Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ

О.В. Гладка, викладач, Криворізький державний педагогічний університет

Аннотация

В статье автор рассматривает наиболее эффективные педагогические условия формирования готовности будущих учителей иностранного языка к личностно-ориентированному обучению старшеклассников.

Annotation

In this article the author examines the most effective pedagogical conditions of forming the readiness of future teachers of foreign languages for personality-oriented teaching senior pupils.

навчання особистість мова вчитель

Перетворення суспільства на демократичних та гуманістичних засадах, переосмислення ролі особистості у політичному, економічному та культурному житті як окремої держави, так і всього світового співтовариства вимагають реформування системи освіти, перехід від традиційного до особистісно-орієнтованого навчання. Існує нагальна потреба у новій генерації вчительських кадрів, зокрема вчителів іноземної мови, спроможних до творчої взаємодії та співпраці, нестандартних рішень, постійного професійного пошуку, створення умов для становлення та всебічного розвитку підростаючої особистості.

Саме тому проблема формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників та пошук педагогічних умов його впровадження у практику підготовки студентів вищої педагогічної школи є сьогодні необхідним завданням, що потребує негайного розв'язання.

Проблема виявлення умов, які забезпечують ефективність педагогічного процесу як в шкільній, так і в практиці вузів, представляє сьогодні інтерес для багатьох дослідників (Є.І.Головаха, Н.В.Паніна, В.В.Морозов, Р.О.Гришкова, Л.В.Григоренко, О.Л.Барак).

Загальне, що об'єднує всі точки зору на питання про умови формування готовності вчителя до педагогічної діяльності, це спроба зорієнтувати вузівську практику на використання сукупності умов. Під час пошуку умов, що позитивно впливають на формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників, ми враховували напрацювання педагогів-дослідників і вчителів-практиків у визначенні сукупності педагогічних умов, що стимулюють їхню загальну готовність до професійної діяльності. У системі педагогічних умов, що забезпечують готовність майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників, ми виділяли групу суб'єктивних умов, що відбивають специфіку вимог особистісно-орієнтованого навчання до особистості студента факультету іноземних мов, так як особистість студента (його мотиви, інтереси, потреби, установки, культура та стиль спілкування; його педагогічні, психологічні та технологічні знання та оперативні уміння) багато у чому визначає його готовність до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників; групу об'єктивних умов, що відбивають особливості організації навчального процесу у системі особистісно-орієнтованого навчання іноземній мові (мета особистісно-орієнтованого навчання, його зміст, направленість на особистість старшокласника); і групу умов, пов'язаних з вимогами до особистості викладача іноземної мови у вищій школі та дидактичних засобів навчання.

Духовний розвиток студентів, збагачення їх інтелектуального багажу, виявлення педагогічних здібностей ще не повною мірою привертає увагу викладачів. Саме тому, до групи педагогічних умов, що відбивають специфіку вимог особистісно-орієнтованого навчання до особистості майбутнього вчителя іноземної мови, ми відносимо:

- позитивне ставлення студентів до професії вчителя й їх установка на особистісно-орієнтоване навчання старшокласників;

- оволодіння методикою проведення уроку із використанням особистісно-орієнтованої технології;

- глибокі знання психологічних особливостей старшокласників;

- сформованість достатнього рівня емоційно-моральної культури;

- чітке уявлення майбутніми учителями тих труднощів, що виникають у вчителя в процесі особистісно-орієнтованого навчання, і тих шляхів, що забезпечують їхнє подолання;

- постійна робота над собою та творчий пошук.

Позитивне ставлення до професії вчителя й установка майбутніх учителів іноземної мови на особистісно-орієнтоване навчання старшокласників є умовою, що відбиває вимоги до особистості студента вищого навчального закладу у формуванні готовності майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників. Формування стану готовності починається з постановки мети на основі потреб і мотивів або усвідомлення людиною поставленого перед нею завдання. Налаштування майбутніх учителів іноземної мови на особистісно-орієнтоване навчання старшокласників не тільки заради передачі навчальної інформації і виставляння оцінок, але й можливості зіткнутися в навчальному процесі з характером, інтересами, емоційною сферою, психологічними особливостями кожного школяра, можна розглядати як важливу умову формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників. Установка вчителя на роботу з учнем дозволяє останньому вчитися аргументувати свої погляди при вирішенні суперечливих питань і дає можливість переглянути неправильні уявлення і твердження, визнати свою помилку без збитку для почуття власної гідності.

