Професійна культура менеджера туризму в умовах соціальної модернізації України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.04

Професійна культура менеджера туризму в умовах соціальної модернізації України

Анотація

професійний культура менеджер готовність

У даній статті окреслено проблему розвитку професійної культури менеджера туристичної галузі, яка за своєю суттю є соціокультурною детермінантою, вибудованою на гуманістичних, демократичних та аксіологічних засадах розвитку особистості та суспільства в цілому. Акцентується увага на складових культури професійної діяльності, які виражаються крізь призму здобутих знань, умінь та навичок, особистісної готовності до розв'язання нестандартних задач, взаємозв'язку практичного досвіду й логічного мислення. Зазначається, що досліджуваний соціокультурний феномен є продуктом історичного розвитку суспільства, який сформувався під впливом домінуючої релігії, трудових, моральних, естетичних та духовних традиціях виховання. Він акумулює усі соціокультурні ресурси, які забезпечують ефективність функціонування професійної культури. Підкреслюється, що сутність процесу формування професійної культури менеджера туристичного профілю полягає у тому, щоб допомогти майбутньому фахівцю усвідомити сутність обраної професії, можливі індивідуальні стратегії виконання професійних обов'язків в загальній структурі діяльності. Обґрунтовано думку, що ефективність розвитку досліджуваної категорії тісно пов'язана з рівнем сформованості в професійному контексті світогляду, поведінки та майстерності особистості.

Ключові слова: професійна культура, соціокультурні детермінанти, менеджер туризму, соціальна модернізація.

Аннотация

В данной статье профессиональная культура рассматривается как индивидуальное психологическое качество специалиста, которое должно соответствовать требованиям профессии, отражать личностное восприятие традиций, норм и правил поведения в определенной профессиональной среде. Подробно анализируется подготовка будущего специалиста туристической сферы, в которой доминирующая роль принадлежит формированию его профессиональной культуры, которая по своей сути является процессом преобразования социокультурных ценностей в профессиональные и личностные. Доказано, что профессиональная культура менеджера туристического профиля не просто является умением определить и выбрать наиболее целесообразную культурную норму, а прежде всего стремлением использовать новые культурные образцы. Выявлено, что профессиональная культура менеджера туризма в процессе интериоризации становится основой ценностной ориентации и внутренней культуры личности, определяет ее отношение к деятельности, дальнейшие успехи в выбранной профессии.

Ключевые слова: профессиональная культура, социокультурные детерминанты, менеджер туризма, социальная модернизация.

Annotation

This article outlines the problem of professional culture manager of the tourism industry, which is essentially a socio-cultural determinants, built on humanistic, democratic and axiological basis of the individual and society as a whole. Attention is focused on the components of professional culture, which are expressed in the light of your knowledge and skills, personal readiness to solve unusual problems, relationship experience and logical thinking. It is noted that the study sociocultural phenomenon is the product of historical development of society, formed under the influence of the dominant religion, labor, moral, aesthetic and spiritual traditions of education. It accumulates all social and cultural resources that ensure the efficiency of the professional culture. It is emphasized that the essence of the process of formation of professional culture tourism profile manager is to help future specialist to understand the essence of their chosen profession, there may be individual strategies to carry out the overall structure of. Substantiates the view that the effectiveness of the studied categories are closely related to the level of formation in the context of professional outlook, behavior and skills of the individual.

Key words: professional culture, socio-cultural determinants, manager of tourism, social modernization.

Складні політичні та соціально-економічні детермінанти розвитку сучасного українського суспільства актуалізують проблему трансформації туристичного середовища на ціннісних орієнтирах, паралельно зростають вимоги до професійних якостей туристичних кадрів, як суб'єктів найбільш чисельної складової сфери послуг. Зростання інтересу громадськості до університетської підготовки майбутніх менеджерів туризму обумовлено передусім тим, що домінуючу позицію у їх майбутній діяльності відіграє людський фактор. Діяльність фахівця сфери туризму повинна ґрунтуватися на аксіологічних, акмеологічних, гуманістичних та демократичних засадах, чітко виражати професійну позицію і протистояти девальвації суспільних цінностей.

