Концепт компетентність у сучасному англійському освітньому просторі

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОНЦЕПТ КОМПЕТЕНТНІСТЬ У СУЧАСНОМУ АНГЛІЙСЬКОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

Олена Пахомова, (м. Кривий Ріг)

Анотація

У статті розглядаються особливості концепту компетентність у сучасному англійському освітньому дискурсі. Вивчається історична семантика лексеми компетентність, аналізуються синонімічні одиниці, що репрезентують концепт, аналізується вербалізація концепту в індивідуальних авторських номінаціях. На основі дефініційного та лексико-семантичного методів робиться висновок про структуру та зміст концепту.

Ключові слова: концепт, компетентність, освітній дискурс, структура концепту, зміст концепту, лексема, семантичне значення.

Аннотация

В статье рассматривается особенности концепта компетентность в современном английском образовательном дискурсе. Изучается историческая семантика лексеми компетентность, анализируются синонимические единицы, репрезентирующие концепт, анализируется вербализация концепта в индивидуальных авторских номинациях. На основе метода дефиниций и лексико-семантического методов делается вывод о структуре и содержании концепта.

Ключевые слова: концепт, компетентность, образовательный дискурс, структура концепта, содержание концепта, лексема, семантическое значение.

Annotation

The article focuses on peculiarities of the concept competence in the contemporary English educational discourse. It is studied the historical semantics of lexical item of competence, synonymic items representing concept and the verbalization of individual author nominations are analyzed On the results of the definition and lexico-semantic methods the structure and content of the concept competence are analyzed.

Key words: concept, competence, lexical item, educational discourse, structure of the concept, content of the concept, semantic meaning.

лексема компетентність cубфрейм англійський

Постановка проблеми. Процеси глобалізації, інтеграції, модернізації освіти і зміни світоглядної та освітньої парадигм постійно породжують появу нових концептів у сучасній мовній картині світу, які знаходять своє відображення в загальноєвропейському та українському освітніх дискурсах. Одним з таких новітніх концептів є концепт компетентність, який постійно перебуває у колі інтересів багатьох науковців та дослідників різних сфер освіти, психології, соціології та лінгвістики. Проте, незважаючи на достатню розробленість педагогічних та методичних питань формування професійної компетентності різних фахівців у вищих навчальних закладах, донині існує проблема універсального визначення та загальноприйнятого розуміння концепту компетентність у сучасному англійському освітньому дискурсі.

Загальний аналіз останніх досліджень та публікацій. У когнітивній лінгвістиці дослідженням концептів займалися такі науковці як Н. Арутянова, Г. Буткова, А. Вербицька, С. Жаботинська, Т. Космеда, Д. Лихачов, А. Малявін, С. Мартинек, Т. Радзієвська, О. Селіванова, Н. Уфімцев. У дискурсивному аспекті концепти розглядалися у дослідженнях В. Іваненко, Л. Науменко, Г. Огаркової. Лексико-семантичні особливості концептів вивчали Т. Братусь, К. Данілов, Т. Луньов. Основні підходи до розуміння концептів як лінгвокогнітивного явища розробляли О. Бабушкін, О. Кубрякова, З. Попов, Й. Стернін. Лінгвокультурне осмислення концептів відображене в роботах С. Воркачова, В. Карасика, Ю. Степанова, Г. Слишкіна.

Різні аспекти породження та функціонування дискурсу висвітлюються у працях таких відомих лінгвістів, як Ш. Баллі, Е. Бенвеніст, Р. Годель, Т. Ван Дейк, Р. Крейд; Н. Арутюнова, М. Бахтін, О. Богданова, В. Борботько, І. Ільїн, С. Крестинський, М. Миронова, В. Петров та ін. В Україні проблемою дискурсу займалися М. Бартун, Ф. Бацевич, І. Безкровна, О. Боровицька, В. Бурбело, Н. Волкогон, О. Галапчук, С. Коновець, Д. Мамалиґа, Н. Непийвода, Л. Павлюк, Г. Почепцов, Т. Радзієвська, В. Різун, Л. Рябополова, Т. Скуратовська, І. Соболева, М. Феллер, О. Фоменко, В. Шинкарук, І. Штерн, Г. Яворська.

