Функціональна сутність моделі інженера-педагога в контексті ступеневої аграрної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціональна сутність моделі інженера-педагога в контексті ступеневої аграрної освіти

УДК: 378.1:37.046:338.432

Мозговий В.Л.

26.10.2006

Анотації

Мозговий В.Л.

Функціональна сутність моделі інженера-педагога в контексті ступеневої аграрної освіти

В статті розглядається актуальність адаптації аграрної освіти до європейських стандартів. Аналізується процес моделювання професійного типу інженера-педагога в умовах ступеневої освіти. Акцентується увага на формуванні готовності до педагогічної діяльності інженерів-педагогів аграрного профілю як перспективи подальшої професійної реалізації.

Мозговой В.Л.

Функциональная сущность модели инженера-педагога в контексте двухуровневого аграрного образования

В статье рассматривается актуальность адаптации аграрного образования к европейским стандартам. Анализируется процесс моделирования профессионального типа инженера-педагога в условиях двухуровневого образования. Акцентируется внимание на формировании готовности к педагогической деятельности инженеров-педагогов аграрного профиля как перспективе последующей профессиональной реализации.

V.L. Mozgovoj

Functional Essence of Model of Engineer-Teacher in the Context of Two-Tier Agrarian Education

Actuality of adaptation of agrarian education to the European standards is examined in the article. The process of design of professional type of engineer-teacher in the conditions of two-tier education is analysed. Attention on forming of readiness to pedagogical activity of engineers-teachers of agrarian type as prospect of subsequent professional realization is accented.

Вступ

Постановка проблеми. Однією із провідних задач підготовки інженерів-педагогів аграрного профілю є формування професійних умінь, що відповідають етапам підготовки фахівців [1,301]. Враховуючи складні економічні труднощі підприємств аграрної галузі, на сьогодні фахівець-аграрій повинен володіти мобільними професійним знаннями, вміннями і навичками, що забезпечуватимуть йому можливість без труднощів працювати в будь-якій дільниці того чи іншого виробництва [2,14]. Перспективи реалізації даних завдань в першу чергу стосуються питань розроблення та введення в дію загальних стандартів змісту, оцінювання та якості освіти у вищій школі, з прогнозуванням конкурентоспроможності майбутніх фахівців та вихід їх на міжнародний ринок праці.

Для поступової адаптації вищої освіти України до вимог Болонської декларації в державі розроблено та прийнято ряд нормативно-правових актів на основі яких вводиться двоцикловість навчання - доступеневе - термін навчання 3-4 роки і після ступеневе - термін навчання 1-2 роки[3,3]. Згідно прогнозів впровадження в навчальний процес європейської кредитно-трансферної системи перезарахування обсягу та трудомісткості кредитів, результатів навчання студентів, значно гнучкішим та мобільнішим буде сам процес навчання, більш чітким стане розмежування професійної підготовки спеціалістів, конкретніше визначаться гарантії працевлаштування випускників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для реалізації намічених планів з модернізації вищої школи та професійної освіти потрібні викладачі з високою базовою підготовкою та відповідною педагогічною освітою. Сучасні теорії та концепції професійної педагогічної освіти мають достатньо вагоме наукове підґрунтя.

Теоретичні основи професійного становлення особистості викладача обґрунтовано у працях І. Зязюна, Ф. Гоноболіна, М. Кухарева, Е. Зеєра, А. Реана, С. Сисоєвої, А. Алексюка. Сутність та специфіку підготовки інженерно-педагогічних кадрів в контексті професійно-технічної освіти детально висвітлено в роботах С. Батищева, І. Лернера, Н. Ничкало, Н. Цирельчука, О. Коваленко. Розробкою педагогічних моделей спеціаліста займались Н. Тализіна, М. Кухарев, Н. Грохольська, А. Лашук.

