Формування зв’язків передачі навчальної інформації при моделюванні працеохоронних функцій інженера

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування зв'язків передачі навчальної інформації при моделюванні працеохоронних функцій інженера

Павленко Т.С.

У статті розглянуті питання формування стійких, компетентних знань і вмінь у студентів, завдяки використання прямих, зворотних, проміжних зв'язків при впровадженні схеми інформаційних потоків щодо моделювання у навчальному процесі працеохоронних функцій майбутніх інженерів.

Павленко Т.С.

Формирование связей передачи учебной информации при моделировании трудоохранных функций инженера

В статье рассмотрены вопросы формирования стойких, компетентных знаний умений студентов, благодаря использованию прямых, обратных, промежуточных связей при использовании схемы информационных потоков в результате использования моделирования в учебном процессе трудоохранных функций будущих инженеров.

T.S. Pavlenko

Formation of communications of transfer of the educational information at modeling functions of protection of work of the engineer

In clause the questions of formation of proof, competent knowledge of skills of the students, due to use of direct, return, intermediate communications are considered at use of the circuit of information flows as a result of use of modeling in educational process of functions of protection of work of the future engineers.

Постановка проблеми

Перехід вищої технічної школи України до модульно-кредитної системи навчання вимагає від викладачів не тільки раціонального структурування навчального матеріалу, а й формування більш досконалої схеми інформаційних зв'язків за для управління навчально-пізнавальної діяльністю студентів. Визначена проблема полягає у тому, що якою би доскональною не була сконструйована безпосередня передача навчальної інформація від викладача студентам, у будь-якій дидактичній системі має місце втрати і перекручування інформації студентами у процесі сприйняття нового матеріалу. На якісну особливість функціонування зв'язків передачі навчальної інформації викладачем студентам вказує у своїх роботах Н.Ф.Тализіна [1], вживаючи для його опису поняття “активного входу” інформації. Наведене поняття застосовується у теорії про єдність свідомості і діяльності. Основні положення і принципи вказаної теорії були сформовані у роботах В.П. Беспалько, І.А. Зязюна, О.Е.Коваленко, М.І.Лазарева, А.М.Леонтьєва. Згідно цієї теорії розумова активність людини являє собою як необхідну умову так і механізм суб'єктивного відображення інформації, за висловлюванням А.М.Леонтьєва, - відбивання змісту навчання у зміст відображення [2]. Пошук нових методів, технологій організації навчального процесу з вивчення курсу охорони праці у розробках викладачів вищої школи, їх творчий розвиток та впровадження має бути реальною відповіддю на вимоги сучасного стану промислових підприємств України.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Вивчення наукової літератури з педагогіки, педагогіки управління, психології педагогіки надало можливість визначити проблему і конкретизувати завдання наукового пошуку. У зв'язку з тим, що даний пошук торкається насамперед проблеми забезпечення промислової безпеки, питань охорони праці, тому, у першу чергу, вивчались наукові праці, які висвітлювали концептуальні основи з організації навчання [3, 4, 5, 6], поступового формування розумових дій [7, 8, 9], теорії проблемного навчання, моделювання інженерної діяльності [10, 11, 12, 13].

