Метод підвищення мотивації навчання природознавчих та технічних дисциплін у внз I-II рівнів акредитації

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 373

МЕТОД ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВЧИХ ТА ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ВНЗ I-II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

© Мар'юшкіна О.Т.

Мар`юшкіна О.Т.

Метод підвищення мотивації навчання природознавчих та технічних дисциплін у ВНЗ i-II рівнів акредитації

Для підвищення мотивації студентів пропонується скористатися методом модульно-випереджального навчання (МВН) в процесі самостійної роботи. Обґрунтовано і надано визначення МВН, розглянуто питання впровадження МВН у природознавчі та технічні дисципліни з урахуванням специфіки ВНЗ I-II рівнів акредитації.

Стаття надійшла до редакції 25.04.2008р.

модульний випереджальний навчання самостійний

Марьюшкина О.Т.

Метод повышения мотивации обучения естествоведческим и техническим дисциплинам в Вузах I-II уровней аккредитации

Для повышения мотивации студентов предлагается воспользоваться методом модульно-опережающего обучения (МОО) в процессе самостоятельной работы. Обосновано и приведено определение МОО, рассмотрены вопросы внедрения МОО в естествоведческие и технические дисциплины с учетом специфики ВНЗ I-II уровней аккредитации.

O. Mariushkina

Method of Rising Motivation to Learn Natural and Technical Disciplines at Higher Educational Establishment of the Ist-IInd Levels of Accreditation

To increase students' motivation a method is suggested of modular leading training (MLT) in the process of independent work. The definition of MLT is substantiated, MLT implementation into natural and technical disciplines is considered taking into account the specificity of higher educational establishments of the Ist-IInd levels of accreditation.

Постановка проблеми. Модернізація вищої освіти в Україні має на меті підвищення конкурентноспроможності випускників ВНЗ на загальноєвропейському ринку праці. Це завдання досягається підготовкою студентів, що мають поряд із визначеним об'ємом знань та умінь широкий науковий кругозір, здатність генерувати ідеї та створювати нову конкурентноспроможну продукцію. У діяльності викладачів актуальним стає переоцінка традиційних підходів до навчання, адаптація їх до нових соціально-економічних умов, розробка та впровадження нових технологій навчання, спрямованих на розвиток творчих здібностей студентів.

Болонський процес, в якому бере участь Україна, ґрунтується на парадигмі гуманізації, прямує шляхом організації процесу навчання через послідовне накопичення знань, тобто впровадження принципу навчання протягом усього життя, а також підвищення ролі самостійної роботи.

У ВНЗ I-II рівнів акредитації в умовах скорочення часу на природознавчі та технічні дисципліни, зменшення кількості занять під керівництвом викладача та спадання у студентів інтересу до навчання, все гостріше стає проблема забезпечення мотивації.

Крім того, у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації набуває силу явище підміни мотивації стимуляцією. Стимули у формі матеріальних заохочень за добру успішність надаються студенту як з боку батьків, так і з боку навчального закладу. За певних умов спотворюється навчальна психологія студента. Його головною метою стають не знання, а позитивні оцінки, що спонукає студента до механічного запам'ятовування, або, гірше того, до прагнення отримати відмінну оцінку в будь-який спосіб. Це явище ще більше загострює проблему мотивації.

Таким чином, на сучасному етапі модернізації вищої школи виникає проблема удосконалення традиційних и розробка нових методів посилення мотивації навчання на концептуальних засадах Болонського процесу.

Для підвищення мотивації студентів у статті пропонується скористатися методом випереджального навчання в процесі організації самостійної роботи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ідея випереджального навчання в тому чи іншому розумінні не є новою в дидактиці, вона має привабливі риси і впроваджується в педагогічну практику. Так, С.М. Лисенкова надає приклади використання випереджального навчання в навчальних закладах загальної середньої освіти. Вона запропонувала ідею „перспективно-випереджального навчання з використанням опорних схем при управлінні навчальним процесом, що коментується” [1,с.56]. Сутність ідеї полягає в заміні звичайної лінійної послідовності у викладанні програми накладом тем. Завжди нова тема починалась тоді, коли закінчувалася попередня. У перспективно-випереджальному навчанні до нової теми підходять задовго до того, коли приходить її час за програмою, а саме - їй приділяється по декілька хвилин на кожному уроці, що дозволяє всім учням поступово „ увійти в новий матеріал”. Це, на думку С.М. Лисенкової, забезпечує краще засвоєння матеріалу в умовах наочності, дає економію часу. Метод потребує чіткого визначення моменту впровадження елементів нової теми, встановлення асоціативних зв'язків між ними, бо в іншому випадку може суттєво порушуватися дидактичний принцип систематичності і послідовності навчання, виникати плутанина в розумінні школярами нового матеріалу, перевантаження інформацією і, як наслідок, неякісне засвоєння. Запропонований метод в умовах ВНЗ має обмежене застосування внаслідок тенденції зменшення часу на аудиторні заняття. Крім того, залишається невизначеним мотиваційний складник перспективно-випереджального навчання.

