Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності наукових працівників з використанням системи EPrints

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності наукових працівників з використанням системи EPrints

У статті надається аналіз результатів педагогічного експерименту з впровадження методики використання системи EPrints як засобу інформаційно-комунікаційної підтримки наукової діяльності для розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності науково-педагогічних працівників. Актуальність проблеми пояснюється активізацією наукової діяльності, яка може бути здійснена завдяки наявності необхідних ІК-підтримки та інформаційно-комунікаційної компетентності наукових працівників. Метою дослідження є аналіз результатів впровадження авторської методики як засобу інформаційно-комунікаційної підтримки наукової діяльності у галузі педагогічних наук з використанням системи EPrints для розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності наукових працівників.

Запропоновано трирівневу оцінку інформаційно-комунікаційної компетентності наукових працівників: базовий рівень, професійно-функціональний та професійно-ефективний. Під час вибору критеріїв сформованості інформаційно-комунікаційної компетентності наукових працівників у галузі педагогічних наук взято до уваги зміст компонентів структури інформаційно-комунікаційної компетентності: когнітивний; операційно-діяльнісний; ціннісно-мотиваційний; креативний. Визначені перспективи дослідження, які полягають у подальшої розробки методики використання відкритих електронних систем як засобів інформаційно-комунікаційної підтримки наукової діяльності для розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності наукових працівників.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційна підтримка наукової діяльності, інформаційні і комунікаційні технології, система EPrints.

Постановка проблеми. Відмінною рисою інформаційного суспільства у ХХІ столітті є зберігання, перетворення, набування і використання знань за допомогою інформаційно - комунікаційних технологій (ІКТ). Продукування нових знань та забезпечення науки, культури та освіти належною інформаційно-комунікаційною підтримкою (ІК-підтримка) набуває все більшого значення. Одним з головних завдань науки і освіти є підвищення професійного розвитку науковців з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Активізація наукової діяльності, результатом якої є основний продукт інформаційного суспільства - нові знання, може бути здійснена завдяки наявності необхідних інструментів: ІК-підтримки наукової діяльності та належної інформаційно-комунікаційної компетентності (ІК-компетентності) наукових працівників. На законодавчому рівні процес здійснення ІК - підтримки наукової діяльності та розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності наукових працівників відзначено в Законах України «Про затвердження Національної стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про інноваційну діяльність», «Про Концепцію Національної програми інформатизації», а також у Державній програмі «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» на 2011 - 2013 рр. [5, 6].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукових вітчизняних доробків з питання інформаційно-комунікаційної компетентності свідчить про те, що існує вже значна кількість праць, присвячених цій проблематиці: ІК-компетентність вчителів природничо-математичних дисциплін розглядалася в роботах науковців Н. В. Баловсяк, М. І. Жалдака, Н. В. Морзе, С. А. Ракова, О. М. Спіріна та ін., ІК-компетентність вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін аналізувалася дослідниками О. Б. Бігич, В. А. Денисенко, Л. А. Карташовою, Т. І. Коваль, О. М. Семеног, Н. В. Сороко та ін.

Проблему компетентнісного підходу в освіті розглядали у своїх дослідженнях вітчизняні науковці В.Ю. Биков, Н.М. Бібік, І.А. Зязюн, Г.В. Єльнікова, В.І. Луговий, О.В. Овчарук, О.П. Савченко, І.В. Табачек, О.І. Шувалова та ін., російські вчені В.А. Адольф, Є.В. Бондаревська, В.Н. Введенська, І.А. Зимня, І.Ф. Ісаєв, Н.В. Кузьміна, А.К. Маркова, А.П. Тряпицина, А.В. Хуторський та ін.

Проте, аналіз праць вищезазначених авторів свідчить, що проблема розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності наукових працівників залишається недостатньо вивченою.

Метою дослідження є аналіз результатів впровадження авторської методики як засобу інформаційно-комунікаційної підтримки наукової діяльності у галузі педагогічних наук з використанням системи EPrints для розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності наукових працівників.

