Складові змісту педагогічної підготовки викладачів технічних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Складові змісту педагогічної підготовки викладачів технічних дисциплін

Брюханова Н.О.

Постановка проблеми. Європейський рівень якості й доступності професійної освіти, на який взято курс в Україні, передбачає наявність у споживачів освітніх послуг можливості продовжувати освіту у будь-якому навчальному закладі країн Євросоюзу, виконувати професійну діяльність за самостійно знайденим місцем працевлаштування. Освіта, в результаті, повинна враховувати досвід та тенденції розвитку Європейських країн, власний досвід, менталітет українського народу, а також вимоги, перш за все, вітчизняного споживача.

Особливого характеру ці твердження здобувають у контексті підготовки викладачів технічних дисциплін, затребуваних системою професійно-технічної освіти, вищими технічними навчальними закладами. Підготовка викладачів технічних дисциплін для цих закладів вимагає врахування, по-перше, вимог ринку до результатів викладацького труда, а по-друге, - вимог ринку до результатів труда робітників, службовців у виробничій, сільськогосподарській та інших галузях економіки, підготовку яких і мають здійснювати у майбутньому викладачі технічних дисциплін.

Це, в свою чергу, актуалізує наступні дії:

- ретельний аналіз функціональних та посадових вимог до інженерно-педагогічних кадрів у навчальних закладах;

- визначення наукових основ розробки механізму побудови змісту педагогічної освіти майбутніх інженерів-педагогів;

- вибір, перевірка ефективності та впровадження у педагогічну підготовку майбутніх інженерів-педагогів технологій навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Професійна педагогічна діяльність інженерно-педагогічних кадрів і пов'язана з нею система умінь висвітлюються в роботах Н.С. Глуханюк, Е.Ф. Зеєра, О.Е., М.М. Зотєєвої, Г.О. Карпової, О.Е. Коваленко, В.П. Косирєва, Н.В. Кузьміної, М.К. Чапаєва та ін. Окремі аспекти змісту педагогічної підготовки інженерно-педагогічних кадрів розглядаються в роботах В.В. Бажутіна, В.С. Безрукової, О.К. Бєлової, І.Б. Васильєва, Н.Є. Ерганової, В.Д. Іванової, О.Е. Коваленко, А.Т. Маленка, В.О. Маркушева, В.І. Никифорова та ін. Особливостям навчання викладачів технічних дисциплін присвячені праці О.К. Бєлової, О.Е. Коваленко, Ю.О. Кустова, В.В. Кустової, А. Мелецінека, Є.В. Шматкова та ін.

Постановка завдання. Метою даної статті є аналіз та узагальнення функціональних та посадових вимог до інженерно-педагогічних кадрів у професійних навчальних закладах, виділення складових цих вимог, отримання висновків стосовно ступеня їх реалізації в педагогічній підготовці студентів інженерно-педагогічних спеціальностей, встановлення способів удосконалення змісту зазначеної підготовки.

Виклад основного матеріалу. Відповідно до Наказу Міністерства освіти України від 20 серпня 1993 р. № 10 та доповнення до нього від 1 грудня 1998 р. № 419 Про затвердження типового положення про атестацію педагогічних працівників України існують такі кваліфікаційні категорії: «спеціаліст», «спеціаліст II категорії», «спеціаліст I категорії», «спеціаліст вищої категорії». Присвоюються педагогічні звання: «старший учитель», «старший викладач», «старший військовий керівник», «майстер виробничого навчання II категорії», «майстер виробничого навчання I категорії», «вчитель-методист», «викладач-методист», «військовий керівник-методист», «вихователь-методист», «старший вожатий-методист».

Наведемо з наказу вимоги до кваліфікаційних категорій і деяких педагогічних звань.

Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» встановлюється педагогічним працівникам, які виявили високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, досконало володіють ефективними формами і методами організації навчально-виховного процесу, забезпечують високу результативність, якість своєї праці. Стаж безпосередньої педагогічної роботи - не менше 8 років. Як виняток, цей стаж може бути скорочений до 5 років. Для педагогічних працівників з вченими званнями та науковими ступенями враховується стаж їх безпосередньої педагогічної роботи у вищому навчальному закладі.

