Організація профільного навчання в сільській місцевості: проблеми і перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація профільного навчання в сільській місцевості: проблеми і перспективи

Досенко Г.П.

Стаття присвячена висвітленню теоретичних, методичних засад впровадження профільного навчання й аналізу його впровадження.

Нормативно в освітній галузі пріоритетним визначено розвиток старшої школи як профільної. Профільне навчання спрямоване на реалізацію особистісно орієнтованого навчального процесу, поширення індивідуалізації та диференціації, упровадження інформаційних технологій, дистанційного навчання та інших педагогічних інновацій. Профільне навчання в загальноосвітній школі створює реальні умови для професійного самовизначення кожного учня, побудови індивідуальної освітньої траєкторії, сприяє рівному доступу до якісної освіти різним категоріям учнів відповідно до їхніх індивідуальних схильностей та потреб.

Упровадження профільного навчання сприяє збереженню українського села, що є досить актуальним питанням сьогодення.

Метою даної роботи є висвітлення теоретичних, методичних засад впровадження профільного навчання й аналіз його впро-вадження.

Відповідно до Державної національної програми «Освіта: Україна ХХІ століття» та законів України, якими регулюється діяльність в освіті: «Про освіту», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про вищу освіту» та інших, передбачається реформування сучасної освіти. Тому пріоритетними напрямами реформування освіти є перш за все: 1) розбудова сільської школи як важливої умови соціально- культурного розвитку села та збереження традицій українського народу; 2) розвиток системи загальноосвітніх навчальних закладів нового покоління; 3) покращення якості освіти, що є національним пріоритетом і передумовою безпеки держави. дистанційний навчання профільний

Загальні процеси реформування освіти в Україні, зумовлені переорієнтацією економіки на ринкові механізми господарювання, супроводжуються модернізацією організаційно-управлінських її галузей. Відповідно до загальнодержавної стратегії, конкретизованої в Національній доктрині розвитку освіти, Законі України «Про загальну середню освіту», Концепції загальної середньої освіти, Концепції профільного навчання в старшій школі, на практичному рівні якісне оновлення загальноосвітніх навчальних закладів відбувається через забезпечення рівного доступу до якісної освіти, створення інноваційної моделі навчального процесу та інформатизації соціально-педагогічного середовища.

Профільне навчання розглядається як засіб диференціації та індивідуалізації навчання, тому за рахунок змін у структурі освітньої діяльності враховуються інтереси, схильності, здібності учнів, створюються умови для освіти дітей відповідно до їхніх професійних інтересів та намірів щодо вибору життєвого шляху [2].

Аналіз стану наукової розробки означеної проблеми свідчить, що вітчизняними науковцями широко досліджено різні аспекти профілізації старшої школи. Зокрема: А.Алексюк, Н.Бі- бік, А.Бойко, С.Гончаренко, І.Лернер, Ю.Мальований, О.Савченко, Б.Федоришин та ін. здійснювали розробку концептуальних засад особистісно орієнтованого профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах; Г.Балл, В.Безпалько, О.Падалка та ін. обґрунтували ідею профільної диференціації освіти; І.Кон, Н.Перепелиця, В.Рибалка та ін. визначили психологічні особливості профільного навчання старшокласників; A. Агамян, Н.Бондар, Л.Денисенко, І.Лікарчук, В.Романчук, B. Хільковець узагальнили питання профорієнтації та стимулювання професійного самовизначення учнів загальноосвітніх навчальних закладів; І.Осадчий, А.Самодрин, Н.Шиян та ін. виявили особливості організації профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах у сільській місцевості тощо.

З метою забезпечення розвитку гнучкої системи профільного навчання в Білозерському районі та повного використання регіональної освітньої системи розроблено»Проект програми впровадження ефективних моделей допрофільної підготовки і профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах Білозерського району на 2010-2015 рр.».

