти, концепцій навчання та виховання, форм і методів практичної діяльності педагогів значно зростає роль післядипломної педагогічної освіти як системи навчання впродовж життя на основі впровадження результатів сучасних наукових досліджень та широкого використання вітчизняного й зарубіжного досвіду. Дослідження науковців доводять, що багатий педагогічний досвід - основа розвитку педагогічної науки, підґрунтя зростання професіоналізму й майстерності педагогів-практиків. На думку О. Савченко, А. Цимбалару та ін., у наш час перспективний педагогічний досвід стає підґрунтям нової галузі педагогіки - педагогічної інноватики.
Саме тому одним із важливих аспектів науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти є виявлення й поширення ефективних освітніх практик керівних і педагогічних працівників, колективів навчальних закладів різних типів, що обумовлює збагачення педагогічної науки та досягнення сучасного рівня освіти відповідно вимогам реформування галузі.
Проте у практиці роботи навчальних закладів перспективний педагогічний досвід викликає остороги, гальмується з причин недостатньої сформованості у педагогів уміння грамотно описати й презентувати його, а у керівників та методичної служби - забезпечити науково-методичний супровід виявлення, вивчення, узагальнення й розповсюдження досвіду.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема науково-методичного супроводу в педагогічній теорії та практиці не є новою. До неї зверталися багато науковців і практиків, вона була предметом дослідження Л. Бережнової, М. Битянової, В. Богословського, О. Вороніна, Е. Казакової, Н. Лагусєвої, В. Павлової, М. Семаго, В. Семікіна, Т. Сорочан, Л. Шипіциної та інших. Проте аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що на сьогодні не існує однозначного підходу до поняття «науково-методичний супровід» та його змісту щодо роботи з перспективним педагогічним досвідом.
Отже, метою даної статті є теоретичне обґрунтування сутності поняття «науково-методичний супровід» та розкриття моделі організації науково-методичного супроводу вивчення, впровадження, розповсюдження перспективного досвіду в системі післядипломної педагогічної освіти.
Виклад основного матеріалу
Задаючи планку в розвитку освітньої галузі, перспективний педагогічний досвід за змістом і результатами може стати прогностичним орієнтиром щодо модернізації освіти.
Цим пояснюється стійка увага науковців і практиків до визначення сутності цього явища, пошуку механізмів стимулювання педагогічної творчості і поширення її результатів.
Зокрема, розкриваючи поняття «передовий педагогічний досвід», Ю. Бабанський акцентує увагу на відображенні в ньому найбільш актуальних соціальних вимог сучасного суспільства, забезпеченні якісного вирішення завдань удосконалення масової практики, наявності елементів новизни у змісті, формах і методах вирішення певних навчально-виховних завдань [1].
М. Поташник додає до цього переліку творчу новизну, тривалість функціонування, перспективність, наукову обґрунтованість, раціональність витрат часу на досягнення високих результатів [8].
Л. Набока підкреслює важливість повторювальності досвіду [6]. Нам імпонує погляд на передовий педагогічний досвід І. Жерносека: це така навчально-виховна чи організаційно-педагогічна діяльність, у процесі якої стабільні позитивні результати в розв'язанні актуальних педагогічних проблем забезпечуються використанням оригінальних форм, методів, прийомів, засобів навчання та виховання або інтеграції вже відомих форм, прийомів, засобів [3].
На сьогодні в науково-методичних колах використовується також поняття «перспективний педагогічний досвід», підкреслюючи «наявність великих можливостей, передумов для успішного розвитку в майбутньому; націленість на подальший розвиток; розрахованість на багато років, на майбутнє» [7].
Отже, створення керованої й супроводжуваної системи вивчення й упровадження найновіших досягнень педагогічної практики в навчально-виховний процес є одним із найголовніших завдань у системі післядипломної педагогічної освіти, у роботі методичних служб і керівників освітніх закладів.
Проблема супроводу розвитку особистості займає в сучасній науковій літературі одне з пріоритетних місць.
Зокрема, науковці Л. Виготський, Б. Гершунський, В. Давидов, Д. Ельконін, О. Леонтьєв, А. Маслоу, К. Роджерс, В. Сухомлинський, В. Шадріков та ін. зазначають, що ідеї супроводу людини ґрунтуються на гуманістичній теорії, яка розглядає унікальність, неповторність кожної людини як умову розкриття її особистого потенціалу і творчих можливостей.
