Програма дослідження стану практичного застосування інтерактивних технологій навчання у фаховій підготовці маркетологів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК [378.011.3 - 051:339.138]: [378.091.33:004] - 047.37

Програма дослідження стану практичного застосування інтерактивних технологій навчання у фаховій підготовці маркетологів

Сорочан Н.Ю.

У статті викладено змістовний, поетапний, структурний та деталізовано- методичний опис процесу використання програми дослідження сучасного рівня практичного застосування інтерактивних технологій навчання у фаховій підготовці майбутніх маркетологів у межах вищих навчальних закладів. Пропонована автором програма дослідження може бути використана частково або повною мірою як алгоритм оцінювання механізмів застосування інтерактивних технологій навчання (або їх окремих складових) у процесі фахової підготовки майбутніх фахівців інших спеціальностей та напрямків підготовки в різних за рівнем акредитації навчальних закладах.

Ключові слова: програма дослідження, методи дослідження, інтерактивні технології навчання, підготовка маркетологів.

інтерактивний навчання вуз

В данной статье представлено содержательное, поэтапное, структурное и детализировано-методическое описание применения программы исследования. Программа была разработана для анализа современного уровня практического применения интерактивных технологий обучения в профессиональной подготовке будущих маркетологов в рамках высшей школы. Предложенная автором программа исследования может быть использована частично или в полном объеме для оценивания механизмов применения интерактивных технологий обучения (или отдельных их компонентов) в процессе профессиональной подготовки будущих специалистов других специальностей и направлений подготовки разных по уровню аккредитации учебных заведений.

Ключевые слова: программа исследования, методы исследования, интерактивные технологии обучения, подготовка маркетологов.

The article describes the research program (general scheme and methodological description) of the condition of practical use of interactive learning technologies in professional training of marketers in four stages. The program involves the research work with factors and indicators - an exception refuted and adding identified in the process. Each stage is divided into paragraphs which reflect the sequence of application for the research program. Suggested paragraphs are different from each other on the goals and objectives of research. For each of the paragraphs research methods and data analysis methods were selected.

Main groups of respondents for this program are: professionals in pedagogical science, top- management of marketing department, graduates, professors and students of marketing departments. For the basic research following methods were chosen: questionnaires (survey), observation, interviewing, method of expert evaluations, methods of analyzing documents. All factors and indicators are subjected to quantitative and qualitative analysis.

The proposed program of research may be used partially or fully as the algorithm of evaluating the application of interactive learning technologies (or their separate components) in the process of professional training of future specialists of other specialties and training directions at educational institutions of different accreditation levels.

Key words: program of research, methods of research, interactive learning technologies, professional training marketers.

Процес теоретичного обґрунтування умов і перспектив розвитку будь-яких педагогічних явищ у сучасних педагогічних дослідженнях повинен базуватися на двох взаємодоповнюючих компонентах - аналізі та узагальненні наукового доробку з проблеми дослідження та виявленні можливих шляхів приведення теоретичних розробок відповідно до вимог практичної діяльності за обраним напрямком. Другий із заявлених компонентів передбачає проведення деталізованого аналізу позитивних і негативних рис (чинників) у наявних практичних аспектах об'єкта/ предмета дослідження. Реалізація цієї частини дослідницької роботи найчастіше стає вагомою проблемою для молодих науковців, проте саме від успішності її реалізації залежить результативність усієї подальшої практико-орієнтованої роботи.

Мета статті - представити загальну схему програми дослідження практичного застосування інтерактивних технологій навчання у фаховій підготовці маркетологів і здійснити змістовно-пояснюючий опис основних пунктів програми.

Ґрунтовною основою для дослідників і вчених в галузі педагогіки є роботи з методології педагогічних досліджень радянських учених (В. Загвязинський, Б. Гершунський, В. Журавльов, К. Бабанський, Г. Воробйов, Н. Кузьміна та інші). їх теоретичні розробки були розвинені в наукових роботах багатьох російських та українських учених. Найновіші наукові розробки з проблем методології педагогічних досліджень представлено в роботах В. Саюк, Н. Пихтіної, А. Радченко, С. Сисоєвої, Є. Хрикова, В. Курило [1-5]. Більшість наукових публікацій з питань методологічних підходів і методів педагогічних досліджень є теоретико-методологічними, а практично- орієнтовані роботи, як правило, представлять собою публікації описового характеру з представленням змісту результатів проведених досліджень. Публікації методичного змісту щодо організації процесу прикладних педагогічних досліджень мають низький рівень поширеності і потребують уваги дослідників у галузі педагогічних знань.

