Вплив гуманістичної спадщини В. Сухомлинського на професійний розвиток учителів початкових класів

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Вплив гуманістичної спадщини В. Сухомлинського на професійний розвиток учителів початкових класів

Примакова В.В.

Анотація

У статті висвітлено гуманістичну спрямованість спадщини В. Сухомлинського та визначено її роль у розвитку післядипломної педагогічної освіти в Україні; проаналізовано погляди видатного педагога-класика на професійний розвиток учителів початкових класів у неперервній освіті. Схарактеризовано вплив сухомлиністики як новочасного педагогічного напрямку на розвиток вітчизняної освітньої галузі в цілому, її початкової шкільної ланки та післядипломної складової педагогічної освіти зокрема. Проаналізовано також особливості перевидання знакової книги В. Сухомлинського «Серце віддаю дітям» у новому прочитанні, зміст якої доповнено архівними матеріалами, рецензіями на книгу, перепискою автора з видавництвами.

Ключові слова: педагогічна спадщина В. Сухомлинського, сухомлиністика, професійний розвиток, післядипломна педагогічна освіта, вчителі початкових класів.

Примакова В.В. Влияние гуманистического наследия В. Сухомлинского на профессиональное развитие учителей начальных классов

В статье освещена гуманистическая направленность наследия В. Сухомлинского и определена его роль в развитии последипломного педагогического образования в Украине; проанализированы взгляды выдающегося педагога-гуманиста на профессиональное развитие учителей начальных классов в непрерывном образовании. Охарактеризовано влияние сухомлинистики, как перспективного педагогического направления, на развитие отечественной образовательной отрасли в целом, ее начального школьного звена и последипломной составляющей педагогического образования в частности. Проанализированы также особенности переиздания знаковой книги В. Сухомлинского «Сердце отдаю детям» в новом прочтении, содержание которой дополнено архивными материалами, рецензиями на книгу, перепиской автора с издательствами.

Ключевые слова: педагогическое наследие В. Сухомлинского, сухомлинистика, профессиональное развитие, последипломное педагогическое образование, учителя начальных классов.

Prymakova V.V. Influence of V. Soukhomlynskyi's humanistic heritageon the primary school teachers' professional development

In the article views of V. Soukhomlynskyi on professional development of teachers of primary school in their continuing education are analyzed, the main aspects of heritage of an outstanding humanist are outlined and his role in the development of postgraduate pedagogical education in Ukraine is determined.

The article includes the description of Soukhomlynskyi's strategy, influence of this new and necessary pedagogical direction on the development of native educational sphere in whole, on its primary school sector and on postgraduate pedagogical education system in particular. The author proposes the analysis of remarkable book by V.Soukhomlynskyi «I Am Giving My Heart to the Children», which, besides of the not easy background history, was published last year in a very original format. Preparation for a new publication was made by the Academician O. Soukhomlynskaya, who applied to the original sources, authentic texts, manuscripts, that were not demonstrated due to differences in original texts of the Educator-Enlightener from those ones that were published during Soviet times. The contents was added to archival materials, reviews to that edition, his correspondence with publishing houses.

Study and generalization of pedagogical heritage of the Educator -Enlightener will permit readers to broaden not only professional but philosophical outlook of contemporary educators, namely teachers of primary school because only they are called to affect the pupil's individual forming, the qualities of a worthy citizen of Ukrainian society.

Key words: pedagogical heritage of V. Soukhomlynskyi, Soukhomlynskyi's strategy, professional development, postgraduate pedagogical education, teachers of primary school.