Не менш важливою умовою формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників в навчальній роботі є оволодіння методикою проведення уроку з використанням особистісно-орієнтованої технології. Майбутні учителі іноземної мови повинні вміти послуговуватись всією гамою різноманітних форм проведення заняття, що стимулюють активність та творчий пошук на реалізацію особистості кожного старшокласника. Педагог виступає тут у ролі людини, що полегшує процес навчання і створює атмосферу взаємної довіри, що полегшує спілкування на уроці та надає можливість розкрити потенціал тих, хто навчається. Рефлексивні процеси, тобто процеси взаємного відображення в системі «учитель-учні», є необхідною умовою організації співробітництва, комунікації і взаєморозуміння між вчителем й учнями на уроці. Рефлексивний характер педагогічної діяльності на такому уроці находить свій прояв і у ставленні вчителя до самого себе. “Так, вступаючи в активне спілкування з учнями, стаючи одним з учасників діалогу з ними (причому рівноправного діалогу), вчитель у той же час не втрачає контролю над собою як учителем; він оцінює себе як учасника діалогу з погляду того, наскільки йому вдається організувати цей діалог і наскільки активні в ньому учні” [5,13].Однією із важливих умов результативності підготовки майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників є їхні глибокі та детальні знання психологічних особливостей старшокласників. Саме ці знання допоможуть майбутнім вчителям адаптувати навчальний матеріал до інтересів колективу, з яким вони працюють, легко виявити специфічні риси даного класу, адекватно поводитись із аудиторією.

Рівень готовності майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників визначається й умінням майбутніх учителів створювати емоційне тло уроку. Тому сформованість ще у вищому педагогічному закладідостатнього рівня емоційно-моральної культури студента є не менш важливою умовою, що позитивно впливає на формування його готовності до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників. У процесі навчання студенти повинні навчитися керувати емоційним тлом уроку, тому що “тільки переживаючи позитивні емоції (почуття успіху, радості від подолання труднощів і інтелектуальних перемог), учень буде прагнути до активної участі у навчальній і виховній роботі, у нього не згасне бажання учитися, працювати, діяти в колективних справах, спрямованих на організацію їхньої праці, відпочинку і дозвілля” [3,85].Наступна важлива умова готовності майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників - чітке уявлення майбутніми учителями тих труднощів, що виникають у вчителя в процесі особистісно-орієнтованого навчання, і тих шляхів, що забезпечують їхнє подолання. Досвід педагогічної діяльності показує, що для успіху особистісно-орієнтованого навчання старшокласників недостатньо тільки знання вчителем основ наук психолого-педагогічного циклу і методики навчально-виховної роботи. Труднощі, що виникають у випускників вищих педагогічних закладів у цілеспрямованій навчальній діяльності при особистісно-орієнтованому навчанні пов'язані насамперед з тим, що майбутні учителі не мають чітких уявлень про психологічні особливості особистісно-орієнтованого навчання, не розуміють його специфічної структури.

Важливою умовою формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників є постійна їхня інтелектуальна активність у значущих для них особистісно-орієнтованих ситуаціях, максимально наближених до реальної професійної діяльності, постійна робота над собою як в аудиторії, так і під час самостійної роботи, пошук.

Процес формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників буде протікати успішно, якщо у навчальному процесі у ВНЗ реалізувати особистісно-орієнтований підхід.

Ми вважаємо за потрібне виділити наступні педагогічні умови, при забезпеченні яких буде відбуватися успішне особистісно-орієнтоване навчання студентів на практичних заняттях з іноземної мови:

- створення проблемних особистісно-спрямованих навчально-педагогічних ситуацій;

- використання активних форм і методів навчання;

- діалогізація процесу навчання;

- зміна ролі діалогу на практичних заняттях з іноземної мови;

- створення атмосфери успіху на заняттях;

- дотримання суб'єкт-суб'єктних відносин у системі «викладач-студент»;

- організація освітнього середовища в процесі навчання іноземної мови.

