Акмеологічно-концептуальна модель продуктивної діяльності вчителів початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Сучасна система освіти поряд з позитивним досвідом, традиціями і наявним педагогічним потенціалом має в собі протиріччя і недоліки, які не забезпечують її відповідності зростаючим потребам суспільства, а також кожного його члена. Це, в свою чергу, безпосередньо впливає на результати соціального та економічного розвитку країни.

В зв'язку з цим, завдання, яке ми поставили перед собою в даному дослідженні, можна сформулювати як пошук науково обґрунтованих рішень, які є прийнятними для реальної практики функціонування освітньої системи. Щоб це здійснити, свою роботу ми побудували як цілісний процес, який синтезує різні види діяльності управлінську, навчально-виховну, саморозвиток. продуктивний педагогічний учень

Теоретико-методологічною основою дослідження послужили базові принципи: активність, розвиток, детермінізм, системність, діяльнісний підхід та інші, розроблені гуманітарними, суспільними, природничими і технічними науками. Вони доповнені групою принципів акмеологічного змісту системної цілеспрямованості, інтегрованості та доцільності, особистісно-діяльністної єдності та розвитку творчої самореалізації.

Методологічний підхід нашого дослідження опирається на загальнонаукові положення, розроблені на філософському рівні К.А. Абдульхановою, А.А. Балаховським, Е.А. Баллером, А.Ф. Волковою та ін. Були також використані фундаментальні положення, які створили теорію аналізу діяльності, О.М. Леонтьєва, С.Л. Рубінштейна, Л.І. Уманського. Взяті до уваги загально-психологічні основи розвитку особистості А.В. Брушлінського, І.С. Кона, А.М. Матюшкіна, І.Н. Семенова.

Принципово важливе значення для вирішення поставлених нами ряду задач має акмеологічний підхід, основи якого сформували Б.Г. Ананьєв, А.А. Бодальов, Н.В. Кузьміна, Є.І. Степанова.

Варто зауважити, що під час детального аналізу загалу наукових джерел, пов'язаних з порушеною нами темою, в такій постановці, як педагогічно доцільна взаємодія в системі "вчитель-учень", питання не розглядалося, а тому проблема професіоналізму, досягнення високих результатів, в тому числі вчителів початкових класів, для нас є новою і актуальною.

Беручи до уваги позицію Н.В. Кузьміної [3] про те, що продуктивною є така педагогічна творчість, в центрі уваги якої знаходяться способи підготовки учнів до життя і подальшої діяльності, способи навчання самоосвіті, самоорганізації, самоконтролю, в своїй роботі ми ставили ряд задач на виявлення факторів, сприятливих чи не сприятливих для отримання високих показників педагогічної діяльності вчителів початкових класів. Це виявлення залежності рівня продуктивності педагогічної діяльності вчителів школи першого ступеню від факторів: віку, освіти, стажу педагогічної діяльності, сімейного стану; виявлення залежності між продуктивною діяльністю і значенням стандартизованих методик (темперамент особистості, тривожність особистості, креативність особистості) та не стандартизованих (самооцінка здібностей до розвитку, самооцінка рівня продуктивності педагогічної діяльності, домінуючий стиль педагогічного спілкування, спрямованість особистості).

Емпіричною основою дослідження для нас стали результати вивчення аналізу професійної діяльності 113 учителів і результати дослідження сформованості важливих якостей для подальшого навчання в школі ІІ ступеня 245 учнів початкових класів. Таку можливість нам надали учителі та учні 4-х шкіл м. Коврова Володимирської області (РФ) і 6-и шкіл міст Нова Каховка і Берислав Херсонської області (Україна).

Основні етапи дослідження охоплюють чотирирічний період з 1997 по 2001 рік.

Так, відправною точкою в нашому дослідженні стала методика "Парне порівняння" Н.В. Кузьміної [4], в якості компетентних суддів виступали завідуючі шкіл першого ступеню.

Загальний бал (отриманий під час оцінювання нашими компетентними суддями-експертами) якості, яка нас цікавить перетворювався в процентний показник продуктивності за такою формулою:

PR=(2R 1)100/2N (1)

де PR процентний ранговий показник (персентиль); R відносне рангове місце певного піддослідного; N кількість членів даного колективу.

В результаті порівняння 113 учителів було виявлено, що серед них високопродуктивними є 24,7 %; середньо продуктивними 51,3 %; низькопродуктивними 23,8 %.

Показники адекватності самооцінки вивчався за допомогою методики "Самооцінка рівня продуктивності педагогічної діяльності" Г.М. Каджеспірової [2]. Застосовувались також такі методи діагностики рівня вираження критеріїв та показників продуктивності, які ми пропонуємо розглянути в табл. 1.

Згідно отриманих результатів нашого дослідження ми пропонуємо розглянути їх співвідношення за допомогою табл. 2.

Табл. 1

Табл. 2

В якості досліджуваної моделі була взята психологічна структура продуктивної педагогічної діяльності, яка склалася на основі акмеологічного (інтегрованого) підходу до особистості і складається з 4-х блоків: ціннісно-мотиваційна сфера особистості; група особистісних характеристик, ініціюючих, або, блокуючих процес розвитку; психофізична сфера особистості; динамічно процесуальні і результативні характеристики педагогічної діяльності. Вважається, що адекватний рівень розвитку педагогічно доцільних взаємовідносин учителів має включити в себе складові всіх чотирьох блоків.

Таким чином, завдяки акмеологічній методології одержані результати нашого системно-цілісного дослідження проблеми продуктивності вчителів початкових класів дозволили зробити наступні висновки і розробити певні практичні рекомендації:

• отримані психофізіологічні соціальні дані, які дали змогу відтворити цілісний образ учителя початкових класів в професійній продуктивній діяльності;

• в результаті проведення дослідження виявлена залежність рівня продуктивності від: віку, стажу роботи, освіти, особистісної спрямованості, обраному стилю педагогічного спілкування, рівня самооцінки, рівня здібностей до саморозвитку, тривожності;

• дійсним способом і умовою ефективної діяльності вчителя є розвиток і формування позитивних мотиваційних тенденцій;

• результат нашого дослідження дає змогу використовувати акмеологічну концептуальну модель продуктивної діяльності вчителів початкових класів з метою подолання негативних протиріч, тенденцій; в освітніх структурах (школах) ми рекомендуємо комплексно використовувати результати даного дослідження, із застосуванням критеріально-показникового інструментарію, що дозволяє включити в процес атестації вчителів системний підхід; можна також створити банк акмеологічних даних, із включеними продуктивними моделями, інструментарієм, ситуаціями самоудосконалення, які відповідають всім основним вимогам і передовим досягненням акмеологічної теорії і практики; в перспективі варто продовжити дослідження теоретико-методологічних і прикладних аспектів проблеми розвитку продуктивної педагогічної діяльності вчителів.

Література

1. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. 2-е изд. / Б.Г. Ананьев. СПб.: Питер, 2001. 262 с.

2. Каджеспирова Г.М. Культура профессионального самообразования педагога / Г.М. Каджеспирова // Всероссийский научно-практический центр профориентации и психологической поддержки населения. М.: 1994. 342 с.

3. Кузьмина Н.В. Профессионализм деятельности преподавателя и мастера производственного обучения / Н.В. Кузьмина. М.: Высшая школа, 1990. 119 с.

4. Кузьмина Н.В. Профессионализм деятельности преподавателя и мастера производственного обучения профтехучилища / Н.В. Кузьмина. М.: Высшая школа, 1989. 167 с.

5. Маркова А.К. Психология труда учителя / А.К. Маркова. М.: Просвещение, 1993. 191 с.

6. Митина Л.М. Психологическая диагностика эмоциональной устойчивости учителя. Учебное пособие для практических психологов / Л.М. Митина. М.: РАО, 1992. 58 с.

Размещено на Allbest.ru