Проектні технології: сутність та особливості використання у навчальному процесі
Сутність і зміст поняття "проектні технології". Класно-урочна система навчання в Україні. Послідовність діяльності викладача і студента у процесі реалізації проектної технології навчання. Дії викладача і студентів на різних етапах роботи над проектом.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.03.2019 |
| Размер файла | 50,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http: //www. allbest. ru/
Проектні технології: сутність та особливості використання у навчальному процесі
Любчак Н.М.
Анотація
У статті розкрито сутність і зміст поняття "проектні технології". Авторка звертає увагу на особливості використання проектних технологій у навчальному процесі, а саме: вимоги до їх використання, послідовність діяльності викладача і студента у процесі реалізації проектної технології навчання та системи дій викладача і студентів на різних етапах роботи над проектом. Зазначається, що технологія проектування вимагає від студентів застосовувати нові знання, виробляє вміння діяти і приймати рішення самостійно, припускає проживання студентом конкретних ситуацій подолання труднощів, розвиває критичне мислення і прагнення до творчості та саморозвитку, формує бажання і здатність самостійно вчитися.
Ключові слова:проект, метод проекту, проектна діяльність, проектні технології.
Annotatіon
Lyubchack N.
PROJECT TECHNOLOGY: ESSENCE AND THE FEATURES OF USING PROJECTS IN EDUCATIONAL PROCESS
The article reveals the essence and content of the concept of project technology. The author pays particular attention to the using of design technology in the learning process, the requirements for their use, the sequence of activities teachers and students in the process of implementation of the project technology studies, system actions of the teacher and students at different stages of the project. It is noted that the project technology requires students to apply new knowledge, produces the ability to act and make decisions on their own, develops critical thinking and commitment to creativity and self-development, creates the desire and ability to learn independently.
Project method is one of the innovative pedagogical technologies, it answers the requirements of the National Doctrine of Education Development for the transition to a new type of humanistic and innovative education. The essence of the project technology is stimulating of students' interest in wealth of new knowledge and skills, participation in project activities, so this method is used for the development of student's creativity, cognitive activity, independence. The project technology involves using of aggregate research, exploratory and creative methods, techniques, tools.
The basic requirements for using project technologies: the presence of a significant problem that requires research to find solutions; practical, theoretical, cognitive significance of the expected results; self (individual, pair, group) activities of students; the structuring of substantial part of the project; using of research methods, definition of the problem, hypotheses of its decision, the discussion of research methods and ways to design outcomes, collecting, organizing and analyzing of the data, summarizing of the findings, presentation of results, adjustments of conclusions.
The work on the project has an innovative character, requires students to apply new knowledge, based on previously digested material; develops the ability to act and make decisions and resolve the conflicts; forms the desire and ability to learn independently.
Key words: project, method of project, project activity, project technologies.
Постановка проблеми. Освіта України, на сьогодні, ставить безліч запитань щодо змісту й організації навчання. Оскільки суспільство потребує якісно нових характеристик освітніх систем, направлених на розвиток умінь і навичок самостійної діяльності, необхідних для постійної освіти та самоосвіти, конструктивного мислення, умінь і навичок ефективної взаємодії та комунікації, формування позитивного ставлення до себе й навколишнього світу. навчання викладач студент проектний
Класно-урочна система навчання, на жаль, не спроможна забезпечити реалізацію цих завдань. Натомість особистісно орієнтовані технології, зокрема, проектна, у гармонійному поєднанні з класно-урочною здатна продемонструвати позитивні результати. Цілком закономірно, що проектні технології, заборонені на теренах колишнього Радянського Союзу ще в 1931 р., відроджуються в освітянській практиці України досить повільно, адже саме вони висувають високі вимоги до особистості педагога, його інноваційного мислення, орієнтації на особистісний і професійний рівень дитини в процесі навчання.
На сучасному етапі розвитку освіти не тільки визначаються тенденції до розвитку освітнього процесу, а й віддається перевага оновленню виховного процесу, який має бути соціальним і особистісним одночасно. Визначною рисою сучасності стає формування професійної педагогічної культури, часткою якої є проектна культура викладача як організатора та ініціатора проектно-технологічної діяльності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ідеї проектного навчання зустрічались у працях вітчизняних та зарубіжних учених (Д. Дьюї, У. Кілпатрик, Є. Коллінгс, Л. Левін, Д. Піт, С. Шацький).
