Розробка і реалізація моделі підготовки інженера-педагога спеціальності "професійне навчання. Обробка і захист інформації в комп'ютерних системах і мережах"

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.18.064.2

РОЗРОБКА І РЕАЛІЗАЦІЯ МОДЕЛІ ПІДГОТОВКИ ІНЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА СПЕЦІАЛЬНОСТІ „ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ. ОБРОБКА І ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ В КОМП'ЮТЕРНИХ СИСТЕМАХ І МЕРЕЖАХ”

Волкова Т.В.

Розглядаються питання поетапної розробки моделі професійної підготовки інженера-педагога в галузі обробки і захисту інформації в комп'ютерних системах і мережах та механізми реалізації цієї моделі в навчальному процесі ВНЗ.

Ключові слова: інформація, професійно-технічна освіта, інформаційні технології, культура інформаційної безпеки, інформаційна культура, інформаційне суспільство.

Рассматриваются этапы моделирования процесса профессиональной подготовки инженера-педагога в области обработки и защиты информации в компьютерных системах и сетях и механизм реализации разработанной модели в учебном процессе педагогического университета.

Ключевые слова: информация, профессионально-техническое образование, информационные технологии, культура информационной безопасности, информационная культура, информационное сообщество.

Considered of Stages of Modeling of process of vocational training of the engineer-teacher in the field of processing and protection of the information in computer systems and networks and the mechanism of realization of the developed model in educational process of pedagogical university.

Key words: information, professional technical education, information technologies, information safety culture, information culture, informational community.

Постановка проблеми. Модернізація національної системи освіти в Україні відбувається нині в контексті розвитку нашої держави як європейської. Ключовими позиціями у програмі модернізації сучасної системи професійно-технічної освіти (ПТО) є [4] розробка галузевих стандартів вищої освіти для фахівців інженерно-педагогічного профілю всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів; розробка інформаційних пакетів європейської системи перезарахування кредитів ECTS для інженерно-педагогічних спеціальностей; розробка єдиних організаційно-методичних принципів здійснення безперервної професійної, психолого-педагогічної, фундаментальної та економічної підготовки; розробка системи комплексного навчально-методичного забезпечення навчального процесу та самостійної роботи для всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів; розробка системи безперервного оцінювання якості з використанням трьох атестаційних контролів; розробка тестів та запровадження незалежного тестування рівня якості підготовки студентів з усіх дисциплін.

Модернізація освіти, як одна з тенденцій розвитку сучасного суспільства, ґрунтується на ідеях гуманізації, демократизації, а також інформатизації та комп'ютеризації всіх сфер життєдіяльності людини. Формування інформаційного суспільства, впровадження засобів інформатизації в усі сфери життєдіяльності потребують від системи вищої освіти підготовки інженерів-педагогів до застосування інформаційних технологій навчання та інформатизації управління навчальним процесом ПТНЗ, забезпечення безпеки інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІТТ), захисту інформації тощо.

Основні принципи і напрями державної політики у сфері інформаційної безпеки викладено в розробленому на основі Концепції Національної безпеки України [9] та Концепції технічного захисту інформації в Україні Положенні про технічний інформації в Україні [10], в якому визначено правові та організаційні принципи захисту інформації, окреслено головні проблеми захисту інформації, шляхи і засоби їх вирішення.

Усе зазначене потребує професіоналізму інженерно-педагогічних кадрів у системі ПТО, що у свою чергу передбачає створення відповідної системи підготовки фахівців у ВНЗ.