Екстраполяція філософських поглядів і педагогічних ідей Василя Сухомлинського на розбудову сучасної національної освітньої системи, визначення оновленої мети освіти; розв'язання актуальних проблем функціонування навчальних закладів, професійного розвитку педагогів є вагомим підґрунтям для вирішення багатьох актуальних проблем. Тому осмислення педагогічної спадщини педагога-класика поширюється сьогодні від загально-філософського аспекту до конкретно-прикладного. Особливо це стосується вічних питань, які турбували і продовжують привертати увагу прогресивної педагогічної думки в усі часи розвитку вітчизняної освіти: проголошення і втілення гуманістичних ідей у педагогічну теорію і практику; пошуку виховного ідеалу; створення освітнього простору для виховання щасливої особистості із глибоким духовно-моральним наповненням. Реалізувати їх, утілити в життя можна за умови постійного фахового зростання педагогічних працівників, на важливості якого невтомно наголошував Василь Олександрович, присвятивши висвітленню проблеми професійного розвитку вчителів багато роздумів, публікацій, науково-педагогічних праць. Вивчення й узагальнення педагогічної спадщини педагога-гуманіста дозволить розширити не тільки професійні, а насамперед філософські, світоглядні уявлення сучасних педагогів, зокрема вчителів початкових класів, адже саме вони покликані впливати на внутрішній світ вихованця, його особистісне становлення, формування якостей гідного громадянина українського суспільства.

Творча спадщина В. Сухомлинського як першоджерело для ефективної організації роботи з розвитку особистості дитини, становлення майбутніх учителів та професійного зростання й удосконалення досвідчених фахівців знаходиться сьогодні в фокусі педагогічної думки. Ідеї життєтворчості, гуманізації освіти у виховному універсумі видатного педагога проаналізували та висвітлили у своїх працях І. Бех, Л. Березівська, М. Вашуленко, С. Гончаренко та ін. Науково-методичні засади дидактичної системи В. Сухомлинського були об'єктом дослідження М. Богуславського, В. Кузьменка, В. Риндак, Н. Слюсаренко та ін. Потенціал педагогічної спадщини педагога-гуманіста у професійній підготовці майбутніх учителів розглядали О. Адаменко, Т. Завгородня, Л. Пєтухова, І. Січко, В. Федяєва; у професійному розвитку дипломованих педагогів - Є. Голобородько, І. Зязюн, Н. Ничкало, К. Нор. Останнім часом набула особливого значення сухомлиністика - напрямок у педагогіці, обґрунтований вітчизняними вченими (О. Савченко, О. Сараєва, О. Сухомлинська та ін.), що містить широкі можливості для всебічного вивчення, упорядкування та використання унікальної спадщини майстра педагогічної творчості в педагогічній праці. Завдяки тому, що науковий пошук у цьому напрямку триває, поступово відкриваються все нові й нові сторінки діяльності Василя Олександровича, аналіз філософської спадщини якого невпинно впливає на світоглядний розвиток тих, хто до нього звертається. Відтак розгляд здобутків науково-педагогічної творчості В. Сухомлинського залишається й нині актуальним.

Метою статті є аналіз гуманістичних поглядів видатного педагога-гуманіста на професійний розвиток учителів початкових класів у неперервній освіті. Відповідно до мети окреслюємо такі завдання: висвітлити гуманістичну спрямованість спадщини В. Сухомлинського та визначити її роль у розвитку післядипломної педагогічної освіти в Україні; схарактеризувати вплив сухомлиністики як новочасного педагогічного напрямку на розвиток вітчизняної освітньої галузі в цілому, її початкової шкільної ланки та післядипломної складової педагогічної освіти зокрема.

Відомо, що В. Сухомлинський є автором 48 книг, понад 500 наукових статей, 1500 оповідань і казок для дітей. Його праці видані 59 мовами народів світу загальним накладом майже 15 млн. примірників. Книга «Серце віддаю дітям» перекладена на 32 мови світу і витримала 55 видань. Серед країн, де видавались твори В. Сухомлинського, - Англія, Болгарія, Іспанія, Китай, Німеччина, Польща, Румунія, Фінляндія, Франція, Чехословаччина, Югославія, Японія та ін. [1]. Уже з цього переліку зрозуміло, який потужний потенціал містить педагогічна спадщина педагога-класика для професійного становлення й удосконалення педагогів, для розвитку освіти взагалі.