Проблемі використання проектних технологій у освітньому процесі присвячували свої праці К. Баханов, О. Пехота, І. Єрмаков, В. Гузеев, Г. Селевко, Є. Полат та ін.
Особливий інтерес становлять дослідницькі роботи останніх років О. Коберник, І. Коновальчук, Т. Подобедової, в яких відображено суть процесу проектної діяльності, відповідна технологія та умови її впровадження в навчально-виховний процес.
Метою статті є розкриття сутності і змісту поняття "проектні технології" у процесі професійної діяльності вчителів.
Результати теоретичного дослідження. Для того, щоб зрозуміти сутність проектної технології слід розібратися в таких поняттях як проект - метод проектів - проектна діяльність.
Слово "проект" у перекладі з латинського projectio означає "кинутий уперед". Воно розглядалося як процес та як результат діяльності людей.
Саме поняття "проект" вперше з'явилось у ХУІІ - ХУІІІ століттях. Традиції, характерні для проекту виходять ще із педагогічного досвіду з'явилося в Академіях мистецтв, коли йшлося про проекти у формі будівель, які отримували студенти архітектурного факультету.
Ідея навчатися в рамках проекту згодом розповсюдилася у вищих технічних закладах освіти, які виникли на початку ХІХ століття у Європі, США. Для отримання диплому студенти виконували дипломний проект.
У ХІХ столітті проект також зустрічався і в межах природничих наук, як синонім слова "експеримент", а у юриспруденції воно означало "розгляд певних справ". У цей час з'явилось ще два значення поняття "проект". На думку Б. Вульфсона, проект - це процес вивчення певного матеріалу із набуттям знань та навичок, а потім конструювання на основі здобутих знань проектів [1, с. 12]. В. Гузеев вважає, що проект - це спеціально організований учителем і самостійно виконаний учнями комплекс дій, де вони можуть бути самостійними для прийняття рішень та відповідальними за свій вибір, результат праці створення творчого продукту [2, с. 79]. О. Пєхота зазначає, що проект - це цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси дитини [9, с. 65].
О. Пометун наголошує, що проект - це задум, план, прообраз певного об'єкта [4, с. 99].
Синтезуючи погляди дослідників, які визначають проект, як самостійно виконаний студентами комплекс дій, обґрунтована спланована і усвідомлена діяльність, процес, який дає початок змінам, ідеальний образ, задум, план, прообраз об'єкта, цільовий акт діяльності тощо. Ми зупинимося на такому визначенні поняття проект: процес творчої пошуково-дослідницької діяльності студентів для досягнення бажаного результату, який б задовольняв інтереси та вирішував проблеми дітей.
Крім поняття "проект" в сучасній літературі ми зустрічаємо поняття "метод проектів". Термін "метод проектів" (від грецької - шлях, спосіб дослідження) розглядають як систему навчання при якій студенти здобувають знання та вміння у процесі планування і виконання проектів.
Як зазначено у "Педагогічному словнику", метод проектів є системою навчання учнів, у процесі якого вони набувають знань та вмінь планування й виконання певних завдань-проектів[7].
Визначення методу проекту за О. Коберник: "Це система навчання, де учні здобувають знання в процесі планування і виконання завдань, які поступово ускладнюються" [5, с. 42]. У Є. Полат метод проектів це - сукупність навчально-пізнавальних прийомів, які дозволяють вирішити ту чи іншу проблему в результаті самостійних дій учнів з обов'язковою презентацією цих результатів [10, с. 3]. Метод проектів для С. Пилюгиної це - особисто орієнтований метод навчання, заснований на самостійній діяльності учнів з розробки проблеми і оформлення практичного результату розробки [8, с. 172]. А Чечель акцентує увагу на тому, що метод проектів це - педагогічна технологія, орієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування до набуття нових ( інколи шляхом самоосвіти) [12, с. 4].
