Психолого-педагогічні основи формування суспільствознавчих понять в учнів 9-10 класів

Размещено на http://allbest.ru

8

Полтавська спеціалізована школа-інтернат № 1

Полтавської обласної ради

Полтавський НПУ ім. В.Г.Короленка

УДК 37.016:3 - 053.5

Психолого-педагогічні основи формування суспільствознавчих понять в учнів 9-10 класів

Мироненко Л.Л.,

заступник директора з виховної роботи

аспірант кафедри

педагогічної майстерності та менеджменту

Вступ

Постановка проблеми в загальному вигляді. На сьогоднішній день перед загальноосвітнім навчальним закладом та педагогічним колективом стоїть відповідальне завдання - підготувати свідомого випускника, здатного активно включитися у вирішення нагальних політичних, соціально-економічних та культурних процесів.

Це допоможе випускнику не заплутатися у постійно зростаючому вирі інформації та створить певну картину здобутих знань за роки навчання. «Подобно тому, как растения чахнут от чрезмерного обилия влаги... так и человеческий ум при чрезмерных занятиях и обилии знаний.теряет способность разобраться в этом нагромождении и под бременем непосильного груза сгибается и увядает» [4, с. 262]. Для того, щоб знання в ході безперервного процесу передачі інформації не стали тягарем для учнів, треба їх систематизувати і закріпити у вигляді понять.

Виклад основного матеріалу статті

Суспільствознавчі науки (соціальні науки, суспільні науки) - це широка група наукових дисциплін, предметом дослідження яких є суспільство - як система в цілому, так і окремі його частини, функції та елементи, а також людина (соціальна особа, особистість) як суб'єкт і об'єкт суспільних зв'язків і відносин.

До суспільствознавчих наук належать: соціологія, соціальна психологія, право, політологія, політична економія, історія, демографія, соціальна статистика, соціальна гігієна, а також науки, що одночасно відносяться до групи гуманітарних наук (антропологія, етнологія, педагогіка) та до групи природничих наук (суспільна географія, тобто економічна та соціальна географія).

Саме економічна та соціальна географія вивчається в школі учнями 9 та 10 класу в ході вивчення курсів «Соціально-економічна географія України» та «Соціально-економічна географія світу». Незалежно від обраної професії кожній дорослій людині протягом всього життя доведеться відповідати на різноманітні питання.

Висновки та рішення, які вона буде приймати, їх практичний результат залежатимуть від фундаменту, який закладають в школі, від системи понять, які надовго закріпилися в пам'яті. Тому спробуємо проаналізувати проблему формування суспільствознавчих понять в учнів 9-10 класів на основі вищезгаданих навчальних дисциплін.

У філософській літературі немає єдиного однозначного визначення терміну «поняття». Поняття - це одна з основних форм мислення, у якій відображається суть предметів та явищ реального світу в їх істотних ознаках і відношеннях. Поняття - це «результати, в яких узагальнюються дані... досвіду», - підкреслює Ф.Енгельс; це «... найвищий продукт мозку, найвищого продукту матерії», - говорить В.І. Ленін; це підсумок визначення предмета, явища [1, с. 5]. Поняття - це думка, передана словом або словосполученням, де узагальнюються такі ознаки предмета або групи предметів, які дають змогу виділити його серед інших предметів. На думку Н.І. Кондакова, поняття - це цілісна сукупність суджень про який-небудь об'єкт, ядром якої є судження, що відображають істотні ознаки об'єкта [1, с. 5]. науковий суспільствознавчий старшокласник

Поняття виникають на основі суспільної практики і є продуктом багаторічного історичного розвитку пізнавальної діяльності людини. За змістом ознак поняття поділяються на конкретні та абстрактні.

Конкретні поняття відображають предмет у сукупності його ознак. Цим поняттям відповідають певні конкретні предмети («підручник», «економічний район» і т.д.). Абстрактні поняття відображають ознаку предмета, яка відділяється подумки від предмета і сама виступає як предмет мислення («густина», «протяжність», «тривалість» і т.д.).