Актуальність проблеми підготовки інженерів-педагогів спеціальності „Професійне навчання. Обробка і захист інформації в комп'ютерних системах і мережах” зумовлена такими суперечностями: підвищенням вимог до якості професійної діяльності викладацьких кадрів у системі ПТО для інформаційної сфери в цілому, та інформаційної безпеки зокрема, та непідготовленістю інженерно-педагогічних кадрів для системи ПТО; існуючими теоретичними передумовами інформатизації суспільства і недостатньою розробленістю науково-методичних і практичних аспектів підготовки інженерів-педагогів для системи ПТО з проблеми безпеки використання ІТТ та захисту інформації. Ці протиріччя потребують розв'язання завдання розробки та реалізації моделі підготовки інженерів-педагогів здатних, відповідно до темпів розвитку науково-технічного прогресу, забезпечити якісну підготовку кваліфікованих робітничих кадрів із обслуговування інфраструктури інформаційного суспільства з високим рівнем культури інформаційної безпеки, а також створити систему безпеки використання інформаційних технологій в системі ПТО.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У Бердянському державному педагогічному університеті з 2004/2005 навчального року розпочато підготовку інженера-педагога спеціальності 7.010100 „Професійне навчання. Обробка і захист інформації в комп'ютерних системах і мережах”. При розробці освітньо-кваліфікаційної характеристики і освітньо-професійної програми підготовки фахівців нами використано науково-методичні засади підготовки інженерів-педагогів спеціальності 7.010100 „Професійне навчання. Комп'ютерні технології в управлінні та навчанні”, розроблені науковцями Української інженерно-педагогічної академії А.Т. Ашеровим, Н.В. Брюхановою, О.Е. Коваленко, М.І. Лазарєвим, Г.І. Сажко, Т.В. Ящун та іншими [3; 4: 6]. Також нами враховувалися питання методології підготовки фахівців із захисту інформації, безпеки інформаційних систем і мереж, викладені в дослідженнях В.П. Бабака, К.І. Бєлякова, О.М. Богданова, М. Бондаренка, В.Д. Гавловського, І.Д. Горбенка, О.Г. Додонова, В.В. Козловського, Г.П. Лазарєва, Г.Ю. Маклакова, В.О. Хорошка, Ю.І. Шпака та інших дослідників [1; 2; 7].

Постановка завдання. Розробити модель професійної підготовки інженера-педагога спеціальності „Професійне навчання. Обробка і захист інформації в комп'ютерних системах і мережах”, спроможну забезпечити якісну підготовку кваліфікованих робітничих кадрів із обслуговування інфраструктури інформаційного суспільства з високим рівнем культури інформаційної безпеки та створити систему безпеки використання інформаційних технологій в системі ПТО і визначити дидактичні умови її реалізації в навчальному процесі ВНЗ.

Виклад основного матеріалу. Підготовка інженерів-педагогів, як і інших фахівців для галузей народного господарства, ведеться відповідно до галузевих стандартів вищої освіти в умовах неперервності освіти [4].

Яких же фахівців сьогодні хочуть бачити роботодавці в себе у штаті? Таких, що відповідають моделі компетенцій. Професійні стандарти, як орієнтири з професій у певній галузі, дають роботодавцям чітко сформульовані вимоги до професій, застосування яких дозволяє оцінити і підвищити рівень якості професійної діяльності фахівців відповідно до запитів національної економіки [11].

Прийняття в більшості розвинутих країн нових стандартів з інформатики та інформаційних технологій визначає необхідність уніфікації загальнонаціональних навчальних програм у цілому, вирівнювання знань учнів різних шкіл, підвищення рівня освіти в країні і створення основи для оцінки і вимірювання досягнень учнів, а також зростання низки нових професій, пов'язаних із обчислювальною технікою та інформаційними технологіями [5]. модернізація освіта дидактичний навчальний

