Застосування віртуальних соціальних мереж для потреб загальної середньої освіти

Постановка проблеми. У сучасному глобалізованому світі головною метою удосконалення освітнього процесу є інформатизація освіти, створення умов для підвищення її доступності, якості і відкритості. Стрімкий розвиток інформаційних технологій, що відбувається постійно, сприяє активізації процесу віртуалізації світового освітнього простору і викликає необхідність перегляду та впровадження сучасних методів і засобів у навчальний процес. В умовах інформаційного суспільства ширшою стає мережа соціальних сервісів і як результат поширення віртуальних освітніх, навчальних і соціальних мереж, які об'єднують людей навколо спільних інтересів або цінностей, утворюючи певну соціальну групу користувачів та задовольняючи їх потреби.

Завдяки стрімкому зростанню кількості користувачів соціальних мереж і часу, який вони проводять в соціальних мережах, а також можливості навчання, незважаючи на вік і соціальний статус, в будь-який час і в будь-якому місці за наявності будь-якого пристрою з підключенням до мережі Інтернет, зробило віртуальні соціальні мережі привабливими для використання у галузі освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проаналізувавши публікації щодо віртуальних мереж, визначено, що у роботах Малицької І. Д., Остапенко М. А, Іванюк І. В., Литвинової С. Г. та ін. обґрунтовано питання використання освітніх віртуальних спільнот викладачами і вчителями з метою обміном досвідом. Зарубіжні та вітчизняні дослідники: Думанський Н. О., Голощук Р. О., Гуревич Р.С., Івашньової С. В., Клименко О. А., Ломакін Д. С., Патаракін Е. Д., Фещенко А. В., а також автор у своїх попередніх публікаціях, розглядають можливості впровадження віртуальних соціальних мереж у навчальний процес з метою надання освітніх послуг. Однак проблема використання соціальних віртуальних мереж для освітніх цілей, не стала доступною для широких кіл, а їх освітні можливості залишаються малодослідженими і тому ця проблема є актуальною.

Мета статті: розглянути сервіси, які пропонують віртуальні соціальні мережі; проаналізувати можливості та шляхи застосування віртуальних соціальних мереж для потреб загальної середньої освіти.

Виклад основного матеріалу. Здійснивши аналіз світових тенденції в галузі освіти наголосимо, що у закладах середньої освіти розвинених країн відзначається стрімкий рух до інформатизації освіти. Капустян 1.1. у статті [3, с. 40] констатує: «... керівник Європейської комісії з питань освіти і культури, наголосив, що одним з пріоритетів європейського співробітництва є використання Інтернет-технологій та мультимедіа з метою покращання якості освіти».

Слід зазначити, що саме віртуальні соціальні мережі є потужним засобом для підтримки комунікації мільйонів людей в мережі Інтернет, оскільки окремі соціальні спільноти вже мають десятки і сотні мільйонів зареєстрованих користувачів.

У своєму дослідженні Івашньова С. В. [2, с. 15] описує “соціальну мережу” як віртуальний майданчик, що забезпечує своїми засобами спілкування, підтримку, створення, розбудову, відображення та організацію соціальних контактів, у тому числі й обмін даними між користувачами і обов'язково передбачає попереднє створення облікового запису.

Слід пам'ятати, що віртуальні соціальні мережі є порівняно новим явищем, яке здобуло всесвітню популярність в останні кілька років, тому в даний момент вони переживають не лише стадію піку популярності, але й стадію швидкого розвитку. У зв'язку з цим визначимо: які найбільш популярні мережі у школярів; розглянемо кілька віртуальних соціальних мереж; проаналізуємо сервіси, які пропонують соціальні мережі з метою визначити шляхи застосування їх для потреб загальноосвітніх навчальних закладів. Основними показниками привабливості мереж є: популярність, безкоштовна реєстрація, можливість вибору мови сайту, безкоштовні послуги, наявність чату. Для дослідження нами обрано дві віртуальні соціальні мережі: Фейсбук (Facebook) та ВКонтакті.