Різноманітні аспекти досліджуваної проблематики у своїх працях досліджували такі учені, як В. Анісімов, Л. Виготський, Ю. Лаврик, Н. Печенюк, В. Розов, Е. Смирнова, В. Сластьонін, Н. Тализіна, Л. Хіхловський, А. Ченцов, Г. Ягодін та ін. Проте, сьогодні мало вивченою залишається проблема формування професійної культури особистості менеджера туризму в умовах соціальної модернізації, дослідженню якої присвячена дана публікація.

Професійна культура є продуктом діяльності людей, зайнятих у певній сфері діяльності. Вона включає в себе комплекс знань, умінь і навичок, якими повинен володіти і керуватися у своїй діяльності кожен член суспільства, незважаючи на його професійну приналежність (Alimasova 2014) [1].

Аналіз літературних джерел показав, що структуру професійної культури доцільно розглядати крізь призму двох її складових - ядра і «периферії» (зовнішніх шарів). Якщо ядро забезпечує стабільність і стійкість, то периферія - більш схильна до інновацій і характеризується відносно меншою стійкістю.

Професійна культура, як соціокультурний феномен, розглядається у двох основних контекстах. По-перше, вона є системним утворенням, яке з суспільної точки зору інтегрується за посередництвом конкретних організацій та інститутів, які взаємодіють на основі матеріального та інформаційного обміну. По-друге, професійна культура, на більш високому рівні інтеграції, виступає елементом взаємозв'язку і взаємодії таких її функціональних складових як: традиції, норми, форми виробництва й розподілу ресурсів тощо.

Оволодіння загальною і професійною культурою виступає необхідною умовою для переходу людини від репродуктивної діяльності до творчої. В середовищі дозвілля культура активізує діяльність суб'єкта стосовно вибору змісту, форм і методів самореалізації.

Професійна діяльність, як категорія культури, охоплює не лише продуктивну її складову (використовує сучасні високовиробничі засоби), але й інформаційну (забезпечує суб'єкта необхідними даними для прийняття оптимальних управлінських і організаційних рішень).

Культура професійної діяльності проектується на менталітет і ціннісно-нормативну систему суспільства, стає однією із базових цінностей культури суспільства. При цьому, культура професійної діяльності включає декілька структурних рівнів, на основі яких формуються базові цінності: особистісний та інституціональний рівень; спеціалізована і серединна культура (Shcherbakova 2012) [4].

Особистісний рівень ґрунтується на: внутрішніх, індивідуальних та культурно - обумовлених мотивах ділової активності (наприклад, засвоєння цінностей духовної етики, традицій, звичаїв тощо), а, також, суб'єктивному сприйнятті і осмисленні цієї діяльності.

Індивідуальні цінності, норми поведінки та сприйняття формуються й закріплюються на практиці в стійких масових стереотипах економічної поведінки, втілюються в продуктивній діяльності із яскраво вираженою культурною специфікою і, таким чином, формують інституціональний рівень професійної культури.

Особистісний та інституціональний рівні культури професійної діяльності тісно взаємопов'язані, оскільки формування стійких мотивів і стереотипів потребує регуляції взаємовідносин інституту підприємництва з державними структурами і суспільством в цілому.

Спеціалізована культура професійної діяльності включає в себе:

1) різні типи високопрофесійної культури, де локальні субкультури фахівців високого рівня в силу своїх особливостей володіють специфічним менталітетом, традиціями, ціннісними орієнтаціями, нормами поведінки та ін.;

2) екстремальні форми культури професійної діяльності, які виникають під впливом певних історичних, економічних, ідейних обставин та існуючих обмежень часу або середовища певного числа суб'єктів економіки.

Культура професійної діяльності являє собою сукупність базових професійних знань, умінь і навичок, готовності до побудови й вирішення інноваційних завдань, досвіду практичної діяльності, нелінійного мислення, а також стійкого володіння інформаційними технологіями (див. рис. 1 ).

Культура професійної діяльності проникає у повсякденну практику і утворює щоденну (повсякденну) культуру. Саме на повсякденному рівні найбільш чітко відслідковується роль звичаїв і норм, як сформованих стереотипів економічної поведінки, мало усвідомлених і підтриманих в силу автоматично повторюваних дій (Olkhovaya 2006) [5]. Окрім цього, на повсякденному рівні культура професійної діяльності підтримує традиційний рівень якості, інтенсивності та бережливості.

