Державна молодіжна та сімейна політика України як умова становлення та розвитку студентської сім’ї

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 37.013.42:316.356.2-057.87

Державна молодіжна та сімейна політика України як умова становлення та розвитку студентської сім'ї

Антонян-Шевчук Б.Л.

У статті здійснено аналіз державної молодіжної та державної сімейної політики. Окреслено перспективи доповнення тексту Концепції державної сімейної політики України та покращення заходів її реалізації. Описано актуальність розробки та реалізації заходів молодіжної сімейної політики, спрямованої на надання підтримки у становленні і розвитку молодих сімей. З'ясовано місце студентської сім'ї як окремого об'єкта політики держави.

Ключові слова: державна молодіжна політика, державна сімейна політика, сім'я, молодь, студентство, молода сім'я, студентська сім'я.

сім'я молодіжний студентський

В статье осуществлен анализ государственной молодежной и государ-ственной семейной политики. Определены перспективы дополнения текста Концепции государственной семейной политики Украины и улучшения мер ее реализации. Описана актуальность разработки и реализации мероприятий молодежной семейной политики, направленной на оказание поддержки в становлении и развитии молодых семей. Установлено место студенческой семьи как отдельного объекта политики государства.

Ключевые слова: государственная молодежная политика, государственная семейная политика, семья, молодежь, студенчество, молодая семья, студенческая семья.

The article presents analysis of the state youth policy and the state family policy. The prospects of additions to the text of the Concept of the State Family Policy of Ukraine and improvements in its implementation are outlined. The author describes the pressing importance of the development and implementation of the youth family policies aimed at providing support to the formation and development of young families. The place of the student family as a separate object of the state policy is determined.

Key words: the state youth policy, state family policy, family, youth, students, young family, student family.

Зміни сімейних зразків поведінки є стійкою тенденцією, яка присутня в українському суспільстві на сучасному етапі. Такі процеси трансформації осо-бливо актуальними є для молодих сімей, які переживають період власного становлення. У зв'язку з цим молоді сім'ї потребують особливої підтримки з боку держави. На сьогодні в Україні окремо діють молодіжна та сімейна політика. Однак дедалі актуальнішим стає питання розробки та реалізації заходів моло-діжної сімейної політики, які передбачатимуть надання підтримки у становленні і розвитку молодих сімей як окремої категорії. Окреме місце серед молодих сімей посідає студентська сім'я.

До вивчення проблем шлюбу, сім'ї та сімейних відносин зверталися кла-сики зарубіжної педагогіки та психології, що відображено у працях Я. Коменсь- кого, А. Макаренка, Дж. Локка, І. Песталоцці, Ж.-Ж. Руссо, К. Ушинського та ін. Дослідженню проблем студентського подружжя присвячені праці В. Афана- сьєва, С. Бурова, Б. Говако, С. Краснокутської. Питання молодіжної та сімейної політики висвітлено у працях М. Головатого, Г. Клімантової, В. Криворученка.

Метою статті є аналіз молодіжної та сімейної політики держави стосовно студентської сім'ї.

Протиріччя між сучасними орієнтирами та традиційними цінностями українського суспільства щодо сімейно-шлюбних відносин найяскравіше виражені в молодіжній віковій групі. Це викликає послаблення внутрішньосімейних та посилення позашлюбних зв'язків, збільшення кількості дітей, що народжені поза шлюбом, та зростання кількості неповних сімей [5, с. 4, 7].

На сьогодні в Україні чоловіки вперше беруть шлюб в середньому у віці 26 років, жінки - у 23,5 роки. Значна кількість молодих пар не поспішають узако-нювати свої відносини, тому збільшується число консенсуальних шлюбів (так зва-них “цивільних”). Одним із наслідків цього є те, що в період з 2007 до 2009 років кожна п'ята дитина народилася у незареєстрованому шлюбі [11, с. 11].

Тому суспільство та держава зацікавлені в тому, щоб в основу сім'ї були покладені міцні взаємовідносини. Інструментом діяльності держави виступає її політика. Терміну “політика” відповідає велика кількість неоднозначних визначень, що частково пов'язано із різноманітністю видів та проявів цієї діяльності. С. Ничипоренко у дисертаційному дослідженні “Молодіжна сімейна політика в Україні: формування та шляхи реалізації”, аналізуючи та узагальнюючи наукові підходи, наводить таке тлумачення терміну “політика” - “це організаційна, регу-лятивна і контролююча сфера суспільної діяльності, що має всеосяжний харак-тер, орієнтована на досягнення мети та обумовлена такими властивостями, як здатність впливати на всю структуру суспільства, на події і стосунки, які в ньому відбуваються, охоплювати різноманітні сфери суспільного життя та направлена на захоплення, утримання та використання влади” [5, с. 18].