Кваліфікаційна категорія «спеціаліст I категорії» встановлюється педагогічним працівникам, які виявили ґрунтовний рівень професіоналізму, добре володіють ефективними формами і методами педагогічної діяльності, досягли значних результатів у вирішенні навчально-виховних завдань. Стаж безпосередньої педагогічної роботи - не менше 5 років.

Кваліфікаційна категорія «спеціаліст II категорії» встановлюється педагогічним працівникам, які виявили достатній рівень професіоналізму, використовують сучасні форми і методи навчання та виховання, досягли вагомих результатів у педагогічній діяльності. Стаж безпосередньої педагогічної роботи - не менше 3 років.

Кваліфікаційна категорія «спеціаліст» підтверджується педагогічним працівникам, які професійно компетентні, забезпечують нормативні рівні і стандарти навчання та виховання.

Педагогічне звання «старший учитель» може присвоюватись педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» або «спеціаліст I категорії», а наявності освіти в обсязі технікуму, училища та іншого навчального закладу еквівалентного рівня - стаж безпосередньої педагогічної роботи не менше 8 років та найвищий відповідний тарифний розряд.

Педагогічне звання «старший викладач» може присвоюватись педагогічним працівникам, яким встановлено кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», «спеціаліст I категорії».

Педагогічне звання «вихователь-методист» може присвоюватись педагогічним працівникам з вищою освітою і освітою в обсязі технікуму, училища та іншого навчального закладу еквівалентного рівня.

Педагогічне звання «майстер виробничого навчання I категорії» може присвоюватись майстрам виробничого навчання, яким встановлено найвищий тарифний розряд, та які мають стаж безпосередньої педагогічної роботи не менше 8 років і, як правило, вищу освіту; педагогічне звання «майстер виробничого навчання II категорії» - майстрам виробничого навчання, яким встановлено найвищий тарифний розряд, та які мають стаж безпосередньої педагогічної роботи не менше 5 років.

Зазначені педагогічні звання присвоюються педагогічним працівникам, які досягли високого професіоналізму в роботі, систематично використовують прогресивний педагогічний досвід, беруть активну участь у його поширенні, надають практичну допомогу у становленні молодих педагогів, постійно працюють над своїм фаховим самовдосконаленням.

Педагогічні звання «вчитель-методист», «викладач-методист» присвоюються педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», відповідають вимогам для присвоєння звань «старший учитель», «старший викладач», а також запроваджують у навчально-виховний процес найбільш ефективні форми і методи роботи, узагальнюють передовий педагогічний досвід, беруть активну участь у розробленні шкільного компонента змісту освіти, діяльності професійних педагогічних об'єднань, асоціацій, надають практичну допомогу педагогічним працівникам інших навчально-виховних закладів в освоєнні досвіду провідних педагогів.

При визначенні тарифного розряду має враховуватись професійна компетентність, стаж та якість педагогічної роботи.

При встановленні кожної із зазначених кваліфікаційних категорій або тарифного розряду, присвоєнні педагогічних звань враховуються державні нагороди, рівень моральних якостей та загальної культури педагогічного працівника, володіння Державною мовою відповідно до Закону «Про мови».

Проведемо аналіз наведених положень.

Постійні складові вимог кваліфікаційних рівнів - показники: рівень професіоналізму, володіння формами та методами навчання і виховання, рівень результатів педагогічної діяльності, а також кількість років педагогічного стажу.

Змінні складові - якісні характеристики показників, як то: «достатній рівень», «ґрунтовний рівень», «високий рівень», «висока результативність», «значні результати», «вагомі результати» та ін., а також кількісні характеристики, як то: «8 років», «5 років», «3 роки». Крім того, слід відмітити, що враховуються якість праці, ініціатива, творчий підхід, загальна культура, моральні якості.

Більш детально професійна діяльність учителя, викладача, методиста, вихователя, відповідно, в загальноосвітньому, професійно-технічному навчальних закладах, таких вищих навчальних закладах, як технікум, коледж, наведена у посадових обов'язках цих фахівців.