Відповідно до тлумачного словника, «супроводжувати» означає слідувати поряд, разом із будь-ким у ролі супутника або проводжаючого [7].
О. Лукічова характеризує педагогічний супровід як комплекс превентивних, просвітницьких, навчальних, діагностичних та корекційних заходів, спрямованих на проектування, забезпечення й реалізацію умов для ефективного підвищення кваліфікації вчителя; перспектив його успішного професійного й особистісного розвитку [4].
При цьому автор наголошує на персоніфікованості супроводу, його індивідуальному характері, спрямованості на моделювання найбільш зручного для кожного окремого спеціаліста шляху саморозвитку.
М. Битянова визначає супровід як комплексну технологію психолого- педагогічної підтримки й допомоги, що, передбачаючи навчання, забезпечує не вирішення проблеми за педагога, а організацію і стимулювання його самодіяльності та створення умов для вирішення його власних проблем.
Серед інших видів методичний супровід розглядається як комплекс методичної роботи, що передбачає взаємодію супроводжуваного й того, хто супроводжує, і спрямовується на вирішення актуальних для педагога проблем професійної діяльності; здійснюється в процесі актуалізації й діагностики сутності конкретної проблеми, інформаційного пошуку можливих шляхів її вирішення та необхідних для цього консультацій, конструювання плану дій та первинної реалізації плану [4].
Науковий супровід В. Богословський визначає як особливий вид взаємодії суб'єктів освітнього процесу, зумовлений науково-дослідною діяльністю закладу, в орієнтаційному полі якого суб'єкт здійснює вибір оптимальних умов свого професійного становлення [2].
Науковий супровід передбачає комплекс наукової роботи: наукове кураторство, підготовку публікацій, науково-методичне забезпечення навчального процесу системи підвищення кваліфікації, конференцій, семінарів, супровід науково-методичної роботи закладів освіти.
Це дозволяє суб'єктам навчально-виховного процесу всіх рівнів швидше реагувати на зміни в освітньому просторі; координувати й активізувати управлінські впливи різних рівнів; здійснювати зовнішні науково-дослідні проекти з найменшими інтелектуальними й часовими витратами; розробляти наукові основи розвитку й удосконалення професійної освіти.
Оскільки в системі післядипломної освіти зазначені види супроводу інтегруються за змістом, то розглядаються як науково-методичний супровід, який Т. Сорочан тлумачить як технологію професійної педагогічної взаємодії суб'єктів освітньої діяльності, необхідними умовами якої є добровільність і партнерство, визначальними ознаками - особистісний і професійний розвиток суб'єктів, а результатом - якісна фундаментальна підготовка фахівців [9].
У сучасній теорії та практиці післядипломної педагогічної освіти питання науково-методичного супроводу набувають все більшої актуальності, відбувається пошук інноваційних напрямків, форм, моделей супроводу - на регіональному, міському, локальному рівнях.
Зокрема, у Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти налагоджена система поповнення обласної скарбниці перспективного педагогічного досвіду шляхом розробки й реалізації моделі науково-методичного супроводу вивчення, узагальнення та розповсюдження перспективного педагогічного досвіду.
Її мета полягає у прискоренні процесу трансформації досвіду в широку педагогічну практику, сприянні розвитку професійної майстерності освітян.
Завдання - створення умов для творчих пошуків педагогів, розвиток їх педагогічних здібностей, створення середовища для застосування досвіду в різних умовах.
Відповідно до моделі, науково-методичний супровід базується: по-перше, на максимальному використанні наукового потенціалу облІППО, тобто реальних можливостей для здійснення наукових досліджень та використанні їх результатів у досвіді; по-друге, на супроводі діяльності кожного автора досвіду.
Компонентами науково-методичного супроводу вивчення, узагальнення та розповсюдження перспективного педагогічного досвіду є наступні. післядипломний освіта педагогічний
Змістовний компонент пов'язано з розвитком і формуванням адаптивно-професійних, професійно-пролонгованих, професійно-креативних та рефлексивно-комунікативних компетенцій автора(ів) досвіду.
Технологічний супровід орієнтовано на апробацію й упровадження (у разі потреби) в освітній процес перспективних технологій інформаційного, виховного або психолого-педагогічного характеру; їх систематизацію.