Інженери нового покоління повинні володіти аналізом виробничих ситуацій, процесів, вміти робити порівняння, узагальнення, які дозволяють їм встановлювати зв'язок між набутими знаннями з потребою нових знань, необхідних для виконання повсякденних працеохоронних обов'язків на підприємствах. На думку С.А. Шапоринського, одна з складових політехнічного навчання - загальнотехнічні знання, що опосередковані розвинутою системою машин, являють собою сукупність знань, як у загальнонауковому значенні, так і на рівні галузевих, базових наук. Вони виявляються наскрізними у своєму значенні, а також необхідними для розуміння принципів конструювання, дії та керування всім ланцюгом машин, що входять у розвинуту систему машин, які належать до різних галузей виробництва [14]. Згідно з думкою названого автора ще одна складова політехнічного навчання - загальнотехнологічні знання. На відмінну від загально технічних, як підкреслює С.Я. Батишева, С.А. Шапоринський, вони мають виключно галузевий характер [14]. А тому вибір відповідних об'єктів моделювання у навчання студентів проводиться з урахуванням особливостей галузі технологічних процесів продукції, яка виготовляється. Внаслідок вищевказаного, автор вважає - моделювання працеохоронної діяльності у навчальному процесі, яка є складовою функціональних обов'язків інженерів машинобудівного та приладобудівного профілю, базується на вичлененні законів, принципів, що знаходяться в основі виробничих процесів конкретної галузі. Завдяки цьому формуються у студентів відповідні знання з навчальних дисциплін у яких викладаються конкретні виробничі процеси, а також і способи, які створюють безпечні умови для працюючих. У свою чергу вирішення будь-якого працеохоронного завдання інженером на підприємстві базується на використанні професійних знань і знань питань охорони праці. Таким чином, особливості працеохоронних функцій інженера свідчать також і про особливість викладання курсу “Основи охорони праці”. Аналіз структури працеохоронної діяльності інженера дозволив автору зробити важливий педагогічний висновок: немає єдиного вирішення працеохоронних завдань на виробництві, а тому необхідно формувати у студентів вміння пошуку варіантів, рішень, бажання знаходити данні, яких бракує, приймати загальні рішення завдань різних типів, враховуючи конкретні умови виробництва. Таким чином, професійна особистість повинна, з одного боку мати набір стандартизованих знань, вмінь, а з іншого - мати можливість і вміння відмовитись від них у пошуку нових знань і засобів діяльності, найбільш сприятливих для конкретного випадку [12]. Недоліки “традиційних” методів викладання курсу “основи охорони праці” викликають у студентів труднощі переробки інформації, яка постійно збільшується і змінюється, пристосовується до умов ринкової економіки. А також відсутність внутрішньої активності не спонукає до продукування нових рішень, до дій всієї функціональної сукупності психічних процесів інтелекту-сприйняття, відчуття, уяви, мислення, пам'яті, зосередження, які забезпечують формування компетентних вмінь. Отже, необхідно визначити, що проблема професійної, компетентної підготовки з питань охорони праці являє собою складну педагогічну проблему, вирішити яку дозволяє використання моделювання у навчальному процесі працеохоронних функцій інженера. Вказана теза підтверджується нашим опитуванням інженерів-практиків таких провідних промислових підприємств м.Харкова, як теплова електростанція на ім.Т.В. Крижановського, ЗАС ім.Малишева та ін.

Проведення анкетування дозволило автору встановити мотивацію рекоспондентів, щодо виконання працеохоронних функцій, а також їх проблеми з заповнення і набуття компетентних знань з питань охорони праці необхідних для повсякденної праці. Спостереження дозволило з'ясувати:

- неспроможність молодих спеціалістів працювати у перевантаженому інформаційному полі в умовах дефіциту часу;

- неспроможність молодих спеціалістів реалізувати набутті знання з питань з охорони праці;

- труднощі при самостійному вивченні матеріалу з питань охорони праці на підприємстві;

Таким чином, проблема промислової безпеки, охорони праці кореняться у недостатній професійній підготовці інженерів, що служить прямим доказом незначної ефективності викладання питань охорони праці у вищій технічній школі.

Недостатньо науково обґрунтована дидактична система підготовки інженерів не дає можливість навчити студентів не тільки вирішувати конкретні працеохоронні завдання, але й вирішувати комплексне завдання зі створення і забезпечення безпеки виробництва.

