Формування дослідницьких умінь під час позааудиторної роботи студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування дослідницьких умінь під час позааудиторної роботи студентів

Важливою рисою молодого науковця повинно стати прагнення до пізнання нового, до збагачення своїх знань, невтомність наукового пошуку. Відсутність уміння самостійно здобувати нові знання випускником вищого закладу освіти, який мріє пов'язати своє життя з науковою діяльністю, може привести до того, що з часом молодий спеціаліст втратить творчу ініціативу і задовольниться роллю посереднього виконавця. Тому процес навчання студентів у вищому закладі освіти все більше повинен спиратись на самостійну. Близьку до дослідницької діяльність студентів. Для цього кожний студент повинен оволодіти методами наукового пізнання, одержати навички, потрібні для орієнтації у бурхливому потоці наукової інформації.

Важливим завданням вищих педагогічних закладів є підготовка всебічно розвинутого педагога, здатного постійно поглиблювати свої знання, підвищувати свій професійний рівень, який володіє теоретичними знаннями та засобами наукового пізнання.

Одним з напрямів вирішення цього завдання є впровадження і розвиток науково-дослідної діяльності студентів (НДДС). Основним завданням освіти , як це зазначено в „Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті” є „... формування цілісної картини світу і сучасного світогляду, здібностей і навичок самостійного наукового пізнання...”.[1]

Закон України "Про вищу освіту", нова концепція вищої освіти передбачає формування у студентів вміння самостійно, свідомо і відповідально вчитися, а також створення у навчальних закладах необхідних умов для формування у студентів дослідницьких умінь, виховання особистості, здатної до саморозвитку як під час навчання у вищій школі, так і в подальшій професійній діяльності.

Головне завдання, яке вирішує нині вища школа України є суттєве підвищення якості підготовки спеціалістів. Законом України "Про вищу освіту" визначено, що "Науково-дослідна робота є складовою частиною підготовки фахівців..." [2], тому науково-дослідна робота студентів повинна стати невід'ємним компонентом підготовки спеціалістів з вищою освітою.

Основними завданнями подальшого розвитку вищої освіти виступає не стільки надання студентам максимуму наукової і технічної інформації, скільки формування дослідницьких умінь, розвитку здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, здатності до творчої праці та мобільності в освоєнні і в провадженні новітніх технологій.

Як позначено у „Концепції наукової, науково-технічної та інноваційної політики в системі вищої школи України” випускники повинні не тільки оволодіти відповідними знаннями, а й зайняти певне місце соціально-економічній системі держави [3].

Мета статті. Основною метою статті є розгляд педагогічних умов, які сприяють формуванню дослідницьких умінь під час поза аудиторної роботи студентів.

Залучання студентів до конкретної життєво необхідної проблеми дає старт до участі у науковій роботі, який стимулює ефективне зростання як студентів так і наукових керівників.

Як показує досвід розвитку вищих навчальних закладів, науково-дослідну діяльність студентів можна і слід пов'язувати з навчальними планами й програмами, процесом навчання. Активний розвиток студентської наукової творчості в усіх її формах дає змогу підготувати спеціаліста, який би вміло володів методологією наукового дослідження, постійно сприймав і впроваджував у практику новітні досягнення науки, техніки, культури, міг творчо мислити. Формувати, закріплювати й розвивати наукові інтереси у студентів слід із перших днів навчання їх у вузі. Це є запорукою подальшої активної участі студентів у науково-дослідній діяльності.

Формування дослідницьких умінь у майбутнього фахівця розглядається як пріоритетний напрямок у діяльності сучасних вищих навчальних закладах. З досвіду досліджень в галузі педагогіки вищої школи, важлива роль у вирішенні цієї складної проблеми надається науково-дослідній діяльності студентів.

