В Україні здавна шанують традиції доброчинної діяльності. Вітчизняний досвід засвідчує, що українському народу притаманна така особливість, як бажання допомогти іншому, підтримати у скрутну хвилину, проявити милосердя до нужденного. Поряд із державною підтримкою завжди існували суспільна та приватна доброчинність. Однією з форм такої доброчинності є соціальні проекти учнівської молоді. Залучення школярів до вирішення актуальних проблем місцевої громади дає змогу не тільки усунути наявні негаразди, але й розвинути в учнів суспільно важливі якості: ініціативність, відповідальність, альтруїзм, милосердя.

Основна мета статті - розкрити теоретичні засади організації доброчинної проектної діяльності школярів, визначити основні механізми та прийоми створення успішних учнівських проектів.

Сутність поняття "проектна діяльність" пов'язана із такими концептами, як "проект" та "соціальне проектування". Соціальне проектування - це діяльність, яка спрямована на створення проектів розвитку соціальних систем, інститутів, соціальних об'єктів на основі соціального передбачення, прогнозування і планування соціальних якостей і властивостей [5]. Результатом соціального проектування є створення безпосередньо проекту. Слово "проект" походить від латинського "projicere" - "кидати вперед" та використовується як прототип, образ об'єкта чи виду діяльності. Проект - це обмежений у часі захід, який спрямований на створення унікальних послуг або отримання принципово нових результатів [3, с.5]; комплекс взаємопов'язаних заходів, розроблених для досягнення певних цілей протягом заданого часу за встановлених ресурсних обмежень [8, с.10].

Отже, проектування спрямоване на створення об'єктивно і суб'єктивно нового цінного продукту, який потім втілюється в реальне життя. Застосовується як для розроблення різних варіантів вирішення соціальних проблем, так і для складання соціальних планів і програм з регулювання видозмінених, хоча вже відомих, соціальних процесів та явищ.

У роботі Т. Азарової та Л. Абрамова наведено узагальнення підходів різних авторів до визначення особливостей сутності проекту:

- зміна стану - означає, що проект має розглядатися як засіб до змін. Він модернізує або підтримує в середовищі, яке змінюється, певні конкретні матеріальні або духовні цінності;

- цілеспрямованість - означає, що в проекті завжди закладено образ передбачуваного результату, на досягнення якого спрямовано заходи;

- неповторність - ця особливість дає змогу не тільки відрізняти проект від плану та програми, а й від інших проектів. Неповторність проекту проявляється в певному рівні його інновацій, а також особливому структуру - ванні заходів, що становлять його основу;

- обмеженість у часі означає, що проект має встановлені межі його початку та завершення;

- обмеженість ресурсів підкреслює, що проект реалізується за допомогою раніше встановленого ліміту матеріальних засобів, фінансів, а також з обмеженою кількістю ініціаторів [1, с. 20].

До зазначених особливостей вважаємо за необхідне додати: реалістичність та необхідність завчасної координації різнопланових дій.

Учнівські соціальні проекти - це вид соціальних проектів, розробниками і реалізаторами яких виступають учні різних типів загальоноосвітніх закладів і різного віку, спрямовані на вивчення історії і культури народу, захист довкілля і поліпшення екологічної ситуації, благодійну допомогу тим, хто її потребує: особам з особливими потребами, дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, ветеранам війни і праці, хворим, тим, хто перебуває на військовій службі чи у місцях позбавлення волі, тощо [9, с.372].

учнівський соціальний проект школяр

Вивчаючи питання соціального проектування, О. Безпалько визначила базові ознаки соціального проекту, які необхідно враховувати, розробляючи учнівський соціальний проект:

- цілепокладання - планування розробників проекту щодо його результату;

- соціальна детермінованість - наявність проблемної ситуації, яка потребує вирішення шляхом нововведення чи змін;

- часове обмеження - кожний соціальний проект має чіткі часові рамки, що визначають його початок та закінчення;

- територіальна визначність - чітко визначені регіони та населені пункти, у яких проводяться проектні заходи;

- соціально-інституційна - заклади, організації, установи, в яких проводяться проектні заходи;

- інноваційна - наявність нових ідей, підходів, технологій вирішення соціальних проблем на певному рівні;

- ресурсна - затверджена специфіка та графік використання матеріальних, фінансових, людських ресурсів;

- організаційна - наявність певної організаційної структури з урахуванням масштабності проекту;

- соціально-інформаційна - наявність компонента інформування громадськості про проектні заходи та їхній вплив на зміну ситуації [2, с.12].

