Рівень знань та умінь, набутих студентами вузів різного профілю у процесі фізкультурної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

РІВЕНЬ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ, НАБУТИХ СТУДЕНТАМИ ВУЗІВ РІЗНОГО ПРОФІЛЮ У ПРОЦЕСІ ФІЗКУЛЬТУРНОЇ ОСВІТИ

Шутєєв Вячеслав

Харківська державна академія фізичної культури

Аннотация

Проанализирована степень усвоения студентами теоретического и практического компонентов физкультурного образования Выделены факторы, влияющие на уровень физкультурно-спортивной подготовленности студентов разных вузов. Доказано, что большинство студентов в процессе самоподготовки и на досуге не используют знания, умения и навыки усвоенные в процессе физкультурного образования. Подтверждена необходимость более широкого использования воспитательных технологий в процессе физкультурного образования студентов. Показано, что около половины студентов не физкультурных специальностей готовы посещать бассейн на платной основе.

Ключевые слова: студенческая молодежь, физкультурное образование, учебные программы, малые формы физической культуры, знания, ценности, интересы.

фізкультурний освіта спортивний студент

Annotation

The degree of mastering of theoretical and practical component of physical education The factors that affect the level of sports training of students of different universities. It is proved that the majority of students in the self and in his spare time do not use the knowledge and skills learned in the process of physical education. Confirmed the need for greater use of educational technology in physical education students. It is shown that about half of the students did not attend physical education majors ready pool for a fee.

Key words: college students, physical education, curriculum, small forms of physical training, knowledge, values and interests.

Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень і публікацій. Ефективність педагогічного процесу в системі фізичного виховання студентів у великій мірі залежить від змісту навчальних програм, які розробляються на підставі базової навчальної програми з фізичного виховання та орієнтовані на забезпечення необхідного рівня фізичного здоров'я студентської молоді, на формування у них особистісної фізичної культури [3, 6-8]. Більшість таких програм, як показує аналіз спеціальної науково-методичної літератури, мають спортивну орієнтацію [1, 10 та ін.]. Однак практика свідчить, що такий підхід не в змозі вирішити в повній мірі проблему забезпечення фізичного здоров'я студентської молоді, адже на даний час рівень їх соматичного здоров'я, фізичного розвитку та рухової підготовленості мають незадовільний стан [2, 9 та ін.]. Існуюче протиріччя вказує на необхідність пошуку нових підходів до побудови системи фізичного виховання студентів. На даний час ця проблема активно вивчається (Л. Лубишева, 2008; А. Лотоненко, 2008; В. Сутула, 2011, 2013; М. Віленський, 2012; Т. Круцевич, 2009, 2012; А. Загревская, 2012; А. Гурский, 2013; Г. Власов, 2013; Т. Христовая, 2013; Д. Цись, 2013 та ін.). Незважаючи на широкий спектр наукових досліджень усе ще залишається недостатньо вивченою проблема засвоєння студентами в процесі фізкультурної освіти базових знань, умінь і навичок, якими повинні володіти випускники не тільки спеціалізованих, а й непрофільних вузів.

Мета дослідження полягає у визначенні ступеня засвоєння студентами різних вузів теоретичного та практичного компоненту фізкультурної освіти та в з'ясуванні деяких аспектів їх фізкультурно-спортивних уподобань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в рамках реалізації комплексного наукового проекту «Теоретико-методологічні засади формування особистісної фізичної культури у дітей і молоді як основи їх здоров'я» (номер Державної реєстрації 01- 13U001).

Методи дослідження. У соціологічному досліджені взяли участь студенти Харківської державної академії фізичної культури (ХДАФК) (n=236), комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (1 - факультет фізичного виховання n=196, 2 - факультет дошкільної та корекційної освіти n=138) та Федерального державного бюджетного освітнього закладу вищої професійної освіти «Курський державний університет» (факультет економіки і менеджмента n=178). В ході дослідження використовувалась анкета змішаного типу. Вона була спрямована на з'ясування ступеня засвоєння студентською молоддю базових компонентів фізкультурної освіти, а саме: їх уміння та систематичність використання в повсякденному житті малих форм фізичної культури (ранкова гімнастика, фізкультурні паузи); уміння провести заняття з товаришами, що є невід'ємною складовою фізичної культури особистості; їх уміння організовувати самоконтроль у процесі фізкультурно-спортивної діяльності та систематичність використання ними активних форм відпочинку та інші. Тобто питання, які ставились в анкеті, пов'язані із з'ясуванням знань і умінь якими повинні володіти випускники не тільки спеціалізованих а й непрофільних вузів, що передбачено «Положенням про організацію фізичного виховання і масового спорту у вищих навчальних закладах» [6] та відображено в «Концепції національного виховання студентської молоді» [3].

Результати дослідження.

