Структурно-функціональна модель правосвідомості як засіб підвищення ефективності правоосвітнього процесу спеціальної школи для дітей зі зниженим слухом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 376-056.26:34

Структурно-функціональна модель правосвідомості як засіб підвищення ефективності правоосвітнього процесу спеціальної школи для дітей зі зниженим слухом

О.І. Дмітрієва

Анотація

правосвідомість старшокласник слух школа

У статті представлено аналіз вивчення проблеми формування правосвідомості старшокласників зі зниженим слухом у науковій літературі; визначено причини низької ефективності правоосвітнього процесу учнів спеціальної школи для дітей зі зниженим слухом; з'ясовано труднощі у організації та реалізації правового виховання у позаурочний час у системі спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей зі зниженим слухом. Як наслідок, обґрунтовано необхідність внесення певних змін у систему навчання та виховання школярів зі зниженим слухом з метою підвищення рівня їх правосвідомості; запропоновано авторську структурно-функціональну модель правосвідомості старшокласників зі зниженим слухом.

Ключові слова: правосвідомість, старшокласники зі зниженим слухом, структурно-функціональна модель.

Аннотация

В статье представлен анализ исследования проблемы формирования правосознания слабослышащих старшеклассников в научной литературе; определены причины низкой эффективности правового образовательного процесса учащихся специальной школы для слабослышащих детей; выяснены трудности в организации и реализации правового воспитания во внеурочное время в системе специальных общеобразовательных учебных заведений для слабослышащих детей. В результате, определена необходимость внесения изменений в систему обучения и воспитания слабослышащих школьников с целью повышения уровня их правосознания; предложена авторская структурно-функциональную модель правосознания слабослышащих старшеклассников.

Ключевые слова: правосознание, слабослышащие старшеклассники; структурно-функциональная модель.

Annotation

The article analyses the problem of legal consciousness formation in scientific literature. The topicality of this process in education of hard of hearing pupils in special schools is emphasized. It is also mentioned that defective functioning of auditory analyzer has a negative impact on social contacts. It limits the possibilities of understanding how various social relations can be. The defective functioning of auditory analyzer leads to misunderstanding of specific situation and behavior of the people around. The topicality of the article is determined by the fact that this problem is not studied enough in correctional pedagogy. The article ascertains the starting time of purposeful system legal education in special school for hard of hearing pupils. The educational program, legal manual, calendar and everyday teachers plans are analyzed. The article determines the following difficulties in the organization and realization of legal education in extracurricular in terms of special schools for hard of hearing pupils: the lack of methodical supplies of legal education; the direction of teachers' work to inactive types of activities; legal education lessons are taught unsystematically; specific peculiarities of hard of hearing pupils development are not taken into consideration; the low level of professional cooperation between teachers of educational institutions, and parents of the pupils.

The aim of the article is to prove the system of pedagogical supply that is represented as a structural combination of the following components: education aim, subjects of educational interaction, content of education, didactic basis, principles and organizing forms of education and the presentation of structural and functioning model of hard of hearing senior pupils' legal consciousness.

The article determines three types of legal consciousness formation aim: educational, correctional-developmental and pedagogical; three basic content aspects: social, personal, scientific; the demands to the content of pedagogical supply for the process of hard of hearing senior pupils' legal consciousness formation in extracurricular time.

Structural and functional model forms the general idea of the organization of the legal consciousness formation process and provides its efficiency.

Keywords: legal consciousness, hard of hearing senior pupils, structural and functional model.

У зв'язку із об'єктивною необхідністю належного забезпечення соціально-економічних, політичних і духовних змін у нашій країні, особливої уваги заслуговує проблема правосвідомості громадян України. Тому значна кількість наукових праць присвячена ролі правового виховання у становленні і розвитку правосвідомості як надійного засобу профілактики правопорушень. Це роботи М. Алємаскіна, Є. Болдирєва, Л. Єремєєвої, Г. Єфремової, Л. Зюбіна, К. Ігошева, Ю. Кобринського, В. Устинової та ін. У роботах вищезазначених авторів підкреслюється, що попередження і усунення причин правопорушень органічно пов'язано з удосконаленням свідомості, розвитком духовності, формуванням поваги до права, закону на усвідомленому рівні ціннісно-правових орієнтацій, особистих правових переконань. Відповідальність держави зростає, коли йдеться про осіб з особливостями психофізичного розвитку, у тому числі, школярів із порушеннями слуху.