Становлення ідей, обґрунтування педагогічної системи В. Сухомлинського відбувалось упродовж 1948-1970 рр. на основі науково-педагогічної діяльності, яка відбувалась у непростих умовах зіткнення різних поглядів на проблеми освіти школярів, між офіційною педагогікою та першими виявами педагогічної опозиційності.

Як стверджує О. Сараєва, пріоритетним для педагога-гуманіста завжди було виховання дитини на засадах загальнолюдських цінностей, що вдало реалізувалося в керованій ним Павлиській школі, однак сприймалося тоді як аполітизм і послугувало підґрунтям для несправедливих звинувачень [2]. Однак прогресивність і конструктивність ідей молодого директора школи, його педагогічний оптимізм, потужний інтелект і небачена працездатність згодом дозволили довести правильність та життєздатність створеної й обґрунтованої ним педагогічної системи виховання. Однак тривалий час ще залишалося певне коло людей, які не сприймали та піддавали критиці ідеї майстра, намагались перешкодити їх розповсюдженню, популяризації.

Найбільш повно гуманістичну інтенціональність новоствореної тоді педагогічної системи В. Сухомлинський розкрив у багатьох працях: «Людина неповторна» (1962), «Шлях до серця дитини» (1963), «Виховання особистості в радянській школі» (1965), «Павлиська середня школа» (1969), «Виховання всебічно розвиненої особистості» (1969) та ін. Його авторську педагогічну систему в широкому сенсі можна трактовувати як нонконформістську для свого часу, оскільки уможливлення її впровадження ґрунтувалось на думці, що кожен педагог-майстер у процесі роботи має виробляти власну педагогічну систему, ефективність якої залежить від органічного поєднання впливу особи педагога з самовихованням учнів.

Класик наголошував, що основу гуманістичної системи мають складати індивідуальний підхід до дитини, духовне багатство вчителя, його педагогічна культура, такт [3]. Таке розуміння суті педагогічної діяльності за умови відповідального ставлення до обраної професії та високого рівня духовності сприятиме і сьогодні формуванню в учителя гуманістичного світогляду, а відтак прагненню до постійного професійного й особистісного зростання, що є завжди актуальним.

Зростання кількості публікацій про життя та творчість В. Сухомлинського, видання його творів різними мовами, розробка наукових праць вітчизняними та іноземними вченими, предметом дослідження яких був і залишається багатогранний досвід педагога-гуманіста, пояснює закономірність виникнення в середині 90-х років ХХ століття узагальнюючого терміна сухомлиністика, який є сьогодні досить уживаним і розповсюдженим у науковому, освітньому та громадському колах. Цей поліаспектний феномен, визначення якого було обґрунтовано академіком О. Савченко, об'єднує дослідників, що займаються вивченням і поширенням творчої спадщини педагога-гуманіста, підтримують розвиток його ідей в Україні та за її межами, популяризують творчий доробок вченого [3]. Відтак постійно зростає кількість публікацій, де не тільки висвітлено основні етапи життєдіяльності видатного педагога та основи його педагогічної системи, але насамперед переосмислено філософський та світоглядний потенціал його педагогічного досвіду. Адже розглядаючи спадщину В. Сухомлинського в найвищому духовному вимірі, з усвідомленням її багатогранності можемо констатувати, що нині сухомлиністика невпинно набирає потужності та залишається невичерпним джерелом для розвитку педагогічної творчості, професійної майстерності сучасних учителів, удосконалення їх особистісних якостей, внутрішнього світу.