З досвіду педагогічної практики та внаслідок обміну думками на методичних семінарах та конференціях у Харківському автотранспортному технікумі встановлено, що при вивченні нового модулю природознавчих або технічних дисциплін, особливо в стартовий період, студенти погано розуміють його призначення, місце і роль в дисципліни в системі підготовки спеціаліста. Студенти стають пасивними на заняттях, їхня пізнавальна діяльність гальмується. Можливості виправити становище на аудиторних заняттях за рахунок покращення методики викладання обмежені часовими рамками. Відомо [2], що мотивація набуває силу, коли студент самостійно зрозуміє важливість пізнання навчального матеріалу для себе як майбутнього фахівця. Тому проблему мотивації краще вирішувати в процесі самостійної роботи з урахуванням індивідуальних особливостей студентів.

Постановка завдання. Метою статті є обґрунтування і розробка нового методу випереджального навчання - модульно-випереджального навчання, що дозволяє у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації в процесі самостійної роботи посилити мотивацію природознавчих і технічних дисциплін для активізації пізнавальної діяльності студентів.

Виклад основного матеріалу. Зміст та загальна характеристика модульно-випереджального навчання (МВН), що пропонується, реалізується так: самостійна робота у формі МВН організовується викладачем напередодні вивчення нового модулю (теми, розділу) навчальної дисципліни у відповідності до підготовлених дидактичних матеріалів і має на меті ознайомлення студентів з узагальненим науковим змістом теми, його призначенням, із новими об'єктами (предметами, процесами, явищами), що будуть досліджуватися викладачем на наступних аудиторних заняттях за даним модулем, зв'язками їх зі знайомими та вивченими раніше об'єктами як в даній, так і суміжних навчальних дисциплінах, а також зв'язками з професіонально орієнтованими об'єктами, притаманними практичній діяльності за обраною спеціальністю, з використанням попередніх знань і обґрунтуванні необхідності застосування нових підходів до вивчення, що вкупі повинно надати образне уявлення суті модулю, місця його в навчальній дисципліні та загальній структурі навчального плану і викликати пізнавальний інтерес і зацікавленість студентів у вивченні матеріалу модулю та бажання оволодіти його змістом.

Таким чином, МВН, на відміну від інших форм самостійної роботи, не спрямоване на відпрацювання лекційного матеріалу, підготовку до того чи іншого практичного виду заняття або вивчення нового матеріалу, що надається студентам у процесі аудиторних занять, а має за мету введення в модуль, ознайомлення з основними науковими поняттями, встановлення міжпредметних зв'язків та значення модулю для оволодіння професією, що формує мотивацію для активізації пізнавальної діяльності.

МВН будується на основі модульної системи, що впроваджується у вищу освіту України. Кожний модуль - це закінчена частина навчального матеріалу з необхідним дидактичним супроводженням. МВН надає попередню узагальнену наукову характеристику модулю в цілому, яка забезпечує розуміння студентами, що теми окремих уроків об'єднані єдиною проблематикою, що сприяє формуванню системності знань і підвищенню якості навчання.

Традиційно дидактика головну роль у навчальному процесі відводить педагогу. МВН зміщує акценти в навчальному процесі на діяльність студентів, націлену у відповідності до мети цього навчання в першу чергу на розвиток їхніх розумових здібностей. Це має важливе значення, оскільки студенти у ВНЗ I-II рівнів акредитації ще не мають достатньо розвинутого інтелекту, отже, постає проблема його розвитку. Інтелектуальний розвиток особистості, як вважають І.Я. Лернер і І.К. Журавльов [3], є вирішальною передумовою творчого виховання в сучасних умовах, на чому особливо акцентує увагу Болонський процес.

