Творчий компонент в самостійній роботі студентів інженерно-педагогічних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Творчий компонент в самостійній роботі студентів інженерно-педагогічних спеціальностей

 Сучасні умови розвитку суспільства, коли кількість змін у житті людини, відбувається за невеликий проміжок часу, вимагають від нього якостей, що дозволяють творчо й продуктивно підходити до будь-яких змін.

Тільки професійна, компетентна, творча особистість здатна підвищити ефективність і якість у будь-якій сфері своєї діяльності: на виробництві, в науці, в культурі, в галузі освіти. Сьогодні затребувана та особистість, що може адекватно реагувати в ситуації постійних змін, активізуючи свій творчий потенціал.

Вища школа роками в основному орієнтувала студентів на засвоєння знань, у той час як якість підготовки фахівця в сучасних умовах визначається не стільки рівнем його знань, скільки загальнокультурним, професійно-творчим потенціалом, тобто, насамперед, тим, наскільки студент розвинений і відбувся як творча особистість.

Звідси виникає протиріччя між репродуктивним характером традиційно сформованої системи навчання й гострою потребою суспільства в креативній системі розвитку особистості.

Дослідженням сутності творчості, умов її розвитку та інших аспектів займалися і займаються різні науки, в тому числі філософія, психологія та педагогіка (В.І. Андреєв, В.І. Загвязінський, В.О. Кан-Калік, Н.Д. Никандров, Л.М. Лузина, М.М. Поташник та інші.)

Однак А.М. Єрмола зазначає, що в психолого-педагогічній літературі наявні різні трактування творчості, відмінні погляди на її природу, об'єктивну основу та структуру творчого процесу, формування творчих здібностей людини та ін.

Поняття «творчість» тлумачать як «діяльність» [1,2,5], «процес» [4,6] та ін.

А.М. Єрмола визначає творчість як «діяльність». Творчість - це діяльність, результатом якої є створення нових матеріальних та духовних цінностей. Вона передбачає наявність у особистості цінностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким створюється продукт, що відрізняється новизною, оригінальністю й унікальністю [1].

У філософському енциклопедичному словнику творчість визначається як діяльність, яка породжує щось якісно нове, чого ніколи раніше не було [2].

Психолог К.К. Платонов характеризує творчість як мислення у його вищій формі, яке виходить за межі того, що потрібно для розв'язування задачі, що виникла, вже відомими способами [3].

В.О. Моляко стверджує, що творчий процес абсолютно непередбачуваний у кожному своєму конкретному прояві, і чим більш творчим він являється тим більш складною, новою становиться для суб'єкта розв'язувана ним задача, тим менш впізнаним становиться характер протікання творчого процесу [4].

В роботі [5] дотримуються наступної точки зору «…творчество есть деятельность человека, создающего нове, оригинальные материальные и духовне ценности, обладающие общественной значимостью и профессиональностью».

Але також слід звернути увагу на психолого-педагогічний аспект творчості. Бо слід відрізняти особливості творчості учня та людини, що працює. Так Т.М. Третяк пише, що творча діяльність людини - це процес створення об'єкта, що характеризується об'єктивною новизною і суспільно корисною значущістю. Однак з погляду психології під творчістю мається на увазі процес створення чогось нового для даного суб'єкта: наприклад, школяр, котрий, вивчаючи взаємодію води і зануреного в неї тіла, відкриває для себе закон Архімеда, людина, яка розмірковує над такою побутовою проблемою, як розстановка меблів, - розв'язують творчі задачі [6].

Розкрити компоненти творчості в самостійній роботі студентів інженерно-педагогічних спеціальностей відповідно до етапів та напрямків підготовки.