Основними етапами історичного розвитку сухомлиністики дослідниця О. Сараєва визначила: 1948-1990 рр. - радянський, 1991-2000 рр. - пострадянський, 2001-2005 рр. - сучасний [3]. Аналіз окресленої періодизації дозволяє з'ясувати, яким чином сухомлиністика як галузь, що містить різнопланові дослідження наукової думки творчого доробку педагога-гуманіста, впливає на професійний розвиток вчителів початкових класів упродовж післядипломної освіти. їх систематизація, педагогічний аналіз, установлення напрямків подальшого вивчення спадщини В. Сухомлинського сприятимуть збільшенню можливостей професійного зростання вчителів, зокрема початкових класів, оскільки являють собою міцний масив опрацьованих матеріалів, доступних для детального ознайомлення.

У зв'язку з цим В. Кузь зауважує, що сухомлиністика як новочасна течія в сучасній педагогіці школи майбутнього впевнено посідає домінуюче місце в дослідженні якісної освіти; освіти впродовж усього життя; наступності між усіма ланками системи освіти, що забезпечить отримання на всіх її етапах належної якісної освіти [4]. Сучасні сухомлиністи, досліджуючи творчу спадщину педагога, розглядають украй важливі проблеми моральності й соціалізації особистості, здоров'язбереження поруч з інтенсифікацією навчання, розвитку творчого мислення, народознавчі аспекти теорії та практики великого вченого. Для вчителя початкових класів означені матеріали є справжньою скарбницею педагогічної майстерності, якою варто користуватись упродовж усього професійного життя.

Особливою сторінкою для пошуків сучасних дослідників стало перевидання знакової книги В. Сухомлинського «Серце віддаю дітям», яка окрім того, що має непросту історію виходу в світ, була надрукована торік у дуже оригінальній формі.

Основною причиною її перевидання О. Сухомлинська справедливо назвала величезну популярність досвіду педагога-класика та його численних публікацій серед українського й іноземного вчительства, які, на жаль, уже тривалий час майже не перевидавалися [5]. Зважаючи на це, Українська асоціація імені Василя Сухомлинського, яка діє у вітчизняному науково-педагогічному полі вже понад двадцять років, підготувала до друку одну з основних праць майстра педагогічної справи в новому прочитанні.

Підготовку нового видання книги було здійснено академіком О. Сухомлинською, яка звернулася до першоджерел, автентичних текстів, тих оригінальних рукописів, які ще не було піддано рецензуванню. Глибина занурення в усі аспекти дослідження матеріалів, їх ґрунтовний аналіз привели Ольгу Василівну до висновку про необхідність публікації книги в дещо незвичній для широкого загалу формі. Спочатку було надруковано працю педагога у первісній формі, де увазі читачів пропонується автентичний текст і матеріали про роботу майстра над рукописом; інформація про дітей - учасників подій, що описані, справжніх героїв книги.

Далі О. Сухомлинською було показано непростий шлях книги від створення рукопису до її друку, що тривав не один рік і був сповнений важкими випробуваннями для автора педагогічної праці, що і сама зазнала за цей час суттєвих змін. Достовірність описаного підтверджують надруковані в другій частині цього видання рецензії на книгу та листування В. Сухомлинського з видавництвами щодо редагування текстів і можливостей публікації. гуманістичний педагогічний початковий освіта сухомлинський

Надзвичайно корисною для педагогічних працівників, дослідників-сухомлиністів стала й третя частина книги, в якій простежено долю праці після її публікації у 1968-1969 роках та представлено бібліографічний покажчик рецензій і відгуків на неї.

У передмові до книги у форматі «нового прочитання» (термін О. Сухомлинської) класик наголошує: «У школі є програма, є урок, є учні, є педагог з його знаннями, є шкільний режим..., але є й така річ, як серце вчителя - живої людини, що по-батьківські, по-материнські переймається кожним кроком, кожним вчинком, кожною зміною у погляді, у словах дитини.» [5, с. 31]. Трепетне ставлення до вихованця, що так цінував у вчителях В. Сухомлинський, може відчувати тільки педагог із тонким, високодуховним сприйняттям життя, людини, професії; із глибокою світоглядною й активною професійною позицією, прагненням творчого особистого зростання та непохитною вірою в неповторність і цінність кожної дитини.