У 2012/2013н.р. в навчальних закладах району серед упроваджених напрямів профілізації найбільшу перевагу учні надавали технологічному - 49%, філологічному - 33%. Менше учнів навчалося в закладах із біолого-хімічним напрямом - 8%, суспільно-гуманітарним - 6%, інформаційно-технологічним - 4%. Серед філологічного профілю найбільш поширеною є українська філологія - 24%, а в природничо-математичному напрямі учні віддають перевагу біолого-хімічному профілю. Так, із 850 старшокласників тільки 60,7% учнів району було охоплено основними напрямами профільного навчання, решта 39,3% - універсальним напрямом.

У 2013/2014 н.р. у навчальних закладах району серед упроваджених напрямів профілізації найбільшу перевагу учні також надали технологічному - 49%, філологічному - 25%. Менше учнів навчалося в закладах із суспільно-гуманітарним напрямом - 11%, інформаційно-технологічним - 8%, біолого- хімічним - 7%, суспільно-гуманітарним - 7%. Серед філологічного профілю найбільш поширеною залишилася українська філологія - 16%, а в природничо-математичному напрямі учні віддають перевагу біолого-хімічному профілю. Так, із 649 стар-шокласників 76% учнів (збільшилось на 15,3%) району було охоплено основними напрямами профільного навчання, решта 24% охоплено універсальним напрямом. Найкраще ця робота була налагоджена в Білозерській багатопрофільній гімназії, Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2, Чорно- баївському навчально-виховному комплексі, Музиківській, Ми- кільській, Токарівській, Станіславській, Велетенській, Киселів- ській. Правдинській, Радянській, Надеждівській загальноосвітніх школах І-ІІІ ступенів. Покращила показники охоплення профільним навчанням школярів порівняно з минулим роком Посадпокровська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Таким чином, відсоток охоплення старшокласників профільним навчанням зріс у розрізі шкіл на 4%.

Але виникає досить суттєве питання: а чи всі учні свідомо вибрали той чи інший профіль, чи всі: учителі, керівники, батьки сприяли тому, щоб дитина усвідомила свій вибір.

Дослідження показало, що введення профільного навчання в школі гальмується багатьма чинниками, тому вимагає нових підходів до організації навчального процесу, оскільки йдеться про класи з низькою наповнюваністю. Як показала практика, у більшості випадків загальноосвітня школа вибирає один профіль навчання, який ураховує, як правило, можливості школи, але не може задовольнити індивідуальні потреби всіх школярів. Такий підхід нівелює саму ідею профільного навчання. Адже діти одного класу не можуть мати однакові інтереси й будувати однакові майбутні життєві плани. Нажаль,більшість шкіл району вибирають таку форму організації профілізації. У кращих умовах школи з великим контингентом учнів, де є паралельні класи, і можна використовувати двопрофільність (прикладом є Білозерська багатопрофільна гімназія - іноземна філологія й інформаційно-технологічний напрям, Станіславська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - біолого-хімічний та історичний напрями), а також багатопрофільність (Чорнобаївський навчально-виховний комплекс - українська філологія, технологічний та інформаційно-технологічний напрям).

З метою покращення якості профілізації старшої школи розроблено Методичні рекомендації щодо організації допро- фільної підготовки і профільного навчання учнів та алгоритм упровадження профільного навчання в загальноосвітніх закладах:

Крок 1. Вибір схеми моделі профільного навчання:

1.1 Розроблення програми впровадження профільного навчання;

1.2 Визначення моделей і форм організації профільного навчання і до профільної підготовки.

Крок 2. Призначення координатора програми профільного навчання в навчальному закладі:

2.1 Ознайомлення з нормативно-правовою базою запровадження профільного навчання;

2.2 Аналіз кадрового забезпечення навчального закладу й готовність учителів до викладання в профільних класах (додаток 2);

2.3 Розробка психолого-педагогічного супроводу профільної освіти;

2.4 Вивчення навчально-методичного забезпечення профільного навчання.

