Методика професіографічного моніторингу в інженерно-педагогічному вищому навчальному закладі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика професіографічного моніторингу в інженерно-педагогічному вищому навчальному закладі

 Загальносвітові тенденції розвитку освіти, ситуація, що складається в українській системі вищої школи, настійно вимагають глибокого і всебічного оновлення структури і змісту підготовки студентів, послідовного і негайного впровадження інноваційних технологій навчання і виховання, модернізації способів отримання інформації щодо перебігу процесів та досягнення цілей освіти. Одним із найактуальніших на теперішній час різновидом інноваційних технологій навчання є професіографичний моніторинг, який покликаний усунути професійну некомпетентність майбутніх фахівців інженерно-педагогічних ВНЗ не тільки на початковій і кінцевій стадії його становлення, але й у проміжній фазі розвитку професійних знань, умінь та навичок, та корегування його в необхідному руслі.

В останнє десятиліття у вітчизняній і зарубіжній літературі з'явилися публікації, що свідчать про наявність великої кількості різних видів моніторингової діяльності. Підвищений інтерес до проблем моніторингу проявляють представники різних галузей наукового знання, особливо медики, економісти, соціологи, педагоги, психологи. Розробляються різноманітні види моніторингу і його класифікації. Розробленість дослідження формує уявлення про різні види моніторингу, його функціональних можливостях застосування в різних галузях людинознання, визначають умови і рамки його реалізації залежно від специфічних завдань дослідження і замовлень практики, вказують на деякі технологічні моделі застосування моніторингу в освітньому процесі і дають можливість використання технологій моніторингового дослідження в різних освітніх системах, зокрема й у вищій педагогічній освіті, як доконаний новий вид моніторингової діяльності - професіографичний моніторинг [1].

Само поняття «моніторинг» представляє інтерес з погляду його теоретичного аналізу, оскільки не має однозначного тлумачення. Це ситуація пояснюється кількома обставинами: моніторинг використовується в рамках різних сфер практичної і наукової діяльності - як у сфері науки, так і у сфері практики; моніторинг може розглядатися і як спосіб дослідження реальності і як спосіб прогнозування для різних видів діяльності сфери управління за допомогою уявлення своєчасної і якісної інформації. На наш погляд та враховуючи сфери використання моніторингу найбільш підходить визначення психолого-педагогічного словника - це комплекс спостережень і досліджень, що визначають зміни в навколишньому середовищі, що викликаються діяльністю людини, а також під контролем з періодичним стеженням за об'єктом моніторингу і обов'язковим зворотним зв'язком.

Змістовному наповненню професіографічного моніторингу, як виду педагогічного моніторингу, і присвячений розгляд статті. Визначення поняття «професіографичний моніторинг» було адаптоване відповідно до напрямів реалізації моніторингу і трактується як безперервний процес науково-обґрунтованого, діагностико-прогностичного, планово-діяльністного стеження за станом і зміною показників професійного становлення фахівця з метою найбільш оптимального вибору освітніх завдань, а також засобів і методів їх рішення [1].

При аналізі психолого-педагогічної літератури нами було виявлено, що методика професіографічного моніторингу виявляє порядок його проведення, визначення компонентів та може розглядатися як система. Порядок проведення професіографічного моніторингу аналогічний порядку проведення освітнього моніторингу, запропонований науковцями, дослідниками (Посоховой І., Аверьяновою О.) [2].

Впровадження професіографічного моніторингу в систему освіти інженерно-педагогічних ВНЗ дозволить отримати корисну, педагогічно значущу інформацію щодо об'єкту моніторингу та використання її для забезпечення умов підвищення рівня сформованості професійних та методичних умінь у майбутніх фахівців.

Розглянемо професіографичний моніторинг як систему яка включає в себе таки компоненти:

Об'єкт професіографічного моніторингу є освітній процес професійної підготовки фахівця в вищому закладі освіти.

Предмет - методика навчання фахівців професіографічному моніторингу на прикладі спеціальних дисциплін.

Суб'єктом професіографічного моніторингу може виступати як викладачі, так і студенти вищого навчального закладу.