Недостатній рівень стартової підготовки студентів потребує часткового керуючого втручання викладача в самостійну роботу, що виражається у МВН у розробці викладачем дидактичних матеріалів. Як засвідчив досвід, вони мають специфічний характер, бо потребують від викладача визначення не тільки проблеми, що вирішується в модулі, але й її розгорнутої мотивації, конкретного обґрунтування зв'язків змісту модулю з раніше вивченим матеріалом за весь період навчання. Потрібно враховувати також індивідуальний рівень розвитку студентів, що може вирішуватися методом малих груп [4]. Цей метод додатково надає МВН рис активної форми, що сприяє розвитку творчих здібностей студентів.

Випереджальне навчання сприяє вирішенню, на наш погляд, таких педагогічних завдань:

- актуалізація модулю навчальної дисципліни;

- створення асоціативних зв'язків між тим, що вже існує у свідомості студента, і тим, що він вивчає, і якою мірою це буде потрібним для розуміння наступного модулю. К.К.Платонов, визначаючи поняття навчання, стверджує, що його сутністю є встановлення зв`язків матеріалу, що засвоюється, із засвоєним раніше [4];

- ознайомлення з досвідом творчої діяльності попередніх поколінь при розробці наукових положень нового модулю;

- формування емоційно-ціннісного відношення до процесів, об'єктів або явищ, що будуть досліджуватися викладачем спільно зі студентами у новому модулі, ставлення до цих категорій як інтелектуальної або духовної цінності, що, в свою чергу, забезпечує формування та постійну підтримку у студентів пізнавальної потреби.

З урахуванням сказаного вище, можна стверджувати:

Самостійна робота модульно-випереджального характеру організується викладачем як індивідуальна діяльність студентів, спрямована на відпрацювання дидактичного матеріалу модулю щодо його загальнонаукового, практичного та історичного аспектів, а також місця в системі професійних знань із метою формування потреб, мотивації та інтересу в пізнанні нового.

Джерелом знань у методі модульно-випереджального навчання є дидактичні матеріали, виконані на тих чи інших носіях інформації. Головною перевагою індивідуальної роботи з навчальним посібником - це спроможність багаторазово відпрацьовувати навчальну інформацію в певному темпі та в зручний час. При використанні програмованих посібників можливий самоконтроль та корекція.

Педагог виступає організатором навчання і консультантом при виникненні ускладнень у сприйнятті матеріалу, здійснює індивідуальний підхід, рекомендує додаткову літературу і сайти в Інтернеті, а також форми контролю. Взаємодія між викладачем і студентами може здійснюватися в рамках дистанційного навчання.

Важливим стає питання взаємодії норми у вигляді традиційної технології навчання та інновації у формі МВН у процесі самостійної роботи. Якщо інновація заперечує нормі, то впровадження нового в навчальний процес стає складним і тривалим, а отже, може спричиняти зниження якості навчання на певний час. Нововведення стає більш прийнятним щодо норми, якщо вони доповнюють один одного та інновація надає розвиток нормі, що відповідає потребам часу. МВН відноситься до інновації останнього типу, воно є не антагоністичним, а природнім нормі, бо не заперечує самостійну роботу, а надає їй нових рис, що стимулюють пізнавальну діяльність студентів. Указаний фактор надає сприятливі умови для впровадження МВН у навчальний процес.

Наведемо приклад використання МВН у дисципліні „Вища математика” при вивченні модулю „Криві другого порядку”.

Згідно з ОПП, за державним класифікатором професій молодший спеціаліст, який закінчив технікум, може призначатися на посади начальника та майстра виробничих дільниць у промисловості, технічного фахівця-механіка, інспектора з безпеки руху, охорони праці та якості. Такий широкий спектр первинних посад робить необхідним розвивати у студентів не лише відповідні якості, але й творчі здібності.

Головним елементом МВН, що вказує на зміст, методику навчання і визначає його ефективність, є дидактичні матеріали, які надаються студенту для самостійного опрацювання напередодні аудиторного вивчення модулю.