Розглянемо детальніше політику держави стосовно молоді, сім'ї та студентства.

Молодіжна політика. У Декларації України “Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні” від 15 грудня 1992 р. № 2859-ХІІ державна моло-діжна політика визначається пріоритетним напрямом діяльності держави. Згідно із визначенням державної молодіжної політики, яке наводиться у Декларації, дана діяльність держави у відносинах із особистістю, молоддю та молодіжним рухом повинна мати системний характер.

Головною метою державної молодіжної політики проголошується ство-рення необхідних умов та гарантій для життєвого самовизначення, всебічного розвитку молоді та реалізації її творчого потенціалу у власних інтересах та інтересах держави. Одним із головних завдань державної молодіжної політики виступає надання кожній молодій людині соціальних послуг із навчання, виховання, фізичного і духовного розвитку та професійної підготовки. Для реалі-зації цього завдання державою обрано поліпшення наявних умов та створення гарантій для здобуття молоддю освіти, забезпечення зайнятості, правового захисту як необхідні напрями діяльності [1].

Тривалий час актуальним питанням було визначення вікових меж молоді. Основою для встановлення таких меж мають бути не лише фізіологічні, але і психологічні та соціально-економічні фактори. У Законі України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” зазначено, що молоддю є громадяни України у віці від 14 до 35 років [9].

Механізмом реалізації державної молодіжної політики виступає проведення у Верховній Раді України щорічних слухань про становище молоді та підготовка доповіді з цього питання Верховній Раді та Президенту України. Ще одним дієвим механізмом реалізації державної молодіжної політики в Україні є створення соціальних служб для молоді.

Сімейна політика. Поняття “сімейна політика” почали активно використо-вувати в 1980-х роках, проте до сьогодні даний термін не має єдиного тракту-вання. Державна сімейна політика виступає невід'ємною складовою програми діяльності Уряду та має у своїй основі Конституцію України, Концепцію державної сімейної політики, Сімейний кодекс України, Державну цільову соціальну програму підтримки сім'ї до 2016 року та інші нормативно-правові акти.

Пріоритетними завданнями державної сімейної політики виступають забез-печення правового та соціального захисту сім'ї, формування в молоді відповідального ставлення до репродуктивного здоров'я та планування сім'ї, формування психолого-педагогічної культури, популяризація відповідального батьківства, материнства, здорового способу життя, забезпечення сприятливих умов для виховання, навчання, фізичного, морально-етичного та духовного розвитку дітей [3].

Проте С. В. Толстоухова зауважує, що сама Концепція державної сімейної політики потребує вдосконалення, оскільки у її тексті відсутні визначення таких важливих понять, як “державна сімейна політика”, “категорії сімей” та “студентська сім'я”. Це, в свою чергу, позначається на виборі правових механізмів реалізації державної сімейної політики, оскільки у нормативно-правових актах присутнє різне тлумачення змістового наповнення цих термінів [11, с. 12].

У травні 2013 року Постановою Кабінету Міністрів України було затвер-джено Державну цільову програму підтримки сім'ї до 2016 року, яка спрямована на реалізацію завдань Концепції державної сімейної політики. Метою Програми є збереження традиційних сімейних цінностей, посилення мотивації до реєстрації шлюбів, свідомого народження і виховання дітей, а також підвищення соціаль-ного захисту сімей, які опинились у складних життєвих обставинах.

У тексті Програми наводяться можливі два варіанти або шляхи розв'язання проблемних ситуацій, що виникають у сімей. Перший варіант передбачає здійснення заходів щодо матеріальної підтримки соціально незахищених верств населення та надання соціальних послуг сім'ям, які опинились у складних життє-вих обставинах, з приводу насильства у сім'ї. Згідно із другим шляхом, увага ак-центується на засадах стимулювання саморозвитку та самозабезпечення сім'ї, на-данні адресної соціальної допомоги, поєднанні зусиль та активізації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самовряду-вання та громадських об'єднань. До кожного із варіантів розв'язання проблем на-ведені переваги та недоліки, проте оптимальним вважається другий варіант [2].

