Про визначення інформації стосовно до інформатики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Про визначення інформації стосовно до інформатики

Інформатика використовується в усіх галузях діяльності людей, у тому числі й у виконанні завдань освіти. Інформатика не може існувати без інформації.

При викладанні іинформатики виникають незручності, породжувані, як показано в навчальному посібнику [1,2], відсутністю суворого наукового визначення, що таке інформація. У цьому посібнику указується, що існують тільки поняття інформації, обумовлені галуззю діяльності людей, а загальною рисою різних понять є визнання, що інформація володіє чотирма властивостями: її можна створювати, зберігати, передавати й обробляти. Але всіма цими властивостями можуть володіти й інші відомі об'єкти, наприклад, електроенергія. Тому немає основ використовувати вказані властивості інформації для її визначення.

У методичних рекомендаціях викладання курсу «Інформатика та обчислювальна техніка» програми [3,4] також пропонується звернути увагу студентів на те, що не існує вичерпної відповіді на запитання, що таке інформація.

Однозначного й строгого визначення, що таке інформація, немає й у тлумачних словниках [5-7].

В даній статті поставлено завдання дати обґрунтоване визначення інформації стосовно до інформатики, спираючись на опубліковані матеріали.

Для рішення задачі визначення, що таке інформація стосовно будь-якої області її існування, можна скористатися приведеним у роботі [3,4] академіка Е.В. Євреінова про те, що інформація виступає як первинне поняття і не підлягає визначенню. Наявність первинного поняття не перешкоджає розв'язанню задачі визначення інформації у більш вузькому змісті. Для цього з первинного поняття досить виділити частину інформації, що відрізняється від решти окремою ознакою чи сукупністю ознак (наприклад, по виду, змісту чи області існування). Маються спроби визначити інформацію без указівки області її існування (див., наприклад, [1,2]), але більшість відомих [5,8] визначень інформації отримано шляхом уведення в первинне поняття обмежувальних ознак. У нашому випадку бажано знайти відмітні ознаки інформації, використовуваної в інформатиці.

При роботі над визначенням варто врахувати наступні фактори.

Для комп'ютера чи комп'ютерної мережі не має значення, якими поняттями про інформацію володіють люди, що розв'язують на них свої задачі. Тому визначення інформації стосовно до інформатики можна зробити, не приймаючи до уваги поняття чи систему понять про інформацію.

В інформатиці навколишній світ (предметна область) складається з об'єктів і відносин між ними. Об'єкти можуть бути як реально існуючими, так і уявлюваними чи вигаданими. Крім того, вони можуть бути як стаціонарними, так і тими, що змінюються в часі. Відносини між об'єктами також можуть виступати як об'єкти.

Інформація може бути визначена як об'єкт, тому що їй можна привласнити єдине унікальне ім'я і вона може бути виділена з предметної області як єдине ціле. Потрібно тільки установити ознаки цього виділення. Першою необхідною умовою існування інформації в інформатиці є необхідність наявності об'єкта, до якого ця інформація відноситься. Далі цей об'єкт будемо називати розгляданим. Інформація ні про що не має змісту.

Для будь-якого розглядаємого об'єкта, як відомо [2,4], може бути створена безліч інформаційних моделей різного змісту чи виконання. Модель являє собою новий об'єкт, у який переноситься бажана інформація про розглядаємий об'єкт. Моделі можуть бути як матеріальними (фізичними, напівнатурними, електронними й ін.), так і нематеріальними (наприклад, математичними чи програмними). Замість слова «модель» може бути використаний філософський термін «відображення».

Для строгого визначення, що таке інформація, необхідно прийняти до уваги ту обставину, що вона нематеріальна. Доказом цього є той факт, що інформація не підкоряється закону збереження матерії чи енергії. Нову інформацію можна створювати, не витрачаючи для цього вихідної інформації, а вже існуючу інформацію можна цілком знищувати без створення нової чи перетворення її у щось інше (наприклад, можна стерти запис на дискеті без збереження яких-небудь слідів). Про нематеріальність інформації йде мова в роботах [1-3].

Як показано в [9,3], інформація у матеріальному світі існує у вигляді кодів і може бути прийнята тільки тими об'єктами, які можуть її декодувати. Для решти приймаючих об'єктів ця інформація не існує.

Викладені ознаки присутні тій інформації, що існує у тваринному і рослинному світі, у свідомості людей і в машинах, створених ними. Для неї можна запропонувати таке визначення:

Інформація в живій природі й у техніці являє собою нематеріальну модель розглядаємого об'єкта й існує тільки для тих приймальних об'єктів, які можуть її декодувати.

Така інформація існує і в інформатиці, невід'ємною складовою частиною якої є комп'ютери чи комп'ютерні мережі. Для визначення цієї потрібно привласнити їй нове ім'я і вказати додаткове обмеження. Наприклад, її можна назвати комп'ютерною інформацією і дати таке визначення:

Комп'ютерна інформація про розглядаємий об'єкт є його нематеріальною моделлю, яка сумісна з використовуваною обчислювальною технікою.

Після такого визначення інформації можна вказати і її властивості. Інформацію можна: створювати, передавати, зберігати, обробляти, копіювати, тиражувати і знищувати без слідів.

Інформація представляє собою нематеріальний об'єкт, але, як відомо [9,2], всі згадані вище технологічні операції над нею можуть бути виконані тільки з використанням матеріальних засобів.

Приведені визначення можна обговорювати щодо доцільності їх використання в підручниках з інформатики. Зокрема, використовуючи їх, інформатику можна визначити як машинізовану технологію роботи з інформацією.

Література

інформатика комп'ютерний нематеріальний обчислювальний

1. Информатика для юристов и экономистов /Симонович и др. - СПб.: Питер, 2001.

2. Клименко А.К. Об информации в учебнике по информатике // Надёжность и качество 2003: Труды международного симпозиума /Под ред. Н.К. Юркова. - Пенза: Информационно-издательский центр Пенз. гос. ун-та, 2003.

3. Першиков В.И., Савинков В.М. Толковый словарь по информатике. - М.: Финансы и статистика, 1991.

4. Програма для фізико-математичних факультетів педагогічних інститутів. Збірник №4: Інформатика та обчислювальна техніка, основа інформатики, чисельні методи, математична логіка і теорія алгоритмів, теорія ймовірностей і математична статистика, шкільний курс інформатики та методика її викладання, обчислювальна практика, державний екзамен з інформатики з методикою викладання / Колектив авторів під загальним керівництвом: М.І. Шкіля та Г.П. Грищенка, - К.: РУМК, 1992.

5. Симонович С.В., Евсеев Г.А., Алексеев А.Г. Общая информатика: Учебное пособие для средней школы.-М.: АСТ-ПРЕСС, Инфорком-Пресс, 2000.

6. Тихоплав Т.С., Тихоплав В.Ю. Физика веры. - СПб.: ИД «ВЕСЬ», 2002.

7. Толковый словарь по вычислительным системам / Под ред. В. Иллингуорта и др.: Пер. С англ. А.К. Белоцкого и др.; Под ред. Е.К. Масловского. - М.: Машиностроение, 1990.

8. Философский словарь /Под ред. И.Т. Фролова. - 5-е изд. - М.: Политиздат, 1987.

9. Янковский С. Концепции общей теории информации.

Размещено на Allbest.ru