Розвиток пізнавальної активності учнів гімназій Галичини за допомогою підручників у 20–30-х роках ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток пізнавальної активності учнів гімназій Галичини за допомогою підручників у 20-30-х роках ХХ століття

Урізноманітнення навчального процесу, активізація пізнавальної діяльності учнів, розширення сфери їх інтересів залишається важливою проблемою сьогодні. Основна мета роботи викладача з активізації пізнавальної діяльності учнів полягає в розвитку їх творчих здібностей. Здібності людини розвиваються в процесі діяльності. Засобом розвитку пізнавальних здібностей учнів є вміле застосування таких методів і прийомів, які забезпечують високу активність учнів у навчальному пізнанні.

Умовою успіху в розвитку мислення є висока пізнавальна активність учнів. Оскільки з усіх пізнавальних психічних процесів провідним є мислення, то можна сказати, що активізувати діяльність учнів - це активізувати їх мислення.

Підручник є основним засобом реалізації змісту іншомовної освіти, моделлю цілісного процесу навчання іноземної мови. В. Безпалько, В. Бейлінсон, Д. Зуєв з'ясували сутність, структуру та функціональне забезпечення підручника; Я. Кодлюк, О. Савченко вивчали особливості підручників для початкової школи; Н. Басай, А. Несвіт, В. Редько, В. Плахотник, Т. Полонська розкрили змістові та структурно-функціональні характеристики навчальної книги з іноземної мови. Окремі аспекти заявленої проблеми висвітлили в дисертаційних дослідженнях вітчизняні учені: З. Беркита, І. Ключковська, Т. Марчій-Дмитраш, О. Пасічник, О. Троценко.

Історію шкільного підручника як соціально-педагогічного феномену вивчали історики школи і педагогіки: Л. Баїк, Т. Завгородня, Н. Кузьменко, І. Курляк, С. Сірополко, М. Стельмахович, Б. Ступарик. Дослідниками книжкової справи й друкарства були Я. Запаско, Я. Ісаєвич, І. Огієнко та ін. Дитячу і науково-популярну літературу вивчали І. Лучук, О. Нахлік, О. Петраш. В. Горпинюк, І. Донський, А. Зільберштейн, Я. Кодлюк, К. Кузьминський, А. Попов, В. Ривчин досліджували педагогічні аспекти ілюстративного оформлення навчальних видань.

Метою статті є аналіз підручників з іноземних мов для учнів гімназій Галичини у 20-30-х роках ХХ століття та їх впливу на розвиток пізнавальної активності.

Проаналізуємо підручник з англійської мови для ІІ класу гімназій Тадеуша Гжебеньовского [5]. Він складається із 58 уроків та додатків. У кожному з уроків містяться тексти для читання, які відповідають віковим особливостям учнів та їх попередній підготовці, наприклад «Неллі у школі'', «Осінні вітри», «Вечірні дзвони», «Хочу бути моряком», «Новини з дому», «Пісня про фермера», «Остання подорож капітана Кука», «Політ над Атлантичним океаном», «Великий чудовий світ», «Канікули». Вправи, вміщені в підручнику, направлені на розвиток логічного мислення, творчих здібностей, активізацію пізнавальної діяльності учнів. Мовний матеріал відтворюється у поєднанні з раніше засвоєними мовними і мовленнєвими знаннями, у майже постійному контекстному оточенні. Наприклад, у першому уроці знаходимо такі типи вправ: 1) перепишіть речення та підкресліть дванадцять поданих слів; 2) розв'яжіть головоломку; 3) заповніть пропуски у реченнях, використовуючи подані слова. У третьому уроці учням пропонується відгадати слова, записані у секретному коді. У цьому підручнику з англійської мови також є вправи, виконуючи які учням необхідно вибрати одне із слів, яке найкраще доповнює речення. Скоромовки, пісні, вірші, загадки роблять процес вивчення іноземної мови цікавим та захоплюючим. Завдання формулюються чітко та зрозуміло. У підручнику мало ілюстративного матеріалу. В основному він представлений таблицями, які допомагають краще зрозуміти граматичні теми. У додатках подано сценарій п'єси «The Days of Romance» [1: 75], текст пісні «Little Milliners» [1: 85], граматику англійської мови в таблицях [1: 95].