Для кожного вчителя початкових класів ця книга була і залишається тим педагогічним заповітом Василя Олександровича, який спрямовує професійну діяльність і особистісний розвиток у вектор гуманізації педагогічної справи та фахового вдосконалення впродовж життя. Ознайомлення ж із новочасною публікацією книги дозволить розширити уявлення про розвиток освіти в радянську епоху; про умови, в яких довелося творчо працювати Василю Олександровичу, долаючи перепони канонічної педагогіки, відстоюючи справжні вияви альтернативної, гуманістичної педагогіки на рівні дії, а не звичного в ті часи декларування і проголошення.

Відтак поради великого педагога-гуманіста про специфіку організації освіти молодших школярів для більшості сучасних учителів початкових класів України й на сьогодні залишаються важливими й актуальними. «Увійдімо до казкового палацу - Дитинства - з палким дитячим серцем, у якому живе, тріпоче пульс дитячого життя, з думкою про те, що і я був дитиною. Дитина довірятиме вам тоді, коли вона серцем відчує, що ви розумієте цю найпростішу і водночас наймудрішу істину», - говорив він у своїй книзі «Серце віддаю дітям» [5, с.35]. Усвідомлення цих істин дозволить учителю в усі часи дослухатися до прагнень, потреб і бажань дітей, створювати освітнє середовище на засадах принципів гуманізму, природовідповідності, дитиноцентризму для забезпечення суб'єктного становлення особистості молодшого школяра, інтенсивності його гармонійного розвитку, соціалізації в сучасному динамічному світі.

Отже, педагогічна спадщина В. Сухомлинського, педагогічні ідеї і погляди якого збагачують професійну картину світу не одного покоління вчителів, є невичерпним джерелом їх фахового й особистісного становлення, зростання впродовж педагогічної діяльності. Особливою і визначною вважаємо роль сухомлиністики в професійному розвитку вчителів початкових класів, оскільки реактуалізація та переосмислення багатогранного досвіду майстра педагогічної творчості науковцями дозволяють педагогам-практикам долучитись до роздумів і дискусій з різних питань, які так яскраво і змістовно, зацікавлено і розлого, просто і талановито висвітлював В. Сухомлинський. Аналіз представлених у книзі «Серце віддаю дітям» (нове прочитання) матеріалів розширить можливості усвідомлення представниками педагогічної спільноти безцінного внеску, зробленого видатним просвітником у справу перетворення педагогіки офіційних стандартів, що панувала за радянських часів, на розбудову педагогіки дитиноцентризму, що є основним орієнтиром у розвитку сучасної національної освіти України.

Література

1. Сухомлинська О.В. Василь Олександрович Сухомлинський - наукова біографія / О.В. Сухомлинська // Педагогічний вісник: науково-методич. журнал. - Випуск №2-3 (26-27) / Редкол.: А.С. Бик (голова) та ін. - Кіровоград: 2013. - 248 с. - С. 17-22.

2. Сараєва О.В. Вчитель у педагогічній системі В.О. Сухомлинського / О.В. Сараєва // Науковий вісник МДУ. Педагогічні науки. Зб. наук. праць. - Вип. 8. - Миколаїв, 2004. - С. 104-108.

3. Сараєва О.В. Педагогічна система В. Сухомлинського: [навч.-метод. посіб.] / О.В. Сараєва, В.А Федяєва. - Херсон, 2006. - 144 с.

4. Кузь В.Г. Дослідження педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського (за матер.роботи експер. лабор. «В.О. Сухомлинський і школа ХХІ ст. / В.Г. Кузь // Вісник наук. лабор. - Вип. 2. - Умань. - 2000. - С. 3-13 // ДНПБ імені В. Сухомлинського.

5. Сухомлинський В. Серце віддаю дітям:науково-популярне видання / В.О. Сухомлинський. - Видавництво «Акта», 2012. - 538 с.

Размещено на allbest.ru