Дії викладача та вихователя більше піддаються узагальненню і можуть бути сформульованими таким чином:

- планує, організовує, здійснює роботу (навчальну, навчально-методичну, виховну);

- сприяє становленню учнів як особистостей, розвитку їхніх здібностей, талантів, їх участі у різних видах діяльності, професійної орієнтації, соціальної адаптації тощо;

- додержується педагогічної етики, поважає гідність учнів, захищає їх від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігає вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам, пропагує здоровий спосіб життя;

- готує учнів до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

- настановленням і особистісним прикладом утверджує повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, гуманізму, доброти, працелюбства, інших доброчинностей;

- контролює дотримання вихованцями вимог статусу освітньої установи, підготовку до навчальних занять;

- виховує повагу до батьків, жінки, культурно-національних, духовних, історичних цінностей України, країни походження, дбайливе ставлення до навколишнього середовища;

- забезпечує умови для засвоєння учнями освітніх програм на рівні обов'язкових державних вимог (у разі вихователя: стежить за забезпеченням здорових, безпечних умов виховання, навчання, праці, проживання, відпочинку).

- постійно підвищує свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру.

До обов'язків вихователя, крім того, відноситься: працює у тісному контакті з педагогами, органами учнівського самоврядування, батьками.

Всі обов'язки можна розділити на дві групи: обов'язки стосовно етапів здійснення педагогічної діяльності (від підготовки, через реалізацію до корекції результатів), та обов'язки стосовно реалізації видів виховання (моральне, патріотичне, трудове, естетичне, правове, економічне, екологічне, цивільне та ін.).

Проаналізуємо наведені дані, вважаючи першу групу обов'язків (вимог) більш загальною, яка включає підготовку, реалізацію та корекцію всіх необхідних рівнів та видів навчання і виховання.

Зрозуміло, що будь-яка діяльність вимагає попередньої підготовки, передбачення можливих шляхів розвитку ситуації. В зазначеному документі з цього приводу наводиться термін «планування» навчальної, навчально-методичної, виховної роботи. Планування можна визначити як діяльність, в результаті виконання якої створюється деякий план. План [нім. Plan, фр. plan < лат. plвnus плоский, рівний], в свою чергу, серед іншого визначається як:

«- заранее намеченный порядок, последовательность осуществления какой-либо программы, выполнения работы, проведения мероприятий;

- замысел, проект, основные черты какой-либо работы, изложения» [1, 2].

План може бути різного масштабу і відповідати, тим самим, різним рівням діяльності, як і проект. Тому план може включати як складову проект, а може входити у якості складової до певного проекту. Проект (від лат. projectus, букв. -- кинутий вперед) в словниках переважно визначається як:

«- совокупность документов (расчетов, чертежей и др.) для создания какого-либо сооружения или изделия;

- предварительный текст какого-либо документа;

- замысел, план» [1, 2, 3].

У наведеному контексті планування - це в досить загальному виді лінійно описана діяльність викладача, яка передбачає розробку дидактичних та виховних проектів з послідовним переходом від найвищого стратегічного рівня через тактичний до найнижчого оперативного рівня. В.С. Безрукова [4, С. 110] пише, що формами педагогічного проектування є документи, в яких описується з різним ступенем точності створення та дія педагогічних систем, процесів і ситуацій. Отже, в педагогічній діяльності інженера-педагога представлений проектувальний компонент.

Організація навчальної, навчально-методичної, виховної роботи, забезпечення умов для засвоєння учнями інформації визначають наступний організаційний (менеджерський) компонент функціональних вимог до педагогічної діяльності інженера-педагога. Традиційне звернення до енциклопедії та словників підтверджує правильність думок. Організація (франц. organisation, від ср.-век. лат. organizo -- повідомляю стрункий вигляд, влаштовую) визначається як:

«- внутренняя упорядоченность, согласованность, взаимодействие более или менее дифференцированных и автономных частей целого, обусловленные его строением;

- совокупность процессов или действий, ведущих к образованию и совершенствованию взаимосвязей между частями целого;

- объединение людей, совместно реализующих программу или цель и действующих на основе определенных правил и процедур» [1, 2]. «Организовать - объединять (объединить) кого-н. для какой-н. цели» [3]. Останнім часом поширилася тенденція розглядати організацію навчально-виховного процесу за правилами управління. Тоді говорять про менеджмент освіти. Менеджмент [англ. Management < to manage управляти] - «совокупность принципов, методов, средств и форм управления производством, а также интеллектуальными, финансовыми и др. ресурсами» [3].