Заслуговує на увагу підручник з французької мови Яна Шароти, виданий у 1925 році [7]. На початку кожного уроку розміщено малюнок, після якого подано різні типи вправ. Підручник має досить добрий наочно-ілюстративний матеріал, що не відволікає від засвоєння знань, є доречним, адже спрямований на розвиток зв' язного мовлення або покращення розуміння матеріалу, має виховний характер.

Першим типом вправ є - вправа-спостереження (''Exercises d'observation''). Учням потрібно відповісти на запитання, використовуючи малюнок: «Що зображено на цьому малюнку?''; «Скільки будівель знаходиться у дворі?''; «Яка будівля знаходиться вправа / зліва?''; «Чи високий будинок фермера?''; З яких частин він складається?''; «Що ми бачимо на першому поверсі?'' [7: 1]. Другий тип вправ - опис зображення (''Description de l'image'') [2: 2]. Третя вправа - наглядний урок «Lecon de choses». Наприклад, у шостому уроці учням потрібно відповісти на такі запитання: «Назвіть основні овочі'', «Які овочі ви їсте найчастіше?'', «Які овочі ми їмо навесні / влітку / восени / взимку?'' [2: 9]. Четверта група - усні та письмові вправи («Exercises oraux ou ecrits»): перетворіть речення у майбутній час, розмістіть слова у правильному порядку. Таким чином, у підручнику є достатня кількість вправ для засвоєння теми. Варто відмітити зв'язок змісту підручника з життям, із завданнями виховання дитини як особистості, забезпечення розвитку її здібностей й обдаровувань.

Розглянемо підручник із французької мови для ІІІ класу гімназій О. Чеслінської та Х. Неневської, виданий у Львові у 1936 році [3]. У ньому є тексти для читання на французькій мові, які поділені за такими тематичними розділами: «У самому серці Франції'', «У країнах біля моря», «Позолочені жнива, сади, що цвітуть», «У гірських країнах», «У країнах сонця», «У колоніях». У додатку є оповідання «Друг з Франції''. Тексти доступні і цікаві для сприйняття, мають пізнавальну цінність.

Звернемо увагу на те, що уроки домашнього читання, передусім, передбачали набуття мовної практики учнів і були спрямованими на формування навичок сприйняття писемного мовлення, тобто читання літератури на іноземній мові. Вибір тексту мав велике значення для розвитку пізнавальної активності учнів на уроках домашнього читання. Ця проблема стала особливо актуальною тоді, коли закінчувався процес навчання читанню і починався процес формування синтетичних умінь здобуття інформації. Учні ще продовжували навчатися читати, але їх увага зосереджувалась не на окремих буквах чи буквосполученнях, а на змістовній складовій прочитаного. Для дітей молодшого шкільного віку тексти для читання повинні бути легкими, адаптованими, містити вивчену лексику і знайомі граматичні конструкції.

У підручнику О. Чеслінської та Х. Неневської є також багато пісень з нотами: «Le flaneur» [3: 7], «La Paimpolaise» [3: 27], «Ann nini gouz» [3: 40], «Silvestrik» [3: 44], «Au son du fifre» [3: 49], «Les noces de Maitre Laurent» [3: 58], «Alsace, o ma Patrie» [3: 66], «Hans de Schnoekelok» [3: 71], «En passant par la Lorraine» [3: 79], «Le chevier dans la montagne» [3: 99], «Dido Janeto» [3: 126], «Magali» [3: 131], «Me suismise en danse» [3: 85]. Пісні є дуже цінним інструментом вивчення мови і повинні обов'язково входити до складу навчальних матеріалів. Коли слова, які потрібно вивчити, поєднані з музикою, їх запам'ятовують швидше і на довший період часу, ніж під час використання виключно вербального, математичного та логічного лівого боку головного мозку. Інтуїтивно відчуваючи це, педагоги упродовж століть використовували хорове повторення текстів та пісень, бо спостерігали його ефективність на практиці. Подальші нейролінгвістичні дослідження підтвердили вірогідність практичного досвіду. За сукупності мелодії та тексту на запам'ятовування працюють обидві півкулі головного мозку. Крім того, поєднання мелодії та римованого тексту підкреслює природний ритм мови, її мелодику, що є надзвичайно важливим при її відтворенні. Запам'ятовування як процес, пов'язане із емоціями, які, у свою чергу, викликані інформацією, яку ми отримуємо через відчуття. Поезія викликає емоції та сприяє запам'ятовуванню нової інформації [4: 43]. Пісні є засобом більш глибокого засвоєння і розширення лексичного запасу, оскільки включають нові слова і вирази. Вони стимулюють монологічні та діалогічні висловлювання, слугують основою розвитку мовленнєвої діяльності, сприяють розвитку як підготовленого, так і непідготовленого мовлення.