В багатьох підручниках з педагогіки поняття формування визначається як цілеспрямована дія на людину. Сам процес формування В. Мижеріков визначає як вид розвитку особистості [4,470]. Результатом процесу формування і розвитку виступають ті кількісні та якісні зміни, які відбуваються під впливом засвоєння людиною її соціального досвіду в її внутрішній (психологічній) сфері та характеризують людину як особистість та індивідуальність [5,39]. Тому більш складну систему формування особистості спеціаліста Дяченко М. та Кандибович Л. трактують як процес, під час якого відбувається духовне збагачення, удосконалення стилю роботи, розвиток індивідуальності, інтелігентності, внутрішньої та зовнішньої загальної та професіональної культури. Високий рівень ерудиції, універсальність та фундаментальність знань дозволяють розглядати питання свої діяльності з перспективою та творчим підходом [6,463].

Постановка завдання. Стрімкий розвиток економіки, інформаційних технологій, глобалізація суспільства призвели до переосмислення змісту вищої освіти і функціональності прогнозованих моделей спеціалістів для різних галузей виробництва. Що стосується галузевої освіти, то актуальним постає завдання формування інженера-педагога аграрного профілю та визначення перспектив розвитку даної освітньої моделі з урахуванням ступеневої підготовки.

Формування професійного типу особистості нерозривно пов'язане з процесом моделювання. Створення відповідних професійних моделей обумовлене багатьма факторами. В науковій літературі під моделлю спеціаліста розуміється ідеальний аналог професійної діяльності та професійно важливих якостей особистості майбутнього спеціаліста. В ній об'єднується соціальне замовлення системи професійної освіти на підготовку спеціаліста та здатність особистості орієнтувати свою професійну та особистісну діяльність на перспективу [7,263].

Виклад основного матеріалу

Слід зазначити, останнім часом підвищились вимоги до рівня кваліфікації робітничих кадрів в аграрній галузі, що логічно піднімає питання кваліфікації інженерно-педагогічних кадрів які забезпечують дану підготовку. Модернізація професійної освіти в контексті реалізації Болонської декларації орієнтує систему підготовки спеціалістів інженерно-педагогічного фаху за освітньо-кваліфікаційним рівнем „Бакалавр” та ”Магістр”. Але існують погляди науковців, які визначають, що за існуючої системи „ступеневої” підготовки кадрів відомий у всьому цивілізованому світі найнижчий науковий ступінь „бакалавр наук” в Україні „професіоналізувався” і прирівнюється до „недовченого спеціаліста”, оскільки є значно нижчим професійного рівня „спеціаліста”, якого ніхто за кордоном не знає, бо вищий професійний рівень кваліфікації там визначається дуже просто: економіст, інженер, лікар [8,273]. Тлумачень і поглядів з даного питання багато і ситуація яка склалася в період реформації професійної освіти України ще вимагає багато кропіткої, науково обґрунтованої роботи.

Одними із найважливіших кроків в напрямку поліпшення сучасної ситуації в агропромисловому комплексі України і формуванні основ адекватної аграрної політики є негайний перегляд ставлення до науки та освіти в системі АПК[8,302]. Подвійне підпорядкування Міністерству аграрної політики та Міністерству освіти і науки піднімає ряд питань по узгодженню державної політики регулювання та розвитку аграрної освіти. Поступовий розвиток сільськогосподарських регіонів повинен залежати від аграрної політики державних і самовладних структур на місцях орієнтованих на нарощування обсягів виробництва перспективних видів експортної сільськогосподарської продукції, залучення іноземних інвестицій в переробні галузі промисловості, відродження та розвиток приватного господарства, фермерства. Реалізація відповідних планів дещо змінює традиційну систему координації сільськогосподарської діяльності в регіонах. Тому все ж таки на перспективу планується створення та розвиток національної системи мережі дорадчих служб і системи цінового та ринкового моніторингу АПК. А дана система буде потребувати спеціалістів не тільки вузько спеціальної підготовки, а фахівців з фундаментальною освітою, з навичками роботи не тільки у сільськогосподарському виробництві, а й з людьми, які працюють в даній галузі. Освітні програми, навчальні курси для молодих приватних підприємців, фермерів, які організовують закордонні консалтингові фірми, спеціалісти все більше віддаляють вітчизняних фахівців аграріїв від просвітницької діяльності, ставлячи під сумнів рівень професійної освіти в Україні.