Крок 3. Виявлення освітнього спрямування професійного навчання в навчальному закладі:

3.1 Ознайомлення учнів 1-4 класів з професіями батьків та виявлення нахилів учнів;

3.2 Розвиток індивідуальних здібностей учнів 5-7 класів та розширення їх знань у вибраному напрямку, розвиток творчих здібностей через факультативні курси;

3.3 Попереднє анкетування учнів та батьків 8-9 класів з метою виявлення професійно значущих якостей особистості;

3.4 Узагальнення анкетування та вибір допрофільного навчання.

Крок 4. Побудова моделі профільного навчання закладу, яка б максимально задовольняла освітнє замовлення та використовувала наявні ресурси, забезпечувала рівні можливості й високу якість освіти для всіх учнів (потенційна роль закладу в побудові моделі профільного навчання):

4.1 Проведення предметних курсів;

4.2 Вибір міжпредметних курсів;

4.3 Підбір орієнтувальних курсів;

4.4 Укладання переліку навчальних програм та підручників для поглиблення та профільного навчання, за якими працюють у закладі;

4.5 Вибір та впровадження внутрішньошкільних та зовнішньошкільних форм організації профільного навчання;

4.6 Організація і проведення рейтингових змагань, конкурсів, олімпіад тощо;

4.7 Вивчення ринку праці в регіоні та співпраця з центрами зайнятості;

4.8 Співробітництво з ВПТУ, коледжами та вищими навчальними закладами;

4.9 Діагностика зрілості вибору профілю навчання.

Крок 5. Дослідження ефективності впровадження моделі профільного навчання:

5.1 Моніторинг ефективності допрофільної підготовки, використання варіативної частини навчальних планів шкіл;

5.2 Встановлення ефективності допрофільної підготовки на основі порівняльної характеристики результатів олімпіад, творчих конкурсів;

5.3 Відстеження ефективності профільного навчання аналізуючи працевлаштування випускників за даним профілем, результативність участі в олімпіадах та конкурсах.

Крок 6. Організація інформаційної роботи:

6.1 Інформування учнів та батьків про виявлені нахили та здібності дітей і можливості допрофільної підготовки;

6.2 Ознайомлення учнів та батьків про наявність навчальних закладів регіону і перелік в них факультетів, освітньо-кваліфікаційних рівнів, напрямів підготовки (спеціальностей), нормативних термінів навчання, конкурсних предметів та вартість навчання для випускників;

6.3 Проаналізувати та надати інформацію учням і батькам щодо перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потреб місцевого ринку праці;

6.4 Оформлення візиток профільного навчання загально-освітніх навчальних закладів (на рівні ЗНЗ і на рівні відділу освіти);

6.5 Створення інформаційних носіїв (буклетів, сайтів тощо).

У рекомендаціях розглядається можливе застосування різноманітних форм організації профільного навчання в старшій школі як внутрішньошкільних: профільних класів в одно- профільних загальноосвітніх навчальних закладах, профільних груп у багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах, профільного навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами, динамічних профільних груп (у тому числі різновікових); так і зовнішньошкільних: міжшкільних профільних груп, профільних шкіл інтернатного типу, навчально- виховних комплексів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, загальноосвітніх навчальних закладів на базі вищих навчальних закладів, а також упровадження різнорівневих вимог до знань та вмінь старшокласників у базовій школі відповідно до їхніх освітніх потреб, зумовлених орієнтацією на майбутню професію.

Одним зі шляхів розв'язання цієї проблеми є предметно- базовий підхід до організації профільного навчання. У даний час дискутується ідея, що така форма профілізації має бути рівнево-профільною, безперервною та послідовною [4]:

I рівень - дошкільне навчання - співпраця з батьками й ознайомлення дітей із різними професіями;

II рівень - школа розвитку (1-4 кл.) - фундамент допро- фільної освіти, загальної підготовки учнів, який забезпечує всебічний розвиток дитини, виявляє нахили та здібності;

III рівень - школа індивідуального вибору (5-7 кл.) - спрямована на формування в учнів стійкого інтересу до навчання, розширення знань у вибраному напрямі, розвиток творчих здібностей учнів, їхнє самовизначення;

IV рівень - допрофільне навчання (8-9 кл.) - формування стійкого інтересу до окремих предметів, використання можливостей додаткових освітніх послуг з метою підвищення навчальної компетентності учнів;

V рівень - профільне навчання (10-11 кл.), спрямоване на реалізацію індивідуальних здібностей учнів.