Варто зауважити, що заходи з реалізації Програми не завжди відповідають поставленим завданням, деякі з них мають декларативний характер, а їх результати важко виміряти чи оцінити.

Аналізуючи заходи стосовно сімей, здійснені в рамках державних та регіональних програм, А. О. Мішин, директор Державного інституту сімейної та молодіжної політики, робить висновок про те, що держава розглядає сім'ю як “велику проблему”, а допомога, передбачена нормативно-правовими актами, є патерналістською, що формує пасивну споживацьку поведінку членів сімей, переобтяжує державу та не дозволяє досягати поставлених цілей сімейної політики. В цей же час у сімейній політиці країн Європейського Союзу грошові виплати та допомоги протиставляються більш збалансованій гендерній політиці, створенню послуг у догляді за дітьми та інтеграції жінок у сферу зайнятості. При цьому основним принципом діяльності у сфері сімейної політики є принцип невтручання держави у приватне життя громадян і, як наслідок, максимальної автономності сім'ї [4, с. 19, 20].

Молодіжна сімейна політика в Україні. Чинне конституційне, спеціальне молодіжне та сімейне, а також галузеве (житлове, трудове, адміністративне) законодавство України виступає основою нормативно-правового забезпечення, що стосується молодих сімей. На сьогодні в Україні відсутня політика, яка була би спрямована саме на молоду сім'ю (в тому числі студентську).

Об'єктом такої державної молодіжної сімейної політики є молода сім'я. Суб'єктами є органи державної влади, місцевого самоврядування, громадські організації та об'єднання, політичні партії, релігійні конфесії, профспілки та самі члени молодої сім'ї. Державна молодіжна сімейна політика передбачає надання соціальної підтримки, сприяння у вирішенні різноманітних проблем молодих сімей, поліпшенні їх матеріально-економічного становища, можливості виконання соціальних функцій.

Політика держави стосовно студентської сім'ї. З метою підвищення соці-ально-економічного захисту студентської сім'ї та реалізації правових засад державної молодіжної політики в Україні в серпні 2000 р. було прийнято Указ Пре-зидента України “Про соціально-економічну підтримку становлення та розвитку студентської сім'ї” та у березні 2001 року - Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо підтримки становлення та розвитку студентської сім'ї”.

Указом Президента Кабінету Міністрів України доручалося затвердження заходів, які передбачали б поліпшення матеріально-побутових умов студентських сімей, забезпечення пільгового обслуговування дітей із студентських сімей у дошкільних закладах, вирішення питання про створення благодійного фонду підтримки студентської сім'ї, надання допомоги у працевлаштуванні студентам, які мають сім'ї, та передбачення у Державному бюджеті України коштів для фінансування цих заходів.

На місцеві органи виконавчої влади було покладено завдання забезпечення підтримки становлення та розвитку студентської сім'ї шляхом щорічного виділення коштів із місцевих бюджетів, а також тих, що надходять від міжнародних фінансових організацій; вжиття заходів щодо поліпшення житлових умов студентських сімей, які проживають у гуртожитках, створення молодіжних житлових комплексів; забезпечення підтримки ініційованих молоддю молодіжних програм щодо становлення та розвитку студентської сім'ї; створення необхідних передумов для самозайнятості молодих сімей, забезпечення свого добробуту за рахунок власних зусиль; сприяння працевлаштуванню молодих сімей, позачерговому наданню житла молодим спеціалістам, які одержали направлення на роботу [8].

У Розпорядженні Кабінету Міністрів України від 14 березня 2001 р. № 92-р передбачені наступні заходи для підтримки становлення та розвитку студентських сімей: забезпечення виплати стипендії студентам з числа студентських сімей з дітьми, які не мають академічної заборгованості; сприяння у першочерговому працевлаштуванні в межах одного населеного пункту подружжя випускників вищих навчальних закладів; формування регіональних банків даних щодо тимчасових робочих місць з метою вторинної зайнятості студентських сімей у вільний від навчання час; забезпечення першочергового надання студентським сім'ям окремих кімнат у гуртожитках; сприяння позачерговому прийому до дошкільних навчальних закладів дітей із студентських сімей незалежно від місця проживання, створенню умов для перебування таких дітей в дошкільному закладі за режимом, який найбільше влаштовує студентську сім'ю; сприяння відпочинку та оздоровленню студентських сімей з дітьми і дітей із студентських сімей на базі оздоровчо-спортивних студентських таборів; надання центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді необхідної інформаційної, психологічної, соціально-педагогічної, соціально-правової допомоги студентським сім'ям; сприяння громадським організаціям, у тому числі благодійним фондам, діяльність яких спрямована на підтримку і розвиток студентської сім'ї; наявність у державній статистичній звітності інформації щодо студентських сімей; забезпечення висвітлення у засобах масової інформації проблем студентських сімей та здійснення заходів, спрямованих на підвищення їх соціально-економічного захисту, а також поширення передового досвіду розв'язання цих проблем [7].