Крім того, принципами створення глобальної культури кібербезпеки, визнаними Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН [11] є обізнаність - учасники мають бути обізнані щодо необхідності безпеки інформаційних систем і мереж і про те, що вони можуть зробити для підвищення безпеки інформаційних систем і мереж, а також про те, що вони для цього можуть зробити; відповідальність - учасники відповідають за безпеку інформаційних систем і мереж згідно з роллю кожного з них; вони мають регулярно переглядати власну політику, практику, заходи і процедури безпеки і оцінювати їх відповідність середовищу застосування; реагування - учасники мають приймати своєчасні і спільні заходи з попередженню інцидентів, що торкаються безпеки, їх виявленню і реагуванню на них; вони повинні обмінюватися в належних випадках інформацією про загрози і чинники уразливості, при цьому оперативно і ефективно співпрацювати щодо попередження та виявлення таких інцидентів і реагування на них; етика - оскільки інформаційні системи і мережі поширені всюди в сучасному суспільстві, учасникам необхідно враховувати законні інтереси інших сторін і визнавати, що їхні дії або бездіяльність можуть пошкодити іншим; демократія - безпека повинна забезпечуватися таким чином, щоб це відповідало цінностям, які визнаються демократичним суспільством, включаючи свободу обміну думками й ідеями, вільний доступ до інформації, конфіденційність інформації і комунікації, належний захист інформації особистого характеру, відвертість і гласність; оцінка ризику - усі учасники мають періодично оцінювати потенційний ризик, щоб виявляти загрози і фактори уразливості, аналізувати ключові внутрішні і зовнішні чинники, визначати допустимий ступінь ризику, вибирати належні інструменти контролю, що дозволяють регулювати ризик потенційного збитку інформаційним системам і мережам з урахуванням характеру і значущості інформації, що захищається; проектування і впровадження засобів забезпечення безпеки - учасники мають розглядати міркування безпеки як найважливіший елемент планування і проектування, експлуатації і поширення інформаційних систем і мереж; управління забезпеченням безпеки - учасники мають прийняти комплексний підхід до управління забезпеченням безпеки, спираючись на динамічну оцінку ризику, враховуючи всі рівні діяльності учасників і всі аспекти їх операцій; переоцінка - учасники мають піддавати питання безпеки інформаційних систем і мереж перегляду і переоцінці і вносити належні зміни в політику, практику, заходи і процедури забезпечення безпеки, враховуючи при цьому виникнення нових і зміну колишніх загроз і чинників уразливості.

Цих принципів мають дотримуватися всі учасники глобального інформаційного суспільства (державні органи, підприємства, організації, індивідуальні користувачі), які створюють інформаційні системи і мережі, володіють і управляють ними, обслуговують чи використовують їх. Отже, назріла необхідність термінової розробки нових методів здійснення навчально-виховного процесу, які в свою чергу, будуть потужним засобом попередження та профілактики правопорушень в інформаційній сфері.

Моделювання процесу підготовки інженерів-педагогів включає етапи: постановка мети і завдань моделювання; аналіз вимог соціального замовлення до інженера-педагога; аналіз особливостей професійної діяльності інженера-педагога; визначення критеріїв готовності до професійної діяльності в умовах ПТНЗ; розробка моделі формування готовності до професійної діяльності у ВНЗ.

Мета моделювання полягає в розробці моделі підготовки інженера-педагога „Професійне навчання. Обробка і захист інформації в комп'ютерних системах і мережах”, яка забезпечує формування в нього методологічних знань і практичних навичок професійно-інженерної та професійно-педагогічної діяльності, необхідних для якісної підготовки кваліфікованих робітничих кадрів із обслуговування інформаційної сфери з високим рівнем культури інформаційної безпеки та створення системи безпеки використання інформаційних технологій в системі ПТО.

На другому етапі розробки моделі на основі проведеного аналізу соціального замовлення на ІТ-фахівців для здійснення професійної діяльності в системі ПТО було визначено вимоги до рівня підготовки викладачів інформаційних технологій ПТНЗ, що володіють, крім високої професійної кваліфікації щодо організації навчально-виховного процесу підготовки кваліфікованих робітників у галузі інформаційних технологій з використанням ІТТ, навичками й уміннями розробляти та впроваджувати заходи щодо організації безпечного електронного внутрішнього документообігу між підрозділами ПТНЗ та зовнішнього - між керівництвом ПТНЗ і обласним управлінням ПТО, забезпечення оптимальних умов доступу учнів та викладачів ПТНЗ до внутрішніх та зовнішніх інформаційних ресурсів, координації методичної роботи педагогічного колективу ПТНЗ із упровадження інформатизації в навчально-виховний процес, забезпечення функціонування і розвитку інформаційної безпеки в системі управління ПТНЗ.

Третій етап моделювання процесу формування готовності майбутнього інженера-педагога спеціальності “Професійне навчання. Обробка і захист інформації в комп'ютерних системах і мережах” до діяльності в системі ПТО передбачає виявлення особливостей професійно спрямованої діяльності інженера-педагога.

