Про проблему тестування при педагогічному контролі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРО ПРОБЛЕМУ ТЕСТУВАННЯ ПРИ ПЕДАГОГІЧНОМУ КОНТРОЛІ

Комишан А.І., Кривошлик А.І.

Розглянуто постановочні задачі при рішенні проблеми використання тестів в процесі педагогічного контролю в умовах модульно-рейтингової системи навчання. Аналізуються достоїнства та недоліки використання тестів в педагогічному контролі.

Комышан А.И., Кривошлык А.И.

О проблеме тестирования при педагогическом контроле

Рассмотрены постановочные задачи при решении проблемы использования тестов в процессе педагогического контроля в условиях модульно-рейтинговой системы обучения. Анализируются достоинства и недостатки использования тестов в педагогическом контроле.

A.I Komishan., A.I. Krivoshlik

About the Testing Problem at the Pedagogical Control

The tasks at the decision of the tests using problem in conditions of the module-rating system of education are considered. The merits and demerits of tests using in the pedagogical control are analyzed.

Постановка проблеми

Інноваційні підходи до проблеми вищої освіти все більше і більше знаходять своє відображення в практиці навчання у вищих навчальних закладах (ВНЗ) України у тому числі і в вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України. Одним з таких підходів є спроби впровадження у вищій школі модульно-рейтингової системи навчання. У цій системі навчання в значній мірі збільшується роль контролю знань і умінь тих, хто навчається з боку науково-педагогічних працівників та роль самоконтролю тих, хто навчається (педагогічний контроль). З метою підвищення об'єктивності педагогічного контролю, створення рівних умов при цьому контролі, скорочення часу на контроль і використовуючи, в основному, зарубіжний досвід у ВНЗ України починають використовувати педагогічні тести, при цьому і в теоретичному плані, і в питаннях розробки та застосування педагогічних тестів у ВНЗ України йде широка дискусія. Авторами даної статті робиться спроба відобразити деякі постановочні задачі при вирішенні проблеми розробки та застосування педагогічних тестів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми тестування тих, хто навчається почали широко обговорюватися в системі вищої освіти України в основному у зв'язку зі спробами використовувати модульно-рейтингову систему навчання у ВНЗ. В західних державах, зокрема в США, тести використовуються для контролю знань і умінь студентів досить широко ще з 40-их років минулого століття. Проблемою розробки і застосування педагогічних тестів в США займаються науково-дослідні інститути, а монографія американської вченої-тестолога А. Анастазі перевидавалась сім разів[1 с.258-311]. За останній час в Україні та Росії з'явився цілий ряд статей та публікацій, які розглядають проблему педагогічного тестування [2, 3 с.10-15, 4 с.25-31, 5 с.11-18, 6 с.47-75], а [7 с.80-112] вимагає засобом діагностики якості вищої освіти використовувати педагогічні тести. Однак для публікацій [2-6] характерні дві особливості. По-перше, авторами підкреслюються тільки переваги застосування педагогічних тестів і не зачіпаються проблеми їх розробки. По-друге, наведені в публікаціях педагогічні тести досить примітивні і не дозволяють оцінювати знання студентів у повному обсязі.

Метою даної публікації є акцент уваги дослідників і розробників тестів не тільки на переваги застосування педагогічних тестів, але і на основні труднощі їх розробки та певні недоліки застосування тестів у педагогічному контролі.

Виклад основного матеріалу

В даний час навряд чи знайдеться викладач вищої школи, який не визнає того очевидного факту, що проблема педагогічного контролю існує і є актуальною особливо при модульно-рейтинговій системі організації педагогічного процесу.

Необхідно відзначити також наявність певного досвіду застосування педагогічних тестів у ряді вузів. Цей досвід підказує, що педагогічні тести, по-перше, приваблюють тих, хто навчає, своєю незвичайністю в порівнянні із традиційними формами і дозволяє, тим самим, підвищити їхній інтерес до досліджуваної дисципліни. По-друге, педагогічні тести спонукують слухачів (курсантів) до систематичних занять по дисципліні, оскільки вони є невідворотною і досить частою формою контролю. По-третє, тести створюють своєрідну мотивацію навчання завдяки можливості самоконтролю за допомогою тестів, яка заснована на підтримці духу постійної, здорової змагальності між слухачами (курсантами). Нарешті, систематичне застосування тестів дозволяє, з одного боку, видозмінити підсумкові форми педагогічного контролю, зробивши в них основний упор на контроль умінь і навичок, а також знань більш високого рівня, з іншого боку - створюються ситуації наявності системи поточних оцінок у кожного, хто навчається, що знов-таки дозволяє зробити підсумковий контроль більш результативним і об'єктивним, а в деяких випадках і цілком від нього відмовитися.

В статті проводиться аналіз достоїнств педагогічних тестів і проблем впровадження їх у педагогічний контроль при модульно-рейтинговій організації педагогічного процесу у вищій військовій школі.

