Формування естетично-ціннісного ставлення до світу в процесі вивчення шкільної географії

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Формування естетично-ціннісного ставлення до світу в процесі вивчення шкільної географії

Філончук З.В

У статті розкрито сутність понять «цінності», «естетичні цінності», «естетичне ставлення», «критерії оцінки естетики рельєфу», «естетична цінність ландшафтів». Проаналізовано сучасні підходи до формування в учнів естетично-ціннісного ставлення до навколишнього світу в процесі вивчення географії.

У статті наведено приклади використання новітніх досліджень географічної науки в реалізації змісту навчальної програми з географії; представлено загальну схему навчання ціннісного ставлення до навчального матеріалу як одного з напрямків розвитку особистості учнів; визначено роль краєзнавчого матеріалу в підвищенні ефективності естетичного сприйняття світу. вивчення географія навчальний ціннісний

Ключові слова: географія, цінності, естетичні цінності, естетично-ціннісне ставлення, естетична цінність ландшафтів.

У сучасній освіті одним із головних завдань є не тільки засвоєння знань і способів їх отримання, але й робота з надбання учнями нового соціально значущого досвіду. Відповідно вчитель повинен реалізувати найголовніше завдання - сформувати світогляд учнів та їх ціннісні орієнтації, а самому стати носієм ціннісних орієнтацій,

Зважаючи на особливості розвитку суспільства, слід внести корективи в таку важливу сферу, як формування системи цінностей особистості, - вважають вчені. Адже утвердження цінностей, що вже віджили свій вік або завершують його, негативно впливає не тільки на сутність особистості, адекватність її історичному часу, а й безумовно - на життєвий шлях людини і характер суспільства в цілому. Формування неадекватних часові цінностей спотворює життєвий шлях людини і суттєво знижує, а то й взагалі перекреслює її самореалізацію [1].

Кожна епоха, період історичного розвитку суспільства вносять свої корективи в систему ціннісних визначень особистості. Емоційно-ціннісне ставлення людини до навколишньої дійсності - основний елемент її соціального досвіду, який передається молодшому поколінню, - вважає Л. Паламарчук [5].

У сучасних нормативних освітніх документах, а саме програмі «Географія», яка запроваджується в основній школі, зазначається, що «географія є не тільки джерелом нових відомостей про Землю, а й основою для формування гуманістичного світогляду, виховання дбайливих господарів, любові до рідного краю, набуття умінь і навичок адаптації до навколишнього середовища, адекватної поведінки в ньому» [4, с. 3].

Мета статті полягає у визначенні сучасних підходів до формування в учнів естетично-ціннісного ставлення до навколишнього світу в процесі вивчення географії.

Аксіологічний підхід до навчання як орієнтир у формуванні ціннісної сфери суб'єктів навчального процесу розглядала В. Шарко, яка визначила цінність як об'єктивну значущість явищ, ідей, речей, зумовлену потребами й інтересами соціального суб'єкта, в той же час цінністю, на її думку, є функція предмета задовольняти наші потреби.

В. Шарко виділяє абсолютні цінності, основні національні та громадянські. Сімейні цінності вбирають у себе попередні, трансформуючи їх у неповторний світ родини. Цінності особистого життя мають значення передусім для самої людини і визначають риси її характеру, поведінку, стиль взаємовідносин з іншими людьми [11].

В. Саюк цінності поділяє на етичні - чесність, порядність, доброту; міжособистісного спілкування - вихованість, чуйність, життєрадісність; професійної самореалізації - ретельність, тверду волю; індивідуальні - незалежність, конформізм, відповідальність тощо [7].

Естетичні цінності - предмети та явища природи, доступні людському пізнанню; сама людина (її вигляд, дії, вчинки, поведінка); речі, створювані людьми й створена друга природа, продукти духовної діяльності; твори мистецтва. Наявність об'єктів, що володіють цінністю, залежить від того, в яку конкретну систему соціально- політичних відносин вони включені, які ідеали служать критерієм їх оцінки [10].

З іншого боку, естетична цінність - це здатність будь-якого явища, насамперед творів мистецтва, викликати естетичне почуття, давати людині духовно-інтелектуальну насолоду, збагачувати її внутрішній світ. Така здатність зумовлена якостями, властивостями, особливостями тих явищ, які їм притаманні і мають значення для людини [9].