Проблема професійної компетентності у вітчизняній психолого-педагогічній літературі розглядається в різних аспектах: педагогічна компетентність як складова професійної майстерності вчителя досліджується О. Абдулліною, Ю. Бабанським, І. Зязюном, В. Кан-Каликом, Н. Кузьміною, Н. Мойсєюк, компетентність у спілкуванні та комунікативні вміння Л. Петровською, І. Ридановою, психологічні основи питання формування компетентності майбутнього фахівця Л. Виготським, А. Леонтьєвим, О. Матюшкіним, С. Рубінштейном.

Виділення невирішених раніше частин проблеми. Проте, незважаючи на існуючі доробки у різних галузях наукових знань, донині постійно точиться дискусія про сутність та значення концепту компетентність у сучасному освітньому дискурсі. Невирішеність цього питання пояснює наявність та конкуренцію різноманітні підходи до проблеми формування компетентності як професійної якості фахівця в освітній галузі. Всі ці проблеми зумовлюють потребу з'ясування змісту та структури концепту, що досліджується.

Отже, метою нашої статті є спроба розглянути особливості концепту компетентність у сучасному англійському освітньому дискурсі та з'ясувати структуру та зміст концепту.

Виклад основного матеріалу. Як відомо, концепт є вербальним оформленням процесів світосприйняття, категоризації та концептуалізації дійсності у різних мовах [6, с. 123]. Концепт є мисленнєвим утворенням, образною схемою, вербальною структурою або різносубстантною одиницею свідомості, що служить для пояснення одиниць ментальних або психічних ресурсів нашої свідомості й тої інформаційної структури, що відображає знання та досвід людини [1, с. 90]. Концептуалізація - є процесом усвідомлення інформації, конструювання предметів і явищ подумки, яке спричиняє утворення певних уявлень про навколишній світ у вигляді концептів [2 , с. 10].

Термін концепт корелює з терміном поняття, оскільки концепт у певному сенсі представляє собою зміст поняття [5]. Проте, концепт є не тільки «пучком смислів», а й обов'язково відображає світ національного сприйняття, що відбивається національною мовою [3, с. 220], отже несе етнокультурну інформацію. Ю. Степанов визначає концепт як згусток культури у свідомості людини, це те, у вигляді чого культура входить до ментального світу людини [4, с. 43]. Таким чинов, наявність етнокультурної складової відрізняє концепт від поняття, яке носить інваріантний характер.

Концепт компетентність є новим для європейської свідомості. Хоча вперше його номен competence було зафіксовано у словнику Webster у 1596 році та мало семантичне значення: стан здатності, спроможності. У цьому значенні competence зустрічається у творах В. Шекспіра: For competence of life I will allow you, That lack of means enforce you not to evils. (King Henry IV. Part II).

Згодом competence набуває значення доход, статок, що забезпечує необхідні для життя потреби та скромне комфортне існування. Your competence and my wealth are very much alike, I dare say; and without them, as the world goes now, we shall both agree that every kind of external comfort must be wanting. (Jane Austen. Sense and Sensibility).

Поступово семантичне значення лексеми competence змінюється і наближується до етимологічного. Етимологічно лексема компетентність походить від латинського competentia - належність за правом, є похідною від латинського competo - добиваюсь, відповідаю, підходжу, чи від латинського competere - вимагати, відповідати, або competentis - бути придатним, здібним до чогось. У значенні пов'язаному з виконанням професійних обов'язків, або якості чи кваліфікації, що є необхідною для певного виду діяльності ми знаходимо competence у широкому вжитку з другої половини XIX століття. I had never heard of your existence; but I had known your father; and from matters in my competence (to be touched upon hereafter) I was disposed to fear the worst. (Robert Louis Stevenson. Kidnapped).

У цьому значенні компетентність вживається у юриспруденції як якість або умова, яка дозволяє легально кваліфіковано виконувати певні дії.