Як відомо, під педагогічним контролем розуміється система науково обґрунтованої перевірки результатів освіти, навчання і сприйняття слухачів (курсантів). Більш вузьке визначення говорить, що педагогічний контроль - це виявлення, вимір і оцінка знань, уміння і навичок слухачів (курсантів) [1 с.258-311]. У цьому визначенні підкреслена одна з основних функцій педагогічного контролю - діагностична.

Існує ряд принципів педагогічного контролю. Насамперед, це принцип об'єктивності. Традиційні методи педагогічного контролю страждають істотним недоліком у реалізації цього принципу, тому що їм притаманні суб'єктивність і особистісний підхід до оцінки слухача (курсанта) викладачем. У кожного викладача є свої специфічні вимоги: один цінує точність відповіді, другий - обґрунтованість, третій - оригінальність у судженнях. Вихідний поріг оцінок у кожного викладача свій, усе це робить оцінки непорівнянними між собою і, що саме головне, курсантам (слухачам) невідомі заздалегідь особисті підходи різних науково-педагогічних працівників до оцінки їх знань, умінь та навичок.

Для того, щоб оцінити знання слухачів (курсантів) при модульно-рейтинговій системі організації педагогічного процесу, необхідно, насамперед, їх вимірити. Відомо, що в педагогіці немає точної одиниці виміру. Однак, визначити основні підходи до виміру знань можна. Наприклад, можна запропонувати такий шлях: сформулювати, що таке знання, створити деякий його еталон, підібрати відповідні значення для перевірки знань і умінь, оцінити виконання завдань. Однак такий шлях теж дуже неоднозначний.

Основний напрямок удосконалювання педагогічного контролю пов'язаний з переходом до об'єктивних методів виміру знань. Найбільш коректним і найкращим із відомих на сьогодні методів об'єктивних вимірів знань вважається педагогічний тест.

Педагогічний тест - це система завдань специфічної форми (тестових завдань), визначеного змісту, що дозволяє вимірити рівень знань слухачів (курсантів). При використанні педагогічного тесту вимір знань являє собою процедуру зіставлення відповіді на тестове завдання з деяким еталоном, що приймається за одиницю виміру.

З'явившись на рубежі ХХ століття, педагогічні тести одержали великий розвиток у західній системі освіти, де тестування застосовується дуже широко і в даний час.

Зараз можна говорити про науковий напрямок, що сформувався, науку - тестологію, основоположницею якої вважається американський тестолог А. Анастазі. В останні роки проблеми педагогічного тестування, упровадження тестування в систему освіти широко обговорюються і в Україні.

Існує ряд основних відмінностей педагогічного тесту від всіх інших завдань. По-перше, педагогічний тест є науково-обґрунтованим методом емпіричного дослідження. По-друге, педагогічний тест дозволяє виключити умоглядні оцінки знань курсантів (слухачів). Нарешті, найважливішою відмінністю тестових завдань педагогічного тесту від звичайних задач є їхня технологічність. Під цим мається на увазі, що тестове завдання має чітку однозначну відповідь і оцінюється стандартно на основі цієї відповіді. У самій повній мері технологічність виявляє себе у випадку реалізації автоматичної системи тестового контролю та оцінювання.

Зазначені особливості педагогічних тестів дозволяють сформулювати одне з головних переваг педагогічних тестів перед традиційними засобами педагогічного контролю. Потенційно, на основі теоретичних передумов тестології, одна із переваг педагогічних тестів полягає в тому, що вони дозволяють проконтролювати всіх курсантів (слухачів) по всім питанням навчального матеріалу в однакових умовах, застосовуючи при цьому до всіх без винятку ту саму, заздалегідь розроблену об'єктивну шкалу оцінок, що впливатиме на якість модульно-рейтингової організації педагогічного процесу. Це саме те, до чого прагнуть при удосконалюванні педагогічного контролю. Чому ж тоді застосування педагогічних тестів у педагогічній практиці сучасних вузів (і у військових у тому числі) широко не поширено? У чому проблеми?

Насамперед, можна говорити про проблему концептуального характеру, яка полягає у неоднозначності суджень про можливість використання педагогічних тестів повною мірою вимірювати й оцінювати рівень знань. Це пов'язано з тим, що при тестуванні обмежені можливості оцінки логічного мислення курсантів (слухачів), доказовості прийнятих ними рішень і т.д.

Наступною проблемою є оцінка результатів тестування. Тут виникає і залишається поки невирішеним питання: на результати тестування вплинула якість знань слухачів (курсантів) чи якість розробки педагогічних тестів (прості вони чи складні)? Це питання неминуче породжує необхідність оцінки якості педагогічних тестів не тільки по деяких статистичних характеристиках, але і по їхній складності. Остання оцінка зажадає перед застосуванням тесту в педагогічній практиці багаторазового його апробування і відповідної корекції.

