Роль педагогічних інновацій в удосконаленні процесу вивчення іноземної мови у ВНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль педагогічних інновацій в удосконаленні процесу вивчення іноземної мови у ВНЗ

Голубочка І. С.

У статті розкрито сутність поняття "педагогічна інновація" та проаналізовані різні підходи до її визначення. Автор статті робить спробу простежити як змінювався зміст цього поняття та формулює своє власне визначення цієї педагогічної категорії, а також проаналізована роль педагогічних інновацій в удосконаленні процесу вивчення іноземної мови у ВНЗ.

Ключові слова: інновація, педагогічна інновація, інноваційна освітня технологія, інтерактивні методики навчання іноземній мові, підходи до визначення інновацій.

педагогічний інновація іноземний мова

Постановка проблеми. У сучасних умовах, які відбуваються в вітчизняній системі освіти, а саме у зв'язку з переходом від традиційної до компетентнісної, гуманістичної моделі навчання, з появою інформаційних технологій, лазерного зв'язку, біотехнологій та багатьох інших нововведень, особливого значення набувають інтерактивні методики взагалі і педагогічні інновації зокрема. На зміну колишньої системи навчання повинна прийти нова модель: в центрі технології навчання - студент; суть технології - розвиток здатності до самонавчання; в основі навчальної діяльності - співробітництво. А відтак, необхідна переорієнтація навчального процесу, особливо стосовно вивчення іноземної мови, з транслювання знань до дослідницького процесу. Викладач повинен виступати у ролі фасілітатора, порадника, тьютора. Міжнародна комісія з освіти для XXI століття при ЮНЕСКО визнала, що освіта має бути звернена до людської істоти, як до мети розвитку, а не економічного фактору, а це можливо здійснити, на нашу думку, шляхом нововведень та перетворень. Останнім часом в багатьох вишах почала реалізовуватись нова концепція вищої освіти, яка передбачає зміни за трьома напрямками: чому навчати (зміст), в якій послідовності (структура) та яким чином навчати (технології). Проблема полягає в тому, що на відміну від інших предметів іноземна мова є одночасно і метою і засобом навчання. Її можна розглядати і як засіб іншомовного спілкування і як навчальний предмет. Оскільки змінилось ціле покладання у вивченні іноземних мов, змінилась і роль студента. Від майстерності і професіоналізму викладача іноземної мови залежить певною мірою роль і місце людини в житті. Таким чином, поняття "інновація" за таких умов набуває актуальності та потребує детального вивчення.

Проблемою інновацій займались як вітчизняні, так і зарубіжні вчені такі як В. Андрущенко, Л. Ващенко, І. Дичківська, І. Зязюн, О. Ігнатович, В.Кваша, Л. Новікова, Л. Овсянікова, Л.В. Штефан та інші. Питанню педагогічних інноваційних технологій приділили увагу В. Ліпатова, Л. Даниленко та інші.

Метою статті є розкриття сутності поняття "педагогічна інновація", простеження витоків становлення основних ідей педагогічних інновацій в Україні, здійснення міждисциплінарного аналізу цього феномену та його ролі в удосконаленні процесу вивчення іноземної мови у ВНЗ.

Результати теоретичного дослідження. Термін інновація походить від пізньолатинського innovatio - оновлення, новизна, зміна і означає нововведення, тобто цілеспрямовані зміни, які вносять в середовище впровадження нових стабільних елементів (нововведень), що викликають перехід системи з одного стану в інший.

Великий енциклопедичний словник визначає поняття "інновація" як новотвір.

Українська науковець І. М. Дичківська розглядає педагогічну інновацію як впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчально-виховний процес від визначення його мети до очікуваних результатів [1, 338].