Фейсбук. У 2004 р. в США було створено одну з найбільших у світі віртуальних соціальних мереж Фейсбук (http://www.facebook.com). Світовою громадськістю цю мережу визначено як одну з найбільш популярних за програмним забезпеченням. Мережа постійно розширює свої функціональні можливості і додає нові сервіси. Більшість користувачів: студенти, молодь. Мережа надає можливість викладачам і вчителям вводити навчальні курси, а навчальним закладам створювати закриті корпоративні спільноти з конкретної цільової аудиторії.

ВКонтакті. У 2006 р. в Російській Федерації створена віртуальна соціальна мережа ВКонтакті (http://vk.com), яка є першою за популярністю на території Білорусії, другою - в Російській Федерації і третьою - в Україні. Більшість сервісів є подібними до сервісів мережі Фейсбук. Цією мережею користуються навчальні заклади, розміщуючи в розклад занять, навчальні завдання тощо. В мережі утворено чимало тематичних груп з учнів та випускників окремих навчальних закладів, групи з учнів окремих класів, членів гуртків, учасників позашкільних формальних та неформальних об'єднань (ці групи можуть бути закритими і відкритими). Сформовано безліч груп-зустрічей з метою запрошення на зустрічі однокласників, студентів, колег, однодумців. В подальшому на цих сторінках розміщають фотографії, звіти, відеоролики, відзняті на цих зустрічах, мультимедійні слайд-шоу про проведення зустрічей. Значна частина користувачів є школярами та студентами.

Соціальні мережі Фейсбук та ВКонтакті надають можливість реалізувати синхронне та асинхронне спілкування між користувачами.

Більшість віртуальних соціальних мереж орієнтовані на різну цільову аудиторію - молодь шкільного та студентського віку (ВКонтакті), студентську аудиторію (Фейсбук), користувачів трохи старшого віку (Однокласники), наукову спільноту (SciWorld) та ін.

Виходячи із зазначеного вище пропонуємо розглянути основні характеристики функціонування віртуальних соціальних мереж: ідентифікація особи - відомості про особу (навчальний заклад, дата народження, улюблені книги, фільми та ін.); присутність на сайті - можна дізнатися, хто з користувачів в даний момент є в мережі, і долучитися до спілкування; статус стосунків між користувачами - визначення стосунків між користувачами (друзі, члени родини, однокласники та ін.); комунікація в мережі - спілкуватися з кількома користувачами мережі синхронно та асинхронно (особистого і групового спілкування, коментарів і оцінок фото, відео, рефератів, есе тощо); міні-групи - можна створити в середині віртуальної соціальної мережі об'єднання за інтересами; обмін матеріалами - є можливість поділитись з іншими користувачами (документами, фото, відео, закладками, презентаціями, книгами в цифровому форматі тощо).

Вважаємо, що розгляд можливостей віртуальних соціальних мереж, у найближчі роки є актуальним, оскільки відкриває перспективи щодо використання їх для навчальних цілей у повному обсязі.

Досліджуючи особливості утворення віртуальних соціальних мереж було визначено їх позитивні сторони: швидкий пошук однодумців, спілкування з друзями, родичами, іншими людьми, між групами, які знаходяться на відстані; можливість самовираження, реалізації творчого потенціалу; читання новин, їх коментування; обговорення питань і тем, які замовчують традиційні ЗМІ; допомога в організації професійної діяльності, просування та рекламування її в Інтернеті, розміщення реклами; викладання і отримання потрібних відомостей про розклад занять, навчання, завдання та ін.; можливість швидко зібрати необхідні кошти (речі, матеріали) для соціальної допомоги (хворим, бідним, постраждалим людям); обговорення в мережі наболілих соціальних проблем або надзвичайних подій, що змушує ЗМІ прислухатися до них, передавати ці повідомлення на своїх телевізійних каналах. віртуалізація освітній навчальний мережа