Відомо, що в тестології до тестів ставляться вимоги по їхній відповідності визначеним характеристикам. Основними характеристиками для педагогічних тестів є їхня надійність і валідність. Поняття надійності тестів пов'язано з точністю вимірів. Оскільки абсолютно точний вимір у педагогіці неможливий, питання полягає в оцінці погрішності й у визначенні на цій основі істинного значення рівня знань. Поняття валідності пов'язане з придатністю педагогічного тесту для досягнення поставленої мети. І надійність, і валідність тестів розраховуються за допомогою відповідних математичних методів, що використовуються у тестології. Зазначені міркування припускають необхідність знання педагогами, що розробляють тести, деяких основних проблем тестології. Цими знаннями володіють далеко не всі науково-педагогічні працівники, що не дозволяє їм розробити якісні педагогічні тести.

Більшістю розробників педагогічних тестів стверджується, що одним з достоїнств застосування педагогічних тестів вважається час скорочення контролю. Аргумент про значне скорочення часу на сам процес педагогічного контролю при використанні тестів (і комп'ютерів) дійсно вагомий. Однак необхідно враховувати час, витрачений педагогом на розробку тестових завдань, складання яких набагато більш складна задача, ніж розробка питання при традиційному контролі. Крім цього, потрібен час і на розробку програмного забезпечення процесу тестування. Необхідно враховувати і те, що постійне удосконалювання змісту і методики викладання навчальної дисципліни зажадає від педагога постійного відновлення тестових завдань і програмного забезпечення. Тому час, що затрачується на ці операції значний, і необхідно його враховувати, коли мова йде про достоїнства педагогічного контролю з використанням тестів, у яких підкреслюється скорочення часу завдяки застосуванню у якості засобів педагогічного контролю педагогічних тестів. Урахування цього часу викликає деякий сумнів у скороченні часу на педагогічний контроль у цілому, коли використовуються педагогічні тести.

Зазначені проблеми не є вичерпними в стримуванні широкого застосування тестування в педагогічній практиці, але вони ні в якому разі не заперечують цієї можливості, а тільки підкреслюють необхідність їхнього обліку при використанні тестування в педагогічному контролі, особливо при модульно-рейтинговій організації педагогічного процесу. Ухвалення рішення про використання тестів, на нашу думку, повинно бути прерогативою тільки педагога, тому що тільки педагог здатний оцінити, для якого досліджуваного матеріалу дисципліни (чи дисципліни в цілому) доцільно використовувати ті чи інші засоби і методи педагогічного контролю, у тому числі і тести. Необхідно відзначити, що уміння складати тестові завдання приходить з педагогічним досвідом і є свого роду мистецтвом.

Розробка і використання тестів при педагогічному контролі в даний час полегшується у зв'язку із широким обговоренням цих питань у педагогічній літературі, де розглядаються різні форми педагогічних тестів та тестових завдань, а також рекомендації з їхнього використання, правила і принципи складання цих тестів та завдань, методики оцінки результатів тестування і ряд інших питань тестування при педагогічному контролі.

тестування педагогічний контроль

Висновок

Перераховані достоїнства педагогічних тестів і проблеми впровадження тестів у педагогічний контроль свідчить про те, що тести, як засіб педагогічного контролю, заслуговують самої пильної уваги й експериментальних досліджень при впровадженні модульно-рейтингової організації педагогічного процесу у вищій школі взагалі і вищій військовій школі зокрема. При цьому слід зазначити, що застосування педагогічних тестів зовсім не повинне мати самодостатнього значення і, безумовно, повинне сполучатися з іншими формами педагогічного контролю - у цьому широкий простір для творчої діяльності педагога. Крім того, для розробки педагогічних тестів науково-педагогічним працівникам необхідно не тільки досконало знати навчальні дисципліни, що викладаються, але й володіти основами тестології.

Література

Анастази А. Психологическое тестирование. - М.: Педагогика. - 1982. - 386 с.

Ингенкамп К. Педагогическая диагностика. - М.: Педагогика. - 1991. - 296 с.

Гостомыслов Л. Тестирование: плюсы и минуся // М.: Высшее образование в России. - 2001. - №3.

Рекомендации по модульному контролю и рейтинговым оценкам успеваемости. Х.: ХПИ, 1992. - 24 с.

Подолянчук С.В. Проблеми комплексного використання модульно-рейтингової системи у вищих закладах освіти // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Серія „Педагогіка і психологія”. - 1999. - №1. - С. 25 - 31.

Берещук М.Я., Дмитрів І.Б.Тестовий контроль та рейтингова оцінка знань студентів. Х.: ХДАМГ. 2001. - 43с.

Аванесов В.С. Основи наукової організації педагогічного контролю у вищій школі. - М.: 1989. - 167с.

Аналіз методів діагностики освітньо-професійної підготовки тих, хто навчається. Звіт з НДР “Модуль” (проміжний, 2 етап) / МОУ ХВУ. - Харків, 2002. - 118с.

Скідін О.Л. Управління освітою: теоретико-методологічний аналіз соціальних технологій. - Запоріжжя: ЗДУ, 2000. - 291 с.

Наказ Міністерства освіти України №285 від 31.07.98р. „Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою”.

Размещено на Allbest.ru