За сучасних умов науково-технічної революції, коли наука стала провідним елементом виробництва, на порядку денному стоїть питання підвищення статусу студентської наукової творчості. Адже науково-дослідна діяльність студентів є важливим засобом підготовки спеціалістів, здатних творчо використовувати досягнення науково-технічного процесу. Ось чому у вищій школі зокрема у Бердянському державному педагогічному університеті, особливо в останні роки цій проблемі надається першорядного значення. Тут використовують різноманітні форми залучання студентів до НДДС, зростає кількість тих, хто поряд з досвідченими науковцями, професорами, докторами, доцентами бере активну участь у науковій роботі в поза навчальний час - гуртках. Адже, спостереження свідчать, що на перших курсах 63-70% студентів цікавляться науковою роботою і бажають займатися нею, то на 4-5 курсах їх значно менше. Задля вирішення цієї проблеми у БДПУ використовують форми наукової діяльності, які дають можливість розвивати індивідуальні здібності студентів, переглядають навчальні плани, організацію НДДС, віддаючи перевагу науковим гурткам.

Одним з провідних завдань у БДПУ є підтримка і розвиток педагогічної обдарованості майбутнього вчителя. Ефективність професійної підготовки педагогічно обдарованих учителів суттєво залежить від організаційних форм науково-дослідної діяльності, які дозволяють розвивати спеціальні здібності, формулювати креативність мислення. Робота з обдарованими студентами вимагає належної змістовної наповненості занять, зорієнтованої на новизну інформації та різноманітні види дослідницької, аналітичної, розвивальної, творчої діяльності. У наукових гуртках студенти розробляють уроки, моделюють, конструюють захищають оригінальні ідеї, тощо. Як результат своєї роботи - участь у Всеукраїнських олімпіадах, конференціях, підготовка доповідей, написання статей і публікація у збірнику наукових робіт БДПУ та інших вищих навчальних закладах.

Для кожної складової науково-дослідницької діяльності важливим аспектом є формування дослідницьких умінь, а також переконання у практичній значущості їхньої роботи, цінності хай невеликого, але власного наукового досягнення. З цією метою в нашому університеті проводяться вузівські, міжвузівські, Всеукраїнські, міжнародні науково-практичні конференції та семінари, присвячені актуальним проблемам педагогічних і природничих наук.

Принциповим моментом роботи керівництва нашого університету є створення можливостей для реалізації творчого потенціалу молоді, залучання студентів до наукової роботи, починаючи з першого курсу. Так в університеті працює 54 наукових гуртків, 36 проблемних груп, 5 дискусійних клуби та 3 студентських товариства. За останній навчальний рік понад 1170 студентів брали участь у їх роботі, проведено 34 вузівські олімпіади, в яких приймали активну участь 620 студентів, учасників II-го етапу Всеукраїнських студентських олімпіад було - 28, у студентських Днях науки на 30 секціях з науковими доповідями виступило 310 студентів, за результатами було видано „Збірник наукових статей БДПУ” який містить 130 статей, що свідчить про добро поставлену роботу з об дарованою молоддю.

Наукова співпраця студентів та викладачів є стимулом активності тих, кого навчають, підвищення зростання професійної майстерності та виступає потенціалом зростання вищого навчального закладу.

На основі вивчення досвіду інших вищих навчальних закладів саме студентський науковий гурток є ефективною формою науково-дослідної роботи студентів, що забезпечує кращі якості професійної підготовки майбутніх фахівців.

Позааудиторна науково-дослідна діяльність - це комплексна система участі студентів у формах НДРС, які не пов'язані з навчальною роботою і основана на принципах самостійності, добровільності, зацікавленості та спрямована на поглиблення творчих, професійних якостей особистості студентів, яка виховує резерв учених-дослідників, вчених-педагогів, висококваліфікованих спеціалістів.

Головними задачами науково-дослідної роботи студентів у педагогічних вузах є:

- формувати у студентів навчально-дослідницькі навички і уміння з усіх дисциплін;

- навчити студентів методиці та засобам самостійного рішення дослідницьких задач;

- розвивати здатність досліджувати , аналізувати літературні джерела.