Не менш важливу роль відведено віршам: «La mort des oiseaux» [3: 11], «La lune blanche» [3: 15], «Les pauvres gens» [3: 42], «Les pommiers» [3: 50]. Віршам та пісням як дидактичному матеріалу властива низка переваг: доступність, різноманітність мовного матеріалу, постійне відновлення матеріалу, приналежність до культури країни - додаткова лінгвокраїнознавча інформація, наявність чисельних і різноманітних регістрів мови. Емоції й враження, отримані під час прочитання віршів стають життєвим досвідом, що перетвориться у знання, що у свою чергу стимулює мотивацію учнів. Читання віршів є розширенням комунікативної компетенції і творчих здібностей, а так само одним із найефективніших засобів навчання іноземній мові [5: 84].

Прислів'я і приказки були тим інструментом викладання іноземної мови, який активізував розумову діяльність дітей, мав значну методичну та практичну цінність в процесі її вивчення. Вони дозволили педагогам Галичини зробити навчальний процес цікавішим, оскільки стимулювали емоційний розвиток особистості учнів, який в подальшому сформував могутній стимул до вивчення мови. Використання прислів'їв та приказок розширювало знання про мову, збільшувало словниковий запас учнів, допомагало засвоїти лексичні, граматичні та фонетичні особливості, сприяло більш швидкому оволодінню іноземною мовою. Через пошук відповідних прислів'їв та приказок в українській мові формувалась здатність критично-аналітичного розуміння, що проявлялась в здатності розуміння смислового навантаження висловлювання. Наведемо приклади прислів'їв, використаних у підручнику: «Proverbes normands», «A la Saint Laurent, la faucille au froment», «A la Saint Georges, seme ton orge», «A la Saint Bamabela faux au pre».

Проаналізувавши підручник Жана Шароти з французької мови для початкової і середньої школи [6], варто звернути увагу на його переваги:

1) відповідність підручника принципу наступності, логічної послідовності, органічність поєднання з попередніми та наступними навчальними виданнями цього курсу;

2) чіткість і послідовність структурування навчального матеріалу в змісті підручника;

3) вмотивованість поділу навчального матеріалу на розділи, їх послідовність, наявність зв'зків між ними; цілісний виклад матеріалу в підручнику;

4) послідовність етапів роботи всередині розділу;

5) відповідність складності та обсягу матеріалу в змісті підручника можливостям його засвоєння учнями певної вікової групи на належному рівні і за встановлений час; особистісна зорієнтованість навчального матеріалу.

Кожен з уроків починається із вивчення нових слів. Наприклад, у 12 уроці - Adam, Andre, Antoine, Boleslas, Casimir, Charles, assis debout [6: 19]. У деяких уроках при подачі невідомих слів подано малюнки, що сприяє кращому розумінню та запам'ятовуванню. У наступній вправі учням потрібно утворити із цими словами словосполучення та речення: Je suis professeur. Tu es eleve. Jean et Andre, vous etes eleves. Charles, Stanislas et Casimir sont aussi eleves [6: 19]. У третій вправі перед учнями стоїть завдання утворити запитання та дати на них відповідь: Quel est ton nom? Paul es-tu eleve? Andre et Casimir, etes-vous eleves? [6: 20].