Спеціальні дослідження з правового виховання осіб із порушеннями слуху та практика роботи свідчать, що діти не завжди поводять себе у відповідності до вимог правових норм, часто порушуючи їх (Л. Аксьонова, О. Алексєєв, Б. Юдін, І. Щербакова). Це пояснюється тим, що неповноцінне функціонування слухового аналізатора детермінує порушення контактів з оточуючими, обмеження можливостей з усвідомлення різноманітності відносин, що формуються у суспільстві, нерозуміння конкретної ситуації та поведінки оточуючих (Т. Розанова, Т. Богданова, Є. Речицька). Водночас, у корекційній педагогіці лише окремі дослідження присвячені теоретичним та практичним аспектам означеної проблеми (І. Колесник, О. Ляшенко, О. Малхасьян, Б. Пузанов, С. Фалько). Тому проблеми правової освіти та формування правосвідомості старшокласників зі зниженим слухом є актуальними на сучасному етапі становлення правової України.

У процесі дослідження особливостей процесу формування правосвідомості старшокласників зі зниженим слухом нами з'ясовано час початку цілеспрямованої системної правової освіти у спеціальній загальноосвітній школі для дітей зі зниженим слухом; проаналізовано навчальну програму, підручник з правознавства, календарні та поурочні плани вчителів, календарні та щоденні плани вихователів [1]. Також визначено труднощі у організації та реалізації правового виховання у позаурочний час у системі спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей зі зниженим слухом, а саме: відсутність методичного забезпечення правового виховання; спрямованість роботи педагогів на види діяльності, що не передбачають активного залучення вихованців; епізодичність та безсистемність проведення виховних занять правознавчого спрямування; недостатність урахування специфічних особливостей розвитку дітей зі зниженим слухом; недостатній рівень професійної співпраці між педагогічними працівниками навчального закладу як між собою, так і з батьками школярів. Нами з'ясовано, що сформованість правосвідомості у переважної більшості учнів перебуває на середньому (69,3 % учнів 9-х та 71,8 % учнів 10-х кл.) та низькому рівні (у 28,3 % учнів 9-х та 24,3 % учнів 10-х класів).

Отримані результати засвідчили нагальну потребу систематизувати корекційно-виховну роботу щодо формування правосвідомості старшокласників у позаурочний час та обумовили актуальність розробки такого педагогічного забезпечення, яке, з одного боку, було б логічним продовженням та доповненням процесу засвоєння правових знань та умінь, розпочатого під час вивчення навчального предмета „Правознавство (практичний курс)”, а з іншого - активізувало б діяльність педагогів та учнів у напрямку формування правосвідомості школярів у позаурочній виховній діяльності.

Метою даної статті є обґрунтування розробленої системи педагогічного забезпечення, яке представлене як структурне поєднання сукупності елементів: мети виховання, суб'єктів виховної взаємодії, змісту виховання, дидактичних засад, принципів та організаційних форм виховання та представлення структурно-функціональної моделі правосвідомості старшокласників зі зниженим слухом.

У процесі дослідження нами було виокремлено такі види мети формування правосвідомості: освітня, корекційно-розвивальна та виховна. Визначаючи освітню мету, ми виокремлюємо, які знання, поняття, цінності мають бути сформовані на заняттях, що мають засвоїти учні, що необхідно повторити. Корекційно-розвивальна мета передбачає формування таких умінь, як робота з джерелами, правовими текстами, виділення у них головного, складання планів, формулювання висновків. Виховна мета пов'язана із загальним процесом виховання учнів, і в першу чергу, із формуванням їх моральних, правових якостей. Учні повинні засвоїти гуманістичний характер права, необхідність поваги прав один одного.

Зміст охоплює три основні аспекти: соціальний, особистісний, науковий. Соціальний аспект відображає загальні вимоги суспільства до особистості, її правового виховання, до ролі школи як соціально- правового інституту. Особистісний аспект передбачає формування моральних та правових якостей школярів з точки зору основних особистісних сторін їх діяльності. Науковий аспект визначає сам зміст шкільного правового виховання, виховної програми та способи досягнення їх засвоєння школярами.