Для досягнення поставленої мети використовувались теоретичні методи - аналіз психолого-педагогічної, методичної, спеціальної літератури з проблем розвитку ІК - компетентності наукових працівників, професійного розвитку в галузі педагогічних наук, емпіричні методи - анкетування, експертне опитування, бесіди, самооцінка з метою з'ясування рівня сформованості ІК-компетентності наукових працівників галузі педагогічних наук; спостереження за процесом розвитку ІК-компетентності наукових працівників в галузі педагогічних наук з метою отримання даних щодо необхідності використання системи EPrints як засобу інформаційно-комунікаційної підтримки наукової діяльності, методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу й перевірки гіпотези дослідження.

Виклад основного матеріалу. Для наукових і науково-педагогічних працівників, що здійснюють дослідження в галузі педагогічних наук, будемо використовувати термін наукові працівники.

ІК-компетентність наукового працівника визначається наступним:

-- вчений - це фахівець, який професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації [1];

-- ця компетентність проявляється у науковій діяльності, що здійснюється за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, та включає такі компоненти, як операційно-діяльнісний (процесуальна сутність використання ІКТ для вирішення професійних та індивідуальних потреб, охоплює вміння та навички оперувати набутими знаннями в галузі ІКТ; когнітивний (система знань в галузі ІКТ); ціннісно-мотиваційний (мотиви, цілі, потреби в використанні ІКТ для професійної діяльності та задоволення індивідуальних потреб, саморозвиток, ціннісні установки актуалізації використання ІКТ для професійній діяльності); креативний (творча діяльність, результатом якої є нові знання, продукти та ін.);

-- «ЖТ-компетентність - це підтверджена здатність особистості автономно і відповідально використовувати на практиці ІКТ для задоволення власних індивідуальних потреб і розв'язування суспільно значущих, зокрема професійних, задач у певній предметній галузі або виді діяльності» [10, с. 46].

Відповідно до вищезазначеного, ІК-компетентність наукових працівників у галузі педагогічних наук - це підтверджені здатність, уміння та ставлення науковця щодо автономного використання ІКТ для відповідальної соціальної взаємодії і поведінки в інформаційному науковому просторі з метою наукової діяльності в галузі педагогічних наук та індивідуальних потреб, результатом якої є нові знання, продукти та ін. [7].

Поняття «критерій» у філософському словнику розкривається як засіб судження, мірило достовірності людських знань, їхньої відповідності об'єктивній дійсності [ 12, с. 316].

С. У. Гончаренко уточнює визначення критеріїв, співвідносячи їх із означенням «статистичні», а саме: це «показники, які поєднують у собі методи розрахунку, теоретичну модель розподілу і правила прийняття рішення про правдоподібність нульової або однієї з альтернативних гіпотез» [3, с. 181].

Отже, критерій повинен бути розгорнутим, тобто включати в себе більш дрібні одиниці вимірювання, що дозволяють у реальній практиці оцінити дійсність у порівнянні з ідеалом. Такими одиницями є показники. Показники як складові критерію є конкретними виявами для характеристики досліджуваного явища або процесу, за якими можна судити не тільки про його наявність та рівень розвитку.

При визначенні поняття «рівень» будемо орієнтуватися на тлумачення, що пропонується у словнику професійної освіти, а саме, ступінь опанування змістом навчання, що є вимірювачем досягнутої у навчанні майстерності оволодіння діяльністю, представленою в даному змісті навчання [2, с. 144]. Слід також зауважити на тому, що рівень характеризує складність задач, які здатен вирішувати фахівець.

Запропоновано трирівневу оцінку ІК-компетентності наукових працівників, а саме: базовий рівень, професійно-функціональний та професійно-ефективний.

Базовий рівень - початковий рівень знань, умінь та досвіду, що надає мінімальні можливості науковцю вирішувати завдання наукових досліджень за допомогою ІКТ.

Професійно-функціональний рівень - середній рівень знань, умінь та досвіду, що надає можливість науковцю займатися професійною діяльністю з використанням ІКТ.

Професійно-ефективний рівень - високий рівень знань, умінь та досвіду, що надає можливість науковцю займатися професійною діяльністю та створювати нові знання, матеріали, продукти тощо за допомогою ІКТ різних поколінь.

Під час вибору критеріїв сформованості ІК-компетентності наукових працівників у галузі педагогічних наук взято до уваги, перш за все, зміст компонентів структури ІК-компетентності: когнітивний; операційно-діяльнісний; ціннісно-мотиваційний; креативний [8]. У таблиці 1 надані характеристики рівнів компонентів ІК-компетентності науковців.