Метод соціального проектування можна використовувати у самостійній або груповій роботі учнів. Сучасний доброчинний проект учнівської молоді - це засіб активізації їхньої пізнавальної діяльності, розвитку креативності, ініціативності, відповідальності.

Організовуючи проектну діяльність школярів, слід пам'ятати, що:

- тема має бути справді цікавою та актуальною;

- результат проектної діяльності повинен бути практично значущим;

- проект має бути корисним іншим, а не лише його організаторам.

Умови успіху доброчинного проекту:

організаційна структура відповідає особливостям учнівської команди;

учні беруть участь у плануванні;

під час планування визначено усі необхідні ресурси;

ефективно використовуються методи проектного планування;

учні працюють у співпраці з педагогами та шкільною адміністрацією;

у команді існує згода з приводу запланованих цілей;

залучено тих, на кого спрямований проект.

Причини неуспішності проекту:

недостатність авторитету педагога;

недостатня учать учнів у плануванні проекту;

недостатнє або відсутнє залучення учнів до вирішення проблем, які виникають під час реалізації проекту;

не розвинені комунікативні навички учнів;

не розвинені організаційні навички учнів;

не розвинені технічні навички учнів;

не реалістичність часового графіку реалізації проекту;

незрозуміла мета проекту загалом [6, с.36].

Мотивація до участі у доброчинному проекту в кожного

учня своя, цю особливість не можна планувати, але можна приблизно передбачити, на яких саме етапах проектної діяльності мотивація може бути зниженою. Коли в учнів не виникає проблем, створено сприятливий мікроклімат у команді, результатом є високий рівень мотивації учасників. Коли виникають проблеми або сумніви - рівень мотивації може знизитися.

Існує два види мотивації:

- первинна мотивація - об'єднує людей, які щось прагнуть зробити;

- мотивація під час реалізації проекту - допомагає не залишати не завершену справу, навіть якщо в якийсь момент вона видається не цікавою [3, с.142].

Добра ідея, як правило, може мотивувати учнів на початку проекту, зумовити бажання взяти в ньому участь, навчитися розробляти та реалізовувати доброчинні проекти. Надалі потрібно створити необхідні умови для того, щоб учні комфортно почували себе під час реалізації проекту, та підтримувати їхню мотивацію. Наприклад, мотиваторами можуть слугувати: влаштування регулярних цікавих зустрічей, соціально-педагогічна підтримка учнів, організація ярмарків соціальних проектів, можливості презентувати себе серед ровесників, визнання та особиста вдячність тощо [7, с.100].

Головне завдання педагога в організації проектної діяльності учнів навчити їх:

- знаходити цікаві та актуальні проектні ідеї та грамотно їх формулювати;

- оцінювати цінність та життєздатність проектної ідеї;

- складати чіткий структурований план роботи за проектом;

- організовувати гідну презентацію доброчинного проекту;

- розробити і реалізувати стратегію залучення необхідних партнерів та ресурсів [4].

Для забезпечення зазначених умов необхідно знати основні етапи життєвого циклу проекту: планування, виконання, моніторинг та контроль, завершення проекту (рис.).

Успішність проекту передбачає розподіл обов'язків між учасниками та процеси управління протягом усього часу його реалізації. Ці процеси можуть бути згруповані за такими етапами управління доброчинним проектом залежно від його життєвого циклу: ініціювання - викладений у формі проектної ідеї опис концепції доброчинного проекту, обґрунтування його необхідності та реалістичності; планування - розроблення плану доброчинного проекту, в якому визначені та задокументовані всі дії, необхідні для досягнення цілей проекту.

Рис. Модель життєвого циклу проекту

Під час планування визначають необхідні ресурси, розробляють організаційну структуру, порядок взаємодії учасників проекту. Після завершення планування укладають робочі документи, в яких зазначено цілі та завдання проекту, логічно впорядковано систему запланованих робіт, календарні плани-графіки, описано управління проектом, за потреби бюджет або витрати; виконання - безпосереднє виконання проекту згідно з планом; моніторинг та контроль - забезпечення виконання проекту відповідно до плану, відстеження певних параметрів проекту, що мають зберігатися у заданих обмеженнях. Також своєчасне виявлення можливих проблем та відхилень і контроль якості виконання проекту; завершення - передбачає процедури зі створення підсумкових звітів, підведення підсумків, визначення результативності [3, с.6-8].

Один із найголовніших етапів організації проектної діяльності школярів - вдалий вибір та формулювання проектної ідеї.

Пропонуємо техніки формулювання проектної ідеї:

1. Мозковий штурм.