Об'єктами професійної діяльності фахівців спеціальності “Професійне навчання. Обробка і захист інформації в комп'ютерних системах і мережах” є інформаційні ресурси інформаційно-комунікаційних систем ПТНЗ; стандарти і методи інформаційної взаємодії систем; політики забезпечення інформаційної безпеки; інформаційні та технологічні ризики, пов'язані з існуванням загроз інформаційної безпеки ПТНЗ; моделі загроз інформаційної безпеки відносно до ресурсів інформаційної системи ПТНЗ; інструментальні засоби антивірусного захисту інфраструктури інформаційного забезпечення навчального закладу і підприємства чи організації; спеціалізовані технічні засоби тощо.

Оскільки основними видами діяльності, до яких повинен бути готовий інженер-педагог спеціальності “Професійне навчання. Обробка і захист інформації в комп'ютерних системах і мережах” є проектна, аналітична, виробничо-технологічна, організаційно-управлінська і науково-дослідна діяльність, ми проаналізували типові завдання професійної діяльності фахівців двох освітньо-кваліфікаційних рівнів (бакалавра і спеціаліста). Для успішного виконання певного виду діяльності необхідно, щоб у інженера-педагога спеціальності “Професійне навчання. Обробка і захист інформації в комп'ютерних системах і мережах” сформувалась готовність до цієї діяльності.

Формування готовності до професійної діяльності відбувається поступово в результаті оволодіння особистістю певними уявленнями про майбутню професійну діяльність, про наявність власних особистісних якостей і характеристик, необхідних для даної професії, а також у процесі оволодіння знаннями, уміннями та навичками, важливими для успішного виконання професійних вимог. Групування посадових обов'язків фахівців за видами професійної діяльності зведено до таблиці.

На основі змісту видів професійної діяльності та програми підготовки інженера-педагога спеціальності “Професійне навчання. Обробка і захист інформації в комп'ютерних системах і мережах” нами розроблено модель формування готовності інженера-педагога до професійної діяльності в системі ПТО (рис.).

Механізм реалізації розробленої моделі в навчальному процесі визначається дидактичними умовами підвищення ефективності підготовки інженера-педагога, під якими ми розуміємо всю сукупність умов педагогічного процесу, які безпосередньо чи опосередковано впливають на процес формування особистості майбутнього інженера-педагога, становлення і розвиток його культури інформаційної безпеки як складової інформаційної культури.

Першою серед виділених умов є методична підтримка процесу підготовки інженера-педагога спеціальності “Професійне навчання. Обробка і захист інформації в комп'ютерних системах і мережах” до професійної діяльності. До методичної підтримки ми відносимо навчально-методичні комплекси за напрямом підготовки (державний освітній стандарт, освітньо-професійна програма, навчальний план, графік навчального процесу) і за дисциплінами підготовки (робочі навчальні плани, підручники, посібники, методичні рекомендації з проведення лабораторних робіт, практичних занять, з організації самостійної роботи при написанні курсових робіт і дипломного проекту, при проходженні практик).

Таблиця 1

Типові завдання професійної діяльності фахівців спеціальності “Професійне навчання. Обробка і захист інформації в комп'ютерних системах і мережах”

Для реалізації першої умови нами розробляються професійно-орієнтовані курси для підготовки бакалавра „Принципи побудови та захист інформації баз даних”, „Системне програмування”, „Правові основи інформаційної безпеки”, „Криптографічні методи перетворення”, „Системи банківської та підприємницької безпеки”; для підготовки інженера-педагога - „Документаційне забезпечення робіт із захисту інформації”, „Захист програмного забезпечення та програмні засоби захисту інформації”, „Забезпечення безпеки корпоративних ресурсів Інтернет та локальних мереж”, „Технічне забезпечення системи захисту інформації “, „Адміністрування та захист інформації в локальних мережах”.

Усі навчальні курси проектуються з урахуванням вимог прогресивної кредитно-модульної технології організації навчального процесу і мають електронне забезпечення в локальній мережі університету.

Підвищення інформаційної культури та культури інформаційної безпеки професорсько-викладацького складу (ПВС) кафедр обробки і захисту інформації, комп'ютерних систем і мереж, комп'ютерних технологій в управлінні та навчанні також є дидактичною умовою ефективної підготовки інженера-педагога. Для реалізації цієї умови викладачі факультету комп'ютерних технологій та систем БДПУ залучаються до обміну досвідом при проведенні науково-методичних семінарів і науково-практичних конференцій.