Ми погоджуємось з думкою Л. Паламарчук, що естетичне ставлення

до навколишнього світу - це готовність сприймати велич і красу природних об'єктів, поліпшувати їх стан; відшукувати їх описи та зображення в літературі, піснях, творах мистецтва, давати оцінку стану природи та діяти на користь його збереження для потомків. Педагог зазначає, що ціннісне ставлення до світу не виникає само собою. Воно формується під впливом реального життя, практики, наявності внутрішньої активності самої людини. Безумовно, що важливу роль у цьому процесі відіграє школа [5].

Важливу роль шкільної географії в естетичному вихованні учнів підкреслює А. Сиротенко, який вважає завданням учителя навчити дитину бачити природу, сприймати її гармонію, відчувати її, адекватно оцінювати прекрасне й творити його навколо себе і в собі. Важливим при цьому є положення про те, що вивчення географії - це спільна діяльність розуму й серця [8].

На думку Л. Паламарчук, загальна схема навчання ціннісного ставлення включає:

постановку мети - навчити оцінювати різні процеси та явища, події, об'єкти, які вивчаються на уроці;

пояснення сутності оцінювання як відношення особливостей процесів, явищ, що вивчаються, до визначених критеріїв і еталонів;

ознайомлення учнів із прикладами оцінювання географічних об'єктів;

вправи на знаходження оцінювання в тексті підручника [5].

Таким чином, формування в учнів ціннісного ставлення до навчального матеріалу є одним із напрямків розвитку особистості учня, що впливає на становлення його поглядів та переконань.

Слід зазначити, що психофізичний стан сучасної людини, наростання духовної кризи суспільства визначили активізацію досліджень естетичної цінності ландшафтів та їх компонентів як складової частини гуманістичних ресурсів суспільства, посилений розвиток у природничій географії і ландшафтознавстві гуманістичної орієнтації та гуманістичного підходу.

Так, Ж. Бучко визначено естетичні якості ландшафтів у контексті використання та збереження гуманістичного ресурсного потенціалу регіону, виявлено критерії естетичної цінності ландшафтів; проаналізовано різні підходи до оцінювання естетичних якостей ландшафтів і запропоновано методику естетичного оцінювання краєвиду; проведено узгоджений аналіз між ступенем різноманіття ландшафтів та естетичною цінністю краєвидів [2].

Доведено, що психолого-естетичний тип оцінювання природних ресурсів пов'язаний з естетичним сприйняттям світу людиною, тобто з визначенням емоційної реакції людини на природний ландшафт. Так, водні об'єкти значно підвищують естетичну цінність природних комплексів. Критерієм оцінювання річок є ширина і звивистість русла, висотний ярус, в якому вони протікають. Естетична оцінка сільськогосподарських угідь пов'язана з визначенням їх складу. Безумовно, найестетичнішими є сіножаті та пасовища, особливо у період сінокосу та викладання копиць. Господарські об'єкти, на думку вчених, здебільшого негативно впливають на естетичну цінність території [12].

Загальний перелік критеріїв оцінювання естетики рельєфу земної поверхні сформульовано Е. Лихачовою та Д. Тимофєєвим (2002 р.). Щодо теренів України такими критеріями В. Стецюк вважає:

унікальність форм рельєфу (за генезою);

унікальність зовнішнього вигляду (форми);

архітектоніка (композиція);

оглядовість (здатність спостерігатися тільки здалеку або з певної точки);

ефект супроводження (звуки - тиша; тепло - прохолода; яскравість, колір, освітлення за певних умов);

поєднання з іншими елементами ландшафту;

стабільність або рухомість (динаміка ландшафту);

образність або фотогенічність (улюблені об'єкти художників і фотографів);

візуальний ефект (враження);

емоційне сприйняття тощо [6].

Такий підхід до визначення унікальності форм рельєфу доцільно використати при вивченні теми «Унікальні форми рельєфу земної кулі, їх охорона» (курс «Загальна географія. 6 клас»), відповідно поставивши за мету виховання в учнів здатності до естетичного сприйняття рельєфу як складової природного комплексу.

Геоморфологічний вернісаж «Зведено природою» як нетрадиційна форма проведення уроку дозволить вчителю географії представити репродукції картин, які демонструють форми рельєфу унікальні як за походженням, так і за формою (наприклад, гора Фудзіяма в Японії).

Слід звернути увагу учнів на те, що такий критерій оцінювання естетики рельєфу, як композиція, особливо ціниться живописцями. У центрі багатьох полотен завжди простежується ядро краєвиду або генеральний напрямок (далека гірська вершина, до якої або звідки прямує ріка або шлях, одинока скеля на тлі морського безмежжя, вулканічна вершина, яка притягує погляд стрункими симетричними схилами, тощо). Адже композиція - це найважливіший засіб побудови цілісності загальної картини з багатьох складових.