Загальним для усіх варіантів цього методу є розділення фази генерації ідей та фази їх аналізу. Під час процесу генерації заохочується пропонування найнеочікуваніших формулювань. Усі без винятків ідеї фіксуються, далі сортуються та оцінюється їхня цінність.

2. Стратегія Діснея.

Учасники послідовно виконують такі ролі: Мрійник, Критик, Реаліст. Мрійник має демонструвати політ фантазії, називаючи все, що спадає йому на думку. Після цього Критик відділяє найбільш цінні ідеї та ранжує їх за ступенем значущості. Учасники, які виконують роль Реалістів, вирізняють із отриманого матеріалу те, що має найбільшу цінність.

3. Метод "6-5-3"

Шість учасників формулюють та записують по три ідеї кожен. Після цього кожний із них, з урахуванням трьох ідей п'яти своїх партнерів, формулює ще по три ідеї. Далі відбувається аналіз отриманих ідей, зважаючи на їхню перспективність, реалістичність та важливість.

4. Дерево проблем.

"Дерево проблем" - це структурована, побудована за ієрархічним принципом сукупність проблем на вирішення яких може бути спрямований проект. У такій схемі має бути виділена головна проблема ("верхівка дерева"), підпорядковані їй підпроблеми першого, другого та наступних рівнів ("гілки дерева проблем").

Після визначення ідеї соціального проекту відбувається етап його планування, який передбачає створення паспорту проектної ідеї або заповнення аплікаційної форми проекту [4, с.13-17].

Аплікаційна форма проекту - перелік запитань та завдань, на які необхідно сформулювати чіткі відповіді та надати необхідну інформацію [2, с.63].

Для організації роботи над паспортом проектної ідеї можна використати такі запитання: Хто зацікавлений у цьому проекті? Навіщо потрібен проект? Яку проблему він вирішує? Які зміни відбудуться у разі успішної реалізації проекту? Які заходи забезпечать заплановані зміни? Які командні якості дають змогу сподіватися на успішне виконання проекту? Які умови будуть суттєво впливати на можливість досягнення успіху? Які ресурси необхідні для реалізації проекту?

В аплікаційній формі проекту зазначають: виконавців; цільову групу; проблему, на вирішення якої спрямований проект, та її актуальність; мету проекту; технологію реалізації; орієнтовні затрати; очікувані результати.

Отже, організовуючи проектну доброчинну діяльність школярів, слід звертати увагу на: особливості учнівського соціального проекту та механізми його створення; модель життєвого циклу проекту та його хронологію; умови успішності проекту; можливі помилки; мотивування учнів до такої діяльності. Загалом, знаючи теоретичні засади організації проектної діяльності школярів, володіючи відповідними прийомами та техніками, сучасний педагог у співпраці з учнями за декілька занять можуть створити учнівський доброчинний проект, а час його реалізації залежатиме від складності та реалістичності запланованої діяльності.

Література

1. Азарова Т.В. Технологія оцінки соціальних програм і проектів / Т.В. Азарова, Л.К. Абрамов. - Кіровоград: ІСКМ, 2007. - 100 с.

2. Безпалько О.В. Соціальне проектування: навч. посіб. / О.В. Безпалько. - К.: Київськ. ун-т імені Бориса Грінченка, 2010. - 128 с.

3. Давай сделаем проект! Путеводитель по проектному менеджменту / под ред.З. Лукьяновой, О. Ивановой, М. Долгих, З. Деринг. - 3-е изд. - Пермь, 2007. - 200 с.

4. Дизайн проектов / В.Д. Нечаев, А.С. Огнев, М.В. Максименкова и др. - М.: МГГУ им. М.А. Шолохова, 2009. - 103 с.

5. Колоколова О.И. Применение современных методов проектирования в образовательном процессе / О.И. Колоколова. - Петрозаводск, 2008. - 154 с.

6. Кузнецова И.В. Обучение социальному проектированию: материалы Междунар. проекта "АСТ! Действуй!" / И.В. Кузнецова, Т.Г. Никулина, Т.В. Сватенко. - М., 2007. - 216 с.

7. Приходченко К.І. Технології виконання цілей можливої досконалості індивіда у проектній діяльності / К.І. Приходченко // Теоретико-ме - тодичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. пр. - Кам'янець-Подільський: Видавець ПП Зволейко Д.Г., 2012. - Вип.16,кн.3. - С.102-109.

8. Проектний аналіз / відп. ред. О.С. Москвін. - К.: Лібра, 1997. - 366 с.

9. Соціальна педагогіка: словник-довідник / за заг. ред. Т.Ф. Алєксєєнко. - Вінниця: Планер, 2009. - 542 с.

Размещено на Allbest.ru