Роль Фонду Карнегі в розробці системи оцінювання навчальних досягнень американських студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль Фонду Карнегі в розробці системи оцінювання навчальних досягнень американських студентів

Одним із важливих напрямів реформування національної системи освіти є розробка та впровадження нових підходів до оцінювання навчальних досягнень учнів і студентів. Тому важливо вивчити досвід використання різних методів оцінювання в провідних країнах світу. Доцільність вивчення досвіду США щодо розвитку питань оцінювання студентів визначається тим, що в країні проведено значну дослідницьку та експериментальну роботу, що зумовило створення проектів, укладання відповідних програм, удосконалення засобів навчання та технології оцінювання. Напрацювання американських дослідників у цій сфері мають безперечну теоретичну й практичну цінність для України.

Процес становлення системи оцінювання в університетах США пов'язаний з Фондом Карнегі, що був рушійною силою розвитку оцінювання навчальних досягнень студентів з 1916 року.

Питання оцінювання навчальних досягнень у своїх працях порушували такі українські та американські вчені, як В. Аванесов, М. Акімова,

В. Безпалько, Н. Бібік, Л. Бурлачук, С. Воскрч'ян, К. Гуревич, В. Максимов, О. Масалітіна, С. Морозов, В. Скребець, Н. Тализіна, О. Шмельов, Л. Айкен, П. Айразіан, А. Анастазі, Г. Віггінс, Дж. Вітт, Ф. Грешем, Р. Ібел, Дж. Канінгем, Дж. Крамер, Л. Кронбах, В. Пофем, Р. Торндайк, С. Урбіна, Р. Ювелл, С. Елліотт, В. Камінські, Т. Краточвілл, Т. Крол, Дж. Кук, Г. Лефрансуа, Д. Поделл, Б. Такман, Дж. Траверс та ін.

Питання, пов'язані з вивченням діяльності Фонду Карнегі з удосконалення викладання, розглядаються такими провідними американськими вченими, як: Ш. Бек, Р. Берк, Р. Брандт, Н. Бриджфорд, Дж. Гілберт, Д. Ламбадин, К. Меєр, К. Пірсон, Г. Сайзек, Р. Стіггенс та іншими.

Мета статті полягає у аналізі ролі фонду Карнегі в становленні системи оцінювання навчальних досягнень американських студентів. Поставлена мета передбачає вирішення наступних завдань:

1) схарактеризувати основні напрями діяльності Фонду Карнегі щодо вдосконалення системи оцінювання навчальних досягнень студентів;

2) проаналізувати та узагальнити внесок Фонду Карнегі у розвиток системи оцінювання навчальних досягнень студентів.

Фонд Карнегі (Carnegie Foundation for the Advancement of Teaching) з удосконалення викладання був заснований Ендрю Карнегі в 1905 році і був зареєстрований у 1906 році Конгресом США в якості незалежного політичного й дослідницького центру, основні результати науково-дослідної діяльності якого відбиваються в публічних доповідях з кожного рівня освіти [2, 110]. Говард Севидж (Howard Savage), співробітник і історик фонду з перших днів його існування, вважав лідером процесу становлення системи оцінювання навчальних досягнень першого президента Фонду - Генрі Притчета (Henry Pritchett) (1906-1955), який велику увагу приділяв питанням якості вищої освіти та визнавав потенційний вплив «об'єктивного тестування» на моніторинг якості освіти.

Погляди Прітчетта поділяв його співробітник Вільям С. Лернт (William S. Learned), «людина, яка мала чіткі і певні думки про те, якою повинна бути освіта… з передачею знань як неодмінної умови [4, 70]. Саме за його допомогою Фонд мав вплив на головні перетворення в системі оцінювання у вищих навчальних закладах. Разом з Беном Д. Вудом (Ben D. Wood) із Колумбійського коледжу, який вважав, що «мислення залежить від знань, і знання залежать від фактів» [4, 71], Лернт керував процесом великомасштабного оцінювання в штаті Пенсільванія, що було проведене між 1928 і 1932 роками і мало велике значення для розвитку системи оцінювання навчальних досягнень студентів американських вузів. У ході цього дослідження було протестовано тисячі абітурієнтів, студентів, і навіть деяких викладачів, з використанням широких об'єктивних тестів в основному декларативних і процедурних знань.

У багатьох аспектах, Пенсільванське Дослідження було зразковим, воно давало чітке уявлення про те, що студенти повинні досягти і як потрібно проводити оцінювання навчальних досягнень. Проте дане дослідження було зосереджено на знанні і потребувало перебування студентів протягом великого часу на тестування.

Пенсільванське дослідження варте уваги, бо воно сформулювало концепцію того, що необхідно розуміти під досягненнями та навчанням, стверджуючи, що досягнення як нагромадження змістовних знань стали результатом навчання в університеті. Воно також було в значній мірі зосереджено на рівні декларативних знань. Проте, оскільки дослідження включало тести інтелекту, програма оцінювання охоплювала поряд із змістовними знаннями, загальні розумові здібності.

