Використання творчої спадщини Івана Огієнка на заняттях української мови в педагогічному коледжі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИКОРИСТАННЯ ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ ІВАНА ОГІЄНКА НА ЗАНЯТТЯХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ПЕДАГОГІЧНОМУ КОЛЕДЖІ*

МАРІЯ ДЕЛЕНКО

Процес духовного, національного відродження українського народу від року до року стає все повнішим, багатограннішим, всеохоплюючим. Із небуття, а точніше зі спецфондів архівів широкому колу читачів повертаються сотні і тисячі раритетів минулого, які таять в собі величезний потенціал правди, гідності, самоусвідомлення і самоствердження кожного з нас як представника достойної кращої долі нації, яка була десятки літ під особливою увагою і забороною сталінського тоталітарного режиму. Відбувається повернення багатьох імен духовних провідників української нації, діяльність і помисли яких були сфальсифіковані.

Серед таких несправедливо забутих величних імен, які уособлюють собою хресний шлях українського народу до незалежності, демократичності, соборності, є ім'я Івана Івановича Огієнка.

Сучасники називали його людиною енциклопедичних знань, праці і обов'язку. І це не випадково. Адже свій природжений хист ученого, педагога, державного, громадського, церковного і культурного діяча він однаковою мірою успішно застосовував і як мовознавець та літературознавець, і як редактор та видавець, і як перекладач та поет, і як ректор та міністр, і як православний митрополит та історик Української церкви. Це справді універсальна і унікальна постать в історії України, надзвичайно обдарована, яка самовіддано і саможертовно керувалася виключно інтересами української нації, служила власному народу.

Творча спадщина митрополита Іларіона, за свідченням дослідників, становить 2000 наукових праць. Сто величезних коробок з архівом митрополита Іларіона (Івана Огієнка) зберігаються за кордоном - у канадському Вінніпезі. Досконало володіючи багатьма мовами, професор Огієнко не лише дослідив десятки, сотні різноманітних рукописних і друкованих книг, а й багато з них переклав на українську мову. Та найбільшим його подвигом у цій справі є перекладена зі староєврейської та грецької мов Біблія. Над нею він працював понад 20 років. Ця Біблія, видана в 1962 р. Британським біблійним товариством, - вершина наукової та перекладацької діяльності митрополита Іларіона. Вона й сьогодні виконує, крім релігійної, ще одну важливу місію - забезпечення українському народові його невід'ємного права читати й пізнавати Святе Письмо рідною мовою.

Написані ученим праці стосуються тієї чи іншої української ділянки історії, культури, мовознавства, філософії, історії держави і, зокрема, проблем окремішності і самобутності української мови, культури, що і принесло йому ім'я і велич ученого світового масштабу.

Досить часто, з'ясовуючи актуальність тієї чи іншої освітньої проблеми, ми звертаємося до досліджень зарубіжних учених, безпідставно забуваючи про величезну вітчизняну наукову скарбницю. Саме такою є творча спадщина митрополита Івана Огієнка.

Педагогічний коледж покликаний формувати свідомого педагога, який володіє новітньою методикою викладання та обов'язково знанням засад педагогіки відомих особистостей свого краю. Заняття з української мови дають можливість широко використовувати творчу спадщину І. Огієнка у царині мовного питання та педагогічних ідей. Викладач готує тематичні папки дидактичного матеріалу із добіркою текстів, граматичних завдань, опорних схем-конспектів, таблиць, продумує навчальні цілі та поетапність їх виконання.

Розглянемо зміст мовного питання і засобів педагогічного виховання, що їх пропонує І. Огієнко, та як їх можна використати на заняттях української мови в педагогічному коледжі.

Заслуга Івана Огієнка полягає в тому, що він розкрив основні засади здійснення національного виховання підростаючого покоління. Він дав настанови, як це потрібно робити, а саме: прищеплювати любов до свого народу, народної творчості, рідної мови. Спираючись на власний досвід, І. Огієнко доводить, що «безмовний народ - не народ». Спілкування з дітьми своєю мовою веде до підвищення свідомості, формує гідність, високі моральні якості.

На його думку, мова - це найкращий вихователь, бо завдяки їй формуються основи духовного світу дитини, тільки вона (мова) може забезпечити повноцінне життя особистості. Такі сторінки праць І. Огієнка викладач може давати студентам для самостійного опрацювання /конспектування, написання реферату/ з подальшим тестовим контролем виконаної роботи.