інформаційний компетентність науковий

Таблица

Критерії сформованості ІК-компетентності наукових працівників у галузі педагогічних наук відповідають наступним вимогам:

-- об'єктивності, що дозволяє однозначно оцінювати ознаку, яка досліджується, і не припускає суперечливих оцінок різними людьми;

-- адекватності, яка передбачає логічне оцінювання факту чи дії експериментатором;

-- нейтральності відносно явищ, які досліджуються;

-- співвідносності, що дозволяє порівнювати явища або процеси, які досліджуються;

-- стійкості на певному відрізку часу.

Згідно з проаналізованими дослідженнями [1, 10, 11], ми виділяємо такі критерії ІК - компетентності: професійна діяльність з використанням ІКТ; цілі використання ІКТ у професійній діяльності (перетворююча, гностична, дослідницька);

створення індивідуальної продукції за допомогою ІКТ; здійснення самонавчання за допомогою ІКТ; опанування нових ІКТ.

Для забезпечення розвитку ІК-компетентності наукових працівників у галузі педагогічних наук необхідним є забезпечення доцільної ІК-підтримки наукової діяльності.

Слід зазначити, що лексичне значення слова «підтримка» - допомога, сприяння. Так, у розумінні «допомога» мається на увазі стрімка дія, та поняття «сприяння» розуміється, як створення умов для виконання певної діяльності, у нашому дослідженні - наукової діяльності у галузі педагогічних наук.

Інформаційно-комунікаційна підтримка - це допомога та сприяння суб'єктам наукової діяльності отримання і розповсюдження наукового результату через використання ІКТ та ресурсів, що пропонуються у інформаційному просторі.

Дослідження здійснювалося протягом шести років і охоплювало такі етапи науково - педагогічного пошуку.

Теоретико-аналітичний етап (2009-2010 рр.), на якому здійснено теоретичний аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми, обґрунтовано теоретичні та медичні засади дослідження, проаналізовано законодавчі та нормативні документи з питань інформаційно - комунікаційної підтримки наукової діяльності та розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності наукових працівників в галузі педагогічних наук, розроблено програму і методику дослідно-експериментальної роботи, визначено об'єкт, предмет, мета, завдання і гіпотезу дослідження; проведено констатувальний етап експерименту, визначені основні критерії та рівні щодо визначення стану розвитку ІК-компетентності наукових працівників.

Проведено аналіз існуючих програмних систем для створення наукових електронних бібліотек щодо інформаційно-комунікаційної підтримки наукової діяльності у галузі педагогічних наук, .

Аналітико-пошуковий етап (2010-2012 рр.), на якому розроблено концепцію та визначено методологічні засади; визначено дослідно-експериментальні методики, програму дослідження; відібрані учасники експерименту; проведено формуючий етап експерименту, розроблено модель розвитку ІК-компетентності науковців, визначено та теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні умови розвитку ІК - компетентності науковців відповідно до моделі інформаційно-комунікаційної підтримки з використанням системи EPrints [8].

Формувально-узагальнюючий етап (2012-2014 рр.), на якому здійснено дослідно-експериментальну перевірку гіпотези, концептуальних положень, створення і впровадження науково-обґрунтованої методики використання системи EPrints як засобу ІК-підтримки наукової діяльності, здійснено аналіз та опрацювання одержаних результатів експериментальної роботи, їх узагальнення, сформульовано основні висновки щодо розвитку ІК-компетентності наукових працівників з використанням системи EPrints.

Метою методики використання системи EPrints як засобу ІК-підтримки наукової діяльності є: забезпечення ІК-підтримки наукової діяльності у галузі педагогічних наук, результатом якої є гарантоване досягнення науковцями професійно-ефективного рівня компетентності.

Методика впроваджувалась за допомогою групових форм навчання (семінари, тренінги, вебінари, практичні роботи та ін.) та індивідуальних форм навчання (консультування, співбесіди, електронне листування) та ін. Підготовка відбувалася за розробленою Навчальною програмою підготовки наукових працівників до роботи з електронними бібліотеками [8].

При цьому використовувалися такі ІКТ: система EPrints, статистичний модуль rRstats, інтерактивна дошка, сервіси Google та ін.