Згідно з метою розкриття практичного аспекту проблематики застосування інтерактивних технологій навчання (далі - ІТН) у фаховій підготовці маркетологів у вищій школі було розроблено чотириетапну програму дослідження з послідовним вилученням і додаванням окремих характеристик та критеріїв. Загальну схему розробленої програми дослідження наведено на рисунку 1.

Кожен із запропонованих етапів програми містить внутрішній розподіл на пункти, що відображають послідовність процесу реалізації програми. Відокремлені пункти програми відповідають певним завданням дослідження та відрізняються за методами збору й опрацювання даних, а також показниками та критеріями оцінювання. Розглянемо кожен із етапів і пунктів окремо.

Перший етап програми передбачає розподіл на два пункти - роботу з експертами в галузі педагогіки (пункт 1.1), а також роботодавцями та випускниками спеціальності «Маркетинг» (пункт 1.2). На першому етапі програми методами збору даних для аналізу було обрано інтерв'ювання та глибинне інтерв'ювання з одночасним використанням шкал оцінювання, що передбачають створення відповідних для кожної групи респондентів листів опитування (інтерв'ювання).

Відправним пунктом першого етапу програми є дослідницька робота з провідними фахівцями в галузі педагогіки. Вхідними даними для створення листів опитування є систематизовані дані з публікацій науковців з проблем застосування ІТН у вищій школі. Вибіркову сукупність дослідження запропоновано створити з кандидатів і докторів педагогічних наук, що працюють у системі вищої освіти. Критеріями добору до вибіркової сукупності було обрано такі:

1. Респонденти повинні мати різні наукові звання, посади та досвід роботи в системі вищої освіти.

2. Респонденти мають різнитися за полом та віком.

3. Респонденти мають бути обізнані з проблематики дослідження (статті, монографії, навчальні та методичні посібники, керування здобувачами, аспірантами за означеною тематикою тощо).

Серед завдань пункту 1.1 дослідження слід відокремити такі:

1. Підтвердити або спростувати практичну актуальність проблем застосування інтерактивних технологій навчання, які було виявлено в процесі роботи з науковими джерелами.

2. Оцінити загальний рівень практичного застосування інтерактивних технологій навчання у вищій школі.

3. Виявити чинники, що мають негативний вплив і сповільнюють процес переходу від наукових розробок за темою дослідження до традиційної практичної діяльності вищих навчальних закладів.

4. Серед виявлених чинників відокремити суто педагогічні та провести їх ранжування за показниками поширеності та мірою важливості згідно з поглядами експертів.

Вихідні дані пункту 1.1 повинні відповідати завданням дослідження щодо цієї групи респондентів в чіткому кількісному вираженні, а також бути перевірені за допомогою коефіцієнта конкордації. Окремо дослідником можуть бути проаналізовані дані поглиблювальних питань і власних спостережень під час інтерв'ювання.

Вхідними даними для пункту 1.2 програми є наявні у відкритому доступі звіти та тематичні огляди (аналіз) ринку праці за маркетинговим спрямуванням, що надають служби пошуку та найму співробітників. Першим компонентом пункту 1.2 обрано дослідницьку роботу з потенційними роботодавцями майбутніх маркетологів. Вибіркову сукупність дослідження становлять керівники структурних підрозділів підприємств (відділів, секторів, департаментів), що здійснюють маркетингову діяльність підприємства на тактичному та стратегічному рівнях. Особливу увагу слід приділити представникам організацій, які останніми роками були базою для виконання дипломних кваліфікаційних робіт або здійснювали набір нових співробітників з випускників останніх років спеціальності «Маркетинг».

У процесі формування вибіркової сукупності фахівців з маркетингу дослідником бажаним є дотримання таких критеріїв відбору:

1. Представник організації має виконувати управлінські функції на підприємстві не менше 2-3 років.

2. Кількість представників однієї галузевої належності має складати не менше п'яти осіб (сфера торгівлі, сфера послуг, виробництво споживчих товарів, виробництво промислових товарів тощо).

3. Обрані представники мають відрізнятися за статтю, віком та управлінським рівнем - від керівника спеціалізованого відділу (дослідницького, аналітичного, планування тощо) до управлінців вищого рівня (комерційні директори, керівники департаментів).

Завдання дослідницької роботи щодо фахівців з маркетингу є такими:

1. Оцінити загальний сучасний рівень випускників спеціальності «Маркетинг» з погляду роботодавців.

2. Виявити основні кваліфікаційні вимоги та бажані професійні характеристики спеціалістів у сфері маркетингової діяльності підприємства.

