Підготовка землевпорядників у коледжах: компетентнісний підхід до проблеми

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.147.111: 332.3.007.2

ПІДГОТОВКА ЗЕМЛЕВПОРЯДНИКІВ У КОЛЕДЖАХ: КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ДО ПРОБЛЕМИ

Л.Ю. Кочеригін, аспірант

У статті подано аналіз стану підготовки майбутніх землевпорядників у коледжах аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу. З'ясовано провідні групи професійних компетенцій майбутнього землевпорядника (професійно-правові, інформаційно-технологічні, практично-технологічні, загально гуманітарні та управлінські) та обґрунтовано професійні знання та вміння як основу професійної компетентності означеного фахівця. Сформульовано висновок про необхідність застосування компетентнісного підходу до проектування спеціальної моделі професійної підготовки землевпорядників на засадах індивідуалізації.

Професійна компетентність, майбутні землевпорядники, професійні компетенції.

землевпорядник коледж компетентнісний професійний

Актуальність проблеми. Засади компетентнісного підходу розробляються сучасною педагогічною наукою з огляду на ринкові реалії, що потребують кваліфікованого фахівця в будь-якій галузі знань і практичної трудової діяльності. Провідні фахівці в галузі компетентнісного підходу (А. Алексюк, В. Байденко, С. Бондар, С. Гончаренко, І. Зимняя, І. Зязюн, І. Єрмаков, А. Михайличенко, О. Овчарук, О. Пометун, Ю. Татур, А. Хуторськой та ін.) відзначають необхідність наблизити теоретичні засади цього підходу до кожної окремої спеціальності, за якою відбувається професійна підготовка фахівців. Землевпорядники як об'єкт дослідження присутні у наукових працях С. Войтенко, А. Дьоміна, Т. Кристопчук, П. Лузана, А. Лященко, К. Третяк, Р. Шульца та ін.; проте аналіз професійних компетенцій та компетентностей майбутнього землевпорядника у зазначених роботах присутній фрагментарно.

Мета статті полягає в обґрунтуванні компетентнісних засад професійної підготовки майбутніх землевпорядників.

Для аналізу ми обрали напрям підготовки «Геодезія та землеустрій» (0801) за спеціальністю «Геодезія, картографія та землеустрій» (6.080101) на рівні підготовки бакалавра. Загалом же професійна підготовка землевпорядників в Україні у коледжах (за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст») здійснюється за кількома спеціальностями:

геодезичні роботи та експлуатація геодезичного обладнання (5.08010101);

землевпорядкування (5.08010102);

картографічні роботи (5.08010103)

Нормативно-правові основи професійної підготовки землевпорядників закладені в спеціальній Постанові КМУ «Порядок підготовки фахівців для роботи в сільській місцевості» (1999 р.). Науково-методичний супровід організації навчально-виховного процесу у коледжах, які здійснюють підготовку землевпорядників, забезпечує Науково-методичний центр аграрної освіти, створений при Мінагрополітики України. У структурі цього центру функціонує спеціальна навчально-методична комісія з напряму підготовки фахівців «Землеустрій».

У радянські часи підготовку спеціалістів-землевпорядників в Україні забезпечували три вищих навчальних заклади - Львівський, Харківський і Одеський сільськогосподарські інститути, а також два технікуми - Житомирський землевпорядний і Полтавський. При підтримці Держкомзему та Інституту землеустрою УААН у 1991 році в Національному університеті біоресурсів і природокористування України (колишній

Національний аграрний університет (м. Київ) також було створено відділення землевпорядкування, а пізніше - землевпорядний факультет.

Нині підготовка фахівців для органів земельних ресурсів здійснюється в двадцяти чотирьох ВНЗ NMV рівнів акредитації України, а підготовка молодших спеціалістів для органів земельних ресурсів здійснюється у тридцяти державних ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації України, частина з яких функціонують при ВНЗ переважно аграрного профілю (аграрно-економічний коледж Полтавського державного аграрного університету, Бобринецький технікум ім. В. Порика Білоцерківського НАУ, Бучацький коледж Подільського державного аграрно-технічного університету, Верхівський сільськогосподарський коледж Вінницького нАу, ВП НУБіП України «Боярський коледж екології і природних ресурсів» та ін.).

Виходячи з мети статті зазначимо, що професійну компетентність тлумачать як знання, вміння, навички, переживання, емоційно-ціннісні орієнтації й переконання майбутнього фахівця (А. Рацул, О. Рацул) [1, с.155]; як інтегральну якість особистості, що виявляє себе у готовності до діяльності, розвинених у процесі професійної підготовки (Г.Селевко) [2, с.139]; як сукупність професійних ЗУНів з досвідом в обраній спеціальності та ставленням до справи, поєднаними з професійними інтересами і прагненнями (Н. Ничкало) [3, с.96]; як показник володіння компетенціями у вигляді особистісного ставлення до предмета діяльності (А. Хуторськой) [4, с.60]; як спеціальний набір ЗУНів та ставлень, які набуваються в процесі навчання (З. Курлянд) [5, с.448]; як сукупність особистісних здатностей, навичок, професійних знань та вмінь, досвіду діяльності, а також стану здоров'я, що відповідає вимогам професії (М. Сирятов) [6, с.33] та ін.