Культура професійної діяльності визначається характером і динамікою її організації і в той же час, сама відображає характер діяльності. Неможливо, зокрема, працювати у сфері туризму і при цьому не усвідомлювати спрямованість змісту своєї діяльності, не ставитися до цієї професії як до бажаної, престижної, обумовленої певним соціальним статусом (Шеламова 2013, с. 102). Уявлення про високу духовну, моральну, суспільну та державну цінність того чи іншого виду діяльності, наділення його над щоденним змістом, активізує у суб'єкта бажання удосконалюватися в професійному аспекті.

В якості базових цінностей культури професійної діяльності менеджера туризму, мотивуючих його виробничу і підприємницьку діяльність, можна виділити прагматизм і раціональність, професіоналізм й підприємливість. Зокрема, професіоналізм в історичному контексті розглядався не лише як культурна, але й економічна та соціальна категорія, яка насичена змістовно, символічно та морально (Artyushyna 2008) [2].

Культурна цінність професійної праці в сфері туризму є неоднозначною, оскільки, залежить від цілого ряду історичних обставин:

- домінуючої релігії (або ідеології) цінності професійної діяльності і конкретних її форм;

- конкретних уявлень про життєві успіхи, шляхи та способи їх досягнень;

- сформованих уявлень про працю найманого фахівця та самостійного господаря;

- технологічних і естетичних характеристик праці.

Досліджуючи феномен «професійна культура», зазвичай, за основу беруть теорію діалогу культур В. Біблера, розглядаючи особливості її прояву крізь призму ціннісних орієнтацій, які включають:

- особистісні орієнтації фахівця;

- професійні знання, уміння і навички;

- досвід професійної діяльності;

- професійна поведінка (Alimasova 2014) [1].

Складова «особистісні орієнтації фахівця» включає особистісні (професійна діяльність, цінність особистого життя, особистісного зростання, орієнтація на гуманістичні принципи та ін.) та професійні (повага до людини, уявлення про туризм як про зростаючий освітній простір та середовище, що сприяє розвитку особистості та ін.) характеристики.

Професійні знання, уміння і навички включають: психолого-педагогічні (педагогіка, дидактика, теорія виховання, психологія управління; знання теорії і методики спілкування, сутності і логіки комунікативного процесу та ін.), предметні (професійна діяльність, зміст і методика організації навчальної роботи) і культурологічні (норми літературної мови, словниковий запас, логіка мови, техніка мови - дикція, сила голосу, тембр голосу та ін.) знання.

Складова «професійна діяльність» включає готовність до реалізації елементів туристичної діяльності, серед яких: конструктивний - спрямований на планування професійної туристичної діяльності, проектування процесу спілкування в групі; організаторський - передбачає виявлення індивідуальних особливостей осіб, які входять в склад групи; діагностичний - спрямований на вивчення індивідуальних особливостей осіб, які входять в групу, їх інтересів і потреб, аналіз дій і можливих варіантів реагування; науково-методичний - включає уявлення, узагальнення, поширення свого професійного досвіду, підвищення професійної майстерності; комунікативний - характеризується встановленням цілісних відносин з групою й окремими суб'єктами (регулювання між групових, внутрішньо групових відносин суб'єктів туристичної діяльності).

Складова «професійна поведінка» передбачає наявність уміння оволодіти собою, ситуацією і собою в ситуації (самоорганізація, саморегуляція, самореалізація).

Як зазначає Г. Місяць, суттєвими показниками сучасного фахівця - професіонала є: рівень культури інноваційного мислення, готовність формулювати і вирішувати інноваційні завдання, уміння нелінійно мислити на основі стійких навиків, здатність оперувати інформаційно-комунікативними технологіями (Polova 2008) [3].

Суттєвими ознаками професійної культури фахівця сфери туризму слугують: творчий підхід до вирішення на практиці ситуаційних завдань і проблемних ситуацій та готовність до взаємодії з іншою стороною з метою спрямування зусиль на досягнення спільних цілей.

Високий рівень професійної культури менеджера з туризму передбачає, також, наявність інформаційної культури підприємницької діяльності та широкої ерудиції щодо питань модернізації сучасної туристичної індустрії на її шляху до міжнародної інтеграції в контексті загальнолюдських цінностей та культурних традицій.