Розглянемо етап здійснення навчальної, навчально-методичної та виховної роботи. Вже давно здійснюється залучення технологій до підготовки фахівців. Технологія [нім. Technologie < грец. technз мистецтво, майстерність + logos наука, учіння] - «совокупность методов и процессов, применяемых в каком-н. деле, в производстве чего-н., а также научное описание таких методов; технологический -- относящийся к технологии» [3]. Особливістю технологічного підходу до навчання, як зазначає О.Е.Коваленко [5, С.56], є опис технології процесу навчання не через окремі педагогічні категорії (метод, форма, засіб), а через діяльність викладача і учня у навчальному процесі, яка буде спрямована на досягнення запланованого результату. Однією з основних вимог технологічного підходу до навчання є розгляд навчання як єдиного процесу взаємодії педагога і учня. У цій системі взаємозв'язку викладач, стимулюючи активно-пізнавальну діяльність учнів є, направляючою ланкою.

З цього приводу нами виділяється технологічний компонент в діяльності інженера-педагога, у вимогах до цієї діяльності й, відповідно, у змісті педагогічної освіти інженерно-педагогічних кадрів. Слід зауважити, що реалізація дидактичного чи виховного проектів нерозривно пов'язана з комунікативним процесом. Комунікація (лат. communicatio, від communico - роблю загальним, пов'язую, спілкуюсь) одним з визначень має: «общение, передача информации от человека к человеку - специфическая форма взаимодействия людей в процессах их познавательно-трудовой деятельности, осуществляющаяся главным образом при помощи языка (реже при помощи др. знаковых систем» [1]. Комунікативний процес має власні засоби, правила їх застосування, і їм необхідно спеціально навчати. Тому нами виділяється технологічний компонент і акцентується увага на комунікативному процесі, що супроводжує реалізацію цього технологічного компоненту.

Контроль у посадових вимогах до діяльності інженера-педагога містить два аспекти: організаційний (дотримання вихованцями вимог статусу освітньої установи) та змістовний (підготовка до навчальних занять). Контроль [2] визначається як «проверка, а также постоянное наблюдение в целях проверки или надзора». Цей компонент вимог може називатися контрольно-корекційним, підкреслюючи наявність подальших дій за умови отримання недостатнього результату навчально-виховного процесу.

Серед наведених вимог також значиться, що викладач має підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність. Саме на відповідності цим вимогам викладачів наголошується останнім часом в законодавчих документах, дослідженнях науковців, свідченнях практиків. Педагог має бути творцем, що в свою чергу вимагає знань наукових основ навчальної дисципліни: законів та закономірностей об'єктів, типів їх зв'язків, методів дослідження, тенденцій розвитку тощо. Отже нами виділяються два компоненти: методологічний і творчий (креативний), які в подальших роботах здобудуть розвитку. Методологія [нім. Methodologie < греч. methodos метод + logos наука] - «учение о структуре, логической организации, методах и средствах деятельности; методология науки - учение о принципах построения, формах и способах научного познания» [1, 3]. Творчість - «деятельность, порождающая нечто качественно новое и отличающаяся неповторимостью, оригинальностью и общественно-исторической уникальностью. Креативность (от лат. creatio -- созидание, сотворение), творческая, созидательная, новаторская деятельность» [1].

Таким чином, в посадових обов'язках представлені компоненти:

проектувальний (навчання та виховання);

організаційний (менеджерський);

технологічний, втому числі й комунікативний;

контрольно-корекційний;

творчий (креативний);

методологічний.

В діяльності методиста закладені ті ж компоненти, але дещо іншою є питома вага кожного з них (суттєво зменшений обсяг технологічного компоненту і робота ведеться із вже готовими, досвідченими фахівцями):

планує, організовує, здійснює навчально-методичну роботу різних видів і форм, спрямовану на підвищення професіоналізму, педагогічної майстерності педагогічних працівників;

бере участь у розробці навчальних планів, програм, посібників, методичних рекомендацій, доборі викладацького складу:

контролює якість навчальних занять, виконання навчальних планів і програм, забезпечує умови для їх засвоєння, налає методичну, консультативну допомогу слухачам, викладачам;

вивчає, узагальнює, розповсюджує передовий педагогічний досвід, аналізує результативність і ефективність професійної діяльності педагогів;

настановленням і особистим прикладом утверджує повагу до принципів загальнолюдської моралі, культурно-національних, духовних, історичних цінностей України, країни походження, додержується педагогічної етики, пропагує здоровий спосіб життя;

постійно підвищує професійний рівень, педагогічну, методичну майстерність, загальну культуру.