При відборі змісту педагогічного забезпечення процесу формування правосвідомості старшокласників зі зниженим слухом у позаурочний час ми керувалися необхідністю дотримання таких вимог:

1. юридична точність та визначеність правових знань (недопущення довільної непрофесійної передачі матеріалу, змісту нормативно-правових актів);

2. науковість (відповідність навчального матеріалу найновішим досягненням у галузі юриспруденції);

3. доступність (засвоєння правових понять має здійснюватись від простішого до складнішого, від відомого до невідомого; навчально- виховна діяльність має знаходитись у зоні актуального і найближчого розвитку);

4. послідовність у формуванні наукових поглядів, світогляду учня, розуміння ним закономірностей розвитку суспільства з урахуванням вікових, індивідуальних та психофізичних особливостей;

5. актуальність та необхідність правових знань (вони мають бути дієвими, застосовуватися у різноманітних життєвих ситуаціях, що мають юридичний зміст) [2].

Виховання особистості дитини багато в чому залежить від особистості педагога, рівня його фахової підготовки, педагогічної майстерності, рівня вихованості, усвідомленого ставлення до важливості своєї діяльності. Вважаємо, що здійснити складне завдання формування правосвідомості старшокласників зі зниженим слухом можуть лише ті педагоги, які самі мають глибокі різносторонні знання, уміють не лише пояснити школярам їхні права та свободи, але й сформувати в учнів розуміння необхідності виконання законів, усвідомлення того, що немає прав без обов'язків; навчити користуватися своїми знаннями у повсякденному житті.

Особливого значення у процесі навчально-виховної діяльності спеціальної загальноосвітньої школи для дітей зі зниженим слухом набуває стиль взаємодії між педагогом та учнем. Пріоритетним вважаємо демократичний стиль відносин, за якого педагог і дитина є рівноправними партнерами. Різниця між ними лише у тому, що дитина вчиться засвоювати правовий простір, а педагог вчить її бачити, аналізувати власні дії, знаходити помилки і прагнення їх виправити.

На нашу думку, для ефективного здійснення процесу формування правосвідомості старшокласників зі зниженим слухом, педагог повинен мати сурдопедагогічну освіту і знати:

- сучасні виховні тенденції та технології;

- закономірності та особливості формування правосвідомості школярів зі зниженим слухом з урахуванням їх вікових, індивідуальних, психофізичних особливостей, рівня правової вихованості;

- ефективні форми та методи спільної роботи у цьому напрямку.

Ми вважаємо, що велике значення також мають організаційні

здібності педагога: організація різних видів діяльності; уміння привабити інших педагогів, батьків учнів; уміння регулювати та контролювати таку роботу відповідно завдань даного виду діяльності.

Важливим компонентом системи є методи, прийоми та засоби правового виховання. Виходячи із того, що „методи виховання - способи взаємопов'язаної діяльності вихователя і вихованців, спрямованої на формування у вихованців поглядів, переконань, навичок і звичок поведінки” [5, с. 307], ми вважаємо, що основні завдання формування правосвідомості вирішуються через реалізацію комплексу методів:

6. методи формування свідомості: роз'яснення, бесіда, лекція, диспут, приклад;

7. методи формування суспільної поведінки: педагогічна вимога, громадська думка, доручення, створення виховуючих ситуацій;

- методи стимулювання діяльності та поведінки: змагання,

заохочення, покарання.

Виховна ефективність методу підвищується, якщо під час його застосування використовуються педагогічні прийоми як „частина, елемент методу виховання, необхідний для ефективнішого застосування методу в конкретній ситуації” [там же]. Відтак, на нашу думку, у позаурочній правовиховній діяльності доцільно використовувати такі прийоми, як: громадський осуд негативних проявів у житті класу чи школи; розвінчання негативного, коли не всі розуміють його суть; розкриття на конкретних і відомих учням прикладах наслідків аморальної та асоціальної поведінки у процесі застосування методу прикладу. Використовуючи метод створення виховуючих ситуацій, нами застосовувалися:

1) творчі прийоми (доброта, увага і піклування; вияв уміння і переваги педагога; пробудження гуманних почуттів; вияв засмучення; зміцнення віри у власні сили; довіра; залучення до цікавої діяльності);

2) гальмівні прийоми (паралельна педагогічна дія, наказ, ласкавий докір, натяк, показна байдужість, іронія, розвінчання, вияв обурення, попередження, вибух) [3].

Засобами виховання є вид суспільної діяльності, який може впливати на особистість у певному напрямку, наприклад, праця, шкільний режим, засоби масової інформації тощо.

Правосвідомість, як і свідомість взагалі, формується у процесі діяльності. Чим активніше учні включаються у розумову діяльність, тим глибше усвідомлюються ними знання, тим ефективніше формується правосвідомість.