Гносеологія ділить поняття за рівнем пізнання на емпіричні і теоретичні, а за їх функціями - на філософські категорії, загальнонаукові і конкретно-наукові поняття [2, с. 6].

Щоб правильно організувати процес формування того чи іншого наукового поняття в школі, треба насамперед чітко визначити його зміст у науці і його зміст у шкільному курсі, пам'ятаючи, що друге не повинне суперечити першому. Процес формування понять проходить дві стадії: спочатку формується уявлення про явище чи предмет, а вже потім вимальовується саме формулювання поняття. Уявлення відрізняється від поняття тим, що воно виникає у свідомості дитини у вигляді наочних образів, тоді як поняття - це таке розумове утворення, яке може відображати і недоступні органам чуття закономірні відношення між предметами.

Поняття закріплює в системі знань зміст, загальний для всіх людей, незалежно від того, як той чи інший учень уявляє собі цей предмет чи явище. Поняття утворюється в результаті абстрагування від індивідуальних одиничних властивостей предмета до істотних загальних рис. Наприклад, щоб утворити поняття «економічний район», треба абстрагуватися від уявлення району, обмеженої частини земної поверхні до географічно суцільної територіальної частини народного господарства країни, яка має свою виробничу спеціалізацію.

У будь-якому випадку, формування наукового (у тому числі і суспільствознавчого) поняття здійснюється у два етапи [6, с. 23]: перший передбачає рух від чуттєво-конкретного сприймання до абстрактного мислення; змістом другого етапу у формуванні поняття є рух від абстрактного до конкретного, загального.

Оволодіння будь-якою науковою дисципліною неможливе без комплексного опанування всієї системи понять цієї науки. З розвитком та накопиченням певних знань поняття формуються не лише на основі сприймань та уявлень, а й на базі раніше вивченого понятійного апарату. Важливим завданням соціально-економічної географії є формування в учнів правильних суспільствознавчих понять. Керівна роль у цьому належить учителю. Він активно втручається в цей процес, дбає про те, щоб учні правильно усвідомили поняття і змогли ними вільно оперувати. Психологи вивчали процес засвоєння понять і прийшли до таких висновків [1, с. 13-15]:

1. Формування будь-якого поняття є процес, який триває довго. Учитель не може зразу за короткий час повністю розкрити учням зміст поняття, оскільки й учні не в змозі зразу все засвоїти. Процес засвоєння в різних учнів триває різний час, а в декого розтягується на досить тривалий час.

2. Формування понять відбувається в результаті процесів аналізу і синтезу, абстракції і узагальнення. Поняття виражаються в словах. Учні запам'ятовують слова-терміни, проте зміст цих слів може бути неадекватним до наукового змісту понять. Щоб зрозуміти термін, треба мати систему асоціацій з предметами і явищами реального світу, з якими дане поняття пов'язане. При правильному формулюванні поняття слово виступає носієм правильних узагальнень і не вимагає звернення до чуттєвої наочності. Це треба враховувати при формуванні окремих суспільствознавчих понять у старшокласників, адже надмірне використання наочності в певних випадках може загальмувати розумове сприйняття образу поняття.

3. Не завжди процес формування понять відбувається за схемою: відчуття - сприймання - уявлення - поняття.

4. Однією з основних ліній розвитку образних і абстрактних компонентів розумової діяльності є узагальнення і диференціація тих та інших.

При визначенні стратегії для застосування і поглиблення змісту суспільствознавчих понять учителям потрібно дотримуватися наступних правил: від простого до складного, від конкретного до абстрактного, від невідомого до відомого, від знайомого до незнайомого, від спостережень до міркувань [5, с. 101]. За можливості на уроках під час обговорення тем наголос повинен робитися на практичному застосуванні того чи іншого поняття, а не на абстрактній теорії. Це забезпечить кращий результат запам'ятовування. Учнів треба заохочувати до використання вивчених понять при обговоренні чи виконанні індивідуальних чи групових завдань, стимулювати до знаходження зв'язків між різними поняттями і до застосування окремих із них у практичному плані.