В діяльності майстра виробничого навчання здобувають дещо іншого змісту але всі вже відомі компоненти. Якщо коротко, то серед них наведені:

- веде встановлену документацію по плануванню, обліку і звітності виробничого навчання, своєчасно здійснює матеріально-технічну і методичну підготовку до уроків, підбір навчально-виробничих робіт і замовлень, виготовлення еталонних зразків характерних робіт (виробів). Бере активну участь в методичній роботі, що проводиться в училищі;

- формує в учнів професійні знання, навички і уміння, передбачені кваліфікаційною характеристикою і програмою виробничого навчання; несе відповідальність за повноту і якість реалізації змісту програм виробничого навчання, організацію навчального процесу за прогресивними технологіями на виконанні відповідних робіт і виробництві товарної продукції;

- разом із класним керівником бере активну участь в комплектуванні навчальних груп, збереженні контингенту учнів і розподілі випускників згідно з угодами з підприємствами, для яких готуються кваліфіковані робочі кадри, урочистому присвяченні випускників в робітники;

- розвиває в учнів прагнення до технічної творчості, раціоналізаторської і винахідницької діяльності як основи професійної майстерності; готує учнів до поетапної атестації, конкурсів на кращого учня по професії, випускним кваліфікаційним іспитам і бере участь в їх проведенні;

широко використовує у навчальному процесі науково-методичні рекомендації, передовий педагогічний і виробничий досвід та інше.

Відповідно до посадових вимог встановлений перелік знань, умінь інженерно-педагогічних кадрів. Розглянути їх співвідношення зручно за допомогою таблиці.

Із виділених компонентів діюча система підготовки інженерно-педагогічних кадрів безпосередньо забезпечує:

- методологічний (елементи в дисциплінах «Теорія та історія педагогіки», «Професійна педагогіка»);

- проектувальний (краще дидактичний аспект ніж виховний); проектувально-дидактичний компонент реалізується під час вивчення дисципліни «Методика професійного навчання», а проектувально-виховний - розділа дисципліни «Професійна педагогіка»;

- організаційний (на теоретичному рівні) при вивченні дисципліни «Теорія і практика управління соціальними системами»;

- технологічний (деякі питання комунікативних процесів в дисципліні «Професійна педагогіка»);

контрольно-діагностичний (елементи контролю результатів навчальної діяльності учнів в дисциплінах «Теорія та історія педагогіки», «Професійна педагогіка», принципи розробки засобів контролю в дисципліні «Методика професійного навчання»);

та опосередковано забезпечує творчий компонент (питання технічної творчості учнів ПТЗО в дисципліні «Професійна педагогіка»).

Неявність всіх виділених компонентів посадових обов'язків в змісті підготовки викладачів технічних дисциплін, слабкий змістовний зв'язок між окремими елементами та численні дублювання приводять до того, що випускники в звичних умовах ведуть себе так, як їх цьому навчили, але прогнозувати ситуації, пропонувати власні нестандартні рішення, нести повну відповідальність за свої дії - побоюються. Адже все це вимагає:

потужної теоретичної та практичної бази;

міцної професійної спрямованості (в тому числі й мотивації);

усвідомлення своєї ролі у навчально-виховному процесі (з точки зору контрольних заходів).

Отже, слід посилити першу складову та забезпечити безпосереднє формування інших, винайшовши та обґрунтувавши більш досконалий з точки зору сучасних вимог суспільства до випускників ВНЗ механізм проектування змісту інженерно-педагогічної освіти.

Таблиця 1. Структурні компоненти професійно-педагогічних знань та вмінь інженерно-педагогічних кадрів

Література

педагогічний викладач інженерний навчальний

1. Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия. - www.km.ru.

2. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка. - www.km.ru.

3. Крысин Л.П. Толковый словарь иностранных слов. - www.km.ru.

4. Безрукова В.С. Педагогика. Проективная педагогика: Учебное пособие для инженерно-педагогических институтов и индустриально-педагогических техникумов. - Екатеринбург: Издательство «Деловая книга», 1996. - 344 с.

5. Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения: инженерная педагогика. - Харьков: УИПА, 2002. - 158 с.

Размещено на Allbest.ru