У будь-якому змістовному вигляді творчої діяльності є два рівні: репродуктивний і продуктивний (творчий). Ці два типи діяльності не можна протиставляти, відривати один від одного. Продуктивна діяльність неможлива без своєї основи - репродуктивної. Жодна людина не здатна стати творцем, не оволодівши нормами професійної майстерності. Якщо студенти не оволоділи правильним стилем роботи, якщо в них недостатньо сформувалися професійні знання, навички й уміння, то їхній творчий потенціал успішно розвиватися не може. Методологічною передумовою повноцінного формування творчої активності студентів є діалектична єдність репродуктивного і продуктивного типів діяльності в усій системі навчання, освіти і виховання. Знайти у кожному випадку оптимальний варіант такого поєднання - одне з найбільш складних і фундаментальних педагогічних завдань формування і розвиток творчої активності майбутнього спеціаліста вимагає адекватної системи взаємовідносин студента і викладача бо сформувати творчу особистість може тільки творча особистість. Ця думка знаходить своє відображення в роботі [5].

Важливим фактором формування творчої особистості є розвиток самостійності, а також формування інтересу до його майбутньої професійної діяльності та стимулювання його творчості.

Розвитку професійного інтересу і творчої активності сприяє реалізація професійної спрямованості навчання всіх без винятку вузівських дисциплін, належна організація навчальних і виробничих практик, написання курсових і дипломних робіт.

Відомі дидакти звернули увагу, що не дивлячись на дану від природи здатність до творчості, кожна людина може реалізувати її на різному рівні. При цьому підкреслюючи, що традиції й установки в навчанні можуть або стимулювати, або пригнічувати креатині здібності.

Приєднання України до Болонського процесу поставило нові завдання перед системою вищої освіти України серед яких особистісна орієнтація вищої освіти, яка дозволить відійти від авторитарного включення викладача в навчальний процес, перейти від формально-рольової до міжособистісної взаємодії. Від орієнтації на передачу так званих «готових форм» соціального досвіду (знань, зразків діяльності, норм поведінки), превалювання педагогічних заходів впливу в ущерб самоорганізації, самоуправлінню, саморегуляції [5].

Ми впевнені, що центральне місце в формуванні творчої особистості повинна займати самостійна робота. Нажаль до цих пір в системі освіти зберігається уявлення про те, що викладач - це людина все знаюча. Але світ навколо нас настільки швидкоплинно змінюється, що система освіти та викладач не встигають відслідковувати ці зміни. Тому сучасна система освіти повинна перейти від передачі готових знань до процесу стимулювання самостійного добування студентом знань, результатом якого буде розвиток мислення та творчих здібностей.

Самостійна діяльність студентів в УІПА здійснюється за допомогою вивчення ряду циклів дисциплін, таких як:

- гуманітарні і соціально-економічні дисципліни;

- природничо-наукові дисципліни;

- професійно-практичні дисципліни.

Кожному циклу дисциплін характерен відповідний перелік робіт, що направленн на розвиток самостійної пізнавальної активності студента та визначенні орієнтовні норми часу по основних видах самостійної роботи[7].

Так для гуманітарних і соціально-економічних дисципліни характерні наступні види робіт такі як:

- контрольні роботи;

- реферати, доклади, анотування при підготовці до лекційних та практичних робіт;

- виконання курсових робіт.

Самостійна, творча робота в рамках даного циклу обмежена вибором теми з переліку, що встановлен викладачем та чітко зазначеною метою під постійним контролем викладача за кожним етапом виконання роботи.

Вивчаючи природничо-наукові дисципліни, крім вище зазначених видів самостійної роботи, студенти працюють над розрахунково-графічними роботами, виконують підготовку до лабораторних робіт, виконують курсовий проект.

Рівень та об'єм самостійної роботи і творчого пошуку дещо вищій. Але все ж таки знаходиться в межах, що встановлені викладачем, тобто кожен свій крок студент повинен попередньо узгодити з ним.

В професійно-практичних дисциплінах використовуються тіж самі види робіт що і в природничо-наукових дисциплінах. Студент повинен разом з викладачем усвідомити протиріччя, пов'язанні з функціонуванням деякої технічної системи, обґрунтувати актуальність проведення дослідження, сформулювати тему, визначити зміст науково-дослідного апарату, визначити оптимальні методи досягнення поставленої мети, проаналізувати останні дослідження з даної проблеми та ін.

Крім вивчення вище зазначених циклів дисциплін студенти мають змогу проявити свій творчій потенціал, вміння знаходити нестандартні рішення під час проходження технологічної та предипломної практики. Продуктом такої діяльності стає звіт про роботу деякої технічної системи, здійснення технологічного процесу.