Разом з тим, перебування користувачів у віртуальних соціальних мережах має негативні сторони: швидке звикання до необмеженого перебування у мережі, недоцільне використання часу, втрата зору, порушення біоритму в організмі внаслідок недосипання, розлад нервової системи; соціальні мережі можуть стати джерелом використання шахраями особистих даних. У певних мережах відсутнє видалення створеної сторінки (можна тільки «закрити» її від інших); спілкування у віртуальних мережах не замінює людського спілкування та справжніх емоцій і відчуттів; виникає небезпека маніпулювання людьми, через формування міні-груп з корисними цілями; віртуальні соціальні мережі перетворюються в засіб маркетингу (за матеріалами мережі Інтернет).

Проаналізувавши літературу, джерела Інтернет та сервіси, які надають віртуальні соціальні мережі, були розроблені рекомендації щодо використання сервісів віртуальної соціальної мережі ВКонтакті для потреб загальної середньої освіти, представлені у таблиці 1.

Таблиця 1.

Взаємодія у віртуальних соціальних мережах відбувається в двох режимах: асинхронному і синхронному. Для прикладу, коли в одного з користувачів виникає проблема, він ставить запитання з описом проблеми всім членам спільноти. Інші висловлюють свої думки, також доступні всім членам спільноти, потім можна задати додаткові питання або висловити свої коментарі як до вихідного питання, так і до кожної з відповідей на нього. Отже, виникає дискусія, у процесі якої всі бажаючі можуть висловити свої думки.

Ми погоджуємося з думкою Гуревича Р.С. [1, с. 53] про те, що соціальні мережі як нова форма навчальної та позаурочної праці, спосіб взаємодії з учнями/студентами та їх батьками швидкими темпами входять в життя педагогів, розширяючи виховний простір освітньої установи. Тому актуальними є дослідження про позицію та роль педагога в соціальних мережах, можливості їх використання або ігнорування, підготовку молоді до життя в інформаційному суспільстві.

У публікації [1, с. 52-53] зазначено, що у сучасній педагогічній спільноті широко обговорюють способи взаємодії педагогів і студентів у соціальних мережах Інтернету (на конференціях, форумах, майстер-класах). Спостереження показали, що, знаходячись в соціальній мережі, студент в середньому проводить у ній як мінімум дві години. 80% студентів витрачають свій вільний час для перегляду відео- та фото колекцій, прослуховування аудіозаписів, спілкування з друзями; 20% студентів використовує час в мережі на пошук відомостей зі спеціальних і загальнонаукових дисциплін. Соціальні мережі відкрили педагогам і студентам нові можливості для професійного і особистісного спілкування.

Клименко О. А. [4] зауважує, що цінність соціальних мереж для навчання школярів недостатньо визначена: більшість вчителів скептично ставляться до застосування віртуальних соціальних мереж як педагогічного засобу навчання через те, що соціальні мережі стереотипно розглядаються як середовище для розваг. В освітній галузі можна застосовувати соціальні мережі для: організації колективної роботи, довготермінової проектної діяльності, міжнародного обміну, мобільного неперервного навчання і самоосвіти, мережної роботи учасників з різних шкіл, областей, країн.

Загальновідомо, що Інтернет міцно ввійшов у життя підлітків і юнацтва, проте, поки ще не став підтримкою у навчанні, а тому учнів і студентів бажано навчати використовувати його наявні переваги. Це і є завдання освіти, освітніх і професійних спільнот. Збільшуючи об'єми професійної та духовної інформації в Інтернеті, відкриваючи доступ до цих ресурсів тим, хто навчається, залучати їх вже на створені освітніми установами, навчальними закладами, професійними спільнотами інформаційні майданчики, можна досягнути відповідної реакції від молоді, збудити масовий інтерес, створюючи моду на культуру і працю [1, с. 55].