Більш того, дослідження застосовувало методи оцінювання якості навчання та успішності - об'єктивні тести, які безпосередньо випливали з концепції навчання. Якщо знання були зрозумілі як накопичення змісту навчання, то об'єктивне тестування могло ефективно перевірити в буквальному сенсі накопичення цих знань [3, 372]. Отже, дослідження дозволяло отримати дані як про досягнення, так і про процес навчання.

Цей досвід було використано для розвитку Загального тесту (Graduate Record Examination, GRE - спеціальний стандартизований тест, який необхідно скласти при вступі до аспірантури, магістратури або до іншого післядипломного курсу в університетах США) [5, 110]. У той час, коли оцінювання знань було в повному розпалі, Лернт і Вуд, використовуючи досвід Пенсільванського дослідження, звертаються до оцінювання аспірантів. У пропонованій програмі, яка мала назву «Спільна (об'єднана) програма оцінювання аспірантів» Лернт зазначив, що зі збільшенням попиту на післядипломну освіту, при прийомі в аспірантуру потрібно було спиратися на щось більше, ніж кількість балів за прослухані курси. У жовтні 1937 року, Лернт зі своєю командою працював з аспірантами в Колумбійському, Гарвардському, Прінстонському і Йєльському університетах, здійснив керівництво процесом оцінювання, що складалося з семи тестів, призначених для показника рівня студентів післядипломної освіти. Це був перший випадок використання Graduate Record Examination (GRE). Програма мала успіх і розвивалася дуже швидкими темпами.

Як і іспити, що використовувалися в Пенсільванському дослідженні, спочатку тест GRE був обов'язковим об'єктивним тестом, зосередженим в основному на змістовних знаннях студентів, але він також включав і словесне логічне пояснення. Використовувався для перевірки придатності студентів до навчання в аспірантурі [9, 356]. У 1937 році було розроблено ряд профільних випробувань для охоплення всього змісту типової загальноосвітньої програми. На виконання тесту виділялося два дні, загалом шість годин, за допомогою тесту перевіряли знання в галузі математики, фізики, суспільних наук, літератури, образотворчого мистецтва та однієї з іноземних мов.

У 1939 році шістнадцять додаткових тестів з основних предметів спеціалізації були додані до GRE. У 1949 році, до профільного розділу додали загальний для того, щоб забезпечити «загальний індекс освіти». Осінь 1949 року має помітне значення для розвитку оцінювання навчальних досягнень студентів: відбувся перехід від змістовного тестування до тестування, яке було зосереджено на логічних міркуваннях, був представлений GRE

Aptitude Test - тест на придатність із усним та кількісним розділами, які ми маємо й сьогодні.

Завдяки діяльності Фонду була започаткована ідея створення «Національної екзаменаційної комісії» (National Examination Board), національного агентства з тестування, що через двадцять років перетворилося на Службу освітнього тестування (Educational Testing Service (ETS), організацію, яка вимірює вербальні, математичні й аналітичні здібності, необхідні для специфічної галузі знань. Ця служба адмініструвала й досі адмініструє широко відомий тест SAT (Scholastic Aptitude Test) - Схоластичний Тест Придатності, або тест шкільних здібностей, за результатами якого перевіряється рівень готовності абітурієнтів до навчання у вищій школі, перша версія якого з'явилася 23 червня 1926 року [7, 183]. Також серед значних досягнень Фонду можна виділити створення залікової одиниці Карнегі і Класифікації Карнегі установ вищої освіти.

Отже, аналіз історичної та педагогічної літератури показав, що внесок Фонду Карнегі в становлення системи оцінювання навчальних досягнень студентів у США був вагомим. І попри деякі недоліки в діяльності Фонду, необхідно підкреслити, що Фонд мав значний вплив на важливі перетворення в системі оцінювання у вищих навчальних закладах, тим самим сприяючи підвищенню успішності процесу викладання.

Література

навчальний карнегі студент

1. Вайс Керол Г. Оцінювання: методи дослідження програм і політики / Переклад з англ. Р. Ткачук, М. Корчинської. - К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2000. - 672 с.

2. Гронлунд Норман Е. Оцінювання студентської успішності. [Практ. посіб.] / Гронлунд Норман Е. - К.: Навчально - методичний центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2005. - 312 с.

3. America's Past and Promise: Assessment: USA, 1995. - 386 p.

4. America: The People and the Dream: Tests. - USA, 1991. - 180 p.

5. Brown, S., and Glasner, A., eds. Assessment matters in higher education. Buckingham: Open University Press, 2003.

6. Bryan, C., and Clegg, K. Reflections, rationales and realities. In Innovative assessment in higher education, ed. C. Bryan and K. Clegg. Abingdon: Routledge, 2006.

7. Carnegie Corporation of New York / Years of Promise: A comprehensive learning strategy for America's children, 1996. - 289 p.

8. Educational Testing Service, 1992. - 48 p.

9. Gronlund N.E. Measurement and Evaluation in Teaching. New York: Macmillan, 1985. - 572 p.

10. Stanley J.C. Reliability // Educational Measurement / Thorndike (ed.). - Washington, DC: American Council of Education, Second Edition, 1971. - P. 8590.

11. Carnegie Foundation for the Advancement of Teaching - Official site.

12. Change: The Magazine of Higher Learning - Official site.

13. Change: The Magazine of Higher Learning at Heldref Publications.

Размещено на Allbest.ru