Умови формування готовності державних службовців до аналітичної діяльності в системі післядипломної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Умови формування готовності державних службовців до аналітичної діяльності в системі післядипломної освіти

уточнено сутність понять «педагогічні умови», «аналітична діяльність державних службовців», визначено умови формування готовності державних службовців до аналітичної діяльності в системі післядипломної освіти.

Ключові слова: педагогічні умови, аналітична діяльність, державні службовці.

Характер управлінської діяльності постійно ускладнюється і ставить перед державними службовцями нові професійні завдання, створює ситуації, що вимагають прийняття самостійних, у тому числі інноваційних рішень, підвищує рівень відповідальності за своєчасність і результативність прийняття рішень, і тим самим створює нові вимоги до якісного кадрового корпусу державної служби. Одним із стрижневих завдань ефективної підготовки державних службовців є формування в них готовності до аналітичної діяльності.

Важливе місце в системі підготовки державних службовців посідає аналітична діяльність, яка є важливим складовим їхньої професійно-управлінської компетентності, що знайшло підтвердження в дослідженнях таких науковців, як О. Турчинов О. Воронько, Н. Нижник, В. Олуйко, О. Оболенським, В. Сороко, А. Рачинським (складові компоненти та критерії оцінки професійної компетентності управлінців), Н. Липовська (складові професійної культури).

Серед вітчизняних та зарубіжних науковців, роботи яких дозволяють виявити ці проблеми, - М. Альберт, Н. Драгомирецька, Ю. Кузнєцов, В. Ланг, М. Мескон, А. Попов, М. Смірнов, Ф. Хміль, Г. Щокін.

Мета статті - визначити та обґрунтувати умови формування готовності державних службовців до аналітичної діяльності в системі післядипломної освіти.

Аналіз науково-методичної літератури засвідчив, що до сьогодні не існує єдиного погляду щодо термінологічного визначення та змістовного наповнення сутності поняття «аналітична діяльність». Аналітичну діяльність державних службовців науковці розглядають як складний, динамічний механізм, за допомогою якого забезпечується існування і розвиток зв'язків і відносин у галузі професійної діяльності, що дозволяє встановлювати загальнозначущі правила для цієї діяльності, які полегшують прийняття рішення та прогнозування, взаємне пристосування поведінки людей і забезпечують кооперативну взаємодопомогу, координують дії щодо обміну інформацією між частинами цієї системи (люди, групи людей, техніка і т. ін.), що здатні приймати інформацію, накопичувати, аналізувати й переробляти її за допомогою мови чи знаків.

Розглядаючи умови формування готовності державних службовців до аналітичної діяльності в системі післядипломної освіти вважаємо доцільним уточнити поняття «педагогічні умови». У словнику-довіднику з професійної педагогіки (за ред. А. Семенової) та інших науково-методичних джерелах педагогічні умови трактуються як обставини за яких залежить та відбувається цілісний продуктивний педагогічний процес професійної підготовки фахівців, що опосередковується активністю особистості, групою людей. Враховуючі зазначені положення, нами визначені педагогічні умови підготовки державних службовців до аналітичної діяльності в системі післядипломної освіти, а саме: забезпечення розвитку професійно-важливих якостей державних службовців спрямованих на ефективне здійснення ними аналітичної діяльності; реалізація андрагогічних та акмеологічних принципів професійного навчання державних службовців; створення банку інформаційно-методичних ресурсів для забезпечення аудиторної і самостійної роботи державних службовців.

Загальновизнано, що будь-яка професійна діяльність, у тому числі управлінська, детермінована системою індивідуальних якостей суб'єкта. За результатами контент-аналізу було встановлено, що не існує серед науковців єдиного підходу щодо визначення професійно важливих якостей державних службовців. Так, на думку В. Сороко, В. Олуйко, О. Оболенського, В. Лугового та інших професійні та ділові якості державних службовців мають бути виписані з урахуванням таких трьох блоків: особистісний (активність, ділова спрямованість, комунікація, мотивація, вміння приймати правильні рішення); інтелектуальний (компетентність, аналітичне мислення); діловий (пов'язує з особливостями нервової системи, сила і лабільність нервових процесів у розумово-мовній діяльності, працездатність, стійкість до стресів, емоційна стійкість) [2 та ін.].