Перспектива виконання даної задачі на сучасному етапі, в контексті ступеневої освіти, може бути вирішена на основі однієї із складових галузевих стандартів - освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціаліста(ОКХ). Як стандарт вищої освіти та професійної підготовки ОКХ визначає місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально-важливих якостей, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації [3,5]. Питання кадрового забезпечення сучасного АПК є важливою складовою аграрної реформи. Освітньо-кваліфікаційний рівень працівників сільського господарства найнижчий серед зайнятих в інших галузях народного господарства. Лише кожний п'ятий працюючий на селі закінчив технікум або інститут, що вдвічі менше, ніж у промисловості, будівництві, у сфері транспорту чи зв'язку, а з повною вищою освітою в сільському господарстві працює 102, 7 тис. чол. (6%), що у 3,5 рази менше середнього показника по всіх галузях народного господарства. Привертає увагу динаміка вікового стану працездатних на селі. Середній вік працюючих у сільському господарстві за останні 10 років збільшився від 54 до 58 років, а кількість потенційно освіченої молоді віком до 30 років зменшилась до 252, 3 тис. [9,15].

Дана ситуація дуже гостро поставила питання про відтворення професійних кадрів для нових економічних відносин в агропромисловому комплексі. Одним із аспектів вирішення даного питання є робота по залученню молодих спеціалістів до роботи в АПК країни. На сьогоднішній день спостерігається високий коефіцієнт плинності молоді, як спеціалістів-управлінців так і робочої сили в сільській місцевості. Хоча слід зауважити, що держава за останнім часом розробила ряд програм на підтримку молоді на селі та почала роботу по кредитуванню приватного підприємництва та підтримки фермерства. Так у 2004 році вийшла постанова Кабінету Міністрів України №1102 „Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими садибами”. З метою відродження українського села, поліпшення кадрового забезпечення АПК, розширення можливостей працевлаштування випускників аграрних вищих навчальних закладів у сільській місцевості і підтримці фермерського руху Міністерство аграрної політики України наказом від 20.07.2005р. розробило заходи по реалізації доручень Президента України, щодо втілення в життя програми „Відродження села - справа молодих”. В контексті реалізації даної програми був підготовлений проект Указу Президента України „Про сприяння розвитку індивідуального молодіжного житлового будівництва на селі” з метою вирішення житлової проблеми та закріплення молоді на селі. Буде прикро якщо дана ініціатива не буде мати продовження. Але ж без скоординованої державної підтримки процес відтворення та підготовки фахівців, робітничих кадрів для агропромислового комплексу залишиться тільки перспективним плануванням.

Ступенева підготовка інженерів-педагогів аграрного профілю в контексті безперервної професійної освіти в змозі вирішити як питання підготовки робітничого класу так і формування інтелектуальної еліти для відродження та розвитку АПК країни. Актуальність даного питання підтверджується широким аспектом розробленості педагогічних моделей в сучасній аграрній освіті.

Спеціалізація сільськогосподарського напряму зорієнтувала деякі аграрні заклади на введення додаткової педагогічної спеціальності до певного фаху. Так в рамках ступеневої підготовки фахівців за спеціальністю „Професійне навчання” у вищих аграрних закладах знедавна почали готувати: інженерів-педагогів, агрономів-педагогів, зооінженерів-педагогів, лікарів ветеринарної медицини-педагогів, економістів-педагогів, інженерів лісового господарства-педагогів, педагогів-екологів. Найбільшого розвитку професійне навчання досягло в інженерно-педагогічній діяльності, бо має значно ширші горизонти професійної реалізації в різних галузях виробництва. В сільськогосподарській освіті більш-менш розробленою є спеціальність „Професійне навчання. Механізація сільськогосподарського виробництва та гідромеліоративних робіт”. Підготовка фахівців даної спеціальності практично крокує з часом, але актуальність та перспективи розвитку зрозумілі ще не всім.

