Організація навчального процесу на принципах наскрізності при підготовці інженерів-педагогів в галузі механізації для аграрних закладів професійної освіти

Бендера І.М.

Запропонована методика організації самостійної роботи на принципах наскрізності у вищих навчальних закладах з підготовки інженерно-педагогічних кадрів для системи професійно-технічної освіти в галузі механізації сільського господарства.

Предложенная методика организации самостоятельной работы на принципах сквозного программирования в высших учебных заведениях по подготовке инженерно-педагогических кадров для системы профессионально-технического образования в отрасли механизации сельского хозяйства.

наскрізність інженер педагог самостійний

The were proposed methods of individual work organization on the basis of the complete programming in high education establishments which train engineering-pedagogical personnel for the system of professional-engineering education in the field of agricultural mechanization.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями.

Підготовка інженерно-педагогічних кадрів для системи професійно-технічної освіти проводиться через реалізацію навчального плану спеціальності "Професійне навчання (за напрямом)".

Для системи професійно-технічних навчальних закладів аграрного напрямку підготовка інженерів-педагогів проходить, як правило, у вищих навчальних закладах ІІІ, IV рівнів акредитації, де є базові спеціальності. Це Національний аграрний університет, Подільська державна аграрно-технічна академія, Миколаївський державний аграрний університет.

В ряді інших аграрних вищих навчальних закладах проводиться робота щодо відкриття вказаної спеціальності.

Особливість навчального процесу при підготовці інженерів-педагогів полягає в тому, що за відведеним періодом навчання необхідно сформувати комплексного фахівця повноцінного інженера з одної сторони, педагога - з іншої.

Відповідно навчальний план містить в собі дисципліни інженерного та педагогічного напрямку. Традиційно їх співвідношення - 80% інженерних, 20% педагогічних.

Зменшення часу на інженерну підготовку на 20% вимагає активізації та інтенсифікації навчального процесу з метою виконання вимог кваліфікаційної характеристики. Частка часу на інженерну підготовку (20%) теж недостатньо, тому інтенсифікація педагогічної підготовки не менш актуальна. Враховуючи обмеження щодо тижневого навантаження (30 год), слід шукати резерви навчального процесу через внесення передових інтенсивних методів в організацію самостійної роботи, яка в першу чергу, передбачає активізацію пізнавальної діяльності студента. „Активізація - це складова само учіння - це вияв учнівського ставлення до навчально-пізнавальної діяльності, яке характеризується прагненням досягнення поставленої мети в межах заданого часу” - таке бачення сучасної самостійної роботи І.Зязюна 1.

Н.Ничкало вважає, що: „Важливою умовою підвищення активності суб'єктів навчального процесу учнів, студентів є ціленаправлене формування потреби і здатності особистості до самонавчання-” 2.

Тому пошук резервів активізації навчального процесу, зокрема важливої його складової - самостійної роботи є актуальною проблемою для вищих навчальних закладів. Найбільш реальним на сьогодні слід вважати удосконалення організації самостійної роботи через внесення в її структуру принципу наскрізності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми

В Подільській державній аграрно-технічній академії запроваджена система організації самостійної роботи інженерів-механіків із спеціальності "Механізація сільського господарства" на принципах наскрізності.

Подібний принцип впроваджується в навчальний процес з підготовки інженерно-педагогічних кадрів для сільських професійно-технічних училищ.

Результати впровадження принципів наскрізності в самостійній роботі студентів апробовані через обговорення їх на науково-методичних конференціях Кіровоградського державного педагогічного університету (березень 2003 р.), Інституту педагогіки і психології (травень 2003 р.), Національного аграрного університету (травень 2003 р.), Хмельницького обласного науково-методичного центру професійно-технічної освіти (червень 2003 р.) 3.

Загальні питання організації наскрізної самостійної роботи при підготовці інженерів-механіків із спеціальності "Механізація сільського господарства" висвітлені в інформаційному віснику вищої аграрної освіти України (2002 р.) 4.

Результати роботи у конференціях подані у вигляді наукових статей в наукові збірники і до кінця 2003 р. очікується їхні видання.

Питанням організації самостійної роботи на принципах наскрізності займалися на кафедрах загальнотехнічних дисциплін Національного аграрного університету.

Зокрема відомі позитивні результати наскрізного курсового проектування із дисциплін „Теорія машин і механізмів”, „Деталі машин”, „Основи взаємозамінності та технічні виміри”.