Як бачимо, метод проектів розглядається дослідниками у різноманітних аспектах: це технологія, метод, сукупність прийомів, система навчання тощо. Але загальним для всіх визначень є розуміння мети методу проектів: розв'язання проблем, набуття нових знань, отримання продукту діяльності та інше.
У нашій статті ми використовуємо таке визначення "методу проекту" - це особистісно-орієнтований метод навчання та виховання, спрямований на організацію навчально-пізнавальних дій студентів, які дозволяють вирішити їх пізнавальні та соціальні життєві проблеми та придбати нові уміння, знання й навички.
Сутність методу проекту перш за все полягає у стимулюванні інтересу студентів до надбання нових знань, умінь і навичок, через участь у проектній діяльності, тому цей метод використовується для розвитку творчості, пізнавальної активності, самостійності студентів.
Саме метод проектів , що впроваджується в організацію позанавчальної роботи, сприяє розвитку багатьох якостей, особистості, в тому числі і якостей особистості викладачів, які навчаються основам організації проектної діяльності зі студентами. Переваги проектного методу та вплив його використання на розвиток якостей особистостей розглядаються у праці М. Елькіна [3]. Перелік умінь особистості, які розвиваються в процесі підготовки викладачів до організації проектної діяльності подані у таблиці 1.
Проектні технології спрямовані на те, щоб продемонструвати дитині її особисту зацікавленість у здобутті знань та практичну доцільність вивченого. В основі проекту лежить конкретна життєва проблема, яку потрібно вирішити найефективнішими методами, щоб у результаті застосувати набутий досвід у конкретній життєвій ситуації. Робота над проектом - практика особистісно орієнтованого навчання в процесі конкретної праці студента на основі вільного вибору, з урахуванням його інтересів. У свідомості студента це має такий вигляд: усе, що я пізнаю, я знаю, для чого мені це потрібно і де я можу ці знання застосувати. Для викладача - це прагнення знайти розумний баланс між академічними й прагматичними знаннями, уміннями й навичками.
Навчальне проектування орієнтоване, перш за все, на самостійну діяльність студентів - індивідуальну, парну або групову, яку студенти виконують упродовж визначеного відрізка часу.
Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.
Таким чином, суть проектної технології - стимулювати інтерес студентів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка включає розв'язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагматичними, дотримуючи відповідний їх баланс на кожному етапі навчання.
Отже, поняття проект - метод проектів - проектна технологія є пов'язаними між собою визначеннями.
Спільним є у всіх поняттях той аспект, що результатом пошукової праці студентів стають суттєво нові творчі продукти діяльності, які спрямовані на задоволення потреб та вирішення проблем дітей, але проектування і проектна діяльність мають власні, якісні особливості, які обумовлені її видовими якостями, як певного типу навчальної діяльності.
Таблиця 1 Перелік умінь особистості, які розвиваються в процесі підготовки викладачів до організації проектної діяльності
|
Комплексні уміння особистості |
Складові умінь особистості |
|
|
Уміння, пов'язані із розвитком інтересу |
аналізування власних інтересів; визначення, віднаходження нових ідей та інтересів на основі раніш придбаних знань; співставляння і порівняння власних можливостей та інтересів; відстоювання власних інтересів |
|
|
Уміння, що розвиваються в різних видах діяльності |
визначення власних видів діяльності, що сприяють розширенню пізнання; формулювання запитань і вміння визначення мети у кожному виді діяльності; розширення кругозору та набуття практичних навичок у кожному виді діяльності |
|
|
Уміння вибирати вид діяльності, що приносить користь особистості |
відшукування самостійної сфери діяльності; дослідження та обирання корисного виду діяльності; знаходження вірних шляхів та способів виконання на практиці запланованої діяльності; вміння робити обґрунтований вибір для практичного застосування |
|
|
Уміння підготуватися до практичних дій |
визначення власної частини практичної роботи; чітке визначення цілей для практичних дій; визначення та обґрунтування кроків для здійснення практичних дій |
|
|
Уміння дослідити умови практичної діяльності |
формулювання і обирання умови, в яких здійснюється практична діяльність; планування умов для практичних дій; знаходження місця для практичного виконання |
|
|
Уміння здійснювати діяльність на практиці |
формулювання мети діяльності; планування практичних дій; знаходження недоліків та переваг у власній діяльності |