Л. В. Штефан розуміє інновації як процеси, які реалізують певну інноваційну ідею через її розробку, впровадження та розповсюдження і до форм інновацій відносить:

структурні інновації: дослідницький університет, інноваційний парк, технопарк, бізнес- інкубатор, кластер, науково-дослідницький центр, інститут підвищення кваліфікації;

освітні інновації: система інноваційної підготовки студентів, спільні освітні програми з вітчизняними навчальними закладами, спецкурси на базі профільних науково-дослідних інститутів, моніторинг ринку освітніх послуг та інші;

інновації в науковій діяльності: відкриття та розвиток наукових шкіл з інноваційною тематикою, система стимулювання підготовки та захисту дисертацій, інститут преддокторантури, система грантової підтримки науковців, система надбавок за наукові публікації;

інновації в міжнародній діяльності: участь в міжнародних освітніх проектах, проекти із запрошенням провідних викладачів закордонних навчальних закладів для навчальної діяльності;

інновації в системі підвищення кваліфікації викладацьких кадрів: курси з інформаційно-комунікативних технологій, система розвитку мовної компетенції;

інновації в інформаційному забезпеченні: електронний університет, електронна бібліотека, електронний навчально-методичний комплекс, система єдиного телекомунікаційного середовища;

інновації у працевлаштуванні випускників: центр кар'єри, електронна база даних випускників, асоціація випускників, ярмарки вакансій, дні кар'єри [4].

Російський дослідник В. Кваша вважає, що інновації - це утворення нових зразків діяльності, які виходять за межі норми і це , на його думку, є проривом [2].

В навчально-виховному процесі кінця XX - початку XXI століття ми можемо виділити наступні інновації: технологія розвивального навчання; інтерактивні методики (робота в групах, метод проектів, "розумовий штурм", "ажурна пилка", метод "кейс-стаді", рольові та ділові ігри, вправи-енергізатори, групова дискусія, взаємне навчання); технологія проблемного навчання, яка спрямована не на передачу готової інформації, а на отримання знань та умінь за допомогою розв'язання теоретичних та практичних проблем; методика гранування; блочний метод викладення матеріалу; кооперативна форма навчання; елементи дистанційної освіти та Internet- технології; тьюторство. Всі ці нововведення забезпечують активне залучення студентів, які вивчають іноземну мову, в навчальний процес. Навчальний процес побудований на трьох головних аспектах: 1) індивідуалізація; 2) формування творчого мислення; 3) зростанні ролі самостійної роботи студентів.

В педагогічній науці під інноваційною діяльністю розуміють ціленаправлену педагогічну діяльність, яка базується на рефлексії свого власного практичного педагогічного досвіду шляхом співставлення та вивчення, змін та розвитку навчально-виховного процесу задля досягнення більш гарних результатів, отримання нових знань. Таким чином, інноваційна діяльність - це така діяльність, в ході якої утворюється новий продукт.

Ми розглядаємо педагогічну інновацію як вирішення різних педагогічних проблем своїм неповторним, інтерактивним шляхом, результатом якого є вдосконалення педагогічної майстерності викладачів іноземної мови.

Будь-яка освітня інновація починається з творчої особистості (носія інновації), який має певну педагогічну ідею (ядро інновації) і проводить експеримент (джерело інновації). У виконанні викладача його освітня інновація - це мистецтво, але наскільки ефективним буде впровадження даної інновації в інших навчальних закладах у значній мірі залежить саме від інноваційної освітньої технології. Сьогодні відбувається перехід від пасивних форм навчання до активних, творчих, до яких можна віднести проблемне навчання, ділову гру, а також такі прийоми, як самостійна робота. В даному контексті зростає роль інноваційних технологій навчання. А відтак, говорячи про інновації варто зупинитися і на інноваційних технологіях.

Під педагогічними інноваційними технологіями дослідниця В. А. Ліпатова розуміє нову сукупність форм, методів і засобів навчання, виховання і управління, яка призводить до суттєвих змін у педагогічному процесі.

На думку Л. І. Даниленко, "Інноваційна освітня технологія - це якісно нова сукупність форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, яка привносить суттєві зміни до результату освітнього процесу і розглядається як багатокомпонентна модель - така, що включає в себе: навчальну, виховну та управлінську інноваційні технології" [3, 20]. До навчальних інноваційних технологій вчений Л. І. Даниленко відносить такий набір операційних дій педагога з учнем, в результаті яких суттєво покращується мотивація учнів до навчального процесу. Серед таких технологій значне місце посідають наступні: особистісно-орієнтованого навчання; інтегративного; інформаційного; дистанційного; модульно-розвивального тощо[3].