Отже, як ми можемо бачити значення лексеми компетентність змінювалось з часом від грошового статку, доходу до набору вмінь та навичок, необхідних для виконання певного виду діяльності.

Концепт компетентність в англійській мові має наступні значення, які закріплені у широкому вжитку:

1. Достатній для проживання прибуток. Доход, статок, що забезпечує необхідні для життя потреби та скромне комфортне існування. Warren, and having made a competence she now lived the quiet life of the bourgeoise. (Of human Bondage. Maugham W. Somerset).

2. Стан здатності, спроможності. For competence of life I will allow you, That lack of means enforce you not to evils. (Wiliam Shakespeare. King Henry IV. Part II).

3. Специфічний набір умінь, знань, необхідні для виконання певної роботи, завдання, обовязку. When I remarked on her competence, she told me with that pleasant little smile of hers that for a while she had worked in a hospital. (Moon and Sixpence. Maugham W. Somerset).

4. Стан або якість відповідності та кваліфікованості, здатність до професійної діяльності. I had half a mind to save my dignity by telling him that if it was my seamanship he was alluding to I wanted him to understand that a fellow who had survived being turned inside out for an hour and a half by Captain R- was equal to any demand his old ship was likely to make on his competence. (Josef Conrad. Chance).

У сучасному освітньому дискурсі як концепт компетентність починає формуватися у другій половині XX століття. Компетенцію, як один з номенів концепту компетентність, вперше вживає у рамках свого дослідження відомий американський дослідник Н. Хомський (Массачусетський університет 1965р.). Н. Хомський сформулював поняття компетенції у застосуванні до теорії мови, у трансформаційній граматиці як: «the form of the human language faculty, independent of its psychological embodiment in actual human beings» [8]. Згодом у 1970 роках в Америці виник напрямок компетентнісно орієнтованої освіти. Водночас концепт компетентність з'являється у доробках Д.МакКлеланда, С.Спенсер і Л.Спенсер, які вважаються засновниками компетентнісного підходу у галузі бізнесу, HR-менеджменту і розвитку персоналу.

Отже, існує два основних напряма досліджень з питання компетентності: у HR-менеджменті і в освіті. Обидва напрями тісно пов'язані між собою, проте вони різняться точками зору на розуміння змісту поняття компетентність.

У HR-менеджменті фокус досліджень спрямований на відбір, оцінку і розвиток персоналу у певній бізнес організації, і компетентність пов'язується с певною людиною - її носієм. В освіті дослідження з проблеми компетентності є одночасно і реакцією на запити ділової сфери і джерелом наукового пошуку з цієї проблеми для бізнесу. Освітній же напрямок концентрує свою увагу на питаннях навчання компетентності, на умовах оволодіння нею, різниці між компетентністю випускника ВНЗу і досвідченого професіонала.

У номінативному полі концепту компетентність знаходяться такі одиниці, як fitness, proficiency, ability, skill, suitability, talent, capacity, adequacy, expertise, appropriateness, capability, experience, knowledge. Ядро номінативного поля становлять дві лексеми competence та competency, які мають синонімічне значення у англійському освітньому дискурсі. За структурою концепт компетентність є фреймом, оскільки його зміст складається з деталей, що перераховуються, у вигляді ієрархічно розташованих субфреймів, які взаємодіють між собою [7].

У структурі концепту компетентність можна виокремити наступні субфрейми: key / general competencies (ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ПРООН, Рада Європи, Організація європейського співробітництва та розвитку, Міжнародний департамент стандартів), professional competence (Д.Алі, Ш.Деррі, Дж.Камлазана, Л.Кларка, Д.Корбі, Д.Бріттелл, Т.Кроул, С.Камінські, Д.Поделл), social competence (Дж.Равен, Е.Шорт), communicative competence (Л.Бахман, Д.Хаймз).

Субфрейм key competencies досить багатогранний, його зміст є предметом постійного обговорення. Більшість науковців намагаються відібрати та ідентифікувати обмежений набір компетентностей, які на їх думку є найважливішими, інтегрованими, ключовими, тому що вони сприятимуть досягненню успіхів у житті, підвищенню якості суспільних інститутів, відповідатимуть різноманітним сферам життя.