Як бачимо, профільному навчанню повинне передувати допрофільне, яке організоване в навчальних закладах району через поглиблене вивчення окремих предметів, введення курсів за вибором, профільну орієнтацію та інформаційну роботу. Аналіз статистичних даних освіти Білозерського району виявив, що поглибленим вивченням предметів у 2013/2014 н.р. охоплено 638 учнів 5-11 класів, що становить 10,4% від загальної кількості. Найкраще налагоджена така робота в Білозерській багатопрофільній гімназії (216 учнів), Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2 (284 учні), Музиківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів (89 учнів) та Чорно- баївському навчально-виховному комплексі (49 учнів).

Отже, профільна старша школа повинна орієнтуватись не лише на нахили учнів і плани їхніх батьків, а й на рівень базової навчальної підготовки школярів. Набір у старшу школу необхідно здійснювати з елементами конкурсності. Старша школа не повинна бути профільною для всіх. Вона повинна стати такою лише для тих учнів, які продемонстрували достатній рівень навчальних досягнень з усіх предметів у базовій школі, які цікавляться певними дисциплінами понад рамки, пропоновані Державним стандартом. Саме для них і повинні створюватися динамічні профільні групи, де вони набуватимуть поглиблених знань для проходження навчання у вищих навчальних закладах. Решта старшокласників можуть продовжити навчання в професійних класах.

Не секрет, що в загальноосвітніх навчальних закладах з малою наповнюваністю з утворенням профільних груп потреби у фінансуванні збільшуються в 2 рази на клас залежно від кількості груп та кількості курсів за вибором. Тому керівникам закладів потрібно проводити діагностування професійних нахилів учнів, формувати профільні групи, розробляти кошторис на їх оплату і звертатись із пропозиціями до відділів освіти, не чикаючи вказівок від них. Отже, профільне навчання в загальноосвітній школі - складний багатофакторний процес, що об'єднує в собі як загальні, так і специфічні особливості, продиктовані економічними соціокультурними умовами села.

Як бачимо, що профільне навчання в школі з низькою наповнюваністю класів вимагає зміни методичних підходів до побудови всього навчально-виховного процесу з урахуванням його специфічних для сільської школи особливостей, модифікації використання технологій і методів навчання, їх пристосовування до тих основних організаційно-педагогічних умов, які властиві низьконаповнюваним класам. При цьому перевага надається активно-діяльнісним засобам навчання, у центр освітнього процесу ставиться особистість школяра, його потреби, бажання, майбутні життєві плани.

Серед форм профільного навчання, які найбільш повно реалізують його мету й завдання, на даний час є освітні округи,мета яких - створення єдиного освітнього простору для забезпечення рівного доступу дітей відповідного віку до якісної дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти, до- професійної підготовки незалежно від місця їх проживання, надання можливості учням навчальних закладів освітнього округу здобувати знання та необхідні компетенції з обраного профілю. На 01.04.2014 року в районні функціонує 3 освітні округи.

Однією з ефективних форм професійного зростання учнів є організація навчання в міжшкільних навчально-виробничих комбінатах. Така форма навчання збереглась не в усіх навчальних закладах району. На даний момент добре налагоджена робота в цьому напрямі в Радянській, Надеждівській, Правдин- ській та Киселівській загальноосвітніх навчальних закладах.

При впровадженні профільного навчання в школах необхідно керуватись не лише сьогоденним прагненням покращення рівня підготовленості випускників, а й дивитися на дальню перспективу, співпрацювати із центрами зайнятості, вивчаючи ринок професій [3]. З 2009 року в школах району встановлено програмно-апаратний комплекс «Професійний термінал» та всіх сільських школярів області забезпечено професійними щоденниками.