Науковий і методичний супровід спрямовані на навчально-методичну діяльність, розкриття та розвиток потенціалу педагогічних працівників; їх науково-освітнє партнерство й науково-видавничу діяльність. Аналітичний компонент передбачає отримання повної інформації про рівень фахової майстерності автора(ів) та ефективність досвіду.
Етапи реалізації моделі науково-методичного супроводу відповідають етапам вивчення, узагальнення та розповсюдження перспективного педагогічного досвіду:
1) виявлення, моделювання й вивчення перспективного педагогічного досвіду;
2) його узагальнення, опису;
3) упровадження та розповсюдження перспективного педагогічного досвіду.
Зокрема, виявлення відбувається під час обласних, всеукраїнських та міжнародних турнірів і конкурсів («Учитель року», «Кращий працівник року», «Класний керівник» тощо), оглядів, виставок; у ході моніторингу діяльності об'єднань учителів із реалізації проектно-програмних заходів міських (районних) програм розвитку; у процесі моніторингу дослідно- експериментальної, науково-методичної роботи педагогів, експериментальних майданчиків; за результатами незалежної експертизи.
Проте не кожний досвід може бути рекомендований до узагальнення й розповсюдження - для його виявлення та оцінки важливими є не лише результати, а й форми, методи та засоби їх досягнення.
Тому досвід потребує експертизи: вивчення, аналізу, тривалої перевірки, оцінки щодо досягнень сучасної науки і практики.
Загальними показниками для виявлення й оцінювання перспективного педагогічного досвіду є наступні [5]: актуальність і перспективність; наукова обґрунтованість; творча новизна; висока результативність й оптимальність; стабільність результатів; технологічність, відтворюваність.
Вивчається: зміст перспективного досвіду, форми, методи, прийоми й засоби навчання, діяльність педагога і дітей, конкретні умови виникнення й розвитку досвіду, особистість автора досвіду, тривалість існування досвіду.
У процесі вивчення науково-методичний супровід забезпечується [5]:
- спостереженнями, відвідуванням навчальних занять і позакласних заходів (цілеспрямоване сприйняття педагогічного процесу) з використанням сучасних аудіо- та відеозасобів;
- методами опитувальної діагностики: бесідами з педагогом, анкетуванням, контрольними роботами для учнів, педагогічним тестуванням, соціометричними методиками, методом експертних оцінок, вивченням творчої лабораторії вчителя, вивченням думки оточуючих, колег;
- вивченням і аналізом документації НВП: наказів і протоколів, планів, конспектів уроків і заходів, звітів, доповідей, повідомлень, методичних розробок, дидактичних матеріалів, продуктів діяльності учнів;
- вивченням та оцінкою особистісних якостей, ставлення вчителя до педагогічної діяльності,
- вивченням результатів діяльності педагога та дітей.
Значно важчим і складнішим етапом, особливо для практиків, є узагальнення й опис перспективного педагогічного досвіду.
Практика проведення в Донецькому облІППО різноманітних обласних конкурсів педагогічної майстерності («Учитель року», «Кращий працівник року» та ін.) свідчить, що це дуже трудомістка справа, оскільки вимагає не просто «сфотографувати» досвід, а грамотно сформулювати його тему та провідну ідею, обґрунтувати актуальність і теоретичну базу, розкрити технологію й моніторинг вивчення результативності.