Миколаївський державний аграрний університет починаючи з 2000 року, розпочав роботу зі ступеневої підготовки фахівців спеціальності „Професійне навчання. Механізація сільського господарства та гідромеліоративних робіт” за освітньо кваліфікаційним рівнем „Бакалавр” - молодший інженер викладач практичного навчання та ОКР „Спеціаліст” - інженер-педагог. Термін навчання - 4+1 років на базі загальної середньої освіти. Дана спеціальність проходить акредитацію, але вже зараз слід звернути увагу на досвід Національного аграрного університету та Подільського аграрно-технічного університету, які вказують на реальне збільшення терміну навчання на один рік для випускників шкіл з метою організації повноцінної базової та педагогічної підготовки. Впровадження кредитно-модульної системи в процес навчання поставило серйозні питання по методичному забезпеченні спеціальності „Професійне навчання”, по організації наскрізної педагогічної практики, визначенню обсягів та організації самостійної роботи студентів.

Аналіз навчальних планів спеціальності „Професійне навчання”, робочих програм з дисциплін інженерно-педагогічного профілю показує, що протягом „класичного терміну” - 5 років - навчальні заклади (факультети) готують практично дві спеціальності - базову та педагогічну [10,78]. Але наявність навчальних планів це не головна складова процесу підготовки спеціаліста, основним в даному документі є зміст навчання. Зміст навчання - найважливіший компонент професійної підготовки спеціаліста є науково обґрунтованим методичним та дидактичним матеріалом, засвоєння якого забезпечує здобуття освіти і кваліфікації згідно з освітньо-кваліфікаційним рівнем [2,13]. І навіть тоді, коли вже все теоретично обґрунтовано, методично підготовлено, не менш важливим є втілення в життя системи навчання - створення освітнього середовища, яке б задовольняло процеси пізнання студентів і відповідало професійним стандартам майбутньої спеціалізації.

Опанування інженерно-педагогічною професією вимагає досить великої кількості зусиль від студентів та викладачів. Тому спостерігається досить значна плинність студентів на перших курсах інженерно-педагогічних спеціальностей. Причинами є розбіжність систем навчання в загальноосвітній та вищій школах, слабка професійна визначеність молоді, неготовність до самостійної роботи в плані навчання, низький рівень моральних цінностей. аграрний освіта інженер педагог

Беручи до уваги специфіку професії та навчальне навантаження, безперечно виникає багато питань з якості підготовки фахівців за двома спеціальностями, зокрема готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю. Формування професіоналізму в процесі навчання - це не тільки озброєння студента комплексом знань, умінь та навичок, а також розвиток професійно важливих особистісних якостей. Під ними розуміються якості особистості, які безпосередньо входять в професійну діяльність та визначають її успішність. Кожна професія має свою специфіку, активізуючи в процесі навчання ті чи інші якості особистості. Тому прогнозовані моделі майбутніх спеціалістів повинні включати в себе перелік соціальних та психологічних якостей, які забезпечать розвиток ефективної, професійної діяльності [11,225]. Пошук та розробка оптимальних моделей викладачів професійного навчання в контексті інженерно-педагогічної освіти залишається актуальною педагогічною проблемою.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, із вищезазначеного можна зробити висновок, що специфіка підготовки фахівців інженерно-педагогічного профілю за спеціальністю Професійне навчання” в контексті ступеневої аграрної освіти передбачає наявність відповідної системи знань, яка включає в себе теоретичні основи та практичні вміння пов'язані з педагогічною діяльністю. Мета даної діяльності - забезпечити високий професійний рівень робітничих кадрів та доступність освіти для всіх верств населення. Як свідчать факти, не кожен фахівець може бути наставником, а тим більше педагогом. Наявність диплому про вищу гуманітарну освіту не завжди є підтвердженням наявності готовності до педагогічної діяльності. Діяльність інженера-педагога аграрного профілю передбачає наявність як суто професійної, так і педагогічної підготовки.