Педагогічний експеримент проводився протягом 2009-2014 рр. і складався з двох основних етапів: констатувального та формувального:

1) констатувальний етап експерименту передбачав виявлення реального стану розвитку ІК-компетентності наукових працівників з використанням анкетування та тестування;

2) формувальний етап експерименту передбачав розробку гіпотези і теоретичної концепції дослідження та включав такі етапи:

а) проведення констатувальних зрізів у контрольних та експериментальних групах;

б) проведення навчання за авторською методикою використання системи EPrints як засобу ІК-підтримки наукової діяльності;

в) проведення контрольних зрізів у контрольних та експериментальних групах;

г) здійснення аналізу, опрацювання одержаних результатів експериментальної роботи та їх узагальнення.?

Метою проведення педагогічного експерименту була дослідна перевірка ефективності методики використання системи EPrints як засобу ІК-підтримки наукової діяльності у галузі педагогічних наук.

Було висунуто гіпотезу, що підвищення розвитку ІК-компетентності науковців відбудеться за умови, якщо процес ІК-підтримки наукової діяльності у галузі педагогічних наук здійснювати за методикою, що базується на використанні електронних науково-освітніх бібліотек, зокрема платформі EPrints.

Рис. 1. Фрагмент анкети

інформаційний компетентність науковий

Педагогічний експеримент включав: розробку запитань (анкет) для експертного опитування, проведення експертного опитування (Рис. 1. Фрагмент анкети), обробку анкет, розробку тестових завдань, обробку відповідей на тестові завдання, визначення рівня сформованості ІК-компетентності експериментальної і контрольної груп, розробку й упровадження Навчальної програми.

Анкета № 1

Шановні колеги,

дана анкета стосується актуальності використання ІКТу професійній діяльності наукових працівників у галузі педагогічних наук. Просимо позначити визначені позиції у анкеті щодо питання, чи є актуальною дана інформаційно- комунікаційна технологія. Дякуємо!

Упродовж формувального етапу з метою розвитку ІК - компетентності наукових працівників здійснювалося навчання за методикою використання системи EPrints як засобу ІК-підтримки наукової діяльності, яка включала Навчальну програму підготовки наукових працівників до роботи з електронними бібліотеками (далі Навчальна програма).

Навчальна програма включала три модулі, а саме:

-- Модуль 1 «Електронні бібліотеки і можливості їх використання», метою якого є формування уявлень про склад, структуру сучасних електронних бібліотек та їх роль у професійній діяльності наукових працівників у галузі педагогічних наук;

-- Модуль 2 «Програмне забезпечення для створення електронних бібліотек», мета якого полягає у розгляді та аналізі наявного програмного забезпечення для створення електронних бібліотек;

-- Модуль 3 «Програмне забезпечення EPrints», мета якого - надати базові поняття і навички роботи з програмним засобом EPrints, що використовується для створення електронних бібліотек.

У експерименті взяли участь 159 наукових співробітників установ НАПН України (Національна академія педагогічних наук України, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання, Інститут педагогіки, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих, Інститут проблем виховання, Інститут психології ім. Г. С. Костюка, Університет менеджменту освіти), з них 78 увійшли до експериментальної групи (ЕГ) та 81 - до контрольної групи (КГ).?

Аналіз рівня ІК-компетентності відбувався за допомогою тестування та анкетування. Результати початкового і підсумкового зрізів із використанням методів статистичної обробки

(X критерію Колмогорова-Смирнова, кутового перетворення ф Фішера) і порівняльного аналізу підтвердили позитивну динаміку розвитку ІК-компетентності наукових працівників з використанням системи EPrints. X критерій Колмогорова-Смирнова був обраний, оскільки він використовується для того, щоб визначити, чи підпорядковуються два емпіричних розподіли одному закону певній моделі, та для оцінювання однорідності складу ЕГ і КГ на початку експерименту.

Цей критерій є непараметричним і застосовується за наступних умов:

-- вибірки випадкові та незалежні;

-- категорії впорядковані за зростанням або спаданням.

Оскільки вищенаведені умови виконуються при впровадженні Навчальної програми щодо застосування методики використання системи EPrints, застосування Х-критерію для оцінювання відхилення розподілу в експериментальних групах від розподілу в контрольних групах є можливим.

Для визначення цього критерію слід зробити розрахунки за формулами:

ІК-підтримки наукової діяльності наукові працівники у галузі педагогічних наук мають рівень ІК-компетентності не більший, ніж наукові працівники у галузі педагогічних наук, що самостійно опановували засоби, які застосовуються для внесення ресурсів до ЕБ.