У природі - це поєднання частин в одному цілому, різноманітність форм та поєднання їхніх розмірів. Такою є Карпатська гірська країна з її гармонійним поєднанням плавних обрисів полонин і вершин хребтів, які змінюють один одного в перспективі спостереження, поступово віддаляючись від глядача. Поєднання з іншими елементами ландшафту - з рослинністю, з водними або архітектурними феноменами - створює неповторні антропогенні комплекси. Наприклад, як єдине ціле сприймаються на фоні Канівських гір монумент на могилі Кобзаря і будинок його музею.

Доцільно навести учням і протилежні приклади. Для цього вчителю варто продемонструвати дві фотографії (або картини) дніпровських схилів (фото Великої Лаврської дзвіниці, яка упродовж майже трьох століть була найвищою спорудою київського правобережжя, та фото сучасних хмарочосів на київських схилах).

Стилістичні архітектурні форми українського бароко, визначені тисячоліттями формування українського етносу, гармонійного природного розвитку рельєфу рівнинної частини України формували лагідну і толерантну ментальність українського народу. Тому архітектурні витвори останніх років, абияк насаджені в київський рельєф, породжують душевну агресивність, невластиву українському менталітету, - вважають спеціалісти [3].

Аналіз представлених матеріалів дозволяє вчителю переконати учнів у тому, що рельєф правого схилу столиці різко змінив естетику за останні 2-3 століття. У цілому позитивне емоційне сприйняття властиве будь-якому природному рельєфу земної поверхні (варто звернутися до досвіду учнів). Негативно сприймається навколишній рельєф тоді, коли присутні негативні наслідки господарської діяльності щодо нього.

Слід зазначити, що ефективність естетичного сприйняття значно підвищується, коли на уроках використовується краєзнавчий матеріал. Тому домашнє завдання з цієї теми може включати такі вправи, як: знайти у сімейному фотоальбомі 1-2 фото з місцевими краєвидами та визначити естетичну привабливість рельєфу; написати есе за темою «Я зрозумів різноманітність земної поверхні, коли вперше потрапив ...».

Отже, сучасними підходами до формування в учнів естетично-ціннісного ставлення до навколишнього світу в процесі вивчення географії, на нашу думку, можна вважати:

Виокремлення та вивчення ціннісного аспекту змісту загальногеографічного навчального матеріалу; підготовку вчителів до його впровадження.

Посилення взаємозв'язків наукової та шкільної географії; пошук нового змісту для стандартних тем шкільного курсу географії; доведення цієї інформації до вчителя.

Уведення в систему навчання учнів сучасного навчального матеріалу естетично- ціннісного змісту, що дозволить здійснювати їх підготовку на якісно новій основі.

Використання нових форм проведення уроків географії, способів організації навчально-виховного процесу, які відповідають меті формування в учнів естетично- ціннісного ставлення до світу.

У сучасних умовах доцільно продовжити роботу щодо розробки конкретних методичних рекомендацій із формування в учнів естетично-ціннісного ставлення до світу за окремими напрямками. Це може стати предметом подальшого наукового пошуку.

Література

Біла книга національної освіти України / НАПН України ; за заг. ред. В. Г. Кременя. - К. : Інформ. системи, 2010. - 342 с.

Бучко Ж. Естетичні якості ландшафтів у контексті використання та збереження гуманістичного ресурсного потенціалу регіону : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. Наук : спец. 11.00.01 / Ж. І. Бучко; Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. - Чернівці, 2002. - 20 с.

Паламарчук Л. Б. Соціокультурна складова змісту шкільних курсів географії : теорія і практика : моногр. / Л. Б. Паламарчук. - К. : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2011. - 412 с.

Рельєф України : [навчальний посібник] / за загальною редакцією В. В. Стецюка. - К. : Видавничий Дім «Слово», 2010. - 688 с.

Саюк В. Формування економічної культури керівних і педагогічних кадрів в умовах конкурентного середовища [Електронний ресурс] / В. Саюк. -

Сиротенко А. Виховний потенціал шкільної географічної освіти / А. Сиротенко // Географія та основи економіки в школі. - 2004. - № 4. - С. 8-11.

Сморж Л. О. Естетика : [начальний посібник] [Електронний ресурс] / Л. О. Сморж.

Основи філософських знань [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://subject.com.ua/philosophy/osnovi/index.html

Шарко В. Д. Методологічні засади сучасного уроку : [посібник для студентів, керівників шкіл, вчителів, працівників післядипломної освіти] / В. Шарко. - Херсон : Видавництво ХНТУ, 2009. - 120 с.

Размещено на Allbest.ru