Оскільки основною метою навчання іноземній мові є комунікативна, тобто уміння спілкуватися, то важливу роль у підручнику відведено діалогам. Наведемо приклад одного з них.

підручник іноземний гімназія пізнавальний

Conjugation dialoguee.

Le prof: Henri, es-tu assis (debout)?

Henri: Suis-je assis (debout)?

Le classe: Henri, est-il assis (debout)?

Henri: Qui, monsieur, je suis assis.

La classe: Qui, tu es assis (debout)

Le prof: Qui, il est assis (debout) [6: 21]

Саме в діалозі відбувається продуктивна пізнавальна діяльність учнів, які повинні володіти самостійним і незалежним мисленням, здатністю до свідомого, критичного аналізу. Нове мислення, засноване на принципі діалогу, є ознакою соціокультурної модернізації. Освітні трансформації, метою яких є становлення сучасного мислення людини, значною мірою спрямовані на особистісно орієнтоване навчання і виховання. Водночас, педагогічна парадигма діалогу, що полягає в розумінні розвитку особистості як поступу від уміння слухати і розуміти інших до вміння вести з ними діалог та спільний пошук істини, потребує свого осмислення і обгрунтування [7].

Як і у О. Чеслінської та Х. Неневської, у підручнику Жана Шароти є вірші, які сприяють кращому запам'ятовуванню нових слів.

Eurege et Marguerite Eugene est tres desordonne,

Il est toujours tres mal peisne,

Tres souvent il salit sa veste Et c'est ainsi pour tout le reste.

On le gronde on le punit; mais Il ne se corrige jam ais [6: 66].

У 44 уроці є текст пісні «A la fontaine» з нотами. Пісні - це важливий аспект культури, який представляє історію, фольклор та сучасний діалект країни. Спів може створити атмосферу довіри школярів, дозволяючи їм оволодіти певним ступенем швидкості англійської мови перш, ніж вони досягли цього в розмові.

A la fontaine

Ah! Voyez conme a la fontaine Tout le jour les mains vont trolant Et le soir la corbeitte est pleine,

De beau linge bien proper et blanc.

Ah! Voyer comme a la fontaine

Tout le jour les mains vont frottant [6: 70]

Більшість мовного матеріалу подано при створенні певної комунікативної ситуації, що намагається бути наближеною до реальної. Ієрархічну систему вправ від рецептивно-продуктивних до продуктивних збережено. Підручник має високу якість мовленнєвого матеріалу. Тексти доступні і цікаві для сприйняття, мають пізнавальну цінність. Малюнки призначені для виконання комунікативних завдань.

Наприклад, на малюнку зображено сім'ю Буржуа, яка сидить за святковим столом. Вона складається з чотирьох осіб: мес'є Буржуа, мадам Буржуа, Луїзи та Генрі. Дітям потрібно за малюнком скласти розповідь. Таке завдання сприяє розвитку уяви дітей. Основна тенденція в розвитку уяви молодших школярів полягає в переходах від переважно репродуктивних її форм до творчої переробки уявлень, від простого їх комбінування до логічно обґрунтованої побудови нових образів. Розвитку репродуктивної уяви у дітей молодшого шкільного віку важливо надавати особливої уваги.

У підручнику відсутні наочні схеми, таблиці, що ілюструють змістово-логічні, структурно - функціональні зв'язки фрагментів навчального матеріалу. Також немає додатків, проте на останніх сторінках підручника Жана Шароти є французько-польський словник, що допомагає учням при перекладі текстів.

Проаналізуємо підручник з французької мови Болеслава Кєльського, виданий у Львові у 1927 році [8]. Він складається із 5 розділів: 1) «La nature et ses richesses» («Природа та її багатства»); 2) «L'industrie et le commerce'' («Промисловість і торгівля»); 3) «La culture physique et L'intellectuelle'' («Фізична культура та інтелектуальна»); 4) «La vie Sociale» («Громадське життя»); 5) «Revision generale» («Повторення»). Поділ в підручнику навчального матеріалу на розділи умотивований, наявний зв'зок між ними.