3. Виокремити компоненти та окремі складові професійної компетентності магістрів і бакалаврів з маркетингу, що викликають найбільш негативні відгуки з боку управлінського складу підприємства.

Другий компонент пункту 1.2 дослідження має на меті виявлення переліку найбільш поширених проблем, з якими стикаються випускники спеціальності «Маркетинг» на етапі працевлаштування та в перші роки роботи, а також проведення порівняльного аналізу з попередніми результатами (з даними, що отримані від роботодавців). До вибіркової сукупності випускників застосовано такі вимоги:

1. Респонденти мають працювати за спеціальністю в різних сферах економічної діяльності.

2. Кількість респондентів повинна бути не меншою, ніж на першому етапі дослідження.

3. Респонденти повинні мати різну кількість років після закінчення навчання, але не більше п'яти.

4. Респонденти мають відрізнятися за статтю, віком і життєвим циклом сім'ї.

5. Респонденти мають бути представниками різних навчальних закладів, різних форм навчання (очна, заочна, дистанційна) та мати відмінності в академічній успішності.

Вихідні дані пункту 1.2 мають відповідати вимогам вихідних даних пункту 1.1, проте з наявністю відмінності: з огляду на значно більший обсяг респондентів-експертів, розподіл і ранжування частини отриманих даних можуть бути проведені дослідником. Наприклад, об'єднання кількох показників в одну групу з одночасним збільшенням вагового коефіцієнта групи при аналізі.

Висновки за результатами першого етапу програми мають:

1. Зменшити коло чинників та окремих напрямків подальшого аналізу.

2. Створити чіткий перелік чинників, наявність і вплив яких має бути перевірено на наступному етапі програми.

Другий етап програми передбачає підтвердження або спростування виявлених на першому етапі дослідження чинників, що впливають на результативність застосування ІТН у вищій школі, а також пошук можливих причин недостатньої сформованості професійних компетентностей майбутніх маркетологів. Виявлені можливі причини та підтверджені чинники мають скласти основу пошукових гіпотез для анкет на третьому етапі дослідження, тобто стати вихідними даними за пунктами 2.1 і 2.2 програми.

Основним методом другого етапу дослідження запропоновано обрати аналіз документів з використанням методик контент-аналізу, статистичного та інформаційно- цільового аналізу.

Під час реалізації пункту 2.1 програми передбачено дослідницьку роботу з комплексом навчально-методичного забезпечення кафедр, що здійснюють випуск фахівців за спеціальністю «Маркетинг»:

1. Навчальні плани та програми (спеціальності, дисциплін, практик).

2. Інструктивно-методичні рекомендації до різних видів робіт (підготовки до практичних, семінарських і лабораторних робіт, самостійної роботи студента, підготовки та написання звітів з практик, курсових і дипломних проектів тощо) для різних форм навчання.

3. Навчальні посібники, плани занять, конспекти лекцій та інші розробки викладачів спеціальності.

4. Комплекс контрольних робіт з різних дисциплін спеціальності та ін.

Головною вимогою до вибіркової сукупності даних для пункту 2.1 дослідження є відповідність критерію максимальної репрезентативності, тобто отримання доступу до максимальної кількості ВНЗ і різних видів документів.

Вхідними даними для пункту 2.2 програми є сукупність основних документів, що відображають рівень знань і навичок студентів спеціальності «Маркетинг», а саме:

1. Дипломні проекти (спеціаліст та магістр).

2. Звіти з проходження практик.

3. Курсові роботи зі спеціальності.

4. Модульні та комплексні контрольні роботи студентів.

5. Творчі роботи (презентації) студентів.

6. Конкурсні роботи студентів та ін.

До зазначених документів запропоновано застосувати такі вимоги:

1. Для аналізу повинно бути обрано якомога більше різних видів робіт.

2. Роботи студентів мають відрізнятися за освітньо-кваліфікаційним рівнем (бакалавр, спеціаліст, магістр).

3. Роботи мають різнитися за роками та місцем (різні ВНЗ) їх отримання.

4. Роботи повинні мати різні оцінки (від задовільної до відмінної).

Одним із найголовніших завдань другого етапу програми є пошук суперечностей між офіційно зазначеними та реально реалізованими позиціями. Приклад № 1: робочі навчальні програми містять перелік понад десяти методів навчання дисципліни (з яких п'ять відносять до групи активних методів навчання), а плани занять містять лише 1-2 з окреслених методів. Приклад № 2: завдання на дипломний проект містить «Розробку медіа-плану підприємства», а в роботах цього тематичного напрямку містяться лише пропозиції щодо проведення одноразових акцій без аналізу їх ефективності. Саме тому автор рекомендує проводити одночасний порівняльний аналіз документів обох пунктів другого етапу програми дослідження.

