Науково-технічна творчість студентів - важлива складова підвищення якості підготовки спеціалістів

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Науково-технічна творчість студентів - важлива складова підвищення якості підготовки спеціалістів

Артюх С.Ф.

Анотація

В статті розглянуті причини недостатньої практичної підготовки студентів вищих навчальних закладів України та намічені шляхи розвитку їхньої науково-технічної творчості, як одного із засобів виправлення цього недоліку.

Артюх С.Ф. Научно-техническое творчество студентов - важная составляющая повышения качества подготовки специалистов

В статье рассмотрены причины недостаточной практической подготовки студентов высших учебных заведений Украины, и намечены пути развития их научно-технического творчества, как одного из способов исправления этого недостатка.

S.F. Artyukh. Scientific Technological Creativity of Students as an Important Constituent of Raising Quality of Training Specialists

This article deals with the problems of in sufficient practical training of students of Ukraine's higher educational establishments. Ways of developing their scientific technological creativity as one of the methods which help to eliminate this drawback.

Постановка проблеми

Одним із найважливіших напрямків підвищення якості підготовки майбутніх спеціалістів є виховання в них творчих здібностей, які б знаходили своє практичне втілення вже під час їх навчання у ВНЗ, та розширювали їхні практичні уміння після закінчення навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналізуючи останні публікації, присвячені зазначеній проблемі, можна помітити, що сьогодні таких робіт дуже небагато і в більшості з них викладені лише окремі складові проблеми науково-технічної творчості студентів. В переважній більшості робіт розглядається лише винахідницька діяльність студентів і практично не приділена увага розвитку творчих здібностей у студентів гуманітарних вузів.

Постановка завдання

Мета статті полягає в тому, щоб визначити причини слабкої практичної підготовки сучасних студентів та дати рекомендації щодо загальних напрямків розвитку їхньої науково-технічної творчості, які були б придатні для будь-якого вищого навчального закладу України.

Виклад основного матеріалу

Одним із недоліків системи вищої освіти нашої держави є слабка практична підготовка студентів. Серед причин, які спричинили цей недолік, є і об'єктивні, і суб'єктивні. До об'єктивних причин слід віднести відсутність у студентів повноцінних технологічних практик на підприємствах і абсолютну незацікавленість в їх організації самих підприємств, а до суб'єктивних причин відносяться недооцінка викладачами ролі в експерименту під час проведення лекцій (в першу чергу при викладанні фізики і хімії), байдуже і недбале ставлення до наочності при викладанні навчального матеріалу та слабке застосування технічних засобів навчання під час читання лекцій та проведення практичних занять, заформалізований характер лабораторних робіт і, нарешті, згортання в вузах науково-технічної творчості студентів.

Перехід до ступеневої вищої освіти та соціально-політичні процеси, які проходять в нашій країні, зумовлюють необхідність якомога раніш включення студента в практичну діяльність. Саме тому розвиток науково-технічної творчості студентів є безумовною запорукою для такої діяльності. Саме ця система виховує в майбутніх спеціалістів високу професійну мобільність, здатність до швидкої адаптації в умовах постійного оновлення техніки і технології, до безперервного самоудосконалення, підвищення своєї кваліфікації та прагнення до творчої праці.

Слід в першу чергу визначити, що ми маємо на увазі під поняттям творчість. Не зважаючи на безліч визначень цього поняття, які існують зараз в науці, одне є безумовним: творчість - це особливий вид інтелектуальної діяльності людини, спрямований на створення якісно нових цінностей. Творчість це те, що народжує дещо якісно нове, яке є неповторним, оригінальним та несе на собі відлуння суспільно-історичної унікальності.

На мою думку, найбільш влучне визначення цього поняття дав відомий спеціаліст у галузі теорії та методів конструювання П. Хілл: „Творчість можна визначити як політ думки за межами відомого. Вона доповнює знання, сприяє створенню речей, які не були відомі раніше”.(1)

Якщо з технічною творчістю повна ясність, то що значить творчість для спеціалістів інтелектуальних професій ,таких як викладачі гуманітарних дисциплін, історики, біологи та ін. Мені дуже до вподоби вірш російського поета В. Кирилова, який частково відповідає на поставлене питання.

Я так же, как и вы, изобретатель, зодчий,

Хотя пишу стихи, а вы трактат,

Но вместе ищем мы путей короче

В Сад Человечества-Благоуханный сад.

технічний технологічний практичний творчість студент

У зазначених галузях діяльності спеціалістів творчість проявляється в першу чергу в успішному вирішенні оригінальних, нестандартних (творчих) задач, в умінні висловлювати або генерувати нові організаційні ідеї та рішення, удосконалювати виробничий процес тощо.

До сьогодні в науці йде полеміка про виховання творчої особистості в вузі. Серед деяких вчених панує думка, що творчість - це доля найбільш талановитих студентів, і навчити творчості будь-якого студента неможливо. Прихильники цієї думки посилаються на видатного французького психолога Т. Рібо, який сказав, що „...якби мислячій творчості можна було б навчити, то винахідників було б більше, ніж чоботарів.” Ця помилка виходить з того, що талант творчості дається людині природою і передається від батьків дітям.

Що така думка є помилковою, доведено практикою життя та історією розвитку людства. Це переконливо довів такий видатний вчений-фізик і автор фундаментальних праць у галузі наукознавства, як англієць Джон Бернал, який переконливо довів, що творчості, як всякому іншому, можна навчитись”. При цьому він наводив безперечні приклади із минулого, наприклад, школу винахідництва Архімеда, і багато інших.