Постановка завдання

Застосовуючи принцип єдності свідомості і діяльності у процесі засвоєння інформації, у зв'язку з аналізом механізму управління навчання, Н.Ф.Тализіна зазначає, що ніякий ефективний вплив на розумову діяльність учнів неможливо здійснювати без їхньої активності [1]. Отже, для усунення можливості втрати, перекручувань інформації у разі її передачі викладачем студентам, тобто прямого зв'язку при викладанні курсу “Основи охорони праці” необхідно формувати конкретно визначену форму активної навчально-пізнавальної їх діяльності. При формуванні активно навчально-пізнавальної діяльності студентів необхідної умовою також є набуття студентами адекватного рівня знань, вмінь, навичок, які будуть затребувані у подальшій працеохоронній діяльності інженера. Недотримання вищеперерахованих умов призводить до функціональної неспроможності передачі навчальної інформації.

Виклад основного матеріалу

Система знань з питань промислової безпеки, яка формувалась за допомогою активних педагогічних методів, дозволяє студентам активно оперувати набутою інформацією відповідно до виникаючих запитів при виконанні дипломних робіт, а також у подальшій інженерній діяльності. У процесі навчання студенти мають можливість самостійно регулювати темп надходження інформації. При необхідності більш глибокого її осмислення, використовують повторне вивчення означених фрагментів з навчального матеріалу для уточнення, порівняння, зіставлення.

Отже, студенти мають можливість тимчасово припинити вивчення нового матеріалу для обміркування, засвоєння або обговорення об'єкту засвоєння, як з викладачем так і з іншими студентами. Таким чином, інформаційні втрати і перекручування при передачі навчального матеріалу є мінімальними, як що викладачем проводиться корекція самостійної роботи студентів. Напрямки передачі інформації з питань охорони праці сконструйовані автором у студентському колективі як для полегшення засвоєння навчального матеріалу, так для активізації пізнавальної діяльності студентів. Без цього допоміжного зв'язку викладачу курсу “Основи охорони праці” складно коригувати динаміку потоку засвоєної навчальної інформації від студентів до викладача, тобто управляти зворотним зв'язком. З огляду на специфіку викладання питань охорони праці та промислової безпеки, як наповнення змісту зворотного зв'язку, неможна обмежуватись тільки різним за видом контролем знань студентів. Важливо, щоб під впливом викладача у студентів формувалось усвідомлення необхідності набуття знань з питань охорони праці, які будуть потрібні для вирішення практичних виробничих завдань.

Вперше студенти набувають досвід практичного вирішення завдань з питань охорони праці та промислової безпеки при розробці розділу “Охорона праці” у дипломному проекті (роботі) з захисту ступеня бакалавра. На даному етапі навчання повною мірою розвиваються як творчі здібності студента, так його вміння самостійно використовувати набуту навчальну інформацію з курсу “Основи охорони праці”. Завдання викладача на цьому етапі навчального процесу полягає у корекції роботи студентів з пошуку і поданні необхідної інформації для висвітлення змісту розділу. Отриманий студентами досвід переноситься, з урахуванням зауважень викладача-консультанта, на наступний етап пошукової навчальної роботи, якою є розробка розділу “Охорона праці та навколишнього середовища” у дипломній роботі магістра. Різниця названих етапів навчальної роботи студентів виявляється у змісті й обсязі інформації, яка надана у цих розділах дипломних робіт. Так у дипломній роботі бакалавра проводиться ідентифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які вірогідно реалізуються на різних етапах розробки, будь-то науковий замисел, конструювання, виготовлення або експлуатація обладнання, технологій.

Наступним кроком є визначення характеристик комфортних безпечних умов праці у виробничих приміщеннях згідно завдання дипломної роботи, яке виконує студент. При розробці розділу “Охорона праці та навколишнього середовища” у дипломній роботі на звання магістра студентові необхідно виявити знання і вміння щодо визначення і експлуатації засобів і методів забезпечення комфортних, безпечних умов праці відповідно до теми дипломної роботи.

Автором була уточнена і доповнена схема управління інформативними потоками, що розроблена В.Е.Котовим [15]. Схема надана на рисунку.