У навчальній програмі, яка затверджена Міністерством науки та освіти України, чітко визначені розмовні теми, необхідні для вивчення на кожному курсі факультету іноземних мов у вищому педагогічному закладі. Способи, які обирає викладач для роботи із навчальним матеріалом, різноманітні.

Велике значення для формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників має створення проблемних особистісно-спрямованих навчально-педагогічних ситуацій на заняттях з англійської мови. Відомо, що лише особистісно-значуще твердження викликає інтерес, пізнавальну потребу та бажання висловити власну думку навіть у найбільш пасивного замкненого студента. Таким чином, навчально-педагогічна ситуація, що формулюється, виходячи із урахування особистісних інтересів тих, хто навчається, має велике значення для розвитку особистості та творчих здібностей студентів-майбутніх учителів, позитивного ставлення до предмету, бажання та усвідомлення ними необхідності висловити свою думку, що є важливою для розкриття даної теми, організації самостійної роботи студентів, бо власна думка з того чи іншого приводу потребує аргументації, а отже плідного самостійного пошуку інформації.

У процесі особистісно-орієнтованого навчання, побудованого на принципах педагогічної взаємодії, співробітництва, співтворчості, максимальної уваги до особистості того, хто навчається, майбутні учителі іноземної мови оволодівають прийомами контакту, ознайомлюються з оптимальними комунікативними нормами і зразками поведінки із старшокласниками. Тому використання активних форм та методів навчання позитивно впливає на рівень їх готовності до професійної діяльності.

Використання імітаційно-ігрових і проблемно-ситуативних методів створює оптимальні умови, до яких належать емоційна насиченість навчальної діяльності, зв'язок наочно-чуттєвого і абстрактно-логічного в процесі засвоєння матеріалу [2,7-8].

Важливою педагогічною умовою формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників є діалогізація процесу навчання.

“Діалогізація навчання дозволяє перебороти розрізненість знань, що усе ще має місце у практиці вищої школи і негативно впливає на становлення цілісного сприйняття майбутніми вчителями іноземної мови картини світу. У процесі діалогу студенти мають можливість обмінюватися власними думками, різними поглядами на обговорювану навчальну проблему, шукати власні шляхи її вирішення альтернативними способами” [4,74].

Діалогічний підхід до організації навчання припускає створення таких ситуацій, у яких студенти одержують можливість аналізувати власні шляхи вирішення проблеми, “встановлювати зв'язки між явищами, педагогічними впливами і відповідними реакціями учнів, усвідомлювати послідовність і доцільність професійних дій, використовувати педагогічну теорію для вирішення навчально-виховних завдань” [6,12-13], мають значну цінність для формування якостей особистості майбутнього вчителя іноземної мови, необхідних для реалізації особистісно-орієнтованого навчання старшокласників.

Ситуативність діалогу вимагає, щоб все, про що йдеться в діалозі, стосувалось співрозмовників - студентів та викладача, їх взаємовідносин. У продуктивному діалозі студенти мають змогу розкрити свої креативні здібності. Діалог, спільний пошук рішень та їх осмислення набагато важливіші для розвитку особистості, ніж готова відповідь. Діалоги, ініційовані самими студентами, розкривають їх внутрішній світ, коло їх інтересів, дають змогу викладачеві краще зрозуміти своїх вихованців і в подальшому спілкуванні враховувати особливості інтересів кожного з них. Перевага діалогу над монологом на заняттях з іноземної мови - запорука активного оволодіння мовою, оскільки людину можливо навчити говорити іноземною мовою та розуміти її лише за умов постійного максимально наближеного до реального спілкування цією мовою [1,4].

Не менш важливою педагогічною умовою формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників є створення атмосфери успіху під час навчально-виховного процесу.

Успіхи у навчанні - це джерело внутрішніх сил студента, яке виробляє енергію для подолання перешкод та бажання вчитись. Постійне відчуття студентом успіху у навчанні зміцнює у ньому віру у власні сили, пробуджує почуття гідності, бажання вчитися.