Подальший змістовний аналіз cубфрейму key competencie дозволив виокремити варіанти значень:

· базові вміння, фундаментальні шляхи навчання, ключові кваліфікації, кроснавчальні вміння або навички, ключові уявлення, опори або опорні знання, які передбачають: здатність особистості відповідати на індивідуальні і соціальні потреби, комплекс цінностей, відношень, знань і навичок (Definition and Selection of Competencies. Theoretical and Conceptual Foundation (DESECO). Strategy Paper on Key Competencies/ An Overarching Frame of Reference for an Assessment and Research Program. - OESD (Draft);

· здатність застосовувати знання й уміння, що забезпечують активне застосування навчальних досягнень у нових ситуаціях (Key Competencies. A Developing Concept in General Compulsory Education. Eurodice. - 2002. The Information Network on Education in Europe);

· поєднання знань, умінь, цінностей і ставлень, які застосовуються у повсякденні (Dominic S. Rychen. Key Competencies for a Successful Life and a Well-Functioning Society. 2003. Hogrefe and Huber Publishers, Germany);

· поняття, що логічно розвивається від ставлень до цінностей, від умінь до знань, як здатність застосовувати знання та вміння ефективно і творчо у міжособових відносинах і у професійних ситуаціях (Quality Education and Competencies for Life. Workshop 3. Background Paper- 2004).

Отже, ми можемо зробити висновок, що key competencies - це такі компетентності, які мають реалізуватися у різних ситуаціях і контекстах, а також дають змогу особистості ефективно діяти у соціальній сфері і сприяють особистому успіхові, можуть застосовуватися у більшості життєвих сфер. Key competencies не можуть бути сформовані лише у школі, сім'ї; релігійні та культурні чинники, робота та ЗМІ у комплексі впливають на набуття їх особистістю.

Субфрейм professional competence містить теж різноманітні варіанти значень, що відображені у сучасному освітньому дискурсі:

· ефективне використання здібностей, яке дозволяє плідно виконувати професійну діяльність згідно вимогам робочого місця (Іспанія (INEM);

· оволодіння знаннями, вміннями і здібностями, необхідними для роботи за спеціальністю при одночасній автономності і гнучкості при вирішенні професійних проблем, розвинуте співробітництво з колегами і професійним міжособистісним середовищем (Німеччина (BIBB);

· інтегрована сполука знань, здібностей і настанов, яка дозволяє людині виконувати трудову діяльність у сучасному трудовому середовищі (Швеція (LERNIA);

· конструкти проектування стандартів, які є елементами компетенцій до яких входять: критерії діяльності, зона застосування, потрібні знання (Великобританія (NCPQ);

· спроможність кваліфіковано проводити діяльність, виконувати завдання або роботу, яка містить набір знань, навичок і ставлень, що дають змогу особистості діяти або виконувати певні функції, спрямовані на досягнення певних стандартів у професійній галузі або у певній діяльності (IBSTRI) (Spector, J.Michael-de la Teja, Ileana. ERIC Clearing-house on Information and Technology Syracuse NY. Competencies for Online Teaching. ERIC Digest. Competence, Competencies and Certification).

Субфрейм professional competence розуміється з позицій прагматичного і діяльнісного підходів і має діяльнісне, практико-орієнтоване наповнення. У його змісті виокремлюються такі основні компоненти як знання, вміння навички з одного боку, спроможність їх застосовувати у різних професійних сферах з іншого, а з третього - відповідність індивідуальних показників певним стандартам у професійній і соціальній галузях.

Субфрейм social competence розуміється як:

· специфічна здатність, яка необхідна для виконання конкретної дії у конкретній предметній галузі» (Равен Джон);

· наперед задана, вітчуджена вимога до особистості, яка включає певний рівень володіння професійними та життєвими знаннями, вміннями, навичками (Едмунд Шорт);

· здатність успішно задовольнити індивідуальні та соціальні потреби, діяти й виконувати поставлені завдання (Definition and Selection of Competencies. Country Contribution Process Summary and Country Report - Uri Peter Trier, - University of Neuchatel, October 2001).