Узагальнюючи вище викладені дефініції і структурні елементи досліджуваної проблематики, на нашу думку, професійну культуру майбутнього менеджера туризму доцільно розглядати у контексті таких її складових (див. рис. 2):

- професійний світогляд (знання; соціальний досвід; погляди на управління у сфері туризму);

- професійна поведінка як ціннісний прояв особистості;

- професійна майстерність, яка проявляється у вмінні поєднувати способи, методи та засоби управління, включаючи комплекс умінь з реалізації процедур задоволення потреб туристів.

Готовність до управлінської діяльності у сфері туризму повинна спрямовуватися на формування професійного світогляду (знання), майстерності (уміння) і поведінки (особистісні якості).

Професійний світогляд повинен ґрунтуватися на таких знання про професійну туристичну діяльність, як: психолого-педагогічні (основи дидактики, теорії виховання, психології особистості, теорії і методики спілкування та ін.); предметні - оволодіння особливостями організації туристичної діяльності, змістом, методикою організації роботи в туристичній групі та ін.; культурологічні (норми літературної мови, словниковий запас, логіка і техніка мови, методи стимулювання уваги, створення сприятливого морально- психологічного клімату та ін.).

Професійна поведінка менеджера туризму повинна включати: орієнтацію на гуманістичні принципи, уміння оволодіти собою та ситуацією, потребу в актуалізації (кар'єрний ріст, відповідальність за власні вчинки, життєву мудрість, впевненість в собі тощо).

Поняття «професійна майстерність» управлінця сфери туризму передбачає наявність таких умінь та навичок, як:

1) аналітичні - диференціація соціальних явищ на складові елементи (умови, мотиви, стимули, засоби, форми та ін.);

2) прогностичні - прогнозування розвитку колективу, волі, поведінки, професійної діяльності та ін.;

3) орієнтаційні - формулювання ціннісних установок, наявність стійкого інтересу до пізнавальної діяльності, професійної діяльності, творчості;

4) перцептивні - розуміння інших людей, їх особистісних поглядів, ціннісних орієнтацій;

5) технологічні - уміння правильно обрати стиль і тон спілкування, управління увагою групи і окремих особистостей, темпом колективної діяльності та ін.;

6) комунікативні - встановлення особистісно-значущих відносин індивідуально з кожним суб'єктом і колективом в цілому; створення атмосфери колективу емоційних переживань та ін.

На основі вище викладеного стає зрозумілим, що культура професійної діяльності є частиною соціокультурної системи, розвивається разом з еволюцією економічних, соціальних та культурних реалій, та формується в ході розвитку професійної діяльності, наповнюючи її новим змістом в міру розвитку продуктивних сил. Загалом, культурологічний підхід у підготовці туристичних кадрів передбачає опис комплексу ціннісних, нормативних, регулятивних і знаково-комунікативних засобів і механізмів, що забезпечують колективний характер життєдіяльності людей, який можна назвати «культурою туристичної сфери». У функціональному ракурсі остання розглядається як система соціальних норм людської життєвої практики.

Література

1. Алімасова Д. П. Підготовка майбутніх менеджерів до використання нових інформаційних технологій у професійній діяльності: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Алімасова Дар'я Петрівна. - Ялта, 2014. - 20 с.

2. Артюшина М. В. Теоретичні та методичні аспекти дослідження готовності студентів до інноваційної діяльності/ М. В. Артюшина// Вища освіта України. - 2008. - Додаток 3, том ІІ (9). - С.34-40. - (Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору»).

3. Польова Л. Підготовка менеджерів туризму в контексті педагогічного процесу (польський досвід)/ Л. Польова// Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Серія : Педагогічні науки / відп. ред. Л. Л. Безобразова. - Полтава, 2008. - Вип. 3 (61) - С. 28-31.

4. Щербакова І. Професійна культура фахівця в умовах духовної кризи сьогодення, зумовленої глобалізаційним поворотом історії/ І. М. Щербакова// Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки: збірник наукових праць. / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова; [редкол. В. П. Андрущенко та ін. - К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2012. - Вип. 39 (63) - С. 223-228.

5. Ольховая Т. А. Становление субьектности студента университета/ Т. А. Ольховая. - Оренбург: Изд-во ОрГУ, 2006. - 186 с.

6. Шеламова Г. М. Основы культуры профессионального общения: учебник для студ. учреждений нач. проф. образования / Г. М. Шеламова. -- 2-е изд., стер. -- М. : Издательский центр «Академия», 2013. -- 160 с.

Размещено на Allbest.ru