Зміна ролі викладача на занятті з практичного курсу іноземної мови, перехід від традиційних «суб'єкт-об'єктних» відносин до особистісно-орієнтованих «суб'єкт-суб'єктних» є наступною педагогічною умовою, що забезпечує результативність формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників. У традиційному навчанні роль суб'єкта діяльності, тобто того, хто керує процесом, виконував викладач; роль об'єкта, тобто того, ким керують, на кого направлений навчально-виховний вплив, - студент. Під час особистісно-орієнтованого навчання іноземній мові відбувається перехід студента з позиції об'єкта мовної підготовки на позицію суб'єкта навчальної діяльності та професійного розвитку. Цьому сприяє зміна ролей у системі «викладач-студент», перехід до співпраці, конструктивний діалог для всебічного розвитку обох сторін навчального процесу. Викладач на занятті не «завжди правий!», він має право на помилку, на допомогу з боку студентів. І завдання викладача змінюється від авторитарного керівника навчального процесу до людини, що здатна підтримати, допомогти, дати змогу розкритися здібностям кожного студента.

Для розкриття, розвитку та самореалізації особистості важливе різноманітне за змістом освітнє середовище, яке не тільки повинне надавати можливість працювати із навчальним матеріалом різного ступеня складності, але й створювати атмосферу доброзичливості, орієнтуючись на спілкування із студентом, що встигає. Створення освітнього середовища в процесі навчання іноземної мови сприяє визнанню індивідуальності того, хто вчиться, забезпеченню необхідних умов для його розвитку. Широке освітнє середовище особистісно-орієнтованого навчального процесу передбачає спеціальний відбір художніх навчальних текстів, дидактичного матеріалу, методичних рекомендацій до його використання, типів навчального діалогу, форм контролю за особистісним розвитком того, хто вчиться, в ході оволодіння знаннями. Багате освітнє середовище сприяє тому, щоб студенти вивчали не підручники, а власне академічні дисципліни [1,12]

Не менш важливою є третя група умов, що поєднала в собі професіоналізм викладача вищої школи і методичне оснащення навчального процесу.

Особистісно-орієнтоване навчання висуває певні вимоги до особистості вчителя, що повинен розуміти необхідність постійної цілеспрямованої роботи над собою, над власною особистістю, щоб бути спроможним до впровадження даного навчання у педагогічну діяльність.

Провідну роль в цій сукупності умов відіграє професіоналізм викладача. Успішність формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників буде забезпечено, якщо викладач зможе:

- створити атмосферу, вільну від страху перед оприлюдненням власного погляду, думки і т.п.;

- бути максимально стриманим і тактовним;

- показати студентам, що їхню думку поважають, заохочують самостійність і оригінальність суджень;

- цікаво і різноманітно організувати ситуації, що є особисто значущими для старшокласників даної групи;

- вчасно враховувати установки, мотиви, ціннісні орієнтації, можливості і здібності кожного студента;

- забезпечити їм свободу вибору завдань, свободу дій у їхньому виконанні і створення ситуації успіху кожному з тих, кого навчають.

Процес формування готовності майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників протікає успішно, якщо в ході професійно-педагогічної підготовки буде забезпечено сукупність педагогічних умов. Названі умови ефективні лише в тісній взаємодії і взаємозумовленості.

Література

1. Гришкова Р.О. Педагогічні умови реалізації особистісно орієнтованого навчання іноземної мови студентів нефілологічних спеціальностей вищих закладів освіти: Автореферат дис. …канд. пед. наук. - К., 2000. - 20с.

2. Зимняя И.Я. Личностно-деятельностный подход к обучению иностранному языку взрослых в интенсивном курсе // Труды МГПИЯ им. М.Тореза. - М., 1988. - Вып. 280. - С.4-15.

3. Кондрашова Л.В. Методика подготовки будущего учителя к педагогическому взаимодействию с учащимися. - М.: Прометей, 1990. - 159с.

4. Морозов В.В. Формування готовності студентів педагогічних закладів до діалогічного навчання: Дис. … канд. пед. наук. - 13.00.04. - Кривий Ріг: КДПУ, 2000.

5. Мышление учителя: личностные механизмы и понятийный аппарат / Под ред. Ю.Н.Кулюткина, Г.С.Сухобской. - М.: Педагогика, 1990. - 104с.

6. Сборник методов диагностики и способов формирования профессиональных качеств личности будущего учителя: Учебное пособие для студентов пединститутов / Под ред. Л.В.Кондрашовой. - Кривой Рог, 1993. - 149с.

Размещено на Allbest.ru