Виходячи з поставленої мети професіографічного моніторингу нами були визначені наступні завдання дослідження:

· виявити стан проблеми, ступінь її розробленості в педагогічній теорії і практиці і на цій основі визначити суть, структуру і компоненти професіографічного моніторингу інженерно-педагогічному ВНЗ;

· розробити модель моніторингу рівня сформованості професійних умінь студентів у ВНЗ;

· розробити організаційно-педагогічні умови реалізації моделі моніторингу рівня сформованості професійних умінь студентів у ВНЗ;

· розробити методику проведення моніторингу рівня сформованості професійних умінь студентів у ВНЗ;

· експериментально перевірити ефективність моделі моніторингу рівня сформованості професійних умінь студентів у ВНЗ.

Змістом професіографічного моніторингу в вищому навчальному закладі, можуть виступати такі фактори професійно-методичної підготовки фахівця:

· становлення фахівця, побудоване на ідеї всестороннього сприяння майбутнім фахівцям в їх професійному саморозкритті і самореалізації;

· професійно-методичні знання та уміння: знання дисциплін спеціального профілю, науково-дослідницька та методична підготовка;

· показники реалізації методики професіографічного моніторингу: рівень сформованості професійних та методичних умінь.

Моніторинг здійснюється за допомогою методів, які підрозділяються:

· на методи збору корисної інформації (словесні: співбесіда, бесіда, опитування; практичні: кваліметрія - комплексне кількісне оцінювання; анкетування; вихід на практику; курсові та дипломні роботи);

· обробки та накопичення інформації: математично-статичні, кваліметрія;

· систематизацію отриманої інформації щодо досліджуваного об'єкта надаються у вигляді висновку;

· впровадження корисних результатів: в роботу ВНЗ та систему освіти інженерно-педагогічних спеціальностей при плануванні дій фахівців, прогнозування, рекомендації, побажання.

Після визначенні організаційно-педагогічних умов реалізації, можливо виділити три етапи проведення моніторингових досліджень, яки були запропоновані дослідниками, науковцями (Боровковою Т. І., Моревим І. А.) [3], (Касяновою О.М.) [4]:

1 етап - підготовчий: який визначає постановку мети; визначення об'єкту; установку термінів проведення; вивчення відповідної літератури; вивчення наявного педагогічного досвіду; розробка інструментарію для проведення моніторингу.

2 етап - практична частина моніторингу: яка передбачає збір інформації; спостереження; співбесіди; кваліметрія - комплексне кількісне оцінювання; анкетування; вихід на практику; курсові та дипломні роботи.

3 етап - аналітичний: визначає систематизацію отриманої інформації; аналіз наявних даних; розробка рекомендацій і пропозицій на подальший період.

Можна представити етапи проведення професіографічного моніторингу в вигляді схеми.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Етапи проведення професіографічного моніторингу

Результатом професіографічного моніторингу є створення висновків і науково обґрунтованих рекомендації щодо впровадження методики в освітню систему інженерно-педагогічних ВНЗ, яка сприятиме забезпеченню ефективній підготовці фахівців. Рекомендації можуть мати методичний або практичний характер, призначатися для викладачів та студентів та дозволяють організувати професіографичний моніторинг залежно від вимог соціуму, потенціалу педагогічного колективу, вікових і індивідуальних особливостей студентів, або учнів ПТНЗ, оптимізувати перехід від традиційної до інноваційної моделі освіти.

Розроблені методичні вказівки для студентів по організації самомоніторингу професійної діяльності, дозволяють їм здійснювати самоконтроль і самокорекцію траєкторії свого професійного розвитку.

Виявлені параметри, складовими яких є визначені види професійної діяльності відібрані на підставі кваліфікаційних характеристик спеціалістів, бакалаврів, молодших спеціалістів, робочих, та показники, складовими яких є визначені професійні уміння, відібрані при аналізі кваліфікаційних характеристик спеціалістів, бакалаврів, молодших спеціалістів, робочих, критерії ефективності моніторингового супроводу інноваційного освітнього процесу у інженерно-педагогічному ВНЗ дозволять сприяти переходу освітнього процесу у вищій школі від традиційних форм навчання до особливо орієнтованих.

Запропоновані висновки та рекомендації з вдосконалення освітнього процесу в вищому навчальному закладі, впроваджуються у навчально-виховний процес та коригують його. Після цього професіографічний моніторинг продовжується.

Однак для успішного здійснення професіографічного моніторингу в вищому навчальному закладі необхідно дотримуватися таких принципів, як:

Принцип безперервності. Означає погляд на моніторинг як цілісну, динамічну, розвиваючу, не самокеровану систему, в якій відбуваються структурно-функціональні перебудови, що носять не тільки кількісний, але і якісний характер. Моніторинг повинен визначати моменти переходу однієї якості в іншу, корегувати, підтримувати або полегшувати відповідні тенденції освітнього процесу.