Пріоритетну роль у формуванні особистості педагог відводить родині, яка є джерелом національного духу, високої свідомості й моралі. Дослідниця просвітницької та педагогічної діяльності Івана Огієнка А. А. Марушкевич зазначає, що основними засобами родинного виховання мислитель вважав мову, материнський і батьківський вплив, рідномовне оточення, етнічне середовище. Крім того, учений підтримував думку про виховання у дітей поваги до моральних законів свого народу, яка виробляється в сім'ї, насамперед, прикладом батьків, старших братів і сестер, інших осіб. Батько і мати повинні докласти зусиль для забезпечення дитині рідномовного оточення, щоб не сталося пізніше відокремлення її від української нації. Відчуження від своєї нації І. Огієнко розглядав як скривдження людини на все життя, забуття нею духовних заповітів предків. І ніяким соціальним інститутом не можна замінити рідне родинне оточення, яке забезпечує входження дитини у великий життєвий світ. Саме в сім'ї малюк здобуває початкові знання, уміння та навички, засвоює норми і правила поведінки, здобуває певний соціальний досвід.

Особливу увагу як засобу виховання, вважав Огієнко, потрібно приділяти рідній природі. Щоб майбутній учитель добре знав закони і явища природи, студенти педагогічного коледжу проходять польову практику, де ведуть спостереження, проводять досліди, готують гербарії, а до захисту практики - папки-презентації, що сприяє кращому пізнанню світу природи та систематизації одержаних знань, щоб потім передати їх своїм вихованцям.

На заняттях української мови викладач дає завдання створювати усні чи письмові повідомлення про таємниці природи, опираючись на свої спостереження, пов'язуючи їх із настановами педагога Івана Огієнка та виконуючи певні граматичні завдання.

Проповідник великого значення надавав ознайомленню дітей з національними звичаями та обрядами. Доводив необхідність формування в підростаючого покоління поваги до звичаїв свого народу.

«Звичаї він поділяв на родинні (домашні), релігійні, загальнонародні», - писала А. А. Марушкевич. Педагог орієнтував на прилучення молоді до дотримання обрядів свого народу, оскільки вони поєднують у собі багато естетичного, морального, етичного, історичного і філософського. Звичаї та обряди об'єднують минуле і сучасне, свідчать про наявність етнічної спільності людей. Підтвердження цих думок знаходить своє відображення і в сьогоденній практиці навчально-виховної роботи з дітьми. Жодна родина, жодний заклад освіти не має обходитись без використання народних традицій, звичаїв та обрядів. Це той фундамент виховання, що переходить і передається із покоління в покоління.

Студентам при вивченні розділу «Лексикологія» дається завдання записати від людей поважного віку певний обряд чи звичай із наступним оформленням у фонетичній транскрипції, щоб відтворити говірку певного регіону. виховання педагогічний огієнко мовний

І. Огієнко наголошував на великому виховному змісті народного календаря - системи історично обумовлених дат, свят, подій, традицій, звичаїв та обрядів, які в певній послідовності відзначає весь народ упродовж року. Педагоги повинні зосередити свої зусилля на вивченні дітьми народного календаря, розумінні його виховного значення, духовного потенціалу і змісту. Свята, фольклорно-календарні традиції, звичаї українців вказують на їхній високий культурний рівень, ступінь талановитості, глибокий гуманістичний потенціал. Тож студентам у час вивчення теми «Іменник» дається завдання підготувати сценарій дитячого свята, пов'язаного із народними звичаями та традиціями, укласти для учнів початкової школи «Святковий словничок», «Святкову абетку» тощо.

До цінних джерел національного виховання вчений відносив фольклор, засоби якого впливають на розвиток емоційної сфери дитини, сприяють формуванню глибоких духовних почуттів підростаючої особистості, допомагають відтворити картину світу в традиційних для народного світогляду формах: казках, прислів'ях, приказках, забавлянках, колисанках, мирилках, потішках тощо. Свято збирав І. Огієнко те, що втримало народ від забуття, - його звичаї, фольклор, пісні, легенди, брав краще від спадку, аби вберегти рідну культуру.

До іспиту з української мови студенти готують практичну роботу: запис дитячого фольклору. У доробку студентів і викладача запис близько п'ятдесяти казок Львівщини та сто колискових пісень. Підготовлено рукописні збірочки «Казковий глечик» та «Золотії бильця».

