Стан готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТАН ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ АРТ-ТЕРАПІЇ В РОБОТІ З ПІДЛІТКАМИ

О.В. Наконечна

Анотація

підліток соціальний педагог терапія

Автор обґрунтовує структуру готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками, яка включає компоненти, критерії, показники та рівні. Більш детально зупиняється на критеріях (когнітивний, операційно-дієвий, творчий, мотиваційно-особистісний) та рівнях (базовопошуковий, початково-наслідувальний, достатньо-конструктивний та професійно-творчий). А також аналізує результати діагностики реального стану готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками, яка була проведена на констатувальному етапі дослідження.

Ключові слова: готовність; компоненти; критерії; показники; рівні.

Аннотация

О.В. Наконечная

СОСТОЯНИЕ ГОТОВНОСТИ БУДУЩИХ СОЦИАЛЬНЫХ ПЕДАГОГОВ К ИСПОЛЬЗОВАНИЮ АРТ-ТЕРАПИИ В РАБОТЕ С ПОДРОСТКАМИ

Автор обосновывает структуру готовности будущих социальных педагогов к использованию арттерапии в работе с подростками, которая включает компоненты, критерии, показатели и уровни. Более подробно останавливается на критериях (когнитивный, операционно-действенный, творческий, мотивационно-личностный) и уровнях (базово-поисковый, начально-подражательный, достаточно -конструктивный и профессионально-творческий). А также анализирует результаты диагностики реального состояния готовности будущих социальных педагогов к использованию арт-терапии в работе с подростками, которая была проведена на констатувальному этапе исследования.

Ключевые слова: готовность; компоненты; критерии; показатели; уровни.

Annotation

O.V. Nakonechna

STATE OF PREPAREDNESS FOR FUTURE SOCIAL WORKERS FOR ART TREATMENT IN WORKING WITH ADOLESCENTS

This article deals with structure of future social workers to use art therapy in working with adolescents, which includes components, criteria, indicators and levels. Cognitive, operational and efficient, creative, motivational and personal cruterias and ten indicators for each of them are defines. The levels of future social workers' readiness to use art therapy in working with adolescents, including baseline isolates and research, initial imitative enough, constructive and professional creativity are gavin in the article. The basis of allocation these levels assigned two characteristics: quantitative and qualitative ( content). Quantitative characterization reflects the level of mastering the art therapy. While the qualitative characteristics reflecting mastery of nature art therapy.

The analysis of the diagnostic results of real state future social workers to use art therapy in working with adolescents, which was held on ascertaining phase of the study. The author describes the methodology and questionnaires that were selected for the determination of future social workers to use art therapy in working with adolescents in each of the identified criteria. Including the author's questionnaire and «creative potential of students». Also the article is devoted to the results of this study, which showed that the majority of students in control and experimental groups on the cognitive, operational and effective and creative components have high quantitative initial imitative and basic - level search that is required qualities, knowledge and skills to the use of art therapy in working with adolescents are mild.

The author defines future prospects of research - teaching separation conditions and develop a model of training future social workers for the use of art therapy in working with adolescents.

Keywords: components; criteria; diagnostics; levels; performance; readiness; structure of future social workers to use art therapy in working with adolescents.

Вступ

Необхідно зазначити, що питання підготовки соціальних педагогів до професійної діяльності досліджувались у різних аспектах, зокрема: теоретико-методологічні основи професійної підготовки соціальних педагогів у закладах вищої освіти (Л. Міщик); концептуальні підходи до підготовