Суспільствознавча компетентність учнів: поняття, зміст, структура
Визначення змісту, сутності понять "суспільствознавча галузева компетентність" і "суспільствознавча предметно-курсова компетентність", характеристика структури цих компетентностей. Взаємозв’язок між ключовими компетентностями та суспільствознавчими.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 08.02.2019 |
Размер файла | 145,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Суспільствознавча компетентність учнів: поняття, зміст, структура
І.І. Смагін
У статті запропоновано визначення змісту понять "суспільствознавча галузева компетентність " і "суспільствознавча предметно-курсова компетентність " та з 'ясовано структуру цих компетентностей. Зроблено висновок про те, що формування компонентів галузевої та предметно-курсових суспільствознавчих компетентностей має здійснюватися з урахуванням таких змістових ліній: людина у самоусвідомленні власної сутності; людина у взаємодії із людьми і природою; людина в професійній діяльності і громадянській активності.
Ключові слова: суспільствознавство, компетентність, освітній стандарт. суспільствознавчий компетентність освітній
Постановка проблеми. Якщо зміст і структура предметної історичної компетентності вивчені і висвітлені у науково-методичній літературі досить повно (К. Баханов, О. Пометун та ін.), то зміст і структура суспільствознавчої компетентності та її місце в кластері освітніх компетентностей потребують окремого дослідження. Таке завдання актуалізується практичною потребою реалізації компетентнісного підходу в навчанні суспільствознавчих предметів і курсів на засадах вимог нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.
Метою нашої статті є визначення змісту понять "суспільствознавча галузева компетентність" і "суспільствознавча предметно-курсова компетентність", з'ясування структури цих компетентностей.
Виклад основного матеріалу. Насамперед, зауважимо, що розуміти зміст поняття "компетентність" ми будемо так, як це визначено у державних стандартах початкової, базової і повної загальної середньої освіти, а саме: компетентність - це набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці.
Уточнимо, що компетенції (суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини) нормативно визначає держава у текстах державних стандартів та навчальних програм як конкретне суспільне і державне замовлення на результати освіти.
Учитель на уроках формує і розвиває учнівські компетентності, завдяки яким діти можуть опанувати нормативно визначені компетенції.
Тобто, компетенція і компетентність - це дві взаємопов'язані характеристики цільової спрямованості сучасної освіти. Вони поєднані, але різні за сутністю. Саме тому компетенції не можуть бути складовими компетентності і навпаки.
Аналіз тексту одного з основних документів у сфері базової і повної загальної середньої освіти - нового Державного стандарту - дає підстави стверджувати, що запропоновані щодо суспільствознавчої компетентності формулювання, є нечіткими і недосконалими.
По-перше, стандарт визначає громадянську і соціальну компетентності ключовими. У той же час, основними змістовими лініями освітньої галузі " Суспільствознавство" визначені лінії: людина в соціальній сфері, людина в суспільно-політичній сфері. Це дає підстави стверджувати, що соціальна і громадянська компетентності є складовими суспільствознавчої. Саме про це пишуть у своїх дослідженнях А. Старєва і З. Возна. Тотожний підхід закріплений у стандарті початкової освіти: метою освітньої галузі " Суспільствознавство" визнається особистісний розвиток учня, формування його соціальної і громадянської компетентностей.
Відповідно до запропонованого підходу суспільствознавча компетентність повинна включати до свого складу соціальну і громадянську. А оскільки останні - ключові, то суспільствознавча компетентність має позиціонуватися як "надключова". Але той же стандарт зазначає, що суспільствознавча та історична компетентності належать до предметних (галузевих) компетентностей. У результаті отримуємо абсурдний результат: предметна суспільствознавча компетентність має структурно поєднувати ключові соціальну і громадянську компетентності.
По-друге, у стандарті термін " суспільствознавство" вживається абсолютно некоректно. Так, назва освітньої галузі звучить як "Суспільствознавство". У свою чергу, галузь у власній структурі містить суспільствознавчий компонент, який, у свою чергу, має відображати основи, крім інших, окремого інтегрованого курсу суспільствознавство. Тобто термін "суспільствознавство" використано у трьох різних значеннях без пояснення відмінностей: як освітня галузь, як частина цієї галузі, як окремий інтегрований курс (хоча реально курсу з такою назвою не існує).
Висловлені зауваження свідчать про відсутність понятійно-термінологічної і класифікаційної чіткості у підходах до визначення суспільствознавчої компетентності учнів. А це, у свою чергу, створює комплекс похідних методичних проблем для вчителів-практиків, які зобов'язані формувати компетентності на кожному уроці.
Варто зазначити, що Державний стандарт не розрізняє предметні і галузеві компетентності. Вони позиціонуються як синонімічні за звичним, у гіршому розумінні, підходом, знайомим учителям на прикладі типологізації підручників для старшокласників: коли підручники для двох різних рівнів профільного навчання (стандарту й академічного) визнають "універсальними" з позначкою "стандарт / академічний". Мовляв, тут написано академічний, а для стандарту вчитель відмінусує необхідне. За цією аналогією ми і розуміємо підхід до визначення компетентності як " предметної (галузевої)".
Очевидно, що освітня галузь і навчальний предмет не тотожні поняття. Інакше було б достатньо колишньої радянської "предметної розбивки" змісту освіти. Якщо ж галузь охоплює кілька навчальних предметів, то і галузева компетентність є надпредметною і це повинно бути якимось чином відображено в самій назві такої компетентності.
Виходячи з цього, визначимо суспільствознавчу компетентність все-таки як галузеву, а не предметну, оскільки, де-факто, існує освітня галузь "Суспільствознавство", але відсутній однойменний навчальний предмет. На нашу думку, суспільствознавча галузева компетентність - це інтегрована здатність, що набувається учнем протягом усього навчання у школі в процесі опанування історичного і суспільствознавчого компонентів освітньої галузі "Суспільствознавство" відповідно до змістових ліній державних стандартів.
Очевидно, що складові галузі - окремі навчальні предмети і курси, які викладаються відповідно до двох освітніх стандартів: початкової та базової і повної загальної середньої освіти.
В. Лозова в "Енциклопедії освіти" визначила навчальний предмет як педагогічно адаптований і ціннісно зорієнтований зміст конкретної науки, певної галузі діяльності, в якому представлено дидактично обґрунтовану систему знань (поняття, теорії, методи, факти, світоглядні й морально- естетичні ідеї, напрями практичного застосування тощо), умінь, навичок, відібраних відповідно до цілей навчання, вікових можливостей тих, хто навчається [1: 537].
Якщо ж узяти до уваги процесуальну складову навчання, то навчальний предмет - це засіб реалізації змісту освіти чи передавання змісту освіти за допомогою педагогічного інструментарію. Відповідно, навчальний предмет складається з двох блоків: частини змісту освіти та засобів для засвоєння змісту, розвитку і виховання учнів.
Поняття "навчальний предмет" у педагогічній літературі часто некоректно замінюють поняттями " навчальна дисципліна" і " навчальний курс".
Зазначимо, що поняття " навчальна дисципліна" переважно співвідноситься з системою вищої освіти. Так, у вітчизняних галузевих стандартах вищої освіти зазначається, що "навчальна дисципліна - це педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності вмінь і навичок" [2: 55].
Поняття " навчальний курс" переважно вживається для визначення строку вивчення предмета чи дисципліни. У системі середньої освіти поняття "навчальний курс" часто використовується як синонім поняття " навчальний предмет", але для його окремої частини, що вивчається в конкретному класі, наприклад, історія України у 7-му класі, історія стародавнього світу. Навчальні курси існують у межах предмета. Крім того, існує поняття "елективний курс / курс за вибором", яке вживається для визначення системи знань, що доповнює, поглиблює чи розширює навчальний предмет і вивчається у коротший строк та факультатив / факультативний курс.
Основна відмінність між факультативом і елективним курсом полягає у тому, що перший є необов'язковим, обирається лише частиною учнів і заняття винесені за сітку годин у розкладі, а другий - обов'язковий, обирається кожним учнем і заняття включені до розкладу як інші уроки. Проект концепції профільного навчання визначає, що курси за вибором входять до обов'язкової частини навчального плану. Курси за вибором можуть вибиратися не тільки згідно з обраним профілем, але й за власним бажанням учня, який хоче поглибити свої знання з певних дисциплін. Необхідно враховувати можливість зміни учнями курсу за вибором. У такому разі ці курси можуть пропонуватись у формі навчальних модулів та інтегрованих курсів.
Факультативи - це навчальні курси, що не входять до основної сітки годин і можуть обиратись учнями. Факультативи спрямовані на додаткове та поглиблене вивчення як певних предметів, так і отримання знань із суміжних наукових галузей. Школа надає учневі право обрати факультативний курс.
Проект нової Концепції профільного навчання пропонує такий поділ одиниць навчального процесу: базові предмети, профільні предмети, спеціальні курси / профілюючі предмети, вибірково-обов'язкові предмети, курси за вибором, факультативні курси.
Значна частина чинного шкільного суспільствознавства та того, що буде ще створено відповідно до нового державного стандарту, формується не навчальними предметами, а курсами за вибором та факультативними курсами у межах суспільствознавчого компонента освітньої галузі " Суспільствознавство".
Варто зазначити, що автори-розробники програм і засобів навчання не дотримуються чіткості у визначені ''жанру'' розробленого навчального змісту: що таке предмет, що таке курс. Так, у початковій школі навчальний зміст суспільствознавства інтегрований у навчальний предмет "Я у світі" [3]. У старшій школі - вже в межах навчального курсу "Людина і світ" [4]. Хоча принципи і підходи до виокремлення цих змістових утворень практично однакові.
Очевидно, що в ієрархії компетентностей ключова є найвищою, а предметна / загальнокурсова компетентність є найнижчою і тому "компетентнісно" неподільною: структурними компонентами предметної компетентності не можуть бути окремі компетентності, а можуть - лише певні компоненти (елементи, складові).
Можемо стверджувати, що елективний курс чи факультатив за визначенням і співвідношенням із навчальним предметом не може формувати окрему предметну компетентність.
Ми виходимо з того, що класифікаційний підхід державних стандартів створює своєрідну ієрархію компетентностей: ключові - між предметні/міжкурсові (міжгалузеві і внутрішньогалузеві) - галузеві - предметні / предметно-курсові.
Міжпредметна компетентність - здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей. Міжпредметна компетентність може формуватися предметами одної галузі (внутрішньогалузева) і кількох різних галузей (міжгалузева).
Предметна компетентність - набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов'язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань. Уважаємо, що предметна компетентність може бути визначена як предметно-курсова, якщо навчальний предмет доповнюється, розширюється, поглиблюється іншими навчальними (елективними, факультативними тощо) курсами.
На нашу думку, суспільствознавча предметно-курсова компетентність - це інтегрована здатність, набута у процесі вивчення в межах суспільствознавчого компоненту освітньої галузі "Суспільствознавство" окремих навчальних предметів, курсів, факультативів (відповідно до змістових ліній державних стандартів) протягом навчання в основній і старшій школі.
Схематично взаємозв'язок між ключовими компетентностями та суспільствознавчими наводимо на рис. 1.
Рис. 1. Взаємозв'язок між ключовими компетентностями та суспільствознавчими.
Важливою науково-методичною проблемою є визначення структурних компонентів обох суспільствознавчих компетентностей.
Щодо структури суспільствознавчої предметно-курсової компетентності, то звернемося до висновків А. Старєвої, яка запропонувала вважати складовими суспільствознавчої компетентності знання, уміння, навички, мотиви, інтереси, набутий ціннісний досвід [5]. Зазначені компоненти можливо також перегрупувати у три структурних блоки: когнітивний, операційно-діяльнісний та мотиваційно-ціннісний.
З. Возна зміст когнітивного компоненту розуміє як знання, що дозволяють моделювати та закріплювати в поведінковому комплексі зразки ефективної комунікації та конструктивної взаємодії у різних сферах суспільної діяльності. Зміст діяльнісно-процесуального компонента, на думку дослідниці, визначатимуть навички практичної соціальної комунікації, досвід прояву компетентності у різноманітних стандартних та нестандартних ситуаціях. Мотиваційно-ціннісний компонент виражає готовність особистості до соціально-відповідальної поведінки, успішної соціальної взаємодії, яка базується на індивідуальних та суспільних нормах та цінностях.
Звернемо увагу на те, що на першому етапі навчання - у початковій школі - інтегрований предмет "Я у світі" формує одночасно предметну і галузеву суспільствознавчу компетентність (рис. 1), які на цьому етапі навчання є тотожними.
На рівні основної і старшої школи суспільствознавча галузева компетентність поєднує предметну історичну та предметно-курсову суспільствознавчу компетентності, які формуються на основі вивчення історії України, всесвітньої історії, суспільствознавчого обов'язкового предмета "Основи правознавства", обов'язкового курсу "Людина і світ" та елективних курсів: "Філософія", "Правознавство", "Досліджуючи гуманітарне право", "Конституційне право України", "Основи демократії", "Ми - громадяни України", "Вчимося бути громадянами", "Основи теорії та історії української суспільно-політичної думки", "Ми різні - ми рівні", "Історія української філософської думки ХХ століття", "Живи за правилами", "Права людини", "Права людини в Україні", "Історія держави і права України", "Еволюція влади" тощо.
Навчальний зміст шкільного суспільствознавства диференційований за змістовими лініями, які по- різному визначаються у державних стандартах і навчальних програмах.
У початковій школі суспільствознавча галузева (і одночасно предметна) компетентність структурно- тематично охоплює чотири наскрізні лінії: людина, людина серед людей, людина в суспільстві, людина у світі, які виявляються у змісті інтегрованого предмета "Я у світі".
За новим стандартом базової і повної загальної середньої освіти в основній школі суспільствознавча галузева компетентність охоплює зміст історичного компоненту та трьох змістових ліній суспільствознавчого компоненту: людина у правових відносинах; людина в культурно-духовній сфері життя; людина як біосоціальна істота та найвища цінність.
Аналогічно і на рівні старшої школи. Суспільствознавча галузева компетентність старшокласників охоплює зміст історичного компонента та п'яти змістових ліній суспільствознавчого компонента: людина в суспільно-політичній сфері; людина в соціальній сфері; людина у правовій сфері; людина в економічній сфері; людина в культурно-духовній сфері.
Отже, структурувати галузеву і предметно-курсові компетентності можна за зазначеними вище змістовими лініями і відповідно до трьох етапів їх формування:
Етап початкової школи.
для галузевої суспільствознавчої компетентності: знання, уміння, навички, мотиви, інтереси, ціннісний досвід за змістовими лініями: людина, людина серед людей, людина в суспільстві, людина у світі.
Етап основної школи.
для галузевої суспільствознавчої компетентності: знання, уміння, навички, мотиви, інтереси, ціннісний досвід на основі засвоєння історичного компонента освіти та суспільствознавчого за змістовими лініями: людина у правових відносинах; людина в культурно-духовній сфері життя; людина як біосоціальна істота та найвища цінність;
для предметно-курсової суспільствознавчої компетентності, що формується на уроках основ правознавства: знання, уміння, навички, мотиви, інтереси, ціннісний досвід на основі засвоєння суспільствознавчого компонента галузі за змістовою лінією: людина у правових відносинах.
Етап старшої школи.
для галузевої суспільствознавчої компетентності: знання, уміння, навички, мотиви, інтереси, ціннісний досвід на основі засвоєння історичного компонента освіти та суспільствознавчого за змістовими лініями: людина в суспільно-політичній сфері; людина в соціальній сфері; людина у правовій сфері; людина в економічній сфері; людина в культурно-духовній сфері;
для предметно-курсової суспільствознавчої компетентності: знання, уміння, навички, мотиви, інтереси, ціннісний досвід на основі засвоєння суспільствознавчого компонента галузі за змістовими лініями: людина в суспільно-політичній сфері; людина в соціальній сфері; людина у правовій сфері; людина в економічній сфері; людина в культурно-духовній сфері.
Очевидно, що структурні компоненти суспільствознавчої і предметно-курсової компетентностей потрібно наповнити конкретним змістом відповідно до предметів і курсів, що вивчаються, та з урахуванням їх розвитку на трьох рівнях середньої освіти. Теоретична робота з такого наповнення має бути комплексною: аналіз положень стандартів, навчальних програм, урахування міжпредметних (внутрішньогалузевих і міжгалузевих) зв'язків, психофізіологічних особливостей учнів тощо.
Ми ж хочемо звернути увагу на недосконалість змістових ліній, запропонованих освітніми стандартами, оскільки між ними на переходах між рівнями загальної освіти не відчувається наступності. Змістові лінії для основної і старшої школи сформовані більше за "державоцентричним" принципом, де людина виступає своєрідним об'єктом, що знаходиться у межах впливу сфер політики, права, економіки, культури тощо.
Ми з позицій людиноцентризму (гуманізму), підтримуючи думку В. Арешонкова [6: 322-333], пропонуємо три наскрізні змістові лінії суспільствознавства від початкової до старшої школи:
людина у самоусвідомленні власної сутності;
людина у взаємодії із людьми і природою;
людина в професійній діяльності і громадянській активності.
Висновки
Відповідно до цих ліній потрібно сформувати компоненти галузевої та предметно- курсових суспільствознавчих компетентностей з урахуванням зауважень А. Старєвої, що компетентна людина має знати, що і як робити; уміти робити, виконувати; бажати це робити; оцінювати, порівнювати, цінувати зроблене.
Список використаних джерел та літератури
1. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; [головний ред. В. Г. Кремень]. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с.
2. Смагін І. І. Підручник із суспільствознавства в українській школі 1920-1990 рр. : проблеми створення і функціонування : [монографія] / Ігор Іванович Смагін. - Житомир : Полісся, 2010. - 411 с.
3. Я у світі. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 3-4 класи [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/images/files/navchalni_programu/2012/ ukr/07_ya_u_sv.pdf.
4. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Людина і світ. Рівень стандарту. Академічний рівень. Профільний рівень ; Філософія. Профільний рівень ; Правознавство. Рівень стандарту. Академічний рівень. - К. : МОНУ, 2010. - 95 с.
5. Старєва А. М. Предметно-методична компетентність учителя суспільствознавчих дисциплін (в умовах запровадження нових Державних освітніх стандартів) / А. М. Старєва // Методист. - 2013. - № 4 (16). - С. 25-30.
6. Арешонков В. Ю. Зміст шкільної суспільствознавчої освіти в Україні у ХХ столітті : формування і трансформації : [монографія] / Володимир Юрійович Арешонков. - Житомир : Полісся, 2014. - 381 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Використання сучасних інформаційно-комунікативних та інтерактивних технологій формування компетентностей учнів. Визначення понять "комунікативна" та "соціокультурна компетентність". Інтерактивні форми роботи на уроках української мови та літератури.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 20.08.2013Результати термінологічного аналізу поняття "стратегічна компетенція". Порівняльний аналіз понять "компетенція" та "компетентність". Пошук шляхів визначення цілей і змісту освіти. Формування компетентностей майбутнього викладача іноземної мови.
статья [118,4 K], добавлен 21.09.2017Аналіз сучасних науково-педагогічних публікацій вітчизняних науковців сутності дефініцій "дослідницька компетентність" та "дослідницька компетенція". Визначення сфери застосування даних понять. Порівняння національної системи кваліфікацій з європейською.
статья [22,0 K], добавлен 24.04.2018Впровадження компетентнісного підходу у сучасну вищу освіту. Визначення понять "компетенція" і "компетентність". Необхідність формування у студентів ключових компетенцій. Значення та завдання особистісно-орієнтованого спрямування навчального процесу.
статья [28,2 K], добавлен 27.08.2017Визначення понять "громадянське виховання" та "громадянська компетентність" в контексті підготовки молодших школярів. Аналіз навчальної програми "Я у світі", при вивченні якої здійснюється формування громадянської компетентності в учнів початкової школи.
статья [42,8 K], добавлен 06.09.2017Мотиваційна сторона професіоналізму. Операційна сфера професіонала. Види професійної компетентності. Структура професійної компетентності педагога. Орієнтаційні та комунікативні уміння вчителя. Моделювання, висування гіпотез, мисленнєвий експеримент.
реферат [21,5 K], добавлен 29.10.2014Визначення поняття "математична компетентність", її сутність, структура. Етапи формування професійної математичної компетентності, вибір шляхів і методів реалізації компетентнісних ідей у процесі математичної підготовки школярів початкової школи.
статья [21,8 K], добавлен 18.12.2017Поняття та сутність компетентності, її класифікація, структура і функції в системі освіти. Застосування продуктивних методик та технологій для формування основних груп компетентностей учнів початкових класів та оцінювання кінцевого результату навчання.
курсовая работа [186,9 K], добавлен 10.11.2012Структура та мета компетентнісно зорієнтованого навчання в навчальному процесі вищої школи. Зв'язки між освітньою, педагогічною, лінгводидактичною й лінгвометодичною компетентностями. Моделі професійної педагогічної компетентності викладача та студентів.
реферат [34,9 K], добавлен 05.03.2013Аналіз підходів до визначення структури професійних компетентностей вчителя інформатики. Технологічні етапи переробки інформаційних потоків. Особливості формування предметної компетентності з архітектури комп’ютера та її критеріальні характеристики.
статья [112,5 K], добавлен 05.10.2017