Англомовна компетентність у мовленні як об’єкт кваліфікаційного тестового діагностування військових фахівців

У зв'язку з цим, за основу її визначення та структури ми взяли моделі О.В. Фадейкіної (“модель іншомовної комунікативної компетентності майбутнього офіцера”) [14, с. 47] та Н.Ю. Гутарьової (“модель іншомовної комунікативної компетентності в усному мовленні майбутнього інженера”) [2, с. 35-36], а також врахували положення сучасної методики викладання іноземних мов [1, с. 109, 291-292; 8, с. 43] та погляди J. Oller на комунікативну компетентність як неподільне (унітарне) утворення [20, с. 6-8].

Вважаємо, що АКМ військових фахівців - це сукупність їхніх загальнолінгвістичних, військово-професійних і мовленнєвих знань, навичок і вмінь, які підлягають діагностуванню та необхідні їм для адекватної мовленнєвої поведінки в різноманітних професійних ситуаціях, що проявляється у здатності підтримувати потрібну комунікативну дистанцію, правильно реагувати на тональність спілкування, яка змінюється, розвивати тему англомовного спілкування у військово-професійному напрямку, використовуючи прийняті комунікативні формули, вербальні та невербальні засоби суб'єкт-суб'єктного спілкування, елементи соціокультурного контексту, релевантні для породження і сприйняття англійського мовлення з точки зору носія мови. Іншими словами, це - все, що, з одного боку, необхідне військовим фахівцям для успішного спілкування англійською мовою у ході реалізації професійних завдань з метою отримання практичного результату, а з іншого, - може бути продіагностованим.

АКМ військових фахівців, хоч і є унітарним утворенням, проте теоретично включає в себе співвідношення між такими видами компетентності:

1) мовною (лінгвістичною) - знання систем англійської мови (лексики, граматики, фонетики) та володіння нормами їх застосування;

2) мовленнєвою - володіння способами формування і формулювання думок за допомогою мови та вміння використовувати такі способи у процесі сприйняття і породження мовлення;

3) соціокультурною, тобто країнознавчою (знання культури, історії, географії, побуту та звичаїв англомовних країн) та лінгвокраїнознавчою (володіння особливостями мовленнєвої та немовленнєвої поведінки в певних ситуаціях спілкування);

4) соціальною - бажання та вміння взаємодіяти з іншими, впевненість у собі та в своїх силах для здійснення цілеспрямованої комунікації, а також уміння допомогти іншим підтримати спілкування, поставити себе на їх місце, а також здатність справитися з ситуаціями, що виникають у разі нерозуміння партнерів по спілкуванню;

5) психологічною - здатність отримувати, переробляти і передавати англомовну інформацію в процесі міжособистісної суб'єкт-суб'єктної взаємодії;

6) предметною - об'єм знань про предмет комунікації і можливості їх реалізації у спілкуванні, що забезпечує здатність військових фахівців успішно здійснювати військово-професійну діяльність.

Із практичної точки зору потрібно встановити, які саме її елементи підлягають діагностуванню. Вирішення цього завдання ми вбачаємо у визначенні конструктів вимірювання, які входять до складу мовленнєвої компетентності - “операціональної” частини АКМ на противагу всім іншим видам компетентності, які становлять її “статичну” частину (терміни О.П. Петращук [11, с. 38-39]) і є своєрідним фоном.

Для цього ми скористалися, по-перше, ідеєю про те, що “процес оволодіння іноземною мовою можна уявити собі як рух вертикальною (яка веде вгору) ступінчастою конструкцією, що асоціюється зі сходами (так звана шкала рівнів)” [7, с. 78], яка адекватно співвідноситься з мовним стандартом НАТО “СТАНАГ-6001” (наявність СМР 0-5); по-друге, чотирьохкомпонентною структурою вимірювання мовленнєвої поведінки, запропонованою американськими тестологами [21, с. 41], яка складається з комунікативних завдань (function), тем і ситуацій спілкування (context/content), точності виконання комунікативних завдань (accuracy), розміру та зв'язності висловлювань (texts produced).

Теми і ситуації спілкування є фоном, на якому здійснюється вирішення комунікативних завдань. Вони створюють мотивацію мовлення, завдяки чому воно може ефективно відбуватися.

Точність виконання комунікативних завдань, а також розмір і зв'язність висловлювань свідчать про ступінь лінгвістичної й екстралінгвістичної правильності при вирішенні комунікативних завдань у даних ситуаціях спілкування.

Ми детально проаналізували дескриптори мовного стандарту НАТО “СТАНАГ-6001” [19] на кожному СМР із точки зору вищезгаданої чотирьохкомпонентної структури. Враховуючи тісний зв'язок між першим і другим компонентами (виконання комунікативних завдань можливе лише в певному контексті спілкування), ми об'єднали їх в один аспект - сферу використання мови (термін L. Bachman та A. Palmer [17, с. 44-45]). Беручи до уваги специфіку військово-професійної діяльності, вважаємо, що сфера використання мови військовими фахівцями - це сфера природних ситуацій, які співвідносяться з ситуаціями їх реального життя і діяльності та охоплюють особисту, суспільну та безпосередньо професійну сфери. При цьому комунікативні завдання ускладнюються відповідно до СМР. Третій і четвертий компоненти були конкретизовані та доповнені іншими елементами і виділені як параметри вимірювання АКМ фахівців.

На нашу думку, такий підхід дає можливість практично реалізувати кваліфікаційне тестове діагностування всіх вищезазначених видів компетентності у складі АКМ та виявити ступінь здатності військових фахівців виконувати свої професійні завдання, які передбачають досить вільне спілкування англійською мовою. Результати аналізу представлені в таблицях 1 і 2.

- на СМР-4 (професійному) тестовані здатні виконувати всі професійні, загально-практичні та інші завдання, які передбачають оперування дуже абстрактною вузькоспеціалізованою інформацією. Вони майже не допускають помилок, спілкуються у темпі, еквівалентному добре освіченому носієві мови, на рівні тривалого логічно структурованого дискурсу, а їхні висловлювання зрозумілі будь-якому носієві англійської мови. Такий рівень можливий у тих військових фахівців, які тривалий час перебували серед добре освічених носіїв англійської мови. Цей рівень на практиці недосяжний;

- СМР-5 (білінгвістичний) є своєрідним “ідеальним” рівнем сформованості АКМ і практично недосяжний для військових фахівців.

Розглянуті нами визначення АКМ та її компонентний склад дають можливість обґрунтувати концепцію та принципи, а також створити методику її діагностування, що є перспективою подальших наших досліджень.