Надалі звернемо увагу на мотиваційні аспекти дидактичних матеріалів. Вони виникають уже на стадії формулювання мети модулю: в результаті вивчення модулю студент має: а) зрозуміти місце кривих другого порядку (коло, еліпс, парабола, гіпербола) при дослідженні реальних процесів і явищ, необхідних для спеціальності „Технічне обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів”; б) усвідомити, що властивості кривих можуть використовуватися в техніці, механіці, автомобілебудуванні; в) усвідомити конкретні способи застосування цих властивостей у техніці за фахом. Студент розуміє, що математичний опис кривих має прикладне значення, бо надає можливість усебічного дослідження їх властивостей і визначення напрямів практичного застосування. Тому потрібно надалі при послідовному вивченні модулю зрозуміти методику цих досліджень. Для висвітлення міжпредметних асоціативних зв'язків студенту нагадується, що він уже достатньо підготовлений для усвідомлення змісту модулю. Пропонується розгорнута частка загальної структурно-логічної схеми, що демонструє зв'язок „Вищої математики” і її конкретного модулю „Криві другого порядку” з іншими дисциплінами (алгебра, геометрія, фізика, креслення) і конкретними модулями з визначенням необхідного матеріалу, що застосовується для математичного опису кривих та демонстрації практичного застосування їх властивостей. Так, наприклад, у фізиці виділяється модуль „Оптика” і вказується на пристрій „прожектор”, що побудований з використанням властивості параболи. Вказуються зв'язки з майбутніми спеціально-технічними (електротехніка, технічна механіка) та професійно орієнтованими дисциплінами (ремонт автомобілів, пристрій автомобілів), де при виготовленні та ремонті освітлювальних фар треба мати уявлення щодо відбиваючих властивостей параболічної поверхні в умовах розташування джерела світла у фокусі. Акцентується увага на наслідки порушення цих властивостей при деформаціях параболічної поверхні та зміщенні джерела світла з фокусу в той чи інший бік.

Рис. 1. Відображення світового променя від параболи

Рис. 2. Еліпс

Далі у дидактичних матеріалах наведено опис властивості параболи (рис. 1).

Припустимо, що F - фокус параболи, M - довільна точка параболи, l - промінь з початком у точці M паралельний вісі параболи. Тоді нормаль до параболи в точці M ділить кут, утворений відрізком FM і променем l, навпіл.

Ця властивість означає, що промінь світла, що вийшов з фокусу, відбившися від параболи, далі піде паралельно вісі цієї параболи. І навпаки, всі промені, що приходять з нескінченності і паралельні, зійдуться в її фокусі. Ця властивість, як вказувалось, широко використовується в техніці. Наприклад, у прожекторах і автомобільних фарах (які можна розглядати як міні-прожектори), звичайно ставлять дзеркало, поверхня якого виходить при обертанні параболи навколо її вісі симетрії (параболічне дзеркало). Джерело світла в прожекторах розташовують у фокусі параболи. У результаті прожектор дає пучок майже паралельних променів світла. Ця ж властивість використовується і в приймальних антенах космічного зв'язку, і в дзеркалах телескопів, які збирають потік паралельних променів радіохвиль або потік паралельних променів світла і концентрують його у фокусі дзеркала. Тому лампочкою невеликої потужності, якщо її розмістити у фокусі автомобільної фари, можна досягти великого освітлення дороги. Питання тільки в тому, щоб правильно знайти фокус і рівняння параболи. На ці питання дає відповідь модуль „Криві другого порядку”.

Що стосується історичного погляду на розвиток уявлень за криві другого порядку, то наводиться приклад отримання еліпсу з часів стародавньої єгипетської культури. Якщо закріпити мотузок у двох точках F1, F2 (рис.2), званих фокусами, то, натягуючи його, можна окреслити контур (стисле коло), який і є еліпсом. Надалі було знайдено рівняння еліпсу, вивчені його властивості, що дозволило встановити галузі застосування, які, зокрема, аналогічні з параболою.

Наведені фактори демонструють зв'язок модулю, що вивчається, з професійною діяльністю, звичайно викликають інтерес у студентів, підвищується їхня активність на аудиторних заняттях.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Впровадження МВН посилює значення самостійної роботи у вирішенні проблеми мотивації навчання, сприяє систематизації знань та розвитку розумових та творчих здібностей студентів з урахуванням специфіки ВНЗ I-II рівнів акредитації. Подальші дослідження будуть спрямовані на розробку дидактичних матеріалів для кожного з модулів природознавчих та технічних дисциплін і методик педагогічного експерименту.

Література

1. Лысенкова С.Н. Метод опережающего обучения. - М.: Просвещение, 1988. - 176 с.

2. Подласый И.П. Педагогіка:Учебник. - М.: Высшее образование, 2007. - 540 с.

3. Лозова В.І., Троцько Г.В. Теоретичні основи виховання навчання, Харков „ОВС”, 2002. - 400 с.

4. Довгопол И.И., Ивкова Т.А. Современные образовательные и педагогические технологии.-Симферополь: НАТА, 2007. - 336 с.

5. Платонов К.К. О системе психологи. - М.,1972. - 186 с.

Размещено на Allbest.ru