Залучення учнів до різних видів розумової, практичної діяльності передбачало використання педагогами таких форм організації роботи із старшокласниками: масові, групові, індивідуальні. Ефективними формами діяльності з формування правосвідомості у позаурочний час, є: конференції, тематичні вечори, зустрічі з практичними працівниками, вікторини, вечори запитань і відповідей, практичні заняття з формування умінь застосування правових знань для пояснення фактів оточуючого життя (аналіз юридичних ситуацій-задач, які імітують, моделюють життєві ситуації), проведення тижнів, свят із правовиховної тематики, конкурсів, залучення учнів до поширення, пропаганди правових знань, правоохоронної діяльності щодо підтримання дисципліни, правопорядку; політичні інформації, робота з пресою, екскурсії, перегляд телепередач, художніх фільмів та відеоматеріалів з правознавчої тематики, випуск стінної газети (загальношкільної, класної, сатиричної та інших). За допомогою таких форм роботи учні з об'єкта інформації стають її суб'єктом, її активним носієм, загартовується воля молодих людей, виховуються правові переконання, відповідальність, формуються мотиви правомірної поведінки. Кінцевою метою, завершенням залучення учнів до практичної діяльності є закріплення у поведінці вихованців дотримання правових принципів, які мають стати нормою життя, потребою в поведінці, бо сформованість правосвідомості визначається, передусім, реально правомірною і соціально активною поведінкою. Тільки під час практичної діяльності, безпосередньої участі у засвоєнні, застосуванні, використанні правових знань на практиці, виховується глибока переконаність у необхідності, обов'язковості, дотримання правових норм, зміцнення правопорядку і законності. У цьому зв'язку принципове значення для нас має висловлення відомого психолога С.Рубінштейна про те, що „формуючись у діяльності, свідомість у діяльності і виявляється” [4, с. 148].

Результатом впровадження розробленої нами системи педагогічного забезпечення процесу формування правосвідомості старшокласників зі зниженим слухом у позаурочний час нами визначено підвищення рівня сформованості правосвідомості учнів старших класів зі зниженим слухом.

При розробці системи педагогічного забезпечення процесу формування правосвідомості старшокласників зі зниженим слухом в позаурочний час ми базувались на основних принципах виховання з урахуванням мети, завдань виховання та особливостей розвитку дітей зі зниженим слухом, які спрямовані на організацію педагогічного процесу в умовах корекційно-розвивального впливу на дитину: цілеспрямованість виховання; зв'язок виховання з життям;

єдність свідомості та поведінки у вихованні; виховання у праці; комплексний підхід у вихованні; виховання особистості в колективі; поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю учнів; поєднання поваги до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього; індивідуальний підхід до учнів у вихованні; принцип системності, послідовності і наступності у вихованні; єдність педагогічних вимог школи, сім'ї і громадськості [5].

Враховуючи можливості дітей зі зниженим слухом, ми акцентуємо увагу на тому, що в першу чергу діти можуть засвоїти матеріал, який є для них зрозумілим. Тому нами був застосований принцип доступності, який передбачає перехід від легкого, простого (елементарного і конкретного) до складного з відповідним рівнем абстрактності; принцип наочності, що наближає процес навчання з життєвим досвідом учнів та сприяє кращому усвідомленню знань; принцип активності, що передбачає активну участь учнів у правовому просторі у різних формах його прояву, а також у навчально-виховному процесі; принципу індивідуального та диференційованого навчання, який передбачає глибоке і всебічне вивчення індивідуальних особливостей кожної дитини; принцип гуманізму, який забезпечує пріоритетність ідеї прав і свобод людини і громадянина, виховання людської гідності; принцип демократичності, що забезпечує виховання соціальної справедливості на основі рівності прав і свобод, формування толерантної солідарності; принцип плюралізму, що виховує повагу до засад політичної, етнонаціональної та расової багатоманітності, толерантного ставлення до релігійних переконань, до діяльності у школі органів учнівського самоврядування; уникання екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу; принцип зв'язку із практичною діяльністю, що передбачає формування як пріоритетних умінь, що орієнтують старшокласників на соціальну взаємодію, а також уміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації у своєму житті, приймати рішення та здійснювати правомірні дії.