Особливого значення Іван Огієнко надавав вихованню піснею. Засвоєння національної музичної культури дітьми зумовлене національним музичним генотипом. Це вироблена поколіннями сукупність музичних структур і засобів, які передаються, закріплюються спадково і забезпечують природне органічне сприймання та переживання. До занять української мови студенти одержують завдання зробити запис дитячої народної пісні та проаналізувати її лексичне багатство. Цікавим є завдання укласти співаник школяра початкової школи «Співаночка давня» та ін.

Працюючи над текстами праць І. Огієнка, студенти одержують завдання написати допис в газету, твір-мініатюру, твір-нарис, есе на теми, сформовані на основі висловлювань педагога.

Студенти пишуть анотацію до підручника І. Огієнка «Вчімося рідної мови», при вивченні розділу «Лексикографія» конспектують дискусійну статтю «Як складати словники», діляться враженнями від прочитаної праці «Українські шкільні мотиви».

Подаємо примірний план роботи викладача над даною темою на заняттях української мови (з досвіду роботи):

Наведемо приклад опорної схеми-конспекту. До схеми-конспекту, залежно від виучуваного розділу, даються граматичні завдання. Примірний зміст завдань див. нижче.

Граматичні завдання до опорної схеми-конспекту.

1. Зробіть фонетичний аналіз виділених слів.

2. Запишіть вірш І. Огієнка «Вікові наші рани» у фонетичній транскрипції.

3. Знайдіть орфограми, правильно назвіть їх, поясніть написання.

4. Випишіть слова з похідними основами і визначте твірну основу для кожного з них.

5. Випишіть по два словосполучення, утворені способом узгодження, керування і прилягання.

6. Випишіть із текстів усі займенники, згрупувавши їх за розрядами.

7. Зробіть синтаксичний аналіз виділеного речення. Поясніть розділові знаки.

8. У віконечку «Інтерактивна вправа» висловіть свою думку з приводу творчої спадщини І. Огієнка.

Проблема формування системи цінностей, які відкривали б простір для розвитку особистості творчої, активної, здатної до свідомого й відповідального вибору життєвої позиції, завжди знаходилася на передньому краї вітчизняної демократичної думки. Зразком сподвижника на ниві утвердження демократичних громадянських цінностей та відродження національної свідомості був і залишається Іван Огієнко. У творчій спадщині педагога можна знайти багато свідчень його уваги до ролі школи в житті суспільства.

Як можна бачити, переважна більшість ідей Івана Огієнка з питань мови, виховання дітей переплітається із завданнями педагогіки сьогодення. Засоби, запропоновані українським мислителем І. Огієнком, - рідна мова, природа рідного краю, історія, звичаї, обряди, народний календар, мистецтво, українська народна пісня, фольклор, побут та ін., - мають місце і в сучасних концепціях, а творча спадщина є невичерпним джерелом для використання на заняттях української мови.

Література

1. Іларіон, митрополит. Навчаймо дітей своїх української мови: Проповіді, Вінніпег: Віра й культура, 1961. 63 с.

2. Іларіон, митрополит. Наша літературна мова: Як писати й говорити по-літературному: Мовні норми. Вінніпег: Наша культура, 1958. 424 с.

3. Козак О. До питання про світогляд І. Огієнка // Духовна і науково-педагогічна діяльність І. І. Огієнка (1882-1972) в контексті українського національного відродження: Наук. доповіді другої Всеукраїнської наук.-теорет. конференції. 18-19 лютого 1997 р. Кам'янець-Подільський - Київ, 1997. С. 106-107.

4. Марушкевич А. А. Невтомний працівник українського Ренесансу Іван Огієнко. Педагогічний аспект. К., 1996. 128 с.

5. Огієнко І. Двійне число в українській мові. К., 1910. 43 с.

6. Огієнко І. Наука про рідномовні обов'язки. Л. Фенікс: Відродження, 1995. 46 с.

7. Огієнко І. Рідне писання: Український правопис і основи літературної мови. Жовква, 1934. 154 с.

8. Огієнко І. Українська мова: Бібліографічний покажчик літератури до вивчення української мови: Порадник студентам, вчителям і всім, хто бажає найкраще вивчитись української мови. К., 1918. 80 с.

9. Огієнко І. Український наголос на поч. 17 віку. Жовква, 1926. 31 с.

Размещено на Allbest.ru