Завдання з різними ООД як ефективний засіб для оволодіння студентами робітничими професіями

Размещено на http://www.allbest.ru/

Шматков Є.В., Шишенко Н.А., Панаріна О.О.

ЗАВДАННЯ З РІЗНИМИ ООД ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ДЛЯ ОВОЛОДІННЯ СТУДЕНТАМИ РОБІТНИЧИМИ ПРОФЕСІЯМИ

У статті наголошується, що в процесі оволодіння студентами робітничими професіями за період їх навчання у вищому навчальному закладі необхідно послідовно використовувати три типи орієнтовної основи діяльності (ООД): повну часткову, повну узагальнену та неповну. Їх використання сприяє ефективному та якісному оволодінню студентами робітничими професіями.

В данной статье показано, что в процессе овладения студентами рабочими профессиями во время обучения в высшем учебном заведении необходимо последовательно использовать три типа ориентировочной основы деятельности (ООД): полную частичную, полную обобщенную и неполную. Их применение способствует эффективному и качественному овладению студентами рабочими профессиями.

студент робоча професія орієнтовний

The article shows that in the process of mastering working professions by students at a higher educational establishment three types of AOB must be successively used: complete partial, complete generalized and incomplete. Their usage promotes efficient and qualitative mastering working professions by students.

Одержання робітничої професії за профілем підготовки студентів є невід'ємною частиною навчальних планів багатьох вищих навчальних закладів II-IV рівнів акредитації. Це є вимогами часу щодо професійно-практичної підготовки майбутніх спеціалістів. Для цього передбачається вивчення студентами дисципліни “Виробниче навчання” на протязі I-III курсу у обсязі 350-400 навчальних годин (вищі заклади освіти III-IV рівня акредитації). Разом з урахуванням часу на проходження виробничих практик це складає орієнтовно 700-800 навчальних годин, що наближається до нормативних витрат для одержання робочого розряду кваліфікованого робітника.

Контроль процесу одержання робочого розряду найбільш доцільно здійснювати методом використання тестових завдань. Це детально обґрунтовано у роботі [1 с.41-66].

Структура та зміст тестових завдань для перевірки теоретичних знань та рівня готовності студентів до виробничого навчання в науково-методичній літературі висвітлені досить широко.

Що ж стосується завдань для здійснення перевірки практичних дій, то вони мають суттєві особливості [2]. Насамперед вони є, як правило, прототипом типових виробничих завдань при засвоєнні окремих робочих прийомів, операцій та їх комплексів.

Орієнтовна основа діяльності (ООД) є структурною складовою будь-якої діяльності, включаючи і навчальну. Вона містить сукупність дій, пов'язаних з узагальненням інформації щодо здійснення навчальної діяльності. ООД створює програму дій, які спрямовані на досягнення визначеного результату [3].

Структура ООД має такі складові:

ь образ кінцевого продукту і уявлення про результат дій: опис кінцевого продукту, модель, креслення, готовий виріб тощо;

ь об'єкт перетворення або вихідний матеріал для здійснення діяльності: умови, завдання, запитання, матеріали, заготовки тощо;

ь засоби діяльності: знання, уміння, інструменти, приладдя і таке інше;

ь технологію діяльності: опис процесу діяльності, алгоритм (послідовність) дій, показ послідовності виконання операції, технологічна карта тощо.

В залежності від особливостей ООД існує три типи навчання. При першому - повна ООД задається в частковому вигляді, тобто наводиться перелік і послідовність виконання усіх необхідних дій для конкретного випадку.

При другому - повна ООД задається в узагальненому вигляді, з якого навчаємі можуть скласти необхідну послідовність виконання тих чи інших дій (тобто технологію здійснення виробничого процесу).

При третьому типі ООД задається у неповному вигляді: відсутня одна з головних складових - технологія (послідовність) виконання дій, яку навчаємі повинні скласти самостійно.

При оволодінні робітничою професією студенти поступово привчаються створювати усі три типи орієнтовної основи діяльності.

Найбільш доцільно це робити в такій послідовності: повна часткова; повна узагальнена та неповна ООД. Саме так відбувається оволодіння будь-якою робітничою професією, в основі якої є формування технологічних умінь та навичок.

Спочатку студенти виконують психомоторні дії у відповідності з навчальною інструкційно-технологічною документацією: навчальні карти з формування окремих робочих прийомів, картки-завдання, навчальні технологічні завдання, інструкційно-технологічні карти тощо.