Особливу увагу слід звернути на пошук суперечностей саме в механізмі реалізації процесу застосування ІТН у підготовці майбутніх маркетологів, а також у розробці й обґрунтуванні критеріїв оцінювання (кількості різних методів, частоті їх застосування, комплексності методів, цільовій та змістовній відповідності тощо).

Спростовані чинники другого етапу програми дослідження вилучаються з подальшого аналізу, а підтверджені та нововиявлені мають бути розподілені в тематично-змістовні блоки та пройти ранжування за показниками вагомості (сутнісної) й поширеності.

Поширеність розраховується у відсотковому відношенні до загальної сукупності досліджуваних документів одного типу (програм, планів тощо) може становити від 1 до 100 %.

Вагомість установлюється згідно з середньоарифметичним показником значущості чинника в оцінках експертів з педагогіки (у разі коли чинник був виявлений на першому етапі дослідження). Для чинників, що були виявлені вже на другому етапі дослідження, вагомість може бути визначена дослідником самостійно з огляду впливу чинника на результативність процесу застосування ІТН або не виставлятися взагалі. У такому разі вирішальним показником при ранжуванні буде лише поширеність чинника.

За результатами проведення аналізу другого етапу дослідником мають бути сформовані пошукові гіпотези для створення анкет пунктів 3.1 та 3.2 програми. Слід підкреслити, що чинники, які мають найбільш високі показники поширеності та вагомості, мають бути присутні в анкетах основними та контрольними питаннями.

Перший та другий пункти третього етапу програми передбачають дослідницьку роботу з викладачами кафедр, що здійснюють випуск за спеціальністю «Маркетинг», а також їх студентами. Основним методом отримання даних є анкетування.

Основною вимогою до вибірковою сукупності серед викладачів є максимальне охоплення різних ВНЗ, а також наявність відмінностей між викладачами: за строком викладання, віком і статтю, науковим званням і посадовими обов'язками. Вибіркова сукупність студентів також має різнитися за статтю і віком, належністю до певного ВНЗ, формами навчання, успішністю та курсом навчання (2-4 курси бакалаврів, спеціалісти та магістри).

Під час створення анкет для пунктів 3.1 та 3.2 слід дотримуватися таких вимог:

1. Наявність питань щодо всіх виявлених на попередніх етапах дослідження факторів/чинників (для пункту 3.2 також додаються дані результатів пункту 3.1).

2. Створення основних і контрольних питань, що не розміщуються одне за одним.

3. Використання різних видів питань опитування (закриті, відкриті, зі шкалою оцінювання тощо).

Після проведення анкетування обох пунктів етапу й аналізу отриманих даних автор програми пропонує застосування методу спостереження з метою перевірки репрезентативності та об'єктивності відповідей респондентів на попередніх пунктах.

До вибіркової сукупності занять, які планується відвідати дослідником, автор програми пропонує такі вимоги:

1. Наявність у вибірковій сукупності лабораторних, семінарських, практичних та лекційних занять.

2. Відмінність занять за часом проведення (перша - остання пара, понеділок - п'ятниця).

3. За можливістю відвідування кількох занять одного викладача (одна дисципліна - лекційне заняття, друга дисципліна - практичне).

4. Наявність спостережень за різними викладачами (від асистентів до професорів).

5. Дисципліни відвідуваних занять повинні відрізнятися за освітньо- кваліфікаційним рівнем підготовки студентів.

6. Серед обраних занять мають бути нормативні та вибіркові дисципліни.

Особливу увагу слід звернути на процес створення листів-схем для проведення спостереження окремо на лекційних і семінарських/ практичних заняттях зі студентами. Безумовно, головною метою листів спостереження мають бути виявлені чинники та показники застосування ІТН, що потребують повторної перевірки після проведення анкетування. Проте для забезпечення комплексності третього етапу дослідження необхідно окреслити та зафіксувати на листі спостереження деякі нормативні риси:

1. Відповідність заняття цілям і завданням дисципліни.

2. Обґрунтованість вибору методів роботи з аудиторією.

3. Успішність реалізації викладацького задуму щодо заняття.

4. Загальна атмосфера та дисципліна в навчальній аудиторії.