Складність та обсяг матеріалу в змісті підручника відповідають можливостям його засвоєння учнями даної вікової групи на належному рівні і за встановлений час. Лексико-синтаксична складність тексту відповідає віковим особливостям учнів. Ілюстрації супроводжуються підписами, текстами.

На відміну від інших проаналізованих підручників, у цьому є легенди, анекдоти. Наприклад, у сімнадцятому уроці є легенда про вугілля («Legende de la houille» [8: 38]. Легенди сприяють формуванню пізнавального інтересу в учнів. У анекдоті «Le prince et le fermier» [8: 9] розповідається про зустріч принца та фермера. Гумор допомагає організовувати педагогічне середовище з позитивною атмосферою, де панує гуманність, взаємодовіра, взаємодопомога, і кожна дитина почуває себе безпечно, створювати позитивний психологічний клімат в умовах індивідуальної взаємодії дитини з дорослим.

У цьому підручнику є вправи, які сприяють збагаченню словникового запасу учнів. Наприклад, дібрати синоніми до таких слів: gagner, profiter, gain, profit, aider, secourir, aide, secours, alentours, environs, pratique, client [8: 38]. На відміну від попередньо проаналізованих підручників, у цьому є граматичні вправи. Наявні таблиці та схеми призначені для подачі граматичного матеріалу. У кінці підручника є французько-польський словник.

Здійснивши аналіз підручників з іноземних мов для учнів гімназій Галичини у 20-30-х роках ХХ століття, можемо зробити висновок, що їх використання сприяло розвитку пізнавальної активності. Це досягалось завдяки використанню пісень, віршів, загадок, прислів'їв, головоломок, легенд, анекдотів, драматизації. Більшість мовного матеріалу подано при створенні певної комунікативної ситуації, що намагається бути наближеною до реальної. Комунікативні ситуації моделювались таким чином, щоб учні виражали свої думки, формували власне судження. Увесь матеріал розподілений за мовними темами, що визначають і характер зв'язних текстів. Тексти доступні і цікаві для сприйняття, мають пізнавальну цінність. Підручники мають досить добрий наочно-ілюстративний матеріал, що не відволікає від засвоєння знань, є доречним, адже спрямований на розвиток зв'язного мовлення.

Список використаних джерел та літератури

1. Grzebieniowski Tadeusz. A Second English Book: [podrecznik jezyka angielskiego dla II Klasygimnazjalnej. Ksiaznica - atlas] / Tadeusz Grzebieniowski. - Lwow - Warszawa. - 1935. - 176 s.

2. Szarota Jean. Druga ksiazka do nauki jezyka francuskiego: [Dla szkol powszechnych I szednich] /. Jean Szarota. - [Wydanie drugie]. - Ksiaznica - Atlas. - Lwow - Warszawa. - 1925. - 125 s.

3. Cieslinska O. Aux quatre coins de la France: [podrecznik do nauki jezyka francuskiego dla Ill-ciej klasy gimnazjalnej] / O. Cieslinska, H. Nieniwska. - Lwow: Nakladem Panstwowego Wydawnictwa Ksiazek Szkolych, 1936. - 180 s.

4. Фучила О.М. Використання пісень в процесі вивчення англійської мови [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. vlp.com.ua/files/13_36.pdf.

5. Десяцька Н.В. Віршовано-пісенні матеріали як засіб підвищення ефективності навчання учнів середньої загальноосвітньої школи [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// doklad_11_2_22.pdf.

6. Szarota Jean. Premier Livre de Francais V'usage de L'enseignement primaire et secondaire / Jean Szarota. - Leopol - Varsovie: Siaznica polska t-ua nauczycieli szkol wyzszych. -1922. - 134 s.

7. Мілько Н. Є. Діалог в освіті як педагогічна проблема [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// lib.mdpu.org.ua/nvsp/…/08_01mnedop.pdf.

8. Kielski Boleslaw. Lecons de Francais a l'usage de la 4e des ecoles secondaires et de la 7e des ecoles primaries / Boleslaw Kielski. - Lwow. - 1927. - 236 s.

Размещено на Allbest.ru