В процесі дослідження віртуальних соціальних мереж було визначено їх особливості, які можна застосувати для: групового навчання (для роботи в навчальних міні-групах); персонального навчання (для самоосвіти); випадкового навчання (можливість пізнавати щось нове несвідомо); внутрішньошкільного навчання (використання з метою інформування щодо функціонування навчального закладу та заходів, пов'язаних з цим).

Також було виокремлено позитивні сторони використання віртуальних соціальних мереж для навчання учнів:

1) звичне і комфортне для учнів середовище. Інтерфейс, способи комунікації, організація та створення контенту вже вивчені учнем і повністю зрозумілі йому, що пояснюється тривалим користуванням. Зникає необхідність навчати роботі в мережі. Учні меншою мірою використовують спеціальні навчальні веб-ресурси у порівнянні з активністю відвідування профілю у віртуальних соціальних мережах;

2) значний діапазон сервісів, різноманітність форм комунікації (опитування, голосування, форуми, коментарі, підписки, відправка персональних повідомлень та ін.), обмін цікавими і корисними посиланнями на інші ресурси;

3) ідентифікація користувача, найчастіше, в соціальній мережі людина виступає під своїм ім'ям і прізвищем, рідше - під псевдонімом. Позитивним моментом є те, що учню не потрібно запам'ятовувати новий логін і пароль для входу в систему, він користується звичним для себе способом ідентифікації в співтоваристві;

4) наявність фільтрації, активність учасників простежується через стрічку новин, цей інструмент допомагає не розгубитися користувачу в розмаїтті інформаційних потоків і проводити моніторинг оновлень різноманітного контенту. Повідомлення про зміни, що відбуваються у навчальному процесі відображаються миттєво їх легко відстежити;

5) умови для групової діяльності, спільне планування і наповнення навчального контенту, власних електронних освітніх ресурсів. У віртуальних соціальних мережах створені умови для учнів ділитися тим, чого вони навчилися і тим цікавим, що виявили в мережі зі своїми однокласниками і вчителем;

6) умови для організації безперервного навчання, тобто, постійної взаємодії учня і вчителя в мережі у зручний для них час, та для організації індивідуальної роботи з кожним учнем. Також, обговорення, які були розпочаті під час занять у класі, можуть бути продовжені в соціальній мережі, що забезпечує ретельніше освоєння матеріалу. Підтримка навчальної теми в соціальній мережі дозволяє учням, які пропустили заняття, не «випадати» з теми, а брати участь в обговореннях і виконувати завдання вдома;

7) наявність мобільної версії сторінок віртуальної соціальної спільноти, тобто доступ для учнів і вчителів у зручний для них час і у зручному місці з будь-якого мобільного засобу (мобільний телефон, планшет, нетбук, ноутбук, смартфон тощо) підключеного до Інтернет мережі;

8) візуалізація матеріалів, що дозволяє подолати технічні труднощі оснащення навчальних аудиторій необхідним обладнанням для демонстрації наочних матеріалів в електронному вигляді.

Віртуальні соціальні мережі також доцільно використовувати для проведення позакласної роботи і для підтримки стосунків між учасниками олімпіад, змагань, літніх шкіл, семінарів, таборів, гуртків та ін., це дозволяє не тільки створити позитивний емоційний клімат заходів, а і підвищити якість проведення.

У доповіді Гуревича Р.С. [1, с. 53] наголошено, що соціальні мережі дають можливість для формування загальних компетенцій лише в тих випадках, якщо освітній процес здійснюють соціально-професійно компетентні педагоги, які повною мірою володіють навичками спілкування в соціальних мережах.

Віртуальні соціальні мережі створюються на добровільних засадах, а це позитивно впливає на запрошення до спільноти великої кількості школярів. В попередніх публікаціях [7; 8], було визначено що для ефективної роботи в мережних об'єднаннях важливим є створення відповідних умов. З розвитком інформаційних технологій виникають нові форми подання цифрових архівів, збереження даних, відомостей та нові сервіси, які полегшують управління соціальними мережами та використання їх. Також було розглянуто переваги використання віртуальних соціальних спільнот для розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності старшокласників як важливого елементу дистанційного навчання школярів, оскільки у мережах наявні умови для колективного навчання.