Орієнтований, в більшості, на діяльність в сільській місцевості інженер-педагог аграрного профілю повинен бути налаштований на створення нової системи управління освітнім процесом, готовим до втілення його в дію. В даному варіанті передбачається не тільки організація професійного навчання, а й соціальна і просвітницька діяльність як в громаді так і з окремою особистістю. При сьогоднішньому становищі в селах на більшості території України молодь потребує не тільки навчання, а й простої уваги, розуміння, підтримки, допомоги. Тому в питанні формування готовності до педагогічної діяльності інженера-педагога аграрного профілю формальність недопустима. Ні в якому разі не можна обмежитись поверхневими знаннями задля однієї мети - відмітки в дипломі про наявність другої спеціальності та констатації факту дипломованої гуманітарної освіти.

Література

1. Кулешова В.В. Професійна підготовка майбутнього інженера-педагога. Збірник наукових праць. Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Випуск №10.- Харків, Українська інженерно-педагогічна академія(УІПА). - 2005. - 314с.

2. Концепція змісту навчання в аграрних вищих навчальних закладах в умовах входження до Болонського процесу / Т.Д. Іщенко, Н.А. Демешкант, С.М. Кравченко, М.С. Ківа, В.М. Шиманський, Ю.С. Кравченко, М.П. Хоменко, І.Р. Будько, Л.Й. Літвінчук, С.І. Скляр / За ред. Н..А. Демешкант. - К.: Аграрна освіта, 2005. - 51с.

3. Методичні рекомендації щодо впровадження в аграрних ВНЗ України III-IV рівнів акредитації окремих нормативних і навчально-методичних матеріалів з кредитно-модульної системи організації навчального процесу. - К.: Аграрна освіт, 2005. - 56с.

4. „Психолого-педагогический словарь: Для учителей и руководителей общеобразовательных учереждений / Авт.-сост. Василий Андреевич Мижериков” - Ростов н/д: Феникс. - 1998.- 540с.

5. Берзовин Н.А. Практико-оринтированая педагогика: Теория. Хрестоматийные тесты. Педагогические задачи и задания: Учебное пособие: в 3 ч. Ч.1/Н.А. Березовин, Н.А. Цырельчук, В.Т. Чепиков. - Мн.: МГВРК, 2004. -442с.

6. Цырельчук Н.А. Инженерно-педагогическое образование как стратегический ресурс развития профессиональной школы: Монография. - Мн.: МГВРК, 2003. - 400с.

7. Дъяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психологический словарь-справочник. - Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2001. - 576с.

8. Черевко Г.В. Державне регулювання економіки в АПК: Навч. посіб. - К.: Знання, 2006. - 339с.

9. Кириленко І.Г. Бойко М.Ф. Кадрове забезпечення АПК - важлива складова аграрних реформ // Економіка АПК. Міжнародний науково-виробничий журнал. № 11.- 2004.- С.12-17.

10. Бендера І.М., Дуганець В.І Підготовка інженерно-педагогічних кадрів для профтехосвіти в галузі механізації сільського господарства. Проблеми інженерно - педагогічної освіти. Збірник наукових праць. Випуск № 5. - Харків, Українська інженерно-педагогічна академія (УІПА). - 2003.- 363с.

11. Личностно-ориетированое обучение в профессиональном образовании: содержание - формы - проблемы: Сб. матер.,/М-во образования Респ. Беларусь. Минский государственный высший радиотехнический колледж; под. ред. профессора Н.А. Цырельчука.- Минск, 2000. - 244с.

Размещено на Allbest.ru