5. Теоретична, технічна та методична підготовленість викладача до проведення заняття та багато інших. Зауважимо, що нормативні риси листів опитування різних видів занять відрізняються між собою. Якщо дослідник створюватиме єдиний лист спостереження для практичних, семінарських і лабораторних робіт, то деякі занесені до листа показники можуть залишитися незаповненими за відсутністю необхідності. Дані з листів спостереження однакових видів занять повинні бути об'єднані в тематичні групи при аналізі.

Вихідною інформацією третього етапу дослідження є три окремі сукупності результатів, що становитимуть загальний обсяг вхідних даних для завершального етапу дослідницької роботи.

Четвертий етап програми передбачає два взаємопов'язані пункти та останній пункт, який підсумовує два попередні та все дослідження загалом. Пункти 4.1, 4.2 є взаємодоповнюючими, проте мають певні особливості, на які слід звернути увагу. Під час реалізації пункту 4.1 програми слід дотримуватися кількох основних принципів:

1. Відсутність зайвої інформації, тобто не треба повторювати проаналізовану інформацію попередніх етапів дослідження та не створювати графічних зображень, що містять несуттєву інформацію.

2. Графічне відображення результатів у межах одного тематичного напрямку повинно мати статистично-наочний характер і надавати чітку уяву про стан досліджуваного явища.

3. Графічне відображення результатів кількох тематичних напрямків повинно мати порівняльний характер двох (або кількох) чинників/ явищ дослідження.

4. Графічне представлення широкого кола результатів потребує використання кластерного аналізу і використання відповідних методів представлення даних (наприклад, карти Кохонена).

З метою зменшення навантаження на дослідника та читачів результатів дослідження в пункті 4.2 необхідно:

1. Аналізувати лише суттєві для результатів дослідження явища, інші можна просто зафіксувати.

2. Створювати детальний опис для графічних зображень, що містять порівняльний аналіз різних аспектів досліджуваних явищ/ чинників (інші повинні містити стислий пояснюючий опис).

3. Прагнути до виявлення підтверджених причинно-наслідкових зв'язків між явищами та їх обґрунтування.

4. До текстового аналізу має бути включено показники, які неможливо представити графічними методами.

Завершальний пункт програми (4.3) повинен містити:

1. Інформацію про значущість, корисність і репрезентативність отриманих даних.

2. Загальну картину сучасного існування досліджуваного явища з обов'язковим виокремленням позитивних і негативних характеристик.

3. Власну думку автора дослідження про виявлені причинно-наслідкові зв'язки між досліджуваними явищами.

4. Перспективи подальшого розвитку виявлених позитивних рис і можливі шляхи нейтралізації негативних рис у досліджуваному явищі.

Таким чином, представлена програма дослідження має теоретично-методичний характер і була розроблена для аналізу рівня практичного застосування інтерактивних технологій навчання у фаховій підготовці маркетологів. Автор не наголошує на обов'язковості дотримання всіх пунктів пропонованої схеми дослідження (їх кількість може змінюватися залежно від цілей конкретного дослідника), проте програму в цілому можна вважати типовою для експериментальних робіт з проблем фахової підготовки майбутніх спеціалістів. Представлена програма може бути відтворена (повністю або частково) та розвинена в специфічних аспектах інших обкатів/ предметів педагогічних досліджень.

Література

1. Основи наукових досліджень : [навчальний підручник] / [В. І. Саюк, О. Л. Ануфрієва, Н. Ю. Волянюк, Н. В. Гузій, Ю. С. Осокіна, Н. М. Скоробогатько, Є. Р. Чернишова, Г. О. Штомпель] ; за ред. В. І. Саюк, Є. Р. Чернишової. - К. : Педагогічна думка, 2012. - 144 с.

2. Пихтіна Н. П. Основи наукових досліджень в опорних схемах : [навч.-метод. посіб.] / Н. П. Пихтіна, С. О. Нестерець ; Ніжин. держ. ун-т ім. Миколи Гоголя. - Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2012. - 71 с.

3. Радченко А. І. Теорія і практика наукових досліджень : посібник / Радченко А. І. - Умань : УнівесУМ, 2013. - 104 с.

4. Сисоєва С. О. Методологія науково-педагогічних досліджень : [підручник] / С. О. Сисоєва, Т. Є. Кристопчук. - Рівне : Волинські обереги, 2013. - 360 с.

5. Методологічні засади педагогічного дослідження : [монографія] / [Є. М. Хриков, О. В. Адаменко, В. С. Курило та ін.] ; за заг. ред. В. С. Курила, Є. М. Хрикова ; Держ. закл. «Луган. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка». - Луганськ : ДЗ «ЛНУ ім. Тараса Шевченка», 2013. - 248 с.

Размещено на Allbest.ru