Участь в студентських наукових кружках, секціях, конференціях участь в наукових дослідженнях кафедри або лабораторії є не обов'язковим для кожного студента, але дає змогу всім бажаючим, що захоплюються тією чи іншою науковою проблематикою відійти від шаблонної діяльності, проявити свою оригінальність, ініціативність, наполегливість, високу самоорганізацію тобто повною мірою проявити себе як творча особистість.

Заключною ланкою навчального процесу в вищій школі є написання дипломної роботи або проекту. Рівень творчого пошуку та самостійності в цей період набуває свого піку: студент повинен самостійно обґрунтувати актуальність свого дослідження, сформулювати тему роботи, зміст науково-дослідного апарату, відібрати методи дослідження, провести теоретичні і якщо необхідно експериментальні дослідження та ін.

Привертає увагу основна форма організації навчального процесу - лекція. Розвитку творчого мислення і уяви сприяють лекції, на яких аргументується і мотивується тема, чітко визначаються мета і завдання, дається історіографія, використовуються різні рівні проблемного навчання, до структури яких входять елементи дослідницької роботи, розкриваються сучасні підходи і концепції, використовується досвід роботи кращих викладачів, визначаються перспективи розвитку, здійснюються міжпредметні і внутрішньопредметні зв'язки. На таких лекціях створюється атмосфера наукового пошуку. У процесі дискусій розвивається творчий потенціал її учасників, образне і продуктивне мислення, творча уява. Студенти вчаться самостійно мислити, робити висновки. Використання наукової методики озброює студентів не тільки знаннями, а й методами їх здобуття.

Як вже раніше зазначалося творчість проходить свій розвиток від нижчих рівнів творчості до вищих. Тому на різних етапах її розвитку в УІПА застосовуються так звані алгоритми виконання того чи іншого виду робіт, різного рівня конкретизації в залежності від етапу навчання. Такий алгоритм не обмежує творчій потенціал особистості, не дає конкретної відповіді, а має на меті направити творчій пошук, стати основою, орієнтиром в вирішені поставлених задач.

Незважаючи на те, що здібність до творчої діяльності є даною від природи, тільки цілеспрямоване навчання дає можливість забезпечити високий рівень розвитку закладених творчих здібностей. Тому крім опосередкованого навчання творчості, згідно з затвердженими, Науково-методичною радою, навчальними планами і програмами практичної підготовки інженерно-педагогічних кадрів передбачається вивчення студентами таких дисципліни як «Основи інженерно-педагогічної творчості», «Проектування творчих технологій навчання».

Незважаючи на те, що здатність до творчості дана від природи цю здатність необхідно постійно підтримувати, стимулювати та розвивати, тому навчальний процес повинен бути побудований таким чином, щоб кожен студент міг реалізувати свої здібності на різному рівні в залежності від етапу навчання.

Література

студент самостійний педагогічний творчість

1. Єрмола А.М. Креативність в основі моніторингу. // Практична психологія і соціальна робота. - 2003. - №8. - С. 71-72.

2. Философский энциклопедический словарь / Редкол.: С.С. Аверинцев, А. Араб-Оглы, Л.Ф. Ильичев и др. - 2-е изд. - М.: Сов. энциклопедия, 1989. - 815с

3. Платонов К.К. Краткий словарь системы психологических понятий. - М., 1984. - 147 с.

4. Моляко В.А. Стратегии решения новых задач в процессе творческой деядельности // Обдарована дитина. - 2002. - №4 - С. 33-43.

5. Интенсификация творческой деятельности студентов. - Казань., 1990. - 198 с.

6. Третяк Т.М. Батькам про розв'язування творчих задач // Обдарована дитина. - 2001. - №7. - С. 19-25.

7. Методичні рекомендації з розробки методичних вказівок по організації та плануванню самостійної роботи студентів по дисципліні при кредитно-модульній організації навчального процесу. /Упоряд./ проф. В.І. Лобунець - Харків: УІПА, 2006. - 14 с.

Размещено на Allbest.ru