Аналіз наведеної схеми автором дозволив зробити висновок про те, що застосування методу моделювання у навчальному процесі працеохоронної діяльності інженера коригує взаємодії викладача зі студентами, студентів один з одним у процесі засвоєння нового навчального матеріалу. В залежності від того, який педагогічний метод використовується для передачі навчальної інформації, вступає у дію одна з двох ліній прямого зв'язку. У тому випадку, якщо використовується традиційне монологічне повідомлення, вступає у дію зв'язок типу основного потоку навчальної інформації (ОПНІ_1,2).

працеохоронний інженер навчальна інформація

Рис. Схема формування інформаційних потоків при навчанні студентів питанням промислової безпеки:

ОПНІ_1,2 - основний потік навчальної інформації;

- МЗНІ_1,2 - методи засвоєння навчальної інформації;

ЗКЗ₁ - загальний контроль знань;

- ІКЗ₁ - індивідуальна корекція знань;

- - - БС - безпосереднє співробітництво викладача і студента;

~ ПСІ_1,2 - передача сприйнятої навчальної інформації від одного студенту до другого і навпаки;

~~~ МВІС_1,2 - методи вивчення навчальної інформації студентами.

При забезпеченні викладачем технології індивідуального навчання за допомогою адаптивних або активних методів, вводиться у дію новий вид прямого зв'язку. Вказаний вид прямого зв'язку складається із системи вказівок щодо способів засвоєння переробки, збереження і використання навчальної інформації (МЗНІ_1,2).

Для зменшення витрат і перекручувань навчальної інформації, тобто для оптимізації прямого зв'язку, необхідно використовувати лінії передачі сприйнятої навчальної інформації студентами один одному, а також обмін між студентами вказівок про способи вивчення нового навчального матеріалу. Завдяки ефективному використанню вказаних потоків інформації викладач має змогу коректно управляти пізнавальною діяльністю студентів при вивченні питань охорони праці. Приведена на рисунку 1 дидактична система дає можливість значно варіювати формами зворотного зв'язку в залежності від методу викладання нового матеріалу. Так, у випадку подачі навчальної інформації як усного монологічного викладу процес корекції успішного і засвоєння студентами знань з питань охорони праці реалізується на рівні загального контролю знань (ЗКЗ) таких, як заліки та іспити. На превеликий жаль, при реалізації, так званого масового контролю знань, мало використовуються мотив зацікавленості студентів як у закріпленні, так і систематизації знань з питань охорони праці та промислової безпеки. Для уникнення існуючого недоліку необхідно задіяти наступні два зворотні зв'язки, що дозволяють безпосередньо, індивідуалізовану, поопераційну корекцію знань відповідно до інформаційних запитів кожного студента. Такими видами зворотного зв'язку є індивідуальна корекція знань (ІКЗ) і безпосереднє співробітництво викладача і студента (БС) на рівні обговорення, у ході осмислення нової навчальної інформації. Виявляється, що рівень набутих знань молодих спеціалістів, їхнє вміння використовувати ці знання на практиці і визначаються значенням, яке набуті знання з питань промислової безпеки посідають у системі фахової підготовки інженерів взагалі. А саме вагомі знання, що необхідні для виконання функціональних обов'язків інженера, стимулюють зацікавленість у студентів до вивчення курсу “Основи охорони праці”. У свою чергу, рівень пізнавальної активності студентів визначається їхньою зацікавленістю, з якою вони свідомо вивчають питання охорони праці, викладені у навчальній програмі курсу. Неодноразово відзначалось автором, що методично грамотно оброблений матеріал, незалежно від його значення стосовно формування професійних знань, викликає недостатню зацікавленість у тих випадках, коли студенти значною мірою не уявляють важливість набутих знань та вмінь з питань охорони праці для виконання функцій інженера у майбутній діяльності. Будь-яке працеохоронне завдання, що постачає перед інженером на виробництві завжди має де кілька рішень. У проблемі створення безпечних умов праці на підприємстві дуже багато взаємозв'язаних чинників, інколи неможливо врахувати вплив кожного із виробничих компонентів на стан промислової безпеки. Тому для формування професійних працеохоронних знань, вмінь у студентів недостатньо використовувати тільки традиційний “словесно-крейдовий” метод навчання курсу “Основи охорони праці”. Згідно теоретичним викладкам П.