Науково-теоретичні засади компетентнісного підходу в сучасній педагогіці пропонують різноманітні підходи до структури та класифікації професійних компетентностей. Так, освітні документи Ради Європи виділяють у структурі компетентності особистості основні ключові компетентності - інформаційну, полікультурну, загальнокультурну, соціальну, політичну, комунікативну, пізнавальну, трудову [7]; О. Пометун пропонує в структурі компетентності виділяти ключові, галузеві та предметі компетенції [8]; А. Хуторськой - інформаційну, загальнокультурну, соціально-трудову, комунікативну, навчально-пізнавальну [4]; І. Єрмаков, Л. Сохань - інформаційну, соціально-психологічну, громадянську, комунікативну, методологічну, життєву [9]; М. Степко - інтегровані і спеціалізовані компетенції [10, с. 43].

Ми вважаємо, що професійну компетентність можна представити у вигляді сукупності системних і професійних компетенцій; при цьому системні компетенції є спільними для всіх напрямів підготовки фахівців, а професійні - забезпечують окреслення притаманних певній спеціальності компетенцій. Сукупність професійних компетенцій можна представити в результаті як професійну компетентність, яка відображає як когнітивні та діяльнісні, так і особистісні характеристики майбутнього фахівця.

Враховуючи подане вище визначення професійної компетентності фахівця, можемо подати основний перелік професійних знань та вмінь майбутніх землевпорядників, які складають основу означеної компетентності, як це подано в таблицях 1-5. У структурі професійної компетентності майбутнього землевпорядника ми виділяємо:

Професійно-правову компетентність;

Інформаційно-технологічну компетентність;

Практично-технологічну компетентність;

Загально гуманітарну компетентність;

Управлінську компетентність.

Отож, майбутній землевпорядник має засвоїти цілий комплекс нормативно-правових знань і сформувати вміння реалізувати їх на практиці, що ми означили як професійно-правову компетентність (табл. 1.)

У структурі професійної компетентності майбутніх землевпорядників важливе місце, на нашу думку, займає інформаційно-технологічна компетентність, оскільки жоден вид трудової діяльності сьогодні не може обходитися без сучасної комп'ютерної технічки та відповідного програмного забезпечення своєї професії. Провідні знання в галузі інформаційних технологій та вміння їх реалізувати ми представили у таблиці 2.

Характеристика інформаційно-технологічної компетентності майбутнього землевпорядника

Знання та вміння інформаційно-технологічного характеру на практиці перетворюються на практично-технологічну компетентність - на нашу думку, одну з найважливіших у структурі професійної компетентності майбутнього землевпорядника. Характеристика означеної компетентності представлена у таблиці 3.

Професійні знання та вміння практично-технологічного характеру у структурі професійної компетентності майбутнього землевпорядника

Професійна компетентність майбутнього землевпорядника вміщує також загально гуманітарні знання та вміння, як це представлено в таблиці 4.

Характеристика професійних знань та вмінь у структурі загально гуманітарної компетентності майбутнього землевпорядника

Майбутній землевпорядник - не лише практик, але й менеджер, управлінець, і тому структура його професійної компетентності вміщує комплекс управлінських знань та вмінь, як це подано в таблиці 5.

Управлінські знання та вміння майбутнього землевпорядника у структурі його професійної компетентності

Висновок

Таким чином, нами проаналізовано компетентнісні засади професійної підготовки майбутніх землевпорядників, які мають бути реалізовані в процесі навчання у коледжі та складають основу освітньо-кваліфікаційної характеристики означеного фахівця. Перспективи подальших досліджень вбачаються нами у визначенні можливості побудови спеціальної моделі професійної підготовки майбутніх землевпорядників на засадах індивідуалізації.

Список літератури

1. Рацул А.Б. Формування громадянської компетентності як інтегрованої якості особистості майбутнього вчителя / А. Б. Рацул, О.А. Рацул // Вісник Черкаського університету. Серія Педагогічні науки. - 2009. - Вип.166. - С.154-159.

2. Селевко Г. Компетентности и их классификация / Г. Селевко // Народное образование. - 2004. - №4. - С.138-143.

3. Державні стандарти професійної освіти : теорія і методика : монографія / За ред. Н. Г. Ничкало. - Хмельницький : ТУП, 2002. - 334 с.

4. Хуторской А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно ориентированной парадигмы образования / А. В. Хуторской // Народное образование. - 2003. - №2. - С.58-64.

5. Педагогіка вищої школи : навчальний посібник / З. Н. Курлянд, Р. І. Хмелюк, А. В. Семенова та ін.; За ред. З. Н. Курлянд. - К. : Знання, 2007. - 495 с.

6. Сырятов Н. Внутрифирменные профессиональные стандарты как основа функционирования системы управления персоналом предприятия / Н. Сырятов // Менеджмент сегодня. - 2002. - №4. - С. 28-33.

7. Овчарук О. В. Розвиток компетентнісного підходу : стратегічні орієнтири міжнародної спільноти / О. В. Овчарук // Компетентнісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українська перспектива / Під заг. ред. О. В. Овчарук. - К. : КІС, 2004. - 112 с.

8. Пометун О. І. Формування громадянської компетентності: погляд з позиції сучасної педагогічної науки // Вісник програм шкільних обмінів. - 2005. - № 23. - С. 19

9. Сохань Л. Життєва компетентність у технології життєздійснення / Л.Сохань, І. Єрмаков // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство : науково-методичний збірник / Ред. кол. Н. Софій, І. Єрмаков та ін. - К.: Контекст, 2000. - 336 с.

10. Степко М. Компетентісний підхід: його сутність. Що є прийнятним, а що проблемним для вищої освіти України // Вища освіта України. - 2009. - № 1. - С. 43-44.

Размещено на Allbest.ru