На сучасному етапі науково-дослідна робота студентів набуває чи не найбільшого значення при формуванні дослідницьких умінь. По - перше, оволодіння фундаментальними предметами вимагає від студентів володіння методами наукового пізнання та дослідницькими вміннями як уміннями навчальними. По - друге, науково-дослідна діяльність дозволяє найбільш повно виявити індивідуальність, творчі здібності, особливості сприйняття світу. По - третє, в дослідницькій діяльності гармонічно реалізується як раціональність, так і емоційність особистості. По - четверте, НДРС - один з провідних шляхів гуманізації вищої освіти. По - п'яте, навчання студентів педагогічного вузу дослідницькій діяльності в галузі викладання навчального предмету є необхідним компонентом їх професійної підготовки.

Відзначаючи форми студентської науково-дослідної діяльності, які використовуються на кожному факультеті вузу, слід зазначити, що є тотожні форми, тобто ті, які впроваджуються на всіх без винятку факультетах, а й особливі, специфічні, що практикується лише на певному факультеті. На кафедрах індустріально-педагогічного факультету створені наукові гуртки, плани діяльності яких передбачають низку заходів, спрямованих на формування в студентів дослідницьких умінь. Практика ВНЗ показує, що випускники, котрі протягом усіх років навчання були залучені до проведення наукових досліджень у гуртках творчо підходять до своєї професії, мають вищий рівень готовності до педагогічної праці, а період адаптації до неї значно менший.

Підготовка випускника вищого педагогічного закладу освіти до науково-дослідної діяльності - це, перш за все, оволодіння глибокими знаннями зі спеціальних дисциплін, педагогіки, психології, навичками організації та проведення науково-методичних досліджень.

Під час залучання студентів до науково-дослідницької діяльності, як головного виду самостійної роботи, необхідно створити такі умови:

- наявність чіткої мети та усвідомлення очікуваного результату;

- наявність послідовності, логіки, етапів виконання дослідницьких завдань;

- мотиваційне забезпечення суб'єктів педагогічної діяльності та дослідження, яке базується на реалізації їх особистісних функцій у цьому процесі;

- створення ситуацій успіху та свободи вибору для кожного дослідника;

- наявність завдань, які постійно ускладнюються та які потребують активної дослідницької діяльності особистості.

І якщо говорити про те, що сьогоднішні студенти - це завтрашні вчителі, організатори, вихователі, які повинні мати почуття новизни, вміти швидко орієнтуватися в конкретних умовах, знаходити правильні рішення поставлених життям проблем, відгукуватися на зміни, що відбуваються в суспільстві, то ми ще раз переконаємося, наскільки необхідне створення умов для формування дослідницьких умінь у майбутнього вчителя на кафедрі, факультеті, вищому навчальному закладі, тобто наявність умов для дослідів, експериментів, наявність навчально-технічних засобів, устаткування, необхідних для творчої дослідницької діяльності.

Таким чином, комплексне рішення всіх питань, зв'язаних із процесом формування дослідницьких умінь у студентів, залучання їх до науково-дослідної діяльності може сприяти підвищенню рівня підготовки висококваліфікованих фахівців для галузі освіти.

Висновки

студент науковий освіта

Загальновідомо, що елементи наукових досліджень мають місце в усіх формах навчального процесу: в лекційних курсах, на семінарських і лабораторних заняттях, при написанні та оформленні рефератів, курсових і дипломних робіт. Заохочення студентів до наукових досліджень, оволодіння ними навичками наукової діяльності повинні розглядатись як важлива умова якісної професійної підготовки педагогічних кадрів для навчально-виховних закладів країни.

Адже важко уявити сучасного вчителя без постійного педагогічного пошуку, без намагання вдосконалювати навчально-виховний процес, без спроби реалізувати власний творчий потенціал. А запорукою всього цього і може стати сформоване у студентські роки уміння ставити перед собою завдання, для вирішення яких потрібний науковий пошук.

Література

студент науковий освіта

1.Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття).Освіта №10 від 24-31 жовтня 2001. - с. 2-4.

2.Закон України „Про вищу освіту” /Освіта України № 17- 26 лютого 2002 р.-2-8.

3.Концепція наукової науково-технічної та інноваційної політики в системі вищої школи України. Київ, 2001р.).

Размещено на Allbest.ru