У роботі [3] показано, що діяльність робітника будь-якої професії складається з чотирьох функцій: підготовчої, технологічної, контролю (самоконтролю) та організаційно-технічної.

Кожна з цих складових у свою чергу містить окремі функціональні одиниці діяльності. Наприклад, для верстатника (токаря, фрезерувальника, свердлувальника, шліфувальника тощо) ними будуть: одержання та вивчення техніко-технологічної документації; одержання та перевірка на працездатність технологічного оснащення, ріжучого, вимірювального та допоміжного інструменту; встановлення оснащення та інструменту на верстат та його налагодження.

Технологічна функція містить у собі дії робітника щодо ведення того чи іншого технологічного процесу (обробки заготовки, складання механізму і таке інше).

Функція контролю (самоконтролю) передбачає здійснення самоконтролю безпосередньо самим робітником процесу та результатів своєї діяльності.

Організаційно-технічна функція забезпечує додержання правил техніки безпеки безпосередньо на робочому місті, його наукову організацію, забезпечення екологічних та протипожежних вимог тощо.

Тестові завдання для діагностування якості виконання навчально-виробничих робіт у процесі оволодіння студентами робітничою професією повинні контролювати усі складові функції професійної діяльності робітника.

Помилковою є думка про те, що треба контролювати виконання студентами тільки тих дій, які пов'язані безпосередньо з технологічною функцією діяльності. Наш досвід переконливо засвідчує те, що якщо у студента не сформовані уміння виконувати дії усіх інших, так званих, “допоміжних” функцій діяльності, то “основну” - технологічну - функцію виконувати якісно і своєчасно він просто не в змозі. Чи можна говорити про якісне виконання роботи, якщо студент не вміє при цьому самостійно одержати вичерпну інформацію з технологічних (інструкційно-технологічних) карт, не може здійснювати самоконтроль своєї діяльності, забезпечуючи при цьому вимоги техніки безпеки, промислової санітарії та гігієни?

Як показує досвід та практика навчання студентів робітничим професіям, треба починати зі створення повної орієнтовної основи діяльності (ООД) по усім функціям професійної діяльності кваліфікованого робітника.

Наприклад, для верстатників (найбільш поширена професія, за якою здійснюється підготовка робітників у більшості вищих навчальних закладів) підготовча функція передбачає виконання чотирьох функціональних одиниць діяльності, про які мова йшла вище.

Цей перелік і є технологічною послідовністю здійснення підготовчої функції діяльності.

Але це, так би мовити, узагальнений алгоритм виконання складових професійної діяльності робітника верстатних професій.

Як показує наш досвід, на перших стадіях виконання студентами самостійної роботи (засвоєння окремих операцій по обробці заготовок на токарних, фрезерних, свердлувальних або шліфувальних верстатах) така форма подання послідовності дій не є оптимальною. Це може бути лише алгоритмом виконання підготовчої роботи при наданні ООД в узагальненому вигляді.

Тому на першому етапі навчання треба більш детально вказати, які саме дії треба виконати в межах означених одиниць підготовчої діяльності.

З цією метою в табл. наведений зразок змісту навчальних дій студентів щодо вивчення кожного елементу підготовчої функції верстатників.

З неї бачимо, що процес одержання та вивчення техніко-технологічної документації передбачає дії, які пов'язані з ознайомленням з кресленням деталі та змістом операційної (інструкційно-технологічної) карти.

На цьому зупинимось більш детально. На першій стадії навчання студенти повинні знайомитися не з типовою технологічною документацією, а саме з інструкційно-технологічними картами, які є більш доступними для розуміння та практичного використання.

Пояснюється це двома причинами. Інструкційно-технологічні карти на відміну від технологічних не мають строгої за формою побудови і можуть містити малюнки та пояснення до них, схеми, графіки тощо.

По-друге, обсяг інформації та форма її подання суттєво залежить від курсу навчання студентів. На початковій стадії виробничого навчання (перший курс навчання) ця інформація повинна бути повною і докладною. На старших курсах (другий-третій) її обсяг зменшується за рахунок її згортання.

Нарешті, на завершальній стадії технологічна діяльність студента набуває самостійності. Рівень розвитку технологічного мислення дозволяє йому самостійно визначати послідовність виготовлення тієї чи іншої деталі.