Зупинимося більш детально на типових помилках в оформленні досвіду та надамо відповідні рекомендації:
Типові помилки та рекомендації щодо опису структурних компонентів перспективного педагогічного досвіду
|
Структурні елементи |
Типові помилки |
Рекомендації щодо опису |
|
|
Формулювання теми досвіду |
- занадто великий обсяг тексту - занадто узагальнено - не відповідає змісту досвіду |
Тема має давати відповіді на питання: Що? У кого? У процесі чого? У темі мають бути відображені об'єкт та предмет дослідження. Назва досвіду має бути, за можливістю, короткою, точною й відповідати змісту досвіду |
|
|
Обтрунтування актуальності досвіду і його практичної значущості |
- недостатнє володіння змістом сучасних державних нормативних документів, що розкривають актуальність теми - невміння сформулювати проблему, що спричинює розробку досвіду - практична значущість підтверджує відомі положення методики, не відображаючи авторської ідеї |
Аргументація доцільності створення досвіду має бути здійснена через: - посилання на сучасні державні нормативні документи; - чітке формулювання основної проблеми або протиріччя відповідно до потреб практики. Практична значущість досвіду має бути подана через визначення завдань, протиріч і труднощів, що вирішуються за його допомогою |
|
|
Теоретична база досвіду |
- недостатнє володіння термінологічним полем, ключовими поняттями - відсутність посилань на розробки науковців (вітчизняних і зарубіжних) з даної теми |
Мають бути визначені теоретичні ідеї та положення, сучасні наукові погляди, термінологічне поле, що є підґрунтям досвіду |
|
|
Провідна ідея досвіду |
- дублює тему або мету досвіду - не пов'язана з темою і технологією досвіду |
Ідея - центральна, основна думка досвіду, що визначає його сутність. Формулюється метою, що складається з двох частин: або Ідеї досвіду в різних педагогів можуть збігатися, але індивідуальність має виявлятися в засобах, основних положеннях, якими вони керується для досягнення поставлених цілей. Тема досвіду формулюється відповідно до ідеї, а досвід - розкриває мету. |
|
|
Технологія досвіду |
- відсутність логіки розкриття технології за етапами або напрямками - визначення змісту діяльності педагога - без опису роботи з дітьми - загальні фрази не розкривають сутності методів чи прийомів - не завжди визначаються труднощі та шляхи їх подолання - не зазначено умови, за яких формувався досвід |
Головне - чітко визначити структуру та алгоритм, послідовність оптимальних дій з реалізації досвіду (за певними етапами або напрямками). При цьому мають бути конкретизовані зміст, форми, методи, прийоми роботи, основні педагогічні або управлінські операції. |
|
|
Результативність представленого досвіду |
- нерозробленість чіткої, науково обґрунтованої системи вивчення результативності досвіду - (діагностики, моніторингу) |
Прогнозовані результати мають бути сформульовані у вигляді кількісних або якісних показників. Для їх вивчення має бути розроблена система оцінювання (діагностики, моніторинг абощо) |
|
|
Додатки |
- безсистемність подання додатків - недотримання принципу авторства в розробці матеріалів |
Автором складається послідовний перелік матеріалів, що додаються: програми, посібники, розробки уроків, сценарії, власноруч розроблена наочність (графіки, схеми, малюнки, таблиці), дидактичний матеріал, тести, мультимедійні презентації тощо, публікації у фахових виданнях із теми узагальненого досвіду; копії статей, доповідей та виступів педагога на засіданнях методичних об'єднань, педагогічних радах, семінарах, конференціях. |
Отже, узагальнення досвіду - як формулювання основних ідей; обґрунтування їх правомірності, продуктивності та перспективності; розкриття умов реалізації, виявлення об'єктивних закономірностей, вимог, правил відтворення, творчого використання й розвитку конкретного досвіду; стратегія методичної роботи, методичний продукт - потребує серйозного науково- методичного супроводу.
Вивчення й узагальнення перспективного педагогічного досвіду досягає мети лише тоді, коли цей досвід має значне розповсюдження, упровадження в практику, позитивно впливає на зростання рівня всієї навчально-виховної роботи з дітьми.
У Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти розповсюдження перспективного педагогічного досвіду здійснюється на курсах підвищення кваліфікації та в міжкурсовий, міжатестаційний період у формі усної, друкованої та наочної пропаганди (за термінологією Л. Калуської).
Зокрема, автори беруть участь у курсах підвищення кваліфікації в якості лекторів-практиків, керівників авторських курсів або стажування, майстрів Авторських творчих майстерень тощо.
У міжкурсовий період перспективний досвід поширюється шляхом виступів його авторів на обласних науково-практичних конференціях, семінарах-практикумах, педагогічних читаннях, «круглих столах», майстер-класах, тренінгах, ярмарках педагогічних ідей, методичних фестивалях, панорамах творчих портретів, методичних вернісажах, школах-лабораторіях, школах передового педагогічного досвіду та ін.; долученням до участі в журі педагогічних конкурсів.