Принцип науковості. Означає організацію стеження, за основними закономірностями психолого-педагогічного пізнання і управління педагогічними об'єктами і явищами.

Принцип виховної доцільності. Професіографічний моніторинг не є самоціллю, а виступає засобом глибокого вивчення і надійним інструментом педагогічного управління освітнім процесом. У використанні методів, прийомів професіографічного моніторингу не можуть бути застосовані технології, які завдають збитку інтересів, гідності, правил особистості всіх учасників освітнього процесу.

Принцип діагностико - прогностичної спрямованості. Отримана в ході стеження інформація повинна бути співвіднесена на підставі заздалегідь розроблених показників і критеріїв з визначеною нормативною картиною педагогічного процесу. Якщо в процесі професіографічного моніторингу виявляється нова, до цих пір не досліджена суть освіти, то мова йде про науково-дослідне стеження. Такий вигляд стеження може бути основою для розробки діагностичного моніторингу.

Принцип прогностичного моніторингу. Сенс професіографічного моніторингу не тільки в тому, щоб визначити стан педагогічного процесу в певний момент, на певній стадії, а в тому, щоб зробити висновок в тенденціях розвитку освітнього процесу і передбачати можливі напрями педагогічної діяльності, направлені на підтримку, розвиток позитивних, блокування, трансформацію небажаних явищ.

Принцип цілісності, визначає спадкоємність процесів стеження, діагностики, прогнозування освітнього процесу.

Враховуючи ці принципи, можна виділити основні вимоги до професіографічного моніторингу: об'єктивність, валідність, надійність, систематичність, урахування психолого-педагогічних особливостей об'єкта вивчення та умов проведення, гуманістична спрямованість.

Таким чином, всі вимоги, які виконує професіографичний моніторинг як частина освітньої діяльності, підпорядковані загальній меті підвищення якості професійно-педагогічної готовності фахівця і забезпеченню наукового підходу до управління учбово-виховним процесом.

Професіографічний моніторинг дозволяє визначити як перебудувати етапи освітнього процесу, наскільки раціонально використані педагогічні засоби, якою мірою вони відповідають заданим цілям, наскільки ефективні реалізовані моделі, методики. Тривалість стеження за станом педагогічних явищ дозволяють виявляти тенденції їх зміни, встановлювати залежність їх від певних чинників.

Таким чином, професіографічній моніторинг є одним з найважливіших елементів системи інноваційного забезпечення освітнього процесу у інженерно-педагогічному ВНЗ.

При впровадженні методики професіографічного моніторингу в систему освіти інженерно-педагогічного вузу необхідно визначити організаційно-педагогічні умови, етапи проведення, принципи та вимоги щодо її реалізації.

Головною задачею професіографічного моніторингу стає його достатня динамічність в своєму змістовному компоненті інакше він може швидко перетворитися на якусь задану схему і його завдання можуть звестися лише до простої реєстрації спостережуваних фактів і педагогічних явищ. При урахуванні усіх вимог результати професіографічного моніторингу можуть дати багатий матеріал для аналізу і оцінки професійної мотивації, стійкості або зміни поведінки, професійних прагнень студентів, а також для визначення параметрів та показників, що впливають на формування особистості майбутнього фахівця.

Література

інженерний освіта професіографічний моніторинг

1. Силина С.Н. Профессиографический мониторинг в педагогических вузах // Педагог гика. - 2001. - №7. - С. 47-53.

2. Посохова І., Аверьянова О. Система моніторингу в інженерно-педагогічному ВНЗ // Новий колегіум. - 2003. - №1. - С. 19-21.

3. Боровкова Т.И., Морев И.А. Мониторинг развития системы образования. Часть 2. Практические аспекты: Учебное пособие. - Владивосток: Изд-во Дальневосточного университета, 2004. - 134 с.

4. Касянова О.М. Моніторинг управління навчальним закладом / О.М. Касянова. Управлінській супровід моніторингу якості освіти / Т.Б. Волобуєва. - Х.: Видав. гр. «Основа», 2004. - 96 с. - (Серія «Бібліотека журналу «Управління школою»»; Вип. 1 (13)).

Размещено на Allbest.ru