Проілюструємо це на конкретному прикладі. У наведеній нижче таблиці подана майже повна* орієнтовна основа діяльності з робітничої професії “токар” при виконанні операції “Обробка зовнішніх циліндричних та торцевих поверхонь”.

При цьому розглядається тільки одна з функцій діяльності - підготовча.

Перша одиниця діяльності передбачає здійснення процесу вивчення креслення заданої деталі і відповідної технологічної документації.

* З метою сприйняття насамперед методичних аспектів із цієї таблиці виключені конкретні дані щодо існуючих способів задавання розмірів деталі, переліку матеріалу ріжучої частини різців, їх геометричних параметрів тощо.

Таблиця 1. Структура повної орієнтовної основи діяльності для виконання токарної операції “Обробка зовнішніх циліндричних та торцевих поверхонь” (підготовча функція діяльності).

Послідовність вивчення креслення деталі передбачає виконання п'яти розумових дій, кожна з яких має у своєму складі декілька окремих елементів: наприклад, існує декілька способів завдання технологічних лінійних розмірів в залежності від схеми базування заготовки і послідовності її обробки. Кожний з них треба проаналізувати і вибрати той, який забезпечує найменшу похибку при обробці.

Аналогічно можна сказати і про інші складові. Вивчення технологічної документації передбачає здійснення розумових дій, які позначені в таблиці позиціями 2.1.-2.6. але кожна з них у свою чергу складається з декількох більш дрібних елементів.

Друга функціональна одиниця діяльності майбутнього токаря передбачає виконання комплексу дій, які пов'язані з одержанням заготовки та технологічного оснащення та їх перевірки.

Третя одиниця (налагодження оснащення) містить вісім окремих і самостійних позицій.

З таблиці видно, що структура діяльності токаря при засвоєнні прийомів виконання тільки однієї операції містить понад 25 розумових та моторних дій, які треба виконати в саме тій послідовності, яка наведена у таблиці.

Застосування такої інструкційно-технологічної карти полегшує формування у студентів необхідних умінь і навичок, робить навчання більш ефективним.

Через деякий час структуру цієї ООД можна згорнути за рахунок переліку тільки загальної послідовності виконання дій, які позначені у таблиці номерами 1, 2, 3...8. Для першої функціональної одиниці діяльності це: вивчення креслення деталі, що буде виготовлятися, та операційної (інструкційно-технологічної) карти.

Друга функціональна одиниця діяльності містить також тільки дві складові, а третя - вісім.

Ці структурні елементи можуть використовуватися як для аналізу діяльності робітників верстатних (а їх понад 20 назв), так і слюсарних професій (понад 15).

На завершальній стадії оволодіння студентами робітничою професією структура ООД може бути неповною: в ній присутні тільки вихідні дані (креслення заготовки, перелік необхідного технологічного оснащення, тип верстата і деяке інше) і кінцевий результат у вигляді креслення готової деталі. Студент самостійно повинен розробити технологічну послідовність виготовлення деталі з урахуванням витрат часу та забезпечення її необхідної якості. Це дуже відповідальний комплекс розумових дій, який містить багато елементів творчого характеру (наприклад, декілька варіантів виготовлення деталі) і призначений сформувати у студентів професійну самостійність, творче відношення до виконання роботи.

Висновки:

1. Завдання з різними ООД є ефективним засобом для оволодіння студентами робітничими професіями.

2. Спосіб формування ООД повинен постійно змінюватися в залежності від етапу навчання студентів: спочатку повна часткова орієнтовна основа діяльності, потім її можна згорнути і узагальнити (повна узагальнена ООД). Наприкінці студент сам повинен розробляти послідовність здійснення технологічних операцій (неповна ООД). Саме такий підхід забезпечує міцність засвоєння знань та умінь і формує творче відношення до одержання робітничої професії.

Література

1. Диагностика качества практического (производственного) обучения: Методические рекомендации / Авторы: Якуба Ю.А., Скакун В.А. - М.: ИРПО, 1995. - 95с.

2. Шматков Е.В., Шишенко Н.А. Средства диагностирования качества обучения рабочим профессиям / Инженерная педагогика, вып. 3. Москва 2002.

3. Шматков Е.В., Шишенко Н.А. О структуре функций профессиональной деятельности рабочих. - Науково-методичний журнал “Професійна освіта: теорія і практика”, №1-2 (11-12), Харків, 2000.

Размещено на Allbest.ru