Наочна пропаганда перспективного педагогічного досвіду здійснюється засобами епізодичних та постійнодіючих реальних та віртуальних виставок, що представляють матеріали досвіду в друкованому (буклети, брошури, методичні рекомендації, публікації у фахових виданнях, спеціальні збірники з досвіду роботи з практичними додатками тощо) та електронному вигляді (CD- та DVD-диски: авторські проекти й програми, розробки уроків та позакласних заходів, тестові й діагностичні матеріали, фото-звіти, відеоматеріали, програмове забезпечення (диски, програми); інтерактивні та мультимедійні посібники).
У 2013 році на веб-сайті Донецького облІППО започатковано проведення постійно діючої Віртуальної виставки-презентації «Сучасні заклади освіти Донеччини», що дозволяє масово залучати до презентації перспективного досвіду педагогічну спільноту регіону.
Обласна картотека перспективного педагогічного досвіду налічує понад 470 робіт керівних, методичних і педагогічних кадрів, учасників фахових конкурсів «Вихователь року», «Учитель року», «Кращий працівник року», «Педагогічний Х-фактор», «Стандарт& Нестандарт» та ін. З електронним варіантом картотеки педагогічні працівники області мають можливість працювати через on-line бібліотеку облІППО.
Анотований каталог обласної картотеки перспективного педагогічного досвіду видається щорічно (Секрети досвіду навчально-виховних закладів Донеччини - Донецьк: Витоки, 2014. - 153 с.), як і збірник матеріалів з досвіду роботи переможців обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» (Учитель Донеччини: творчість та конкурентоздатність. Матеріали переможців обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2013». - Донецьк: Витоки, 2013. - 202 с.).
Висновки
Отже, перспективний педагогічний досвід є важливим фактором підвищення фахової майстерності, розвитку творчої ініціативи педагогів, невичерпним джерелом нового, прогресивного, живою творчістю мас.
Реалізація моделі науково-методичного супроводу вивчення, узагальнення, розповсюдження перспективного досвіду в системі післядипломної педагогічної освіти забезпечує науковість методичної роботи, надає науково-методичній діяльності праксеологічного характеру.
При цьому досягається позитивна динаміка рівня кваліфікації педагогів (їх професійної компетентності) за рахунок стимулювання потреби до розвитку особистісного й фахового потенціалу в професійній сфері.
Список джерел
1. Бабанский, Ю.К. Передовой опыт учителей и педагогическая наука / Ю.К. Бабанский // Сов. педагогика. - 1977. - № 11. - С. 43-48.
2. Богословский, В.И. Теоретические основы научного сопровождения образовательного процесса в педагогическом университете: автореф. на соискание науч. степени д-ра пед. наук: спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / В.И. Богословский. - СПб, 2000. - 35 с.
3. Жерносек, І.П. Науково-методична робота в загальноосвітній школі: навч.-метод. посіб. / І.П.Жерносек. - К.: ЗМН, 1999. - 160 с.
4. Лукичева, Е.Ю., Шаталов М.А. Дополнительное профессиональное образование педагога: поиск современной модели / Информационное научнометодическое издание «Вестник ЛОИРО» / Е.Ю. Лукичева, М.А. Шаталов. - СПб: ЛОИРО, 2010. - С. 74-80.
5. Метод. рекомендації з виявлення, вивчення, узагальнення та поширення передового пед. досвіду / упоряд. Г.П. Бондарчук. - К.: 2010. - 43 с.
6. Набока, Л. Діяльність методиста щодо розповсюдження педагогічних інновацій / Л.Набока // Управління освітою. - 2002. - № 12(36). - С. 14-16.
7. Новий тлумачний словник української мови. Вид. друге, виправ. / В. Яременко, О. Слупушко. - К.: Видавництво «АКОНТ», 2001.
8. Поташник, М.М. Управление профессиональным ростом учителя в современной школе: метод. пособ. / М.М. Поташник. - М. - Центр педагогического образования, 2009. - 448 с.
9. Сорочан, Т.М. Розвиток професіоналізму управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Т.М. Сорочан. - Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2005. - 39 с.
Анотація
УДК 378.091.113:005
Науково-методичний супровід вивчення, узагальнення, поширення перспективного досвіду в системі післядипломної педагогічної освіти. Чернишов О.І., ректор Донецького облІППО, кандидат педагогічних наук, доцент, академік Міжнародної академії наук педагогічної освіти
У статті теоретично обґрунтовано сутність понять «супровід», «методичний супровід», «науковий супровід», «науково-методичний супровід». Розкрито модель науково-методичного супроводу вивчення, узагальнення, розповсюдження перспективного досвіду в системі післядипломної педагогічної освіти та її реалізацію в заходах курсового й міжкурсового періодів.