Перелік базисних якостей керівника, на думку Н. Нижник і С. Мосова, повинен включати в себе: рівень знань, досвід, дисциплінованість, спроможність до навчання, дієздатність, волю і рішучість, ініціативність, психологічну стійкість, фізичний стан, інтуїцію, аналітичне мислення, здатність до вирішення проблем, стаж роботи на керівних посадах, знання та вміння працювати з людьми [3, с. 74].

Отже, провідні професійно важливі якості та здібності державних службовців, які спрямовані на ефективне здійснення ними аналітичної діяльності є: стратегічне, аналітичне мислення; інтелектуальні властивості (здатність до аналізу, здатність до екстраполяції, до розробки декількох проблем одночасно, гнучкість, допитливість, критичність, швидке розуміння комплексних взаємозв'язків); уміння організувати власну діяльність, зокрема аналітичну; приймати правильні рішення та готовність нести за них відповідальність. Вважаємо, що успішність та ефективність підготовки державних службовців до аналітичної діяльності в системі післядипломної освіти залежатиме від забезпечення розвитку професійно важливих якостей державних службовців. Для цього рекомендуємо використовувати спеціальні вправи для активізації пізнавальної діяльності (ребуси, кросворди і т. ін.), практичні заняття проводити у формі бліц-гри, мозкового штурму, кейс-стаді, портфоліо і т. ін.

Другою умовою формування готовності державних службовців до аналітичної діяльності в системі післядипломної освіти є реалізація андрагогічних та акмеологічних принципів професійного навчання державних службовців.

Реалізація концепції безперервної освіти приводить до створення всіх необхідних умов для того, щоб людина отримувала необхідне йому, суспільству і державі освіту в зручних для людини й бажаний для суспільства час, формі та адекватними для досягнення поставленої мети методами при відповідних строках навчання. Важливо зазначити, що більшість науковців (Г. Даркенвальд, Ю. Кулюткін, С. Меррієм, Р. Мюккієллі, М. Ноулз та ін.) безперервну освіту розглядають як систематизоване, цілеспрямоване навчання людини, яке здійснюється протягом життя, а безперервне навчання - як засіб життєвої діяльності людини, процес придбання ним необхідних знань, умінь, навичок й рис у разі виникнення в них необхідності, який відбувається протягом життя. Відомо, що навчання дорослих - це складний процес, який включає в себе складні види психічної й практичної діяльності різних людей, а його організація залежить від багатьох факторів і компонентів: особливостей активних учасників (тих, хто навчається, і навчаючих), характеру пасивних компонентів (змісту, засобів, джерел, форм, методів тощо) процесу навчання, умов його організації.

Найвищою гарантією того, що навчання дорослих відбуватиметься ефективно є вміння тих, хто навчається, планувати свій навчальний процес, враховувати власні психофізіологічні особливості, навчальні потреби і т. ін. За рекомендаціями C. Воронової, А. Марон, С. Хаджирадєвої, О. Якубовського та інших, у процесі професійного навчання необхідно враховувати три складові керування групою:

1) допомога групі в організації процесу об'єднання зусиль у досягненні навчальних цілей (інформаційна, комунікаційна, мотиваційна, методична, безпосередня участь на деяких етапах діяльності);

2) допомога кожному учаснику групи активно і конструктивно брати участь у створенні свого власного і загального продукту;

3) забезпечення таких навчальних умов, які б дозволили кожному учаснику групи опанувати необхідні знання, навчальний професійний досвід, а також ті види активної самостійної діяльності, що відповідають цілям навчання і власним очікуванням студента [5 та ін.].

Отже, робота групи - це водночас соціальне виховання, усвідомлення кожним учасником рівня своєї самодостатності і здатності до самореалізації, надбання знань, досвіду, а також людяних і професійних якостей - і все це на тлі створення власного і спільного навчального продукту. Робота таких груп у процесі підготовки державних службовців до аналітичної діяльності повинна мати наступну спрямованість: спільне обговорення теоретичного матеріалу; перехресний самоконтроль якості присвоєння і рефлексія щодо повноти і якості розуміння; спільний пошук необхідної додаткової інформації, її аналіз і обговорення, визначення доцільності і завершеності; спільне обговорення можливих стратегій розв'язання практичних завдань зокрема і організації навчальної діяльності взагалі; спільне обговорення результатів самоконтролю, створення самостійної групової або індивідуальної системи контрольних питань, відпрацювання технології роботи з питанням і підготовки відповіді; організація і визначення напрямків взаємної групової рефлексії для збагачення процесу навчання і підвищення його якості для всіх членів групи; обмін досвідом співпраці з іншими групами або окремими особами; спільне виконання проектів.

Вивчаючі цілі навчання дорослих у залежності від статі й соціального стану, науковці зазначають, що організаційно освіта дорослих повинна складатися з наступних основних блоків: споживчого (освітні потреби тих, хто навчається); інформації й керування; змістовно-методичного; кадрового й наукового забезпечення. З достатнім ступенем умовності науковець поділяє її на два основних змістових блоки: соціально-рольовий і загально-культурний, або загальнорозвивальний [1].

У контексті сказаного важливим є вивчення навчальних потреб державних службовців. Прийнято вважати, що загальна мета оцінювання навчання та потреб розвитку може гарантувати, що надане навчання не є марною витратою грошей та інших ресурсів, і що воно допомагає в подальшій роботі. Потребу можна визначити, як різницю між тим, що потрібно, щоб виконувати роботу, і чим вже володіють державні службовці. Це відомо, як «прогалина в навчанні». Отже, у процесі підготовки державних службовців до аналітичної діяльності в системі післядипломної освіти необхідно постійно оцінювати їхні навчальні потреби, щоб уникнути небезпеки перенавчання або недостатнього навчання, а також відсутності проблеми.

Педагогам, які здійснюватимуть підготовку державних службовців до аналітичної діяльності в системі післядипломної освіти, рекомендуємо ознайомитися з андрагогічною моделлю навчання державних службовців, що пропонується Н. Протасовою. Науковець звертає увагу на те, що, в основу вищезазначеної моделі покладено «неподільну дидактичну клітину» (за В. Бондарем). На погляд Н. Протасової, специфіка андрагогічного навчання полягає у його спрямуванні на вдоволення освітніх потреб, що являють собою складне утворення і ґрунтуються на суспільних потребах у висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівцях і освітніх потребах конкретної особистості. Відповідно, цілі та завдання навчання визначаються з врахуванням цілей конкретного фахівця, його індивідуального досвіду, реальних можливостей і здібностей. По-друге, андрагогічне навчання відбувається у колі самоосвіти державного службовця. В її широкому розумінні процес навчання виступає лише частиною цього кола, яке створює фахівець сам для себе. Даний факт зумовлює взаємозв'язок усіх складових навчального: змісту навчання, форм організації навчання, методів навчання, результатів навчання із складовими із складовими самоосвіти й відіграє стосовно самоосвіти спрямовуючу, стимулюючу роль. По-третє, у колі самоосвіти утворюються, розвиваються, збагачуються і проявляються особистісні функції державного службовця, їх активізація у навчальному процесі складає його сутність й збагачує особистісно-розвивальний характер навчання. По-четверте, результати навчання є проміжними стосовно результатів самоосвіти фахівця, але і результати самоосвіти у певному розумінні теж проміжні, оскільки освіта для дорослої людини не самоціль, а лише засіб досягнення життєвих і професійних цілей та певного рівня автономності особистості для їх реалізації. По-п'яте, для андрагогічного навчання особливого значення набувають наслідки. Наслідки є своєрідним результатом використання набутої освіти та досвіду при досягненні професійних і життєвих цілей. Ці наслідки є основою формування нових уже збільшених освітніх потреб («Освітні потреби - 2»). Зв'язок «Наслідків» і «Освітніх потреб - 2», по суті, є втіленням закону збільшення освітніх потреб (чим більше знає людина, тим більше прагне пізнати). У свою чергу, із збільшених освітніх потреб починається новий цикл у безперервній освіті державних службовців [4].

Важливим моментом у процесі підготовки державних службовців до аналітичної діяльності в системі післядипломної освіти є поєднання принципів класичної (інтегративності, цілісності, різнобічності, вершинності, розвитку, історизму, гуманізму) і синергетичної (інтегративності, самоорганізації, ідеологізації) акмеології. З урахуванням зазначених принципів, використання викладачем акмеограм (систему вимог, умов і факторів, які сприяють прогресивному розвиткові професійної майстерності та особистості фахівця) у навчальному процесі науково і методично виправдано. Це дозволяє викладачу цілеспрямовано (диференційовано) враховувати у процесі навчання державних службовців їхні об'єктивні та суб'єктивні характеристики, а також психологічні протипоказання.

Отже, необхідно враховувати той факт, що державним службовцям, які навчаються, притаманні наступні характеристики: вони усвідомлюють себе все більш самостійною, самокерованою особистістю; мають більший запас життєвого досвіду, що стає важливим джерелом навчання їх самих та їхніх колег; їхня готовність до навчання (мотивація) визначається прагненням за допомогою навчальної діяльності вирішити свої життєво важливі проблеми і досягти конкретної мети; вони прагнуть до невідкладної реалізації отриманих знань, умінь, навичок і якостей; їхня навчальна діяльність значною мірою

обумовлена тимчасовими, просторовими, професійними, побутовими,

соціальними факторами (умовами).

Третьою умовою формування готовності державних службовців до аналітичної діяльності в системі післядипломної освіти є створення банку інформаційно-методичних ресурсів для забезпечення аудиторної й самостійної роботи державних службовців

У складі банку інформаційно-методичних ресурсів для забезпечення аудиторної і самостійної роботи державних службовців були виділені окремі блоки, а саме: діагностичний, програмний, інформаційно-технічний і дидактичний.

Діагностичний блок складається з комплексу соціально-психологічних тестів спрямованих на визначення професійно-важливих якостей і здібностей державних службовців до аналітичної діяльності, а також комплексу дидактичних тестів, спрямованих на вивчення їхніх навчальних досягнень у процесі підготовки до аналітичної діяльності. До основних тестів, що супроводжували процес підготовки державних службовців до аналітичної діяльності в системі післядипломної освіти були віднесені тести: Кеттелла «Багатофакторне дослідження особливостей характеру особистості»; Ліппмана «Логічні закономірності» - дозволяє вимірює рівень розвитку логічного мислення; Равена «Прогресивні матриці» - логіку, логічне мислення невербальний інтелект; Р. Амтхауера «Діагностика інтелекту» - здійснюється за такими показниками як: вербальний, просторовий, рахунково-математичний, мнемічний; Мейлі «Визначення інтелекту» - дозволяє схарактеризувати типові профілі інтелекту (формально-логічний, образно-конкретний, аналітичний, творчий, рівномірний); Б. Покровського «Встановлення закономірностей» - спрямований на оцінку якостей мислення, здібностей до аналізу і порівняння, уміння логічно будувати і т. ін.; А. Алексєєвої, Л. Громової «Індивідуальний стиль мислення» - визначати індивідуальний спосіб мислення та прийняття рішень; Н. Пейсахов «Здібність самоуправління» - визначається здібність володіти собою в різних ситуаціях; В. Стефансонов «Q-сортування тенденцій поведінки у групі» - вивчаються через визначення уявлень особистості про себе; В. Бойко «Діагностика комунікативної установки» тощо.

Таким чином, за твердженнями науковців (В. Швець, В. Жила, В. Шпильов та ін.) дидактична діагностика, по-перше, включає в себе навчальну діяльність того, хто навчає, і того, хто навчається; по-друге, ступінь відповідності мети і змісту навчання; по-третє, ефективність та обрана система методів, форм і засобів навчання. Головним призначенням дидактичних тестів є можливість їх використання для оцінки навчальних досягнень тих, хто навчається.

Програмний блок передбачає врахування вимог навчальних програм і планів магістерської підготовки державних службовців та підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ і організацій. На основі контент-аналізу зазначених програм вносяться корективи у зміст навчальних дисциплін, розробляються спецкурси підготовки державних службовців до аналітичної діяльності за професійним спрямуванням, а також плани тематичних консультувань.

Інформаційно-технічний передбачає комплектування спеціальними комп'ютерними програмами для математико-статистичної обробки, систематизації, угрупування інформації; програм, що супроводжують прийняття державно-управлінських рішень, наприклад, для проведення SWOT - аналізу, факторного, порівняльного кластерного, контент-аналізу; а також специфічних програм, що використовуються лише в певних галузях («Кадри», «Управління якістю державних послуг» та ін.).

У дидактичному блоці повинно бути сконцентровано методичні розробки з організації та проведення навчальних занять, роздавальний матеріал до них, зокрема, кейси, методичні рекомендації, тренінгові та демонстраційні матеріали тощо; завдання для самостійного опрацювання, а також комплекс вправ для активізації навчальної діяльності тих, хто навчається.

Зазначені блоки (діагностичний, програмний, інформаційно-технічний і дидактичний) у складі банку інформаційно-методичних ресурсів забезпечуватимуть аудиторну і самостійну роботу державних службовців.

Узагальнюючи представлені точки зору провідних науковців щодо підготовки державних службовців та враховуючи основні положення аналітичної діяльності дає можливість зробити висновки:

- одним із стрижневих завдань ефективної підготовки державних службовців є формування в них готовності до аналітичної діяльності;

- аналітична діяльність повинна досліджуватися з урахуванням специфічних завдань галузі;

- аналітична діяльність державних службовців - це усвідомлений процес вирішення професійних завдань (у межах своєї компетенції) зі застосуванням різних методів аналізу, ефективність якого залежить від рівня методологічної, інструментально-процесуальної, політико-управлінської та комунікативної компетентностей;

- підготовка державних службовців до аналітичної діяльності в системі післядипломної освіти відбуватиметься ефективно, якщо забезпечуватимуться такі педагогічні умови, як-от: забезпечення розвитку професійно важливих якостей державних службовців спрямованих на ефективне здійснення ними аналітичної діяльності; реалізація андрагогічних та акмеологічних принципів навчання дорослих; створення банку інформаційно-методичних ресурсів для забезпечення аудиторної і самостійної роботи державних службовців.

Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у розробці методики формування готовності державних службовців до аналітичної діяльності в системі післядипломної освіти.

Список використаних джерел

післядипломний освіта державний службовець

1. Змеев С.И. Андрагогика: основы теории и технологии обучения взрослых / С.И. Змеев. - М.: ПЕРСЭ. - 2003. - 206 с.

2. Луговий В. Про принципи і тенденції підготовки керівників у галузі державного управління (професійно-методологічний підхід) / Володимир Луговий // Вісник НАДУ при Президентові України. - 2004. - №2. - С. 5-13

3. Нижник Н. Підхід до формування змісту якостей керівника в системі державного управління / Н. Нижник, С. Мосов // Вісн. держ. служби України. - 1999. - №1. - С. 69-75

4. Протасова Н.Г. Синергетичний підхід до управління інноваційними процесами у післядипломній освіті / Н.Г. Протасова // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: зб. наук. праць. - К.: Логос, 2000. - С. 281-282.

5. Управління навчальним процесом: [метод. вказівки / уклад. О.П. Якубовський]. - Одеса: ОФ УАДУ при Президентові України, 1998. - 70 с.

Размещено на Allbest.ru