Використання Вікі-рушіїв для організації електронного навчального середовища навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський університет імені Бориса Грінченка

Науково-дослідна лабораторія інформатизації освіти

ВИКОРИСТАННЯ ВІКІ-РУШІЇВ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Морзе Наталія Вікторівна,

доктор педагогічних наук, професор, проректор

Варченко-Троценко Лілія Олександрівна,

методист

Кочарян Артур Борисович,

методист

Анотація

Навчання в сучасному навчальному закладі має відповідати вимогам інформаційного суспільства, яке характеризується вільним доступом до великих обсягів відомостей, безпрецедентними можливостями співробітництва й індивідуальної участі, та використовувати технології, що стрімко розвиваються, наприклад, Вікі-технології. Стаття присвячена аналізу можливостей використання Вікі-технології в навчально-виховному процесі. Описано основні характеристики і властивості Вікі-технології, розглянуто педагогічний потенціал вікі-технології, проаналізовано приклади вікі-рушіїв.

Ключові слова: Вікі-технологія, Вікі-сайт, Вікі-рушій, навчальне середовище, співпраця.

В останні роки технології і сервіси Веб 2.0 отримали широке застосування в різних галузях життя. Ві- кі, блоги, соціальні мережі, карти знань, хмарні сервіси, сайти потокового аудіо і відео, канали новин дозволяють користувачам спільно діяти - обмінюватися даними, зберігати посилання і мультимедійні документи, створювати і редагувати контент тощо. Спілкування учасників безпосередньо пов'язане з проектуванням навчального матеріалу. Попри це, всяке висловлювання стає об'єктом, який може бути включений в проектування. У світовій освітній практиці сервіси Веб 2.0 розглядаються як якісно нові засоби поширення й акумулювання знань.

Наразі актуальною є проблема раціонального використання їх можливостей у навчанні і вибору ресурсів, що відповідають поставленим педагогічним цілям.

Навчальні заклади постають перед проблемою вибору технологій для організації навчального середовища.

Існують різні модифікації навчальних середовищ. О. Калмиков і Л. Хачатуров [2], зокрема, описують віртуальні освітні середовища. При цьому пропонують специфічне визначення, в основу якого покладено аксіологічний підхід: під віртуальним освітнім середовищем розуміють середовище, котре сприяє творчому пізнанню Себе - Нового, тобто особистості, котра перебуває у процесі освітнього становлення, засвоєння як нових знань, так і нових ступенів свободи. О. Крюкова описує інтегровані і розподілені освітні середовища. дистанційний навчання гіперпосилання

Зупинимось на визначенні інформаційно-навчального середовища (інформаційного середовища навчання, навчального інформаційного середовища). У визначеннях різних дослідників вказуються різні його складові. Так, О. Ракитіна і В. Лискова на перше місце ставлять інформацію, пропонуючи таке визначення: навчальне інформаційне середовище - це частина інформаційного простору, найближче зовнішнє стосовно індивідуума інформаційне оточення, сукупність умов, у яких безпосередньо відбувається навчальна діяльність індивіда. О. Крюкова і С. Панюкова ставлять на перше місце технічне забезпечення навчально-інформаційного середовища: комплекс програмних засобів і представлень знань, які забезпечують самостійну навчальну діяльність того, хто навчається, і такий, що управляє роботою ЕОМ. Важливим аспектом будь-якого середовища є те, як організована співпраця в ньому.

З проблеми впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіті проводили дослідження такі вчені, як Биков В.Ю., Жалдак М.І., Спірін О.М., Верлань А.Ф., Гуревич Р.С., Манако А.Ф., Морзе Н.В., Раков С.А., Співаковський О.В., Стефаненко П.В., Триус Ю.В., Шут М.І, Кулик Є.Ю., Ісак Л.М., Лапінський В.В., Мудрий Я.С., Хомич В.Ф. Можливості й способи використання Вікі-технології у педагогічній практиці висвітлено в публікаціях Патаракіна Е.Д., Кулик Е.Ю., Стеценко Г.В., Живюк І.А. та ін.

Теоретичні і практичні засади співробітництва у навчанні розглядаються у роботах Dillenbourg (1994-1999), Smith B., MacGregor T. (1992), McManus, Aiken (1993), McGuffin та Olson (1992), Thomas, Funaro (1990), M. Baker A. Blaye, C. O'Malley (1996) A. Rutkowski (2002), D. Vogel (2002), A. Aggarw- al(2000), N. Kock (2008) Ch. Bouras, E. Giannaka, A. Panagopoulos, Th. Tsiatsos та ін.

Мета статті. Вікі-технологія покликана розв'язати просте і природне завдання, що постає у сучасному інформаційному суспільстві, у тому числі і в освіті, - дати можливість кожному користувачеві брати участь у розробці контенту. Брати участь не тільки як коментатор, але і як повноцінний учасник і редактор - на рівні автора чи власника проекта, активно брати участь у створенні навчального середовища. Для цього необхідні дві речі [1]: по-перше, у користувача має бути технічна можливість внесення змін в сторінки сайту; по-друге - цей процес не повинен вимагати спеціальних знань і навичок.