|
|
Уміння оцінювати результати практичної діяльності |
розроблення критеріїв оцінювання проекту; розвиток уміння подати результати праці та презентувати роботу; розвиток уміння захищати власні досягнення і оцінити результати роботи |
|
|
Уміння робити висновки за результатами власної діяльності |
визначення мети майбутньої діяльності на основі набутих проектних умінь; пояснення позитивних та негативних результатів; оцінювання участі власного внеску в роботу та участі інших в проектній діяльності; зміна відношення до роботи чи поведінки в ході діяльності |
|
|
Уміння встановити особисте ставлення до практичної діяльності |
усвідомлення значення практичної роботи; оцінювання власного розвитку у процесі навчання та підготовки проектів |
|
|
Уміння встановити суспільно корисну цінність від практичної проектної діяльності |
усвідомлення суспільного значення практичних дій; оцінювання значення власної діяльності та її користі для суспільства |
|
|
Уміння оцінити рівень зростання особистісних якостей від практичної діяльності для розвитку особистості |
встановлення рівня зросту особистісних якостей; розуміння власного інтелектуального зросту; оцінювання корисного впливу діяльності для особистісного зростання |
Зацікавленість проектними технологіями викладачами наразі дуже висока. Тому на сучасному етапі розвитку освіти постає проблема необхідності підготовки викладачів до використання проектних технологій, що є одним із шляхів підвищення професійної компетентності сучасного викладача та являється ефективним інструментарієм в сучасному процесі розвитку освіти, який повсякденно супроводжується введенням нових технологій та оновленням форм і методів організації навчання студентів вищої школи.
Розглядаючи сутність понять проект, метод проектів та проектна діяльність, ми визначили спільні та відмінні риси між ними. Це дозволяє нам узагальнити основні погляди дослідників на ці поняття та дає можливість у подальшому розглянути процес підготовки викладача до організації проектної діяльності та технологію організації проектної діяльності як цілісну систему.
Розглянемо основні вимоги до використання проектних технологій навчання. На основі запропонованого визначення методу проектів як педагогічної технології Е. Полат формулює наступні основні вимоги до їх використання:
1. Наявність вагомої в дослідницькому, творчому плані проблеми/задачі, що вимагає інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її вирішення;
2. Практична, теоретична, пізнавальна значимість передбачуваних результатів (наприклад, доповідь, випуск газети та ін.);
3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів;
4. Структуризація змістовної частини проекту (з вказівкою поетапних результатів);
5. Використання дослідницьких методів; визначення проблеми, висування гіпотези її вирішення, обговорення методів дослідження і шляхів оформлення кінцевих результатів, збір, систематизація і аналіз отриманих даних, підведення висновків, оформлення результатів, їх презентація; коригування, висновки (використання у ході спільного дослідження методу "мозкової атаки", "круглого стола", статистичних методів та ін.) [10].
А. Новіков виділяє такі вимоги до проектної діяльності як:
1. Суспільно-корисна значимість проекту, ринкова вартість і наявність певних споживачів;
2. Проекти повинні бути посильні для студентів, але відрізнятися високим рівнем складності, отриманий продукт (матеріальний чи духовний) повинен бути високої якості, міри досконалості;
3. Формулювання проекту в найзагальнішому вигляді: активне застосування теоретичних знань зі сторони студентів, а також додаткове залучення наукової, додаткової та іншої літератури; економічних розрахунків, самостійної розробки проекту продукту, технології його отримання, плану дій з реалізації з врахуванням можливостей.
4. Наявність можливості колективної виробничої діяльності, а також включення їх в виробничі та наукові колективи [6, с. 231 ].
Порівняння цих двох груп вимог до технології проектного навчання показує, що вони не протирічать один одному, а, навпаки, взаємодоповнюють. Так, А. Новіков акцентує увагу на таких вимогах, як ринкова цінність проекту, наявність реальних споживачів, а також посильність для студентів і можливість здійснення колективної виробничої діяльності в складі трудових (виробничих, наукових та ін.) колективів. Ці вимоги важливі, оскільки таким чином можна створити необхідні умови для того, щоб студенти могли придбати, по-перше, досвід діяльності, по-друге - навички поведінки в процесі рішення важливих задач і проблем.