Під керівництвом професора Барабаша М.П. курсове проектування з вказаних дисциплін проводилося за темами, які були складовими основного напрямку і, як правило, прикладного чи замовленого характеру 5.

Відомі наукові розробки з питань організації самостійної роботи студентів, учнів училищ, технікумів з окремими елементами наскрізності 6,7.

Слід відмітити співзвучність принципу наскрізності та сучасною педагогічною технологією „Метод проектів”, сутність якої є прагматична спрямованість на результат.

Професор С.Сисоєва вважає, що навчитися самостійно конструювати свою пізнавальну діяльність - це гарантія вільної орієнтації в інформаційному просторі 8.

3. Формування цілей статті. Постановка завдання.

Відповідно метою даної наукової праці є конструювання дієвого механізму організації самостійної роботи на принципах наскрізності при підготовці інженерів-педагогів в галузі механізації сільського господарства.

Для цього слід:

1. Сформулювати основні положення.

2. Розробити загальну схему наскрізної самостійної роботи.

3. Розробити механізм реалізації наскрізності на всіх етапах (підготовка, навчальна робота, контроль, атестації).

4. Спрогнозувати можливі недоліки і шляхи її усунення.

5. Намітити перспективи подальших розробок в наскрізній технології.

4. Виклад основного матеріалу досліджень з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

Сутністю організації самостійної роботи є Метод Монтесорі.

„Монтесорі - вчитель нічого не робить за учня, а допомагає йому досягти всього самостійно” 9.

„Все, що я пізнаю, я знаю для чого мені потрібно і де я ці знання можу застосувати”. Цей педагогічний постулат вчених Інституту педагогіки та психології професійної освіти можна поставити в основу принципу наскрізності. Практично це виглядить таким чином.

Аналізується перелік та зміст всіх видів самостійної роботи протягом всього періоду навчання. До самостійної роботи відносять малоємні її види, а саме: домашні завдання, контрольні роботи, реферати, описові роботи, розрахунково-графічні роботи і окремо розрахункові та графічні роботи та більш трудоємні: курсові та дипломні роботи і дипломні проекти (на старших курсах або по закінченні певного освітньо-кваліфікаційного рівня).

Традиційно тематика всіх видів самостійної роботи вибиралася в межах програми окремих дисциплін, носила чисто навчальний характер і в більшості випадків не мала між собою ніякого зв'язку. Практично це була робота на „корзину”, кращий варіант - на архів (для дипломних проектів, робіт).

Студенти керувалися тільки одним принципом - успішна здача атестації з того чи іншого виду самостійної роботи.

Використання робіт в подальшому, наприклад, розрахункової роботи в курсовій, курсової в дипломному проекті не передбачалося.

Пропонується наступна схема організації самостійної роботи. На початку навчання (як правило, кінець першого семестру першого курсу) студентів розподіляють за кафедрами для виконання на них в майбутньому дипломних проектів (робіт). Призначаються керівники проектування, які одночасно будуть кураторами з організації самостійної роботи, тематика та зміст якої вибирається не довільно викладачами дисциплін, а назначається із врахуванням теми майбутнього дипломного проекту. При цьому береться до уваги специфіка домашніх завдань з кожної дисципліни, їх складність, змістовне навантаження.

В ідеалі схема наскрізної самостійної роботи така:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Схема наскрізної самостійної роботи

В реальних умовах можливе входження курсових робіт (проектів) в дипломні проекти, а в межах окремо взятої дисципліни всіх малоємних робіт (зовнішнє коло схеми) - курсові роботи та проекти.

Не виключається при необхідності входження малоємних робіт безпосередньо до дипломного проекту (роботи).

На основі переліку самостійних робіт на весь період навчання керівником дипломного проекту (він же куратор організації самостійної роботи) складається робоча схема наскрізної самостійної роботи на рівні - курсові роботи - дипломний проект (рис. 2).

Робоча схема наскрізного курсового та дипломного проектування приведена, як приклад, і реально діє протягом вказаного періоду - з 2003 по 2004 роки.

Термін навчання - 3 та 4 роки відповідно на освітньо-кваліфікаційні рівні „бакалавр" та „спеціаліст". Загальний напрям самостійної роботи - розробка механізованої технології вирощування, збирання та зберігання картоплі, розробка конструкції картоплекопача (технологічна схема приведена) і складання методики вивчення машин для картоплярства.

За базове господарство, як правило, вибирається навчальний заклад професійної освіти. Починаючи з першого семестру, студент при виконанні розрахунково-графічного завдання (РГЗ) із нарисної геометрії, вибирає із важливого переліку те, яка максимально наближена до тематики дипломного проектування, а саме - проектування леміша картоплекопача.