Технологія Вікі дозволяє акумулювати знання людства, представляючи їх в електронній інтероперабельній формі, забезпечити навігацію по цій базі знань і співпрацю учасників. Наразі використовувати Вікі можуть спільноти різного обсягу і тематичної спрямованості, створюючи бази знань від глобальних Вікіпедій і електронних енциклопедій великих корпорацій до легко оновлюваних довідкових систем невеликих організацій, підприємств і навчальних закладів. Вікі - це досить складна система для колабораційного збирання і структурування відомостей.

Вікі-технологія передбачає більш широкі права користувачів у редагуванні контенту, відсутність ієрархії та більш вільний доступ до даних, дозволяє змістовно спілкуватись у Веб-просторі, обговорювати значимі проблеми, обмінюватись досвідом і використовувати різноманітні Веб-ресурси, у тому числі освітні. Провідні європейські університети використовують Вікі-рушії для створення онтологій різного напряму й організації дистанційного навчання студентів. До характеристик Вікі-технології, що має дидактичний потенціал на різних етапах навчально-виховного процесу, відносяться:

* оперативна публікація матеріалів;

* встановлення й підтримка зв'язків між сторінками відповідно до правила: назва статті - посилання на цю статтю в тексті інших статей проекту;

* автоматична генерація і підтримка цілісності гіперпосилань між документами на сайті;

* створення складних документів/сторінок;

* здійснення контролю за версіями статей;

* автоматичне створення персональних сторінок учасників і персональних сторінок обговорення;

* можливість формування персонального списку спостережень й оновлення списку в реальному режимі часу;

* автоматична фіксація внеску учасника та відслідковування за змінами в ньому.

Порівняємо характеристики Вікі і звичайних веб-сайтів (табл. 1).

Таблиця 1

MediaWiki

MediaWiki (МедіаВікі) - найвідоміший з усіх рушіїв для веб-сайтів, що працюють за технологією "вікі". Розробляється групою добровольців на безкоштовній основі з 2001 року.

MediaWiki написаний на мові програмування PHP і використовує у своїй роботі реляційну базу даних (підтримуються MySQL, PostgreSQL, SQLite), також підтримується використання програм Memcached і Squid.

У рамках цього рушія реалізована спрощена мова розмітки (вікі-розмітка), яка дозволяє редакторам використовувати легкий синтаксис для оформлення статей, редактором у MediaWiki може бути будь-який бажаючий, не обов'язково знання яких би то не було мов програмування або HTML.

Усю інформацію і документацію з цього рушія можна знайти на сайті http://www.mediawiki.org/ wiki/MediaWiki/ru (рис. 1).

Рис.1

Додаткові варіанти використання MediaWiki

* Система Управління Вмістом;

* Форум чи Електронна дошка оголошень;

* Підтримка спільної роботи;

* Система управління робочим потоком. Характеристики рушія

* Зовнішній вигляд і оформлення повністю налаштовується.

* Мультимедіа і розширення (можливість завантаження графічних і відеофалів).

* Відстеження змін.

* Структура і синтаксис (підтримка змішаного синтаксису).

* Редагування (можливість включити опцію, яка дозволяє їм редагувати окремі розділи статті замість завантаження всієї статті).

* Підтримка різних мов (перекладена на багато мов).

* Права/Повноваження (різні рівні прав).

Недоліки

* Головний недолік - це певні вимоги до PHP і його компонентів. Якщо веб-сервер не відповідає цим вимогам, то встановлення рушія MediaWi- ki неможливе.

* Ще один серйозний недолік - це відсутність візуальності. Цей вікі-рушій не для початківців. Відсутність візуальності можна вирішити деякими плагінами.

Рушій використовується проектами ВікіМедії: Вікіпедія (рис. 2);

DokuWiki - вікі-рушій, що заснований на мові PHP, не вимагає наявності бази даних (всю інформацію зберігає у файлах). Розроблявся як рушій для створення і зберігання різної документації. Повністю русифікований, використовує кодування UTF-8.

Усю інформацію і документацію з цього рушія можна знайти на сайті http://dokuwiki.ru/ (рис. 5).

Рис. 5

Характеристики рушія:

* має основні найпростіші функції;

* високий рівень зручності використання;

* контроль доступу і заходи щодо захисту від спаму;

* інтернаціоналізація;

* швидкість;

* розширюваність;

* проста інтеграція.

Недоліки

* повільно працює під час спроби збереження; *несумісність з мовою розмітки MediaWiki;

* не має шаблонів розмітки;

* можливі проблеми з кодуванням у разі перенесення файлів;

* вразливість сторінок вікі.

Рушій використовується проектом на сайті https://wiki.php.net (рис. 6).