Альтернативна гіпотеза (H1): після впровадження методики використання системи EPrints як засобу ІК-підтримки наукової діяльності наукові працівники у галузі педагогічних наук мають рівень ІК-компетентності більший, ніж наукові працівники у галузі педагогічних наук, що самостійно опановували засоби, які застосовуються для внесення ресурсів до ЕБ.

До і після впровадження методики за результатами анкет було визначено кількість балів за кожним із зазначених рівнів компонентів ІК-компетентність для кожного учасника експерименту і підраховано відсоток тих, хто показав професійно-ефективний рівень ІК-компетентності входить до зони значимості, тому приймається гіпотеза H1.

Динаміка змін показника (ЕГ, КГ) відобразила позитивні тенденції компетентнісного розвитку наукових працівників за кількістю респондентів щодо сформованості рівнів ІК - компетентності.

Розрахунок узагальненої думки щодо рівнів сформованості компонентів ІК - компетентності наукових працівників на початку і в кінці експерименту здійснюється відповідно до середніх величин. Склад експертів ЕГ і КГ на початку експерименту однорідний, що було доведено за допомогою критерію Колмогорова-Смирнова, тому

думка кожного експерта; Е - знак суми; N - кількість експертів, експертному оцінюванні.

У таблиці 2 надані показники рівнів складових ІК-компетентності учасників експериментальної групи на початок експерименту (ПК), кінець (КК) та змін, які відбулися після впровадження методики використання системи EPrints як засобу ІК-підтримки наукової діяльності.

Таблица 2

Рис. 2. Показники рівнів складових ІК-компетентності наукових працівників у КГ та ЕГ

Проведений педагогічний експеримент підтвердив гіпотезу, що організація навчального процесу відповідно до запропонованої методики [4, с. 116-137] використання системи EPrints як засобу ІК-підтримки наукової діяльності сприятиме розвитку ІК- компетентності наукових працівників.

Аналізуючи результати педагогічного експерименту, можна зробити висновок, що завдяки використанню авторської методики, науковими співробітниками, що брали участь у ЕГ, був досягнутий професійно-ефективний рівень ІК-компетентності. Впровадження моделі інформаційно-комунікаційної підтримки наукової діяльності на базі системи EPrints [9] має забезпечити ефективне оприлюднення, розповсюдження і використання наукової продукції.

Відповідно до заявлених компонентів моделі ІК-підтримки наукової діяльності (:ціннісно-цільовий, що включає сукупність цілей наукової діяльності згідно з вимогами, що прописані у Законі Україні «Про наукову та науково-технічну діяльність»; змістовний, який включає впровадження результатів наукової діяльності в галузі педагогічних наук та передбачає такі дії як оприлюднення, розповсюдження і використання продукції наукових установ; організаційно-технологічний, який представлений складовими системи EPrints, що забезпечують повний набір послуг для впровадження результатів наукової діяльності в галузі педагогічних наук (сервіси бібліотеки, архів електронних ресурсів, статистичний модуль IRStats та ін.); результативний, що включає досвід, дослідження відповідно до професійної діяльності наукових працівників, встановлення стандартів наукової діяльності відповідно до її специфікації) [9] висувається припущення, що використання даної моделі буде сприяти підвищенню ефективності роботи наукових працівників та підтримувати їх мотивацію до покращення якості наукової продукції.

З огляду на вищезазначене припущення особливого значення набувають електронні бібліотеки, які забезпечують оперативність подання наукових результатів, що сприяє розширенню діапазону їх розповсюдження та визнання серед наукової спільноти різних країн світу. Прикладом може слугувати Електронна бібліотека НАПН України, що створена на базі системи EPrints в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України (Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua). Вона дозволяє оприлюднювати й переглядати наукову продукцію різного типу в межах певних колекцій, зокрема за темою науково - дослідної роботи (НДР), за роками, автором, ключовими словами та мати доступ до автоматично сформованих даних щодо кількості публікацій за роками проведення НДР або щодо якісних характеристик оприлюднення, які відображені за розподілом публікацій на групи відповідно їх типами в межах року.