Я.Гальперина - мета навчання являє собою не тільки озброєння і набування студентами вантажу знань, а й формування вмінь застосовувати данні знання у дії при вирішенні професійних завдань [7].

Висновки

Аналіз схеми формування інформаційних потоків при викладанні питань охорони праці за допомогою моделювання працеохоронних функцій інженера дозволив визначити:

1. Діяльність викладача впливає на навчальну діяльність студентів завдяки існуванню каналу “прямого зв'язку”.

2. Діяльність студента, у свою чергу, визначає і коригує, за допомогою каналу зворотнього зв'язку, діяльність викладача.

3. Формування системи інформаційних потоків дозволяє плідно функціонувати комунікативним зв'язкам між викладачем і студентами, а також серед студентів.

4. Використання системи інформаційних потоків поліпшує сприйняття, переробку і засвоєння нового матеріалу студентами.

5. Ефективність системи інформаційних потоків полягає у формуванні здібності студентів працювати у перевантаженому інформаційному полі в умовах обмеженого часу.

Перспективи подальших досліджень. Для зменшення витрат і перекручувань навчальної інформації необхідно формувати зв'язкі обміну поміж студентами про способи вивчення нового матеріалу.

Література

1. Талызина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний (психологические основы). - М.: Изд-во Моск.ун-та, 1984. - 345с.

2. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1977 - 304 с.

3. Ананьєв Б.Г. Человек как предмет познания. Санкт-Петербург.: Питер, 2001. - 282 с.

4. Основы педагогического мастерства: Учеб.пособие для пед. спец.вузов/ И.А.Зязюн и др. Под ред.. И.А.Зязюна - М.: Просвещение, 1989. - 301 с.

5. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. - М.: Педагогика, 1989. - 192с.

6. Мещанинов О.П. Концептуальная модель оценки качества университетской системы образования //Теорія і практика управління соціальними системами. Харків, НТУ “ХПІ”, 2006 № 1. С.63-73.

7. Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании действий. // Исследование мышления в советской психологии. - М.: Наука, 1996. - С.236-277.

8. Белова Е.К., Коваленко Е.Э. Пути усиления педагогической направленности преподавания общеинженерных и специальных дисциплин. // Актуальні проблеми інженерної підготовки спеціалістов у вищих навчальних закладах інженерно-педагогічного профілю.: Зб.наук.пр. - Харків.: УІПА 2001. - С.141-143

9. Атанов Б.Г. Деятельный подход в обучении. - Донецк: ЕАИ-пресс, 2001. - 160 с.

10. Артюх С.Ф. Совершенствование профессиональной подготовки специалистов // Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання: Збірн.наук.праць. - Київ.: Науковий світ, 2001. - С.6-9.

11. Ингенканп К. Педагогічна діагностика: Пер. с нем. - М.: Педагогика, 1991. - 240 с.

12. Климов Б.А. Психология профессионала. Избранные психологические труды. - М.: Институт практической психологии., 1996 - 400с.

13. Князев В.Н. Человек и технология. - Киев.: «Либідь», 1990. - 173 с.

14. Основы профессиональной педагогики. Издание - 2-е / Под ред. Батышева С.Я., Шапоринського С.А., М.: Высшая школа, 1997. - 504 с.

15. Котов В.Е. Психолого-педагогические основы управления процессом обучения в вузе. - К.: Вища школа, 1976. - 95 с.

Размещено на Allbest.ru