Рис. 6

Такого типу рушії зручно використовувати школам, невеликим навчальним закладам та організаціям.

Деякі вікі-додатки розроблені не тільки для мережевої роботи багатьох користувачів, а в основному для персонального застосування, наприклад, у вигляді органайзера особистої інформації. Такі програми часто називаються "настільні вікі" або "персональні вікі". Розглянемо один з найпростіших.

Zen-wiki

Zen-wiki - це простий вікі-рушій, призначений для ведення особистих заміток.

Характеристики рушія:

* підсвічування коду;

* автоматичне деревоподібне меню.

Недоліки:

* історії правок;

* колективне редагування;

* сховища картинок/файлів;

* інші непотрібні речі.

Технології

Працює на Google App Engine, як система авторизації використовується вбудована система Google-ака- унтів. Парсінг Markdown і підсвічування коду проводиться на клієнтській стороні засобами JavaScript, для чого використовуються бібліотеки PageDown і prettify.

Створення вікі

Для кожного користувача створюється (відразу після входу) вікі за адресою виду zen-wiki.appspot.com/ %username%. Після чого користувач може вільно її редагувати.

Усі вікі публічні (можна приховувати окремі сторінки), але редагувати можуть тільки власники. Огворити таку вікі можна за адресою: http://www.zen-wiki.com/ (рис. 7).

Рис. 7

Після входу можна починати працювати (рис. 8).

Рис. 8

Висновки

У багатьох країнах світу Вікі розглядається як ефективний засіб для організації навчальної діяльності. Використання Вікі-технології має великий педагогічний потенціал, навчальне середовище на основі Вікі-технології може активно вводитись в освітню діяльність для організації навчального процесу, проектів, спільної роботи і т. д.

Використання Вікі-ресурсів у навчальному-виховному процесі дає можливість:

* створити єдине навчальне середовище з врахуванням специфіки потреб;

* активізувати використання й створення освітніх веб-ресурсів;

* організовувати індивідуальну або групову роботу учнів і студентів;

* реалізувати активну співпрацю викладачів (учителів) і студентів (учнів), батьків через веб-простір;

* скоротити час навчання й підвищити рівень підготовки студентів і учнів;

* доступ до освітніх ресурсів в будь-який зручний час і в зручному місці.

Отже, застосування технології Вікі дозволяє користувачам оперативно ділитися знаннями і додавати свій внесок у колективне знання. Разом з тим, основний недолік застосування цієї технології полягає в тому, що згодом вікі-портал може перетворитися на хаос гіпертексту, у якому складно що-небудь знайти і виділити будь-які знання.

Отворити і використовувати під час навчально-виховного процесу власний сайт на основі вікі-рушія доволі просто, проблема, яка постає, це вибір такого рушія, адже їх існує дуже велика кількість.

Перше, з чим слід розібратися, це, яким задачам має відповідати створюваний вікі-сайт. Це спільна робота чи особиста, який тип інформації буде відображатись, скільки є місця на сервері (і чи є сервер взагалі), потрібне формування бази даних, чи зберігання інформації буде відбуватись у файлах та інше.

Порівняти існуючі рушії можна на сайті http://www.wikimatrix.org.

Література

1. Гладун А., Рогушина Ю. "Wiki-технологии". Телеком // Коммуникации и сети. - 2008. - №5. - С. 58.

2. Калмыков А.А., Хачатуров Л.А. Опыт создания виртуальных образовательных сред // Научно-методический семинар "Информационные системы в наукоемких технологиях образования": тезисы, доклады, решения и рекомендации / МГДТДиЮ, МИРЭА. - М., 2000. - С. 41-54.

3. Патаракин Е.Д. Социальные взаимодействия и сетевое обучение 2.0. - М.: НП "Современные технологии в образовании и культуре", 2009.

4. Попова М.В. ИКТ в развитии межкультурной компетенции [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pglu.ru/ lib/publications/University_Read- ing/2009/XII/uch_2009_XII_00053.pdf.

5. Mell P. Effectively and Securely Using the Cloud Computing Paradigm [Електронний ресурс] / P. Mell, T. Grance // National Institute of Standards and Technology, Information Technology Laboratory. - 2009. - Режим доступу: http:// csrc.nist.gov/groups/SNS/cloudcom- puting/cloud-computing-v26.ppt.

6. Manuel J. Sбnchez-Franco. Users' intrinsic and extrinsic drivers to use a web-based educational environment. [Електронний ресурс]. - Електрон. текст. дані. - Режим доступу: http:// www.sciencedirect.com/science/arti- cle/pii/S0360131514000293. - Загол. титулу екрану. - Мова: англ. - Перевірено: 10.09.2014.

7. Wagner, N., Hassanein, K., & Head, M. (2008). Who is responsible for E-Learning Success in Higher Education? A Stake- holders'Analysis // Educational Technology & Society, 11(3). - P. 26-36.

Размещено на Allbest.ru