Так, статті, що були надруковані раніше, ніж внесені до Електронної бібліотеки НАПН України (до 2009 року), важко проаналізувати щодо зацікавленості в них інших науковців (завантаження статей та їх читання), та після внесення їх до зазначеної електронної бібліотеки можна з'ясувати, наприклад:

-- кількість повнотекстових завантажень наукових праць авторів (рис. З);

Рис. 5. Графік завантаження наукових статей з Електронної бібліотеки НАПН України співробітників Відділу комп'ютерно-орієнтованих систем навчання і досліджень

Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України за 2012 року.

Висновки

інформаційний компетентність науковий

З огляду на вищевикладене експериментальне дослідження щодо застосування методики як засобу інформаційно-комунікаційної підтримки наукової діяльності з використанням системи EPrints, можна стверджувати, що методика позитивно впливає на розвиток ІК-компетентності наукових працівників, а саме, її впровадження у професійну діяльність наукових працівників у галузі педагогічних наук вирішує такі основні проблеми:

підвищення рівня знань науковими працівниками щодо використання ІКТ у професійній діяльності;

консультування наукових працівників щодо вирішення питань оприлюднення, розповсюдження і використання наукової продукції за допомогою ІКТ;

надання можливості у відкритому доступі оприлюднювати, розповсюджувати і використовувати наукову продукцію за допомогою ІКТ;

обмін досвідом наукових працівників у галузі педагогічних наук;

створення віртуальних спільнот наукових працівників у галузі педагогічних наук . Суттєву роль відіграє інтеграція електронних бібліотечних систем, зокрема

платформи EPrints, у професійну діяльність наукових працівників у галузі педагогічних наук для удосконалення інформаційно-комунікаційної підтримки, моніторингу наукової діяльності та підвищення її якості.

Подальшого дослідження потребує дослідження використання електронних науково - освітніх бібліотечних систем як засобів інформаційно-комунікаційної підтримки наукової діяльності для розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності наукових.

Список використаних джерел

1.Баловсяк Н. В. Інформаційна компетентність фахівця / Н. В. Баловсяк // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2004. - № 5. - С. 21-28.

2.Вишнякова С. М. Профессиональное образование: Словарь. Ключевые понятия, термины, актуальная лексика / С. М. Вишнякова. - М.: НМЦ СПО, 1999. - 538 с., с. 144.

3.Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. - К.: Либідь, 1997. -- 376 с.

4.Електронні інформаційні бібліотечні системи наукових і навчальних закладів: монографія / [Спірін О.М., Іванова С.М., Новицький О.В. та ін.]; за наук. ред. проф. В.Ю. Бикова, О.М. Спіріна. - К.: Педагогічна думка, 2012. - 176 с.

5.Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні» на 2007¬2015 роки (Відомості Верховної Ради України (ВВР) [Електронний ресурс] - 2007. - № 12. - С. 102). - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/537-16.

6.Закон України Про наукову і науково-технічну діяльність (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N12, ст.165) [Електронний ресурс]. -

7.Іванова С.М. Модель розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності наукових працівників у галузі педагогічних наук / С.М. Іванова // Вісник Житомирського державного університету ім. Івана Франка -2013 - Вип. №3 (69) - с. 171-179.

8.Іванова С.М. Проблема розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності наукових працівників / С.М. Іванова / Інформаційні технології в освіті: зб. наук. пр. - Випуск 14. - Херсон: ХДУ, 2013. - С. 110-119.

9.Іванова С.М. Проектування інформаційно-комунікаційної підтримки наукової діяльності на базі системи ЕР rints [Електронний ресурс] / С.М. Іванова // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2013. - №5 (37) - Режим доступу: http://joumal.iitta.gov.ua

10.Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України: метод. рекомендації / [В.Ю. Биков, О.В.Білоус, Ю.М.Богачков та ін.]; за заг. ред. В.Ю. Бикова, О.М.Спіріна, О.В.Овчарук. - К. Атіка, 2010. - 88 с.

11.Сороко Н. В. Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів філологічної спеціальності в умовах комп'ютерно орієнтованого середовища: дис.... канд. пед. наук: 13.00.10 / Наталія Володимирівна Сороко. - К., 2012. - 257 с.

12.Філософський словник / [за ред. В.І. Шинкарука]. - 2. вид., перероб. і доп. -- К.: Українська радянська енциклопедія, 1986. - 800 с.

Размещено на Allbest.ru