Заслуговує на увагу публікація Івашньової С. В. [2, с. 16], в якій зроблено висновки щодо застосування соціальних мереж та соціальних сервісів у навчанні: більшість учнів та вчителів мають досвід використання соціальних сервісів і віртуальних соціальних мереж у повсякденному житі (педагогічні працівники частіше використовують соціальні сервіси, а учні - соціальні мережі); безкоштовні соціальні сервіси спроможні задовольнити потреби учасників навчального процесу у збереженні, обміні та спільному використанні різних документів; основним чинником, який стримує активне використання зазначених ресурсів, є рівень готовності системи середньої освіти до використання сучасних засобів навчання.

Для працівників освіти актуальним є питання щодо того, чи зобов'язані вчителі/викладачі “дружити” з учнями у віртуальних соціальних спільнотах? У цьому плані цікавими є аргументи “за”, про які описано у дослідженні Ломакіна Д. С. [6]: вчитель може дізнатися про учнів більше особистих відомостей; виникає сприятливе для взаємодії відкрите середовище - якщо вчитель готовий до подібного, учні можуть, навіть, у вечірній час надіслати швидке повідомлення про труднощі у виконанні завдання; це можливість дізнатися про подальшу долю випускників після закінчення навчального закладу, спілкуватися з ними з різних питань, що важливо для навчального закладу (надання відомостей про працевлаштуванню випускників). Автор зазначає, що “... доцільним є приручити цей прекрасний ресурс (соціальні мережі), ніж боротися з ним. Якщо не можете зупинити рух, необхідно очолити його і повести у потрібному освіті напрямі” [6].

Висновки

Підсумовуючи викладене вище, відзначимо позитивні аспекти використання віртуальних соціальних мереж для навчальних цілей: 1) у віртуальних навчальних групах створено умови для всіх учасників самостійно або спільно створювати мережний навчальний контент; 2) доступ до віртуальних соціальних мереж можливий у будь який час та з будь-якого пристрою (персональний комп'ютер, нетбук, ноутбук, мобільний телефон, планшет, смартфон тощо) підключеного до мережі Інтернет; 3) контроль з боку вчителя в Інтернеті створює умови для безперервності навчального процесу; 4) засвоєнню навчального матеріалу сприяє поєднання індивідуальних і групових форм роботи; 5) перевірка вчителем учнівських робіт у цифровому форматі створює умови для об'єктивної оцінки результатів роботи і для зменшення витрат часу вчителя.

У публікації розглянуто найпопулярніші соціальні мережі і виділено властивості, які можуть бути використані під час навчального процесу. Зокрема, аналіз показав, що віртуальну соціальну мережу Вконтакті можливо використовувати для потреб загальноосвітніх навчальних закладів, адже: користувачами переважно є учні та студенти; значна кількість користувачів мережі і її популярність; достатня кількість сервісів, що надаються; кількість реклами є мінімальною; наявність зручного інтерфейсу; широкі демонстраційні можливості; наявність освітніх матеріалів; синхронна та асинхронна взаємодія. Дослідження закордонного досвіду застосування віртуальних соціальних мереж для навчального процесу доводить, що світова громадськість усвідомлює і враховує глобальний процес інформатизації освіти і зростаючу кількість часу, яку учні та студенти витрачають перебуваючи у віртуальних соціальних мережах. Безкоштовні сервіси, наявні у віртуальних соціальних мережах створюють сприятливі можливості для навчання школярів, і є зручним та сучасним засобом навчання.

Перспективи подальших розвідок. Наступні наукові розвідки доцільно спрямувати на дослідження методики використання віртуальних соціальних мереж для конкретних навчальних предметів чи для створення комп'ютерно орієнтованого навчального середовища загальноосвітнього навчального закладу.