Таким чином, виховання творчої особистості в вищому навчальному закладі слід вважати однією із найважливіших завдань сьогодення.

Далі я хотів би, не вдаючись до зайвих подробиць, лише в загальному вигляді дати деякі напрями розвитку студентської науково-технічної творчості та виховання творчої особистості в вузі.

Запорукою творчої активності студента в будь-якому вузі безумовно є його участь в науково-дослідній роботі, яка проводиться на кафедрах вузу. Створення дієвої системи студентської науково-дослідної роботи для викладачів вузу є задачею надзвичайно важливою та відповідальною. Саме така система є основою науково-технічної творчості та запорукою успіхів студентів на цій ниві. Це положення підтверджено роботою передових вузів України. таких як КПІ, ХПІ, Львівської політехніки та ін.

Важливо, щоб ця система передбачала включення в науково-дослідну роботу всіх студентів, починаючи з першого курсу їх навчання. Це може бути здійснено шляхом їхньої участі в роботі наукових гуртків. Починаючи з другого курсу, слід залучати студентів до роботи в предметних гуртках із загальнотехнічних та спеціальних дисциплін. Робота в гуртках сприяє розвитку пізнавальної самостійності і вдосконаленню вмінь та навичок творчої роботи. Як показала вся історія розвитку вищої освіти Росії та України, гурткова форма роботи студентів була і є дуже ефективною. Згадаємо хоча б науково - технічні гуртки студентів, якими керував „батько російської авіації” професор Жуковський М.Є., та агрономічні гуртки на сільськогосподарчому відділені Київського політехнікума, які працювали на початку ХХ-го сторіччя. (2) З цих гуртків згодом вийшло багато талановитих конструкторів та вчених.

Іншим напрямом розвитку творчої основи студентів є їхня теоретична підготовка шляхом уведення до навчального плану всіх спеціальностей навчального курсу „Основи науково-технічної творчості”. Цей курс повинен сформувати у студента відповідні знання про організацію творчого процесу та його етапи, а також виробити в нього уміння та навички практичного виконання творчої роботи.

До найрезультативніших навчальних організаційних форм науково-технічної творчості слід віднести проектно-конструкторську, виробничо-технологічну й експлуатаційну діяльність студентів під час навчання та проходження навчальних і виробничих практик. У 80-х роках минулого сторіччя дуже плідно працювали Студентські конструкторські бюро цілого ряду провідних вузів колишнього Радянського Союзу, а на України найбільших успіхів в цій роботі досягло СКБ колишнього Львівського політехнічного інституту (тепер Львівського Національного технічного Університету „Львівська політехніка”), в якому студенти - будівельники виконували реальні проекти для будівництва студентських гуртожитків.

В навчальному процесі слід звернути особливу увагу на виконання лабораторних та практичних робіт із завданнями пошукового характеру та творчі дослідження на основі самостійно запропонованих студентами схем. Сюди слід віднести і виконання курсових і дипломних проектів на реальній основі. (3)

Дуже корисно залучати студентів до участі у підготовці лекційних демонстрацій, монтажу та наладці лабораторних робіт, до участі в розробці, виготовлені, ремонті та модернізації навчального обладнання, виготовлення приладів, стендів, моделей тощо.

Однією з дієвих форм сприяння науково-технічній творчості студентів є видача їм індивідуальних домашніх завдань з проектування, конструювання, виготовлення та випробування конкретних виробів технічної творчості.

Нарешті, найбільш досконалою формою творчості є участь студентів у раціоналізаторській та винахідницькій роботі на виробництві, або безпосередня їх участь в практичній роботі по удосконаленню навчального процесу в закладах освіти.

Я далекий від думки, що рекомендовані вище організаційні форми і заходи технічної творчості студентів вичерпують їх різноманітність. Цілком очевидно, що існують й інші форми цієї роботи , які залежать від профілю вузу та особливостей спеціальностей, за якими готуються спеціалісти. Головне, що науково-технічна творчість студентів будь-якої спеціальності сприяє процесу народження і утворення у них власних інтелектуальних та емоційних можливостей.

Завдання викладачів усіх кафедр вузу полягає в тому, щоб створити для студентів, які включаються в процес науково-технічної творчості, атмосферу натхнення, що є запорукою продуктивної роботи творчої особистості. Натхнення є психологічною основою зацікавленості студента в результатах своєї праці та її визнання з боку інших людей. Саме натхнення перетворює знання в уміння, а уміння в майстерність. Як сказав один із радянських поетів:

Що з того, що в руках твоїх уміння,

Що з того, що в житті тобі везло.

Запам'ятай - майстерність без натхнення

Це не майстерність-просто ремесло.

Висновки

Таким чином, наведені вище напрями розвитку науково-технічної творчості студентів дадуть змогу активізувати цю вкрай важливу роботу в вузах будь-якого профілю і виховувати творчу особистість майбутніх спеціалістів.

Перспективи подальших досліджень. Як видно з попереднього розгляду, проблема наукової творчості студентів є складною проблемою і потребує подальшого дослідження з метою вироблення конкретних рекомендацій для ВНЗ України.

Література

1. В.Н. Михелькевич, В.М. Радомский, «Основы научно-технического творчества», Серия «Высшее техническое образование», Ростов н/Д, издательство «Феникс», 2004 г.

2. А. Иванов «Студенческие научные общества и кружки», журнал «Альма Матер» №4, Москва, Издательство Российского университета дружбы народов, 2004.

3. О. Домінський “Науково-технічна творчість молоді у вищих закладах освіти”, Журнал «Професійно-технічна освіта» №2, Київ, 1999 р.

Размещено на allbest.ru