Одним зі шляхів вирішення проблем сільських шкіл є ство-рення навчально-виховних комплексів з дошкільними відділеннями.

НВК забезпечує розвиток дошкільної та загальної освіти в малочисельній сільській школі, це перспективна модель сучасного освітнього закладу, яка дозволяє втілити в життя ключові ідеї сільської школи: по-перше, це відкритий заклад, що залучає всіх мешканців села та перетворюється із загальноосвітньої школи на загальноосвітньо-культурний центр; подруге, школа - інформаційно-просвітницький центр села; по- третє, сільська школа - центр суспільних ініціатив та громадської освіти дітей та дорослих, що допомагає об'єднати мешканців села в сільські спільноти для вирішення просвітницько-культурних, благодійних, виховних, етнокультурних та інших проблем і сприяє залученню сільських громад, включаючи дітей, до громадського життя школи та села.

Порівняно з іншими освітніми установами НВК притаманні специфічні риси: цей тип закладу може бути малокомплектним, у якому взаємодіють дошкільна й шкільна системи; дитячий колектив нечисленний і різновіковий; педагогічний колектив об'єднує вихователів дошкільного навчального закладу і вчителів школи. Таке об'єднання в один колектив дошкільників та школярів, учителів школи і вихователів, батьків вихованців, громадськості села значно посилює виховний потенціал комплексу, центром якого стає школа.

НВК - освітній заклад, який має бути побудований на засадах нової методології, в основі якої лежить ціла низка новітніх системотвірних принципів: забезпечення наступностій перспективності між дошкільною та початковою ланками освіти, дитиноцентризму, соціального партнерства, відкритості школи, індивідуалізації, диференціації та профілізації, а також принцип гуманізації та демократизації національної освіти та виховання. Чорнобаївський навчально-виховний комплекс не одноразово посідає перше місце в рейтингу серед навчальних закладів району.

Сучасна ситуація, що виникла останнім часом у суспільстві, потребує нових підходів до організації освіти в сільській місцевості. Сільська школа стикається з комплексом проблем, зумовлених регіональними особливостями кожного населеного пункту, умовами сільськогосподарської праці, певною замкненістю сільського життя, особливостями життєдіяльності сім'ї, недостатньою соціально-культурною інфраструктурою, мало- комплектністю, віддаленістю від культурних, методичних та наукових центрів, територіальною роздрібненістю населених пунктів [1].

Скорочення наповненості класів у зв'язку з демографічними проблемами країни також проблемно впливає на функціонування сільської школи. Уся діяльність з навчання та виховання в класах з невеликим наповненням повинна бути більшою мірою розрахована на врахування індивідуальних особливостей та використання методів диференційної роботи.

Перехід до профільного навчання, створення профільних шкіл та класів із поглибленим вивченням предметів є одним зі шляхів вирішення проблем сільської освіти.

Не секрет, що відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» наша старша школа має стати повністю профільною, а це значить, що ми повинні чітко відпрацювати в кожній школі, у кожному регіоні свою модель профільного навчання.

Література

1. Бібік Н.М. Проблема профільного навчання в педагогічній теорії і практиці. Профільне навчання: Теорія і практика // Зб. наук. праць за матеріалами методолог. Семінару АПН України. К.: Пед.преса, 2006. - С. 23-29.

2. Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформ. зб. Міністерства освіти і науки України. - 2003. № 24. - 15 с.

3. Огнев'юк В.О. Профільна школа в категоріях цілей і цінностей освіти. Профільне навчання: Теорія і практика // Зб. наук. праць за матеріалами методолог. Семінару АПН України. К.: Пед. преса, 2006. - С. 15-22..

4. Профільне навчання: теорія і практика / (П.І. Замаскіна, В.І. Кизенко Л.А. Липова, В.В. Малишев, та ін.) під ред.. Л.А. Липової. - К.: ВВП «Компас», 2007. - 192 с.

Размещено на Allbest.ru