Список використаних джерел

1. Гуревич Р. Інтернет і його соціальні мережі в сфері освіти: напрями використання / Р. Гуревич / Зб. наук. пр. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. «Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи» - С. 52-56.

2. С. В. Івашньова // Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2012. - № 2. - С. 15-17.

3. Капустян І. Шведський досвід проектної організації інформаційно-комп'ютерної освіти / Інга Капустян // Імідж сучасного педагога. - 2011. - № 1(110). - C. 40-41.

4. Клименко О. А. Социальные сети как средство обучения и взаимодействия участников образовательного процесса / О. А. Клименко // Теория и практика образования в современном мире: материалы Междунар. науч. конф. (г.Санкт -Петербург, фев. 2012 г.). - С.-Пб.: Реноме, 2012. - С. 405-407.

5. Крибель С. С. Использование социальных сетей в образовании / С. С. Крибель, В. В. Шобухова // Информатика и образование. - 2012. - № 4 (233). - С. 66-68.

6. Свєтлорусова А. В. Використання віртуальних спільнот для розвитку інформаційно- комунікаційних компетентностей старшокласників / А. В. Свєтлорусова // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Сер. 5: Пед. науки : реалії та перспективи - Вип. 28: Зб. наук. пр. / за ред. В. П. Сергієнко. - К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. - 212-216.

7. Фещенко А. В. Социальные сети в образовании: анализ опыта и перспективы развития / А. В. Фещенко // Открытое и дистанционное образование. - 2011. - № 3. - С. 44-50.

Анотація

Ключові слова: віртуальні соціальні мережі, загальноосвітні навчальні заклади, учні, сервіси соціальних мереж.

The rapid development of information technology, which happens all the time, helps to activate the process of virtualization world education and calls for the revision and introduction of modern methods and tools in the educational process. In the information society becomes wider network of social services and as a result of the spread of virtual education, training and social networks that bring people together around common interests or values to form a particular social group users by meeting their needs.

Virtual social networks are a powerful tool to maintain communication of millions of people on the Internet, as some social communities already have hundreds of millions of registered users. Believe that consideration of the possibilities of virtual social networks in the coming years is relevant, because it opens prospects for using them for training purposes in its entirety.

In the article the services offered by virtual social networks are considered; the possibilities of using of these services as the tools of educational process organization are defined; the positive and negative features of virtual social networks are outlined; the opportunities and ways of using of virtual social networks in purposes of secondary education are analyzed.

Key words: virtual social networks, secondary schools, pupils, social network services.

Стремительное развитие информационных технологий, которое происходит постоянно, способствует активизации процесса виртуализации мирового образовательного пространства и вызывает необходимость пересмотра и внедрения современных методов и средств в учебный процесс. В условиях информационного общества становится шире сеть социальных сервисов и как результат распространения виртуальных образовательных, учебных и социальных сетей, которые объединяют людей вокруг общих интересов или ценностей, образуя определенную социальную группу пользователей удовлетворяя их потребности.

Виртуальные социальные сети являются мощным средством для поддержания коммуникации миллионов людей в сети Интернет, поскольку отдельные социальные сообщества уже имеют десятки и сотни миллионов зарегистрированных пользователей Считаем, что рассмотрение возможностей виртуальных социальных сетей, в ближайшие годы является актуальным, поскольку открывает перспективы по использованию их для учебных целей в полном объеме.

В статье рассмотрены сервисы, которые предлагают виртуальные социальные сети, определены возможности использования их в качестве средства для организации учебного процесса, обозначены положительные и отрицательные стороны виртуальных социальных сетей, проанализированы возможности и пути применения виртуальных социальных сетей для нужд общего среднего образования.

Ключевые слова: виртуальные социальные сети, общеобразовательные учебные заведения, ученики, сервисы социальных сетей.

Размещено на Allbest.ru