Основні результати проведеного дослідження представлені в таблиці 1. Вони свідчать про те, що переважна більшість студентів (65,5%) вважають, що вони можуть скласти комплекси вправ, які використовуються у процесі проведення ранкової гімнастики та фізкультпауз (табл. 1, запитання 1). Такий рівень самооцінки характерний не тільки для студентів які навчаються за профільними спеціальностями (ХДАФК, ГПА (1), а й для студентів КДУ та ГПА (2). Однак з отриманих матеріалів витікає те, що студенти у процесі самопідготовки ці можливості практично не використовують. Так, у процесі підготовки до занять малі форми фізичної культури (фізкультхвилинки, фізкультпаузи) застосовують на практиці лише 7,4% опитаних студентів(табл. 1, запитання 4). Результати дослідження також свідчать про високий рівень засвоєння студентами теоретичного компоненту фізкультурної освіти. Так, близько 94,0% студентів, які навчаються на факультеті фізичного виховання ХГПА(1), а також 61,0% студентів ХДАФК, які приймали участь у дослідженні, відмітили, що вони можуть провести навчально-тренувальне заняття з товаришами, що є цілком закономірним. Серед студентів КДУ таких 20,0%, а серед студентів які навчаються на факультеті дошкільної та корекційної освіти ХГПА(2) - 23,0%. Результати дослідження свідчать також про те, що переважна більшість студентів ХДАФК (66,0%) та студентів ХГПА (70,0%) можуть провести самоконтроль у процесі фізкультурно-спортивної діяльності. Серед студентів непрофільних спеціальностей таких значно менше (КДУ- 20,0%, ХГПА - 18,0%). Виявлений відносно високий рівень фізкультурно-спортивної підготовленості студентів спеціальних і непрофільних ВНЗ здавалось би створює об'єктивні передумови для практичної реалізації ними знань, умінь і навичок засвоєних у процесі фізкультурної освіти. Однак, як свідчать матеріали дослідження у цілому по усій вибірці лише 6,5% студентів використовують активні форми відпочинку (табл. 1, запитання 5). Причому ця особливість характерна для студентів усіх спеціальностей. Так, відмічені вище форми проведення дозвілля використовують лише 2,5% студентів КДУ, 10,0% студентів ХДАФК, 9,0% студентів факультету фізичного виховання ХГПА та 4,5% студентів які навчаються на факультеті дошкільної та корекційної освіти ХГПА.

Результати дослідження також показали, що близько половини студентів КДУ (47,5%) та 50,0% студентів, які навчаються на факультеті дошкільної та корекційної освіти ХГПА(2) готові відвідувати басейн на платній основі (табл. 1, запитання 6). Серед студентів фізкультурного профілю таких значно менше, близько 25,0%. Як свідчать результати проведеного дослідження у цілому близько 32,0% студентів готові оплачувати послуги масажного кабінету. У той же час спортивні секції, фітнес центри та консультації фахівців з фізичного виховання не являються послугами, які студенти готові оплачувати.

Рівень фізкультурно-спортивної підготовленості студентів вузів

Висновки

Проведені дослідження свідчать про високу самооцінку студентами різних вузів рівня своїх знань та умінь, набутих у процесі фізкультурної освіти. Особливо це стосується використання малих форм фізичної культури, адже переважна більшість студентів (65,5%) вважають, що вони можуть скласти комплекси вправ, які використовуються у процесі проведення ранкової гімнастики та фізкультпауз. Однак лише 7,4% студентів, які брали участь у опитуванні, використовують ці форми на практиці.

Результати дослідження показали, що переважна більшість студентів, які навчаються за спеціальностями фізкультурно-спортивного профілю, можуть провести навчально-тренувальне заняття та організувати самоконтроль у процесі такої діяльності. Серед студентів не профільних спеціальностей таких близько 20%. Відносно високий рівень фізкультурно-спортивної підготовленості студентів створює об'єктивні передумови для практичної реалізації ними знань, умінь і навичок засвоєних у процесі фізкультурної освіти. Однак на практиці набуті знання та уміння застосовують лише близько 6,5% студентів.

В результаті проведеного соціологічного дослідження встановлено, що спортивні секції, фітнес центри та консультації фахівців з фізичного виховання не являються послугами, які студенти готові оплачувати. Серед платних послуг, які можуть надавати студентам вузи, найбільш перспективною є можливість відвідувати басейн.

Перспективи подальших розвідок. В подальшій роботі планується дослідити мотиваційні факти, які лежать в основі фізкультурно-спортивної та оздоровчо-рекреаційної діяльності студентів.

Література

1. Виленский М. Я. Физическая культура и здоровый образ жизни студента : учеб. пособ. / М. Я. Виленский, А. Г. Горшков. - М. : КНОРУС, 2012. - 240 с.

2. Власов Г. В. Формування здорового способу життя студентів вищих медичних навчальних закладів / Г. В. Власов /. - Донецьк, 2013. - 155 с.

3. Концепція національного виховання студентської молоді (Додаток до рішення колегії МОН від «25» червня 2009 р. протокол № 7/2-4).

4. Круцевич Т. Ю. Формування ціннісних категорій особистої фізичної культури студентів у системі вищої освіти / Т. Ю.Круцевич, О. Ю.Марченко // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. К.: Олімпійська література, 2009. - № 2. - С. 78-81.

5. Наказ Міністерства освіти і науки України від 14.11.2003 р. № 57 „Про затвердження навчальних програм з фізичного виховання для вищих навчальних закладів освіти I--II та III--IV рівнів акредитації».

6. Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.12.2005 р. № 742 „Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту у вищих навчальних закладах”.

7. Наказ Міністерства освіти і науки України від 11.01.2006 р. № 4 „Про затвердження Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту у вищих навчальних закладах”.

8. Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.06.2006 р. № 439 „Про вдосконалення роботи з фізичного виховання у вищих навчальних закладах України”.

9. Салук І. А. Індивідуалізація фізичного виховання студентів з різним рівнем здоров'я. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 -теорія та методика навчання (фізична культура, основи здоров'я). Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. - Київ, 2010. - 214 с.

10. Сіренко Р. Р. Теоретична підготовка студентів з навчальної дисципліни “Фізичне виховання” / Р. Р. Сіренко. - Молода спортивна наука України, 2008. - Т. 2., - С . 187-190.

Размещено на Allbest.ru