Інтерактивні технології мають на меті створення комфортних умов навчання, за яких той, хто навчається, відчуває свою успішність, інтелектуальну самостійність, що робить продуктивним сам процес здобуття знань. Особливість полягає в залученні всіх учасників до активного пізнавального пошуку. Процес інтерактивного навчання сприяє формуванню критичного мислення особистості. Для ефективного застосування інтерактивних технік викладач повинен:

чітко визначати цілі навчання;

сприяти створенню атмосфери комфорту та взаємоповаги;

формувати мотиви для навчання;

орієнтуватись на попередній досвід студентів;

враховувати потенційні можливості аудиторії.

Завдяки використанню інтерактивних технологій вдається реалізувати всі рівні "технології освітніх цілей Б. Блума" (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка). Студенти стають активними учасниками навчального процесу.

До основних інноваційних напрямків педагогічних технологій відносяться наступні: психолого-педагогічний, спрямований на успішність взаєморозуміння між викладачем і студентами; зміна форми подачі навчального матеріалу; зростання ролі наочності навчального матеріалу; розвиток творчого потенціалу.

Використовуючи інноваційні технології в управлінні ВНЗ спостерігається поява нових навчальних систем (кредитно-модульна, ступенева, розвивальна, профільна); зростання інноваційного компонента у змісті, формах і методах навчання; з' являються педагогічні інновації, які якісно змінили методи навчання і методи спілкування; зростання ролі комп'ютерних телекомунікаційних технологій в управлінні навчальним процесом. Сучасні комп' ютерні телекомунікації здатні забезпечити передачу знань і доступ до різноманітної навчальної інформації ефективніше, ніж традиційні засоби навчання. Експериментально доведено, що якість і структура навчальних курсів і якість викладання при дистанційному навчанні набагато краща, ніж при традиційних формах навчання.

Інтерактивні технології відкривають доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають змогу творчо проявити себе, надають можливості для знаходження і закріплення різних професійних навиків, а також дозволяють реалізувати нові форми і методи навчання.

Висновки

Отже, під педагогічними інноваціями ми розуміємо вирішення різних педагогічних проблем своїм неповторним, інтерактивним шляхом. Головними напрямками при впровадженні інновацій удосконалення процесу викладання іноземної мови, на нашу думку, мають стати: створення предметно-орієнтованих навчально-інформаційних середовищ, які дозволять використовувати мультимедію, системи гіпермедія, електронні підручники тощо; освоєння засобів комунікації, а саме: комп'ютерних мереж, телефонного, телевізійного та супутникового зв'язку для обміну інформацією; навчання правил і навичок "навігації" в інформаційному просторі; розвиток дистанційної освіти. Інтерактивні технології відкривають доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають змогу творчо проявити себе, надають можливості для знаходження і закріплення різних професійних навичок, а також дозволяють реалізувати нові форми і методи навчання у викладанні іноземної мови. За умов використання інноваційних технологій зміщується акцент з викладача на студента. Якщо раніше викладач був у центрі уваги навчально- виховного процесу, то зараз студент - основна фігура цього процесу.

Використані джерела

Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології:[навч. посіб.] / І.М. Дичківська. - К. : Академвидав, 2004. - 351 с.

Кваша В. Только один способ управления эффективен / В. Кваша // Народное образование. - 1997. - № 1. - С. 4-11.

Оцінювання та відбір педагогічних інновацій: теоретико-прикладний аспект: науково-методичний посібник / [за ред. Л. Даниленко]. - К.: Логос, 2001. - 185 с.

Штефан Л. В. До питання формування термінологічного апарату педагогічної інноватики / Л. В. Штефан // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - Серія: Проблеми трудової та професійної підготовки. - Випуск 3. - К., 2005. - С. 199 - 212.

Размещено на Allbest.ru