Зміст субфрейму communicative competence тісно пов'язаний з попереднім субфреймом social competence оскільки зміст обох субфреймів включає взаємодію на основі спілкування. Загалом communicative competence має наступні значення:

· здатність ефективно використовувати мову і символи у різноманітних формах і ситуаціях для досягнення цілей, розвитку знань і власних можливостей; здатність використовувати ефективно знання, інформацію й інтерактивні технології (Л. Бахман);

· вміння функціонувати у соціально гетерогенних групах включає здатність успішно взаємодіяти з іншими, співпрацювати і розв'язувати конфлікти ( Д. Хаймз).

Отже, зміст субфрейму communicative competence передбачає здатність до співпраці та спілкування (загалом професійного) на високому рівні у колективі, вміння вирішувати міжособові конфлікти мирним шляхом, вміння будувати міжособові взаємини.

Висновки та перспективи подальших розвідок. Таким чином, проаналізувавши значення окремих субфреймів концепту компетентність у сучасному англійському освітньому дискурсі, ми можемо зробити висновок, що, по-перше, - компетентність виступає як якість, характеристика особистості, яка дозволяє їй, або навіть надає право вирішувати, судити в певній галузі. По-друге, - сутнісною ознакою компетентності є сукупність знань, вмінь і досвіду, яка дозволяє ефективно виконувати професійну діяльність згідно з повноваженнями і обовязками. Ми також зауважуємо, що компетентність реалізується у будь-якій професійній діяльності, що вказує на те, що концепт охоплює широке коло професійних галузей і цілком логічно набуває значення «професійна компетентність». По-третє, наявність у номінативному полі концепту ability, skill, experience, knowledge, capability вказує на його складний інтегративний характер і свідчить про присутність у його значенні принаймні трьох компонентів: когнітивного (знання), процесуального (вміння) і поведінкового (досвід). Проте, цілком очевидно, що зміст компетентності не можна звести лише до цих компонентів. До того ж, знання, навички і вміння самі по собі не роблять людину компетентною, лише інтеграція цих компонентів в єдине ціле може скласти компетентність.

лексема компетентність cубфрейм англійський

Література

1. Кубрякова Е.С. Краткий словарь когнитивных терминов / Е.С.Кубрякова, В.З. Демьянов, Ю.Г. Панкрац, Л.Г. Лузина. - М., Наука, 1996. - 245 с.

2. Кубрякова Е.С. Язык и знание. / Е.С. Кубрякова. - М.: Языки славянской культуры, 2004. - 261 с.

3. Коломієць З. Вираження концептів розум та дурість фразеологічними одиницями німецької та української мов / З. Коломієць. - Наукові записки. - Вип. 75 (4). - Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 5 ч. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. - С. 219 - 222.

4. Степанов Ю.С. Константы: Словарь русской культуры / Ю.С. Степанов. - М.: Академический проект, 2001. - 990 с.

5.Философский энциклопедический словарь / [ред.-сост. Е. Ф. Губский, Г. Ф. Кораблёва, В. А. Лутченко]. - М. : ИНФРА-М, 2000. - 576 с.

6. Цегельська М. В. Концепт толерантність/ в зіставному аспекті / М. В. Цегельська // Наукові записки. - Вип. 75 (4). - Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 5 ч. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. - С. 123 - 126.

7. Чернішенко І. Методи дослідження концептів / І. Чернішенко // Наукові записки. - Вип. 75 (4). - Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 5 ч. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. - С. 109 - 115.

8. Chomsky N. Aspects of the Theory of Syntacts // Boston: MIT Press. - 1965. - 275 p.

9. Random House Kernerman Webster's College Dictionary, Random House, 1991. - 2256 p.

10. The American Heritage Dictionary of the English Language, Fourth Edition Houghton Mifflin Company. 2009. - 720 p.