Усі сучасні концепції формування понять направлені на підвищення ефективності цього процесу, але підходять до вирішення цього питання по-різному. Із кожної можна почерпнути щось важливе та корисне для себе. Зупинимося на основних із них [2, с.19 - 21]:

1. Асоціативно-рефлекторна теорія навчання і створення понять розглядає механізм цих процесів як послідовне збагачення асоціацією, а їх суть - як створення та засвоєння зв'язків. Поняття за цією концепцією створюються за схемою: від відчуттів до уявлень, а від них - до понять.

2. Концепція формування прийомів засвоєння і застосування понять і умінь Д.Н. Менчинської, Є.Н. Кабанової-Меллер реалізує основні ідеї С.Л. Рубінштейна, Ю.О. Самаріна. Відповідно до цієї концепції, внутрішню структуру засвоєння понять складає аналітико-синтетична діяльність, що включає процеси абстрагування, узагальнення, конкретизації. Найпростішим елементом створення понять вважаються асоціації.

3. Теорія поетапного формування розумових дій і понять (П.Я. Гальперін, Н.Ф. Тализіна) будується на операційному підході, на ідеї інтеріоризації. Вона полягає в тому, що засвоєння знань відбувається в процесі визначеної системи дій: психічна діяльність є результатом поетапного перенесення зовнішніх «матеріальних» дій у внутрішній план (сприйняття, уявлень, понять).

4. Змістовно-генетична концепція формування теоретичних понять в навчанні (Д.Б. Ельконін, В.В. Давидов) спирається і розвиває положення Л.С. Виготського про те, що навчання веде за собою розвиток. Визначальним фактором, що спрямовує розвиток, є навчальний зміст з урахуванням наближення його до сучасних теоретичних знань. Створення наукових понять за цією концепцією відбувається на основі дедуктивно-теоретичного підходу і змістовного узагальнення. Засвоєння може здійснюватися шляхом сходження від абстрактного до конкретного.

У роботі вчителя з формування в учнів наукових понять велике значення має також вибір основних методів їх формування. До таких методів можна віднести: індуктивний, дедуктивний, інвективний та асоціативний [6, с. 23-26].

Поняття як результат узагальнення та ідеалізації практичної діяльності може утворюватися лише в активній пізнавальній діяльності. Оскільки після одноразового прослуховування пояснення учителя в тривалій пам'яті учня залишається в середньому приблизно 10% від почутого, після самостійного читання -30%, після пояснення, яке супроводжується демонстрацією наочності, - 50%, після самостійних практичних дій - 90% [3, с. 27], то необхідно тренувати пам'ять багаторазовим повторенням матеріалу, щоб інформація з короткочасної пам'яті перейшла у довготривалу. Для цього потрібно концентрувати увагу старшокласників на основних поняттях із вивченої теми не більше 30 хв., а потім обов'язково організовувати самостійну роботу: розв'язувати логічні задачі, кросворди, складати схеми та ін.

Суспільствознавчі поняття формуються в результаті систематичної цілеспрямованої роботи: на уроках, практичних завданнях, екскурсіях, у позакласній та позашкільній роботі.

Видатний російський педагог К.Д. Ушинський відзначав, що поняття не лежать в голові учня мертвими ланцюгами одне біля одного. Вони багатьма сторонами стикаються. Чим більше зв'язків має поняття, тим повніше його формування, тим вище ступінь його узагальнення.

Формування в учнів того чи іншого поняття неможливе без встановлення подібності і відмінності об'єктів чи явищ. Це дає можливість виділити загальне, суттєве, головне, що належить кожній групі понять.

Успіх формування суспільствознавчих понять залежить і від того, наскільки вчителю вдалось навчити учнів самостійно аналізувати, розчленовувати ціле на окремі частини, виділяти в ньому окремі ознаки.