Широке залучення студентів факультету комп'ютерних технологій та систем БДПУ до науково-дослідницької діяльності є ще однією умовою підвищення ефективності підготовки інженерів-педагогів. На кафедрі обробки і захисту інформації нами організовано проблемні студентські групи, які вивчають проблеми техніко-правового захисту об'єктів інформатизації ПТНЗ, обробки результатів відеоспостереження в комп'ютерних лабораторіях навчального закладу, аналізу інформаційних ризиків банківських та підприємницьких структур, розробки нових засобів забезпечення безпеки інфраструктури інформаційної системи навчального закладу. Студенти мають можливість публічно представляти результати досліджень на науковій конференції, за матеріалами якої видається збірник тез наукових доповідей студентів.

Висновки. Реалізація розробленої моделі формування готовності інженера-педагога спеціальності “Професійне навчання. Обробка і захист інформації в комп'ютерних системах і мережах” до професійної діяльності в закладах системи ПТО з урахуванням пропонованих дидактичних умов дозволяє організувати професійно-орієнтовану навчальну діяльність у процесі навчання в БДПУ, що гарантує майбутньому фахівцеві підвищення власного рівня інформаційної культури та культури інформаційної безпеки. Ступінь сформованості основних видів діяльності надасть можливість майбутньому інженеру-педагогу, працюючи в системі ПТО, забезпечити якісну підготовку кваліфікованих робітничих кадрів із високим рівнем культури інформаційної безпеки у сфері обслуговування інфраструктури інформаційного суспільства, а також реалізувати проекти систем безпеки використання інформаційних технологій у ПНТЗ.

Перспективи подальших досліджень. Подальші дослідження спрямовуються на розробку мережевих навчально-методичних комплексів професійно-орієнтованих дисциплін для підготовки інженерів-педагогів спеціальності “Професійне навчання. Обробка і захист інформації в комп'ютерних системах і мережах”, на освоєння інженером-педагогом певних видів діяльності з проектування засобів інформаційної безпеки та організаційно-правових аспектів захисту інформації, а також на вивчення зарубіжного досвіду підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки.

Література

1. Бабак В.П., Козловський В.В., Хорошко В.О., Чирков Д.В. Підготовка фахівців із захисту інформації в Україні // Захист інформації. - 2001. - №4. - С. 57-68.

2. Бєляков К.І., Гавловський В.Д. Підготовка фахівців у сфері інформаційної безпеки: стан в України // http:// naiau.kiev.ua/Gurnal/12text/g12_22.htm

3. Ергономіка інформаційних технологій у прикладах і задачах// А.Т. Ашеров, Г.І. Сажко, В.Г. Хоменко, Ю.Н. Полякова. - Х.: Вид. УІПА. - 2007. - 213 с.

4. Коваленко О.Е., Лобунець В.І., Лазарєв М.І., Тарасюк А.П. Про реалізацію Концепції розвитку інженерно-педагогічної освіти в Україні // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. праць. - Харків, 2007. - № 18-19. - С. 7-18.

5. Комплекс нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти. - К. - 1998.

6. Лазарєв М.І. Полісистемне моделювання змісту технології навчання загально інженерних дисциплін: Монографія. - Х., 2003. - 356 с.

7. Маклаков Г.Ю. Научно-методологические аспекты подготовки специалистов в области информационной безопасности // Центр исследования компьютерной преступности // http://www.crime-research.ru/articles/Maklakov0105/

8. Международное общество технологии образования, www.acm.org/ k12/ k12draft1101.pdf

9. Про Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України: Постанова Верховної Ради України від 16 січня 1997 р. № 3/97-ВР.

10. Про Положення “Про технічний захист інформації в Україні”: Указ Президента України від 27.09.1999 р. № 1229/99.

11. Профессиональные стандарты в области информационных технологий, http:// www.apkip.ru/ default.asp

12. Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН А/RES/57/239 “Создание глобальной культуры кибербезопасности”, http://daccessdds.un.org/doc/UNDOC/GEN/N02/738/25/

Размещено на Allbest.ru