Проаналізувавши чинне молодіжне та сімейне законодавство, можна виокремити місце студентської сім'ї як об'єкта політики держави (схема 1).

Схема 1. Місце студентської сім'ї як окремого об'єкта політики держави

В Україні майже відсутня на державному рівні систематична робота з молоддю щодо створення, планування та функціонування сім'ї. Молода сім'я потребує законодавчого надання їй соціального статусу об'єкта державної моло-діжної сімейної політики. Завдяки заходам реалізації молодіжної сімейної політики як окремого напряму діяльності держави можливе ефективніше вирішення проблем молодих сімей, що в свою чергу сприятиме покращенню демографічної ситуації, зниженню кількості розлучень та зменшенню кількості неповних сімей.

Висновки:

¦ На сьогодні в Україні як окремі інструменти держави діють молодіжна та сімейна політика. Проте відсутня політика, спрямована на надання підтримки у становленні і розвитку молодих сімей як окремої категорії.

¦ Концепція державної сімейної політики потребує доповнення, а термін “студентська сім'я” - закріплення у нормативних актах.

¦ Система надання допомоги сім'ям потребує перегляду та покращення, оскільки певні заходи мають патерналістський характер, що формує споживацьку поведінку та не заохочує членів сімей до активної участі у вирішенні власних проблем.

¦ Молода (студентська) сім'я потребує законодавчого надання їй соці-ального статусу об'єкта державної молодіжної сімейної політики.

Перспективними напрямами подальших досліджень є аналіз діяльності студентської соціальної служби ВНЗ та профспілкової організації щодо студентських сімей.

Література

1. Декларація України “Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні” від 15 грудня 1992 р. № 2859-ХІІ [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2859-12. - Назва з екрана.

2. Державна цільова соціальна програма підтримки сім'ї до 2016 року / затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 р. № 341 [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/341-2013-%d0%bf. - Назва з екрана.

3. Концепція державної сімейної політики / схвалена Постановою Верховної Ради України від 17 вересня 1999 року № 1063-XIV [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://zakon1 .rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1063-14. - Назва з

екрана.

4. Мішин А. О. Державна сімейна політика як цілісна науково-практична система / А. О. Мішин // Вісник Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту. - 2010. - № 1-2. - С. 17-22.

5. Молодіжна сімейна політика в Україні / С. В. Ничипоренко. - Умань : Видавець “Сочінський”, 2011. - 217 с.

6. Ничипоренко С. В. Молодіжна сімейна політика в Україні: формування та шляхи реалізації : автореф. дис. ... канд. екон. наук / Ничипоренко С. В. ; НАН України. Ін-т демографії та соц. дослідж. - К., 2008. - 20 с.

7. Про заходи щодо підтримки становлення та розвитку студентської сім'ї / Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 березня 2001 року № 92-р (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1757 від 25.12.2004) [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/92-2001-%d1 %80. - Назва з екрана.

8. Про соціально-економічну підтримку становлення та розвитку студентської сім'ї : Указ Президента України № 958/2000 від 4 серпня 2000 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/958/2000. - Назва з екрана.

9. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні : Закон України: офіц. текст: за станом на 4 лютого 1994 року. - К. : Парламентське вид-во, 1994. - 64 с. - ISBN 3928-ХІІ.

10. Скоромна О. П. Державна молодіжна політика щодо підтримки студентської молоді та студентської сім'ї / О. П. Скоромна // Соціальна педагогіка: теорія та практика. - 2013. - № 2. - С. 4-13.

11. Толстоухова С. В. Концептуальні засади державної сімейної політики в Україні / С. В. Толстоухова // Вісник Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту. - 2010. - № 1-2. - С. 10-16.

12. Чеботарьова О. В. Соціальна політика держави як чинник впливу на створення та існування щасливої родини / О. В. Чеботарьова // Соціальна педагогіка: теорія та практика : наук. журнал. - Луганськ, 2011. - № 2. - С. 101-105.

Размещено на Allbest.ru