Висновки й перспективи подальших пошуків в даному напрямку

Отже, процес формування в учнів наукових понять - це складний і тривалий процес послідовного розкриття якісних і кількісних особливостей предметів і явищ.

Він характеризується системою закономірностей, без знання яких успішне, свідоме та цілеспрямоване керівництво вчителем процесом формування в учнів понять просто неможливе.

Список джерел

1. Гельфанд, М.Б. Формування математичних понять у процесі викладання алгебри і початків аналізу / М.Б. Гельфанд. - К.: Радянська школа, 1976. - 143 с.

2. Кузнецова, Н.Е. Формирование систем понятий в обучении химии / Н.Е. Кузнецова. - М.: Просвещение, 1989. - 144 с.

3. Методика викладання географії: збірник для вчителів-практиків та студентів вузів / Упоряд. Н. Муніч, В. Серебрій. -К.: Редакції загальнопедагогічних газет, 2005. - 128 с.

4. Монтень, М. Опыты в 3 кн. Кн. 1 / М. Монтень. - М.: ООО Издательство АСТ; Харьков: Издательство Фолио, 2002. - 624 с.

5. Основные экономические понятия. Структура преподавания: Учеб. пособие для старших классов / Ф. Сандерс, Г.Л. Бах / пер. с англ. - М.: Аспект Пресс, 1995. - 105 с.

6. Цуруль, О.А. Формування біологічних понять: методичний посібник / О.А. Цуруль. - К.: Шк. Світ, 2010. - 120 с. - (Бібліотека «Шкільного світу»).

Анотація

УДК 37.016:3 - 053.5

Психолого-педагогічні основи формування суспільствознавчих понять в учнів 9-10 класів. Мироненко Л.Л., заступник директора з виховної роботи Полтавської спеціалізованої школи-інтернату № 1 Полтавської обласної ради, аспірант кафедри педагогічної майстерності та менеджменту Полтавського НПУ ім. В.Г.Короленка

В умовах постійного зростання вимог до якості навчально-виховного процесу перед загальноосвітнім навчальним закладом та педагогічним колективом стоїть відповідальне завдання - підготувати свідомого випускника, здатного активно включитися у вирішення нагальних політичних, соціально-економічних та культурних процесів. Для того, щоб знання в ході безперервного процесу передачі інформації не стали тягарем для учнів, треба їх систематизувати і закріпити у вигляді понять. У статті даються практичні рекомендації стосовно покращення ефективності процесу засвоєння наукових понять. Особливістю підходу автора є виокремлення психолого-педагогічних основ формування суспільствознавчих понять в учнів 9-10 класів.

Ключові слова: поняття, концепція, суспільствознавчі поняття, старшокласник, навчальний процес.

Аннотация

В условиях постоянного роста требований к качеству учебно-воспитательного процесса перед общеобразовательным учебным заведением и педагогическим коллективом стоит ответственная задача - подготовить сознательного выпускника, способного активно включиться в решение насущных политических, социально-экономических и культурных процессов. Для того, чтобы знания в ходе непрерывного процесса передачи информации не стали обузой для учащихся, надо их систематизировать и закрепить в виде понятий. В статье даются практические рекомендации по улучшению эффективности процесса усвоения научных понятий. Особенностью подхода автора является выделение психолого-педагогических основ формирования обществоведческих понятий в учащихся 9-10 классов.

Ключевые слова: понятие, концепция, обществоведческие понятия, старшеклассник, учебный процесс.

Annotation

In the conditions of permanent growth of requirements for the quality of the educational process before the secondary schools and teaching staff there is a responsible task - to prepare conscientious graduate, who is able actively take part in resolving of urgent political, social, economic and cultural processes. In order to the knowledge in the process of continuous transmission of information will not become a burden for the students, they need to be systemized and consolidated as concepts. In the article are given practical recommendations for improving the effectiveness of the understanding of scientific concepts. The peculiarity of author's approach is separation of the psychological and pedagogical basics of social science concepts to students of 9-10 forms.

Keywords: concept, conception, social science concepts, student, educational process.

Размещено на Allbest.ru