Кращий варіант, коли це проектування присвячено розробці леміша згідно „замовленої схеми", гірше - коли для леміша взагалі. Але і в гіршому варіанті відпрацьовується методики проектування леміша картоплезбиральної машини.

В пустографки першого курсу „Резерв" можна вписати самостійні роботи з інших дисциплін. На другому курсі навчання (2004-2005 н.р.) передбачені курсові роботи з сільськогосподарських машин, теорії машин і механізмів, деталей машин, механізації переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, тракторів і автомобілів, підйомно-транспортних машин.

Тематика вказаних робіт максимально „прив'язана" до основного напрямку - розробки конструкції картоплекопача. Починаючи з третього курсу, тематика проектування спрямована на рішення технологічних проблем дипломного проекту, а на старших курсах -організаційних, фінансових, правових.

Навчальним планом з підготовки інженера-педагога передбачені курсові роботи педагогічного характеру, а саме з методики та організації виробничого навчання (3 курс 6 семестр), організації навчального процесу в закладах професійної освіти, їхня тематика теж пов'язана із базовим напрямком „Механізація картоплярства-." (ОКР „бакалавр"). Подібний підхід до вибору тематики курсового проектування на випускному четвертому курсі (ОКР „спеціаліст").

На схемі не показаний розвиток „вектору" проектування на вищі освітньо-кваліфікаційні та наукові рівні - „магістр", „дисертаційна робота", але подібне програмування самостійної роботи на них можливе.

Викладачі окремих дисциплін підбирають тематику малоємних видів самостійної роботи, виходячи з органічного входження їх в курсові роботи (проекти).

Робоча схема видається студенту для реалізації та отримання тем у ведучих викладачів окремих дисциплін.

Копії робочих схем зберігаються в завідувачів випускних кафедр, які є відповідальними за дипломне проектування та в деканаті.

Наявність робочих схем в деканаті дає змогу централізовано доводити на кафедру тематичні плани курсового проектування „на замовлення” керівників.

Атестація на виконання всіх самостійних видів робіт проводиться класичними методами згідно положень розроблених на кафедрах.

Досвід реалізації наскрізної самостійної роботи виявив ряд проблем, які вирішуються, але вимагають певних зусиль.

Збільшується навантаження на деканати. Виникає необхідність постійного контролю за ходом наскрізної самостійної роботи.

Не всі викладачі окремих дисциплін сприймають наскрізність. Це зв'язано з тим, що запропонована технологія значно підвищує вимоги керівників курсових робіт та дипломних проектів (робіт).

Необхідно вміти „зазирнути” в тематику та методику проектування на 5 років наперед, передбачити реальні теми курсових робіт (проектів) і передбачити форму їхнього входження в дипломний проект.

Є проблеми в психології керівників курсових робіт (проектів) особливо з циклу загальнотехнічних дисциплін щодо відходу від відпрацьованих методик розрахунку типових стандартних вузлів (редукторів, передач, умовних механізмів) до реального проектування на яке, як правило, не має методик, а є тільки теорія. Тому доручати керівництво курсовим та дипломним проектуванням тільки викладачам з досвідом, оригінальністю інженерного мислення та пунктуальністю в проведенні постійного 5 контролю за роботою студентів.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших досліджень

На факультеті механізації сільського господарства (сьогодні Інститут механізації і електрифікації сільського господарства) Подільської державної аграрно-технічної академії накопичений 3-літній досвід наскрізного курсового та дипломного проектування .

Слід відмітити перші позитивні результати роботи:

1. Виникла зацікавленість студентів виконувати домашні самостійні завдання якісно, вчасно і максимально особисто в розрахунку подальшого їх входження в дипломний проект на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр”, а в подальшому - “Спеціаліст”.

2. Всі види самостійної роботи прийняли характер “виконання на замовлення”, при- чому в ролі замовника виступає студент із самоконтролем її якості.

3. Практично знята проблема залучення студентів до науково-гурткової роботи. Кожний із них, працюючи за наскрізною схемою, є спеціалістом в своїй галузі і завжди готовий до виступу на студентських наукових форумах любого рівня. Вважаючи, що у викладача в середньому буде 15-20 дипломників (з 1 по 5 курси) і всі вони будуть працювати за характерною для цього викладача тематикою, їх усіх можна розглядати як повноцінний, активно діючий науковий гурток.