Як бачимо, проектна технологія являє собою важливий інструмент проблемного навчання і являється відображенням дослідницького методу навчання.
Яка ж послідовність діяльності викладача і студента у процесі реалізації проектної технології навчання?
Більшість дослідників виділяють наступні етапи проектного навчання: розробка проектного завдання; реалізація проекту; оформлення результатів; презентація і захист проекту; рефлексія.
Робота починається з того, що викладач разом зі студентом (або невеликою групою студентів) розглядає завдання проекту - ставиться мета, завдання і проблема, яку необхідно вирішити студенту. Вибір теми проектів у різних ситуаціях може бути різною. В одних випадках ця тематика може формуватися навчальним планом з певної дисципліни, висуватись викладачами з урахуванням навчальної ситуації з дисципліни і професійних інтересів, інтересів і здібностей студентів. Тематика проектів може бути запропонованою і самими студентами, з урахуванням власних інтересів.
Отримавши проект, студент підходить до етапу реалізації, який включає: проектування, на якому вивчається суть питання, аналізуються теоретичні положення та емпіричні факти, розробляється гіпотеза дослідження. Потім йде етап моделювання: побудова моделі процесу навчання, окремого заняття, при необхідності схематично моделюються психічні або особистнісні якості студентів. Наступний етап конструювання: розробка цілей, відбір і структурування педагогічних засобів (зміст навчального матеріалу, форм і методів навчання та ін.). Закінчується виконання проекту етапом емпіричного дослідження: здійснюється розробка експерименту та інших дослідницьких форм, отриманням емпіричних даних з оцінкою і інтерпретацією результатів дослідження.
На етапі оформлення результатів, в залежності від характеру проекту, можуть бути наступні форми: реферат, звіт про виконання проекту по раніше розробленій схемі; методичний чи навчальний посібник; рекомендації; курсова робота, дипломна робота та ін.
Етап захисту проекту може проходити у різних формах (виступ керівника групи на засіданні кафедри, захист курсової чи дипломної роботи та ін.), але обов'язковою є вимога щодо підготовки презентаційних матеріалів, які дозволяють наочно продемонструвати аудиторії основні результати та хід роботи над проектом.
Останній етап - рефлексія, припускає, що студенти які працюють над проектом, повинні провести аналіз власної діяльності (самоаналіз) над проектом з метою виявлення допущенних помилок, їх причин і пошуку шляхів подальшого удосконалення дослідницької культури.
Основні види діяльності викладача і студентів в проектному навчанні показано у таблиці 2.
Таблиця 2 Система дій викладача і студентів на різних етапах роботи над проектом
|
Етапи |
Діяльність викладача |
Діяльність студентів |
|
|
Розробка проектного завдання |
|||
|
Вибір теми проекту |
Відбирає можливі теми і пропонує їх студентам. |
Обговорюють та приймають спільне рішення щодо теми. |
|
|
Пропонує студентам спільно відібрати (сформулювати) тему проекту. |
Група студентів спільно з викладачем відбирають теми і пропонують групі для обговорення. |
||
|
Бере участь в обговоренні тем, запропонованих студентам. |
Самостійно підбирають теми і пропонують групі для обговорення |
||
|
Виділення підтем у темі проекту |
Попередньо виокремлює підтеми і пропонує студентам для вибору. |
Кожен студент вибирає собі підтему або пропонує нову. |
|
|
Бере участь в обговоренні зі студентами підтем проекту |
Активно обговорюють і пропонують варіанти підтем. Кожен вибирає одну з них для себе (тобто вибирає собі роль) |
||
|
Формування творчих груп |
Проводить організаційну роботу серед студентів, які вибрали собі конкретні підтеми і види діяльності. |
Визначають свої ролі і відповідно до них групуються у малі групи. |
|
|
Підготовка матеріалів з дослідницької роботи: формулювання питань, на які потрібно відповісти, завдання для груп, відбір літератури. |
Якщо проект об'ємний, то викладач заздалегідь розробляє завдання, питання для пошукової діяльності та літературу. |
Окремі студенти беруть участь у розробці завдань. Відповіді на питання у групах можуть розглядатися з наступним обговоренням. |
|
|
Визначення форм підведення підсумків проектної діяльності. |
Бере участь в обговоренні. |