Аналіз літературних джерел та вивчення стану проблеми дослідження у практиці роботи спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей зі зниженим слухом, засвідчив, що формування правосвідомості дітей зі зниженим слухом - це актуальна юридична, соціальна, психологічна та педагогічна проблема. Вирішення цієї проблеми пов'язане з оптимізацією процесу правового навчання та виховання, засвоєнням учнями системи знань про їхні права, свободи та обов'язки, вихованням необхідності дотримання правил поведінки та законів суспільства, умінням аналізувати правові ситуації та давати правову оцінку власним діям та діям інших людей, вихованням глибокої поваги до правил і законів людського співжиття, готовності дотримуватися і виконувати закріплені в них вимоги, що виражають волю народу, формуванням активної життєвої позиції, усвідомленням вищої цінності права, тощо.

Головною метою розробки структурно-функціональної моделі правосвідомості старшокласників зі зниженим слухом нами визначено:

- удосконалення та поглиблення правових знань, умінь та навичок учнів зі зниженим слухом;

- формування інтересу до участі у заняттях правознавчої тематики, потреби виконувати громадський обов'язок; усвідомлення необхідності виконувати правила поведінки у школі та у суспільстві; впевненості у непорушності законів, прав та свобод інших людей;

- формування вміння користуватися набутими правовими знаннями, уміннями та навичками у різних видах практичної діяльності у житті; стимулювання прагнення до активної громадської діяльності та беззаперечного дотримання законів суспільства.

Через авторську структурно-функціональну модель ми відобразили логіку процесу формування правосвідомості старшокласників зі зниженим слухом Системоутворюючим компонентом моделі виступає мета формування правосвідомості учнів, яка в кінцевому рахунку об'єктивується в результат діяльності. Отриманий результат та його співвіднесення з поставленою метою виступив головним критерієм успішності впровадження даної моделі в практику організації процесу формування правосвідомості старшокласників зі зниженим слухом в позаурочний час. Загальна мета, сформульована в моделі: формування

правосвідомості старшокласників зі зниженим слухом реалізується через базові функції правового виховання даної категорії учнів, які ми визначили як: когнітивну, оцінювальну, регулятивну. Ці функції направлені на формування основної - корекційно-розвивальної, яка передбачає корекцію мислення, забезпечення трансферентності правових знань та корекцію особистості. Передбачалося, що отримані учнями правові знання через забезпечення відповідного рівня їх усвідомлення та переходу у правові переконання, зрештою, повинні стати основними регуляторами формування їх діяльності, поведінки. Відповідно до функцій ми визначили структурні елементи правосвідомості та показники сформованості їх, за якими можна діагностувати рівень сформованості правосвідомості учня (Рис. 1):

Рис.1. Структурно-функціональна модель правосвідомості старшокласників зі зниженим слухом

Розроблена модель формує загальне уявлення про структурну організацію процесу формування правосвідомості, дає можливість вчителям та вихователям забезпечити цілісність, а відтак і ефективність процесу формування правосвідомості старшокласників зі зниженим слухом в позаурочний час.

Важливим елементом структурно-функціональної моделі, що відображає цілісність процесу формування правосвідомості старшокласників у позаурочний час в умовах спеціального загальноосвітнього закладу, є система педагогічного забезпечення, яка стосується безпосередньо організації процесу формування правосвідомості учнів старших класів зі зниженим слухом в позаурочний час. Проте в межах однієї статті не виявляється можливим детально охарактеризувати усі її складові. Тому висвітлення даного аспекту нашого дослідження є перспективою подальших публікацій.

Список використаних джерел

1. Дмітрієва О. І. Формування правосвідомості старшокласників зі зниженим слухом в позаурочний час: дис. ... канд. пед. наук : 13. 00.03 / О. І. Дмітрієва; Інститут спеціальної педагогіки НАПН України. - К., 2014. - 215 с.

2. Козлова А. А. Использование игровых форм на уроках права / А. А. Козлова // Преподавание истории и обществознания в шк. - 2004. - № 5. - С. 70-73.

3. Натанзон Э. Ш. Приемы педагогического воздействия / Этя Шулимовна Натанзон. - М.: Просвещение, 1972. - 2015 с.

4. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии / Сергей Леонидович Рубинштейн. - М.: Педагогика, 1976. - 703 с.

5. Фіцула М. М. Педагогіка : навч. посіб. для студ. вищ. пед. закл. освіти / Михайло Миколайович Фіцула. - К.: Видав. центр "Академія", 2002. - 528 с.

Размещено на Allbest.ru