Ключові слова: передовий педагогічний досвід, перспективний педагогічний досвід, супровід, науковий супровід, методичний супровід, науково-методичний супровід; модель науково-методичного супроводу вивчення, узагальнення та розповсюдження перспективного педагогічного досвіду.
Аннотация
В статье дано теоретическое обоснование понятий «сопровождение», «методическое сопровождение», «научное сопровождение», «научно-методическое сопровождение». Раскрыта модель научно-методического сопровождения изучения, обобщения, распространения перспективного опыта в системе последипломного педагогического образования и её реализация в мероприятиях курсового и межкурсового периодов.
Ключевые слова: передовой педагогический опыт, перспективный педагогический опыт, сопровождение, методическое сопровождение, научное сопровождение, научно-методическое сопровождение; модель научно-методического сопровождения изучения, обобщения, распространения перспективного педагогического опыта.
Annotation
The article deals with the essence of concepts «support», «methodological support», «research support», «scientific support». The model of scientific and methodological support for the study, synthesis, dissemination of perspective experience in the system of in-service teacher training and the realization of this model in the events between training courses is carried out.
Key words: perspective experience, support, methodological support, scientific support, scientific and methodological support, model of scientific and methodological support for the study, synthesis, dissemination of perspective experience.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Основні цілі, завдання, принципи післядипломної освіти. Передумови розробки концепції. Зміст післядипломної освіти, її організаційні форми та структура. Напрями реалізації державного управління інноваційним розвитком післядипломної освіти в Україні.
реферат [48,5 K], добавлен 17.03.2015Аналіз ролі післядипломної педагогічної освіти. Визначення мети, завдань і функцій вітчизняної післядипломної педагогічної освіти. Характеристика особливостей функціонування післядипломної освіти вчителів початкових класів в Україні на сучасному етапі.
статья [22,0 K], добавлен 18.08.2017Поняття про основні теорії систем. Управління освітою як цілісна система. Типи навчальних закладів освіти, особливості їх діяльності та науково-методичного забезпечення. Проблеми визначення критеріїв оцінювання управлінської діяльності закладів освіти.
курс лекций [465,5 K], добавлен 16.02.2013Проходження вчителями курсів підвищення кваліфікації. Поглиблення соціально-гуманітарних, психологічних знань. Підвищення педагогічної майстерності, фахової кваліфікації педагогічних працівників. Формування вмінь використання новітніх освітніх технологій.
реферат [20,6 K], добавлен 19.05.2015Аналіз сутності та основних складових компетентності керівника навчального закладу. Формування етапів управлінської компетентності. Підвищення професіоналізму компетентності керівника навчального закладу в системі післядипломної педагогічної освіти.
статья [28,8 K], добавлен 06.09.2017Сучасний стан та перспективи особистісно-орієнтованого підходу до психологічної підготовки майбутніх психологів в умовах "нової повсякденності". Особливості навчання майбутніх психологів у системі післядипломної педагогічної освіти: андрагогічний підхід.
дипломная работа [41,4 K], добавлен 24.04.2017Визначення та характеристика актуальності проблеми реформування післядипломної педагогічної освіти на тлі вітчизняного соціокультурного розвитку. Ознайомлення з необхідною умовою сучасного реформування післядипломної освіти та освіти дорослих загалом.
статья [24,3 K], добавлен 24.04.2018Проблеми вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду та впровадження досягнень педагогічної науки в практику. Особливості професійного, передового, новаторського педагогічного досвіду. Основні види педагогічних інновацій.
статья [16,9 K], добавлен 22.02.2018Вивчення структури і основних компонентів системи освіти в Україні. Аналіз організаційних засад діяльності загальноосвітніх навчально-виховних закладів, методів управління шкільною справою. Поняття про альтернативні школи. Нові типи навчальних закладів.
презентация [5,6 M], добавлен 17.03.2014Науково-дослідницька діяльність студентів вищих навчальних закладів України, її важливість для підготовки висококваліфікованих кадрів. Підготовка та атестація наукових і науково-педагогічних кадрів. Наукова комунікація між комунікантом та реципієнтом.
контрольная работа [53,2 K], добавлен 28.09.2009