4. Стали реальністю захисти розробок студентів як інтелектуальної власності через публікацію їх в Хмельницькому регіональному центрі науково-технічної інформації у вигляді інформаційних листків, наукових праць, подачі матеріалів та отримання посвідчень на раціоналізаторські пропозиції, патенти на винаходи тощо.

5. Глибоке пропрацювання окремих питань протягом декількох років знімає психологічний бар'єр боязні перед новим, уможливлює сміливий підхід до рішення любого питання в навчанні чи на виробництві.

6. Наскрізне проектування вчить студента комплексно підходити до рішення проблеми, перетворює пізнавальний процес в конкретний реальний, знімає невизначеність,

Студент Онуфрійчук Анатолій Михайлович (набір 2003 р.)

Спеціальність “Професійне навчання. Механізація сільськогосподарського виробництва та гідромеліоративних робіт”

Тематика проектування: Механізована технологія вирощування, збирання та зберігання картоплі з розробкою конструкції картоплекопача для роботи на важких ґрунтах та методика вивчення картоплезбиральних машин для умов.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. Схема конструкторської розробки

Курсове проектування - 2003-2004 н.р. - 1 курс.

Курсове проектування - 2004-2005 н.р. - 2 курс.

Захист ОКР “Бакалавр” - 2005..2006 н.р. - 3 курс.

Захист ОКР “Спеціаліст” - 2006..2007 н.р. - 4 курс

Рис.2. Робоча схема наскрізного курсового та дипломного проектування

Приклад. Проблема реальної наскрізності вимагає подальшого вивчення щодо застосування її на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях.

А саме: при підготовці кваліфікованих робітників, молодих спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів, магістрів.

Не виключається розвиток вир обраного напрямку наскрізної роботи в наукову дисертаційну.

В роботі розглянуто механізм реалізації самостійної наскрізної роботи для спеціальності "Професійне навчання. Механізація сільськогосподарського виробництва та гідромеліоративних робіт". Доцільно в подальшому розробляти подібні схеми для інших спеціальностей в яких згідно навчальних планів передбачено курсове проектування і ряд інших менш трудоємних видів самостійної роботи.

Література

1. Зязюн І.А. Неперервна освіта як основа соціального поступу // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Збірник наукових праць / За редакцією І.А.Зязюна та Н.Г.Ничкало.- у 2-х ч., ч.1. - К., 2001. - с. 15-220.

2. Ничкало Н.Г. Теоретико-методичні проблеми і перспективи розвитку досліджень з неперервної професійної освіти // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Збірник наукових праць / За редакцією І.А.Зязюна та Н.Г.Ничкало - у 2-х ч., ч. 1-К., 2001.- с. 30-34.

3. Бендера І.М. Наскрізне дипломне проектування це робота на кінцевий результат // Наукові записки: серія „Педагогічні науки”. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. Вінниченка, 2003. - Вип.. 51, ч. 2. - с. 129-134.

4. Наскрізне дипломне проектування / І.М.Бендера, В.П.Лаврук, В.І.Дуганець, В.Ю.Бурдега, М.Я.Петрова // Вища аграрна освіта. - К., 2003. - №13. - с.4-5. - (Інформаційний вісник МАПУ).

5. Комплексное проектирование по общетехнических дисциплінах // Проблема та шляхи розвитку вищої технічної освіти: Праці 4-ої Міжнародної науково-методичної конференції. - К., 2002.-с.

6. Харабет В. Впровадження педагогічних технологій в системі професійної освіти // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал. - 2002. - Вип. 3(7). - с. 121-131.

7. Солдатенков М. Методологічні аспекти організації самостійної пізнавальної діяльності студентів // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал. - 2002. - Вип. 2(6). - с. 24-30.

8. Педагогічні технології в неперервні педагогічній освіті: Монографія С.О.Сисоєва, А.М.Олексюк, П.М.Воловик, О.І.Кульчицька, Л.Є.Сігаєва,

Я.В.Цехмістер та інші / За редакцією С.О.Сисоєвої - К.: ВІПОЛ , 2001.-502с.

9. Сисоєва С. Особистістю орієнтовані педагогічні технології: метод проектів. Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал.2002.- Вип. 1(5) - с 73-80.

10. Особливості організації самостійної роботи у вищих навчальних закладах на принципах наскрізності: (Із досвіду роботи подільської державної аграрно-технічної академії) // Збірник наукових праць національного університету механізації сільського господарства. -К.: НАУ, 2003. - Т. XV, с.377-388.

Размещено на Allbest.ru