Студенти у групах, а потім усі разом обговорюють форми представлення результату дослідницької діяльності: відеофільм, альбом, літературна вітальня та ін. |
|
|
Розробка проекту. |
Консультує, координує роботу студентів, стимулює їх діяльність. |
Здійснюють пошукову діяльність |
|
|
Оформлення результату |
Консультує, координує роботу студентів, стимулює їх діяльність. |
Спочатку по групах, а потім у взаємодії з іншими групами оформляють результати у відповідності з прийнятими правилами. |
|
|
Презентація. |
Організує експертизу(запрошує у якості експертів студентів з інших груп, батьків). |
Оголошують результати своєї роботи. |
|
|
Рефлексія |
З урахуванням оцінки інших, здійснюють рефлексію процесу. |
Отже, окрім прийнятої в традиційній системі навчання логічної схеми добавляється схема синтезу, що реалізується у різних формах: від простого виконання репродуктивних, частково пошукових завдань викладача до самостійного виконання дослідницького проекту. При цьому змінюється роль викладача: він перестає бути одноосібним хранителем істини та знань, виконує роль керівника проекту та колеги. На зміну авторитарної педагогіки приходить педагогіка співробітництва: основний акцент робиться на організації активних видів навчальної діяльності; викладач виступає у ролі педагога-менеджера і режисера навчання, який готовий запропонувати студентам мінімально необхідний комплект засобів навчання, а не тільки передає навчальну інформацію; навчальна інформація використовується як засіб організації навчальної діяльності, а не як ціль навчання; студент виступає у якості суб'єкта діяльності поруч з викладачем, а розвиток його індивідуальності виступає як одна з головних освітніх цілей.
Таким чином технологія проектування завжди пропонує вирішення будь-якої проблеми, що передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого - інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості.
Результати виконаних проектів повинні бути конкретно відчутними: якщо це теоретична проблема, то конкретно вирішена, якщо практична - конкретний результат, готовий до впровадження на практиці.
Висновки та перспективи подальшого дослідження
Отже, метод проектів є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на процес набуття студентами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції.
За своєю сутністю робота над проектом має інноваційний характер: вимагає від студентів застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний раніше матеріал; виробляє вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі команди та розв'язувати конфлікти; шукати, компонувати і застосовувати нову інформацію з різноманітних джерел, використовуючи сучасні технології для виконання конкретних завдань; розвиває критичне мислення і прагнення до творчості та саморозвитку; формує бажання і здатність самостійно вчитися.
А сучасному викладачу застосування методу проектів дозволяє сформулювати спеціальні інноваційні вміння, які необхідні в умовах оновлення організації виховного процесу сучасної вищої школи. До таких вмінь ми відносимо: вміння, пов'язані із розвитком інтересу, вміння, що розвиваються в різних видах діяльності, вміння вибирати вид діяльності, що приносить користь особистості, вміння підготуватися до практичних дій, здійснювати діяльність на практиці, дослідити умови практичної діяльності, встановити особисте ставлення до практичної діяльності та суспільно-корисну цінність від практичної проектної діяльності, оцінити рівень зростання особистісних якостей від практичної діяльності для розвитку особистості.
Використані джерела
1. Вульфсон Б. Педагогика прагматизма / Б. Вульфсон, Джон Дьюи // Лидеры образования. - 2004. - № 3. - С. 12-16.
2. Гузеев В.В. Метод проектов как развитие блока уроков / Гузеев В.В. // Образовательная технология: от приема до философии. - М. : Сентябрь, 1996. - С. 79-86.
3. Елькін М.В. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя географії засобами проектної діяльності. Дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - захищена 30.03.2005; затв. 30.06.2005. - К., 2005. - 260 с; іл. - Бібліогр.: С. 177-197.
4. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. Метод. посібник / Авт. укл.: О. Пометун, Л. Пироженко. - К. : АПН, 2002.
5. Коберник О. М. Інноваційні педагогічні технології у трудовому навчанні. Навчально-методичний посібник / Коберник О.М. - Тернопіль-Умань, 2007.
6. Новіков А. М. Методологія / А. М. Новіков, Д. А. Новіков - М. : Синтег, 2007. - С. 668
7. Педагогічний словник / За ред. М.Д. Ярмаченко. - К. : Педагогічна думка, 2001. - С. 514
8. Педагогічні технології: наука - практиці / О.І. Кульчицька, С.О. Сисоєва, Я.В. Цехмістер ; За ред. С.О. Сисоєвої. - Вип. 1. - К. : ВШОЛ, 2002. - 280 с.
9. Пєхота О.М.Освітні технології : Навчально-метод. посіб. / - К," А.С.К.", 2001. - 254 с.
10. Полат Е.С. Что такое проект / Е. Полат, А. Петров, М. Бухаркина, Моисеева. - М. : Открытый урок. - 2004. - № 5-6. - С. 10-17.
11. Полат Е.С. Метод проектов на занятиях иностранного языка / Е.С. Полат // Иностранные языки в школе. - 2000. - №2. - С. 3-10
12. Чечель И. Метод проектов или попытка избавить учителя от обязанностей всезнающего оракула / И. Чечель // Директор школы. - 1998. - № 3. - С. 11-16.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Характеристика основних стилів навчання. Сутність технології оптимізації організації навчального процесу. Визначення, особливості та властивості навчальної технології як засобу організації освітнього процесу та показника системи дій викладача і студентів.
реферат [23,7 K], добавлен 04.06.2010Сутність процесу навчання. Функції процесу навчання: освітня, розвиваюча, виховна. Структура діяльності викладача в навчальному процесі. Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності студентів. Типові варіанти навчання студентів.
контрольная работа [32,3 K], добавлен 23.10.2007Сутність понять "освітні технології", "педагогічні технології", "технології навчання". Характеристика окремих технологій навчання географії. Методичні рекомендації із застосування інноваційних технологій навчання в процесі викладання географії.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 11.12.2011Сутність і зміст циклових навчальних дисциплін на основі технології моделюючого навчання. Специфіка формування мети в рамках технології проблемного навчання. Аналіз особливостей технології програмованого навчання. Перспективи індивідуалізації навчання.
реферат [20,7 K], добавлен 04.06.2010Психолого-педагогічні засади використання технічних засобів у навчальному процесі. Використання аудіо- та відеоматеріалів на різних етапах навчання. Дидактичні можливості використання сучасних мультимедійних технологій у процесі вивчення іноземної мови.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 26.10.2014Гра у навчальному процесі. Зміщення акцентів в організації гри з драматизації (форм, зовнішніх ознак гри) на внутрішню сутність (моделювання події, виконання певних ролей). Етапи ігрової моделі навчання. Дискусія як засіб пізнавальної діяльності учнів.
контрольная работа [17,1 K], добавлен 17.12.2009Дистанційне навчання, визначення та мета. Задачі дистанційного навчання. Перелік існуючих програмних платформ дистанційного навчання. Сутність безперервної освіти. Шляхи її реалізації. Технології мережі Інтернет. Безперервність і різноманітність освіти.
реферат [30,6 K], добавлен 25.04.2015Теоретичні засади використання педагогічної технології дидактичної гри у процесі навчання іноземних мов учнів початкової школи. Експериментальна перевірка ефективності використання педагогічної технології дидактичної гри у процесі навчання іноземних мов.
автореферат [45,8 K], добавлен 02.03.2011Науково-теоретичний аналіз проблеми розвитку сучасних технологій навчання у викладанні історії. Сполучення сучасних і традиційних технологій у навчанні історії. Ідеї гуманізму в науці і освіті. Модульні, проектні, лекційно-семінарські технології навчання.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 21.07.2010Викладання й учіння як взаємопов'язані процеси навчання. Спільні риси процесу навчання і наукового пізнання. Суперечності як рушійні сили навального процесу. Характеристика головних функцій навчання. Структура діяльності викладача в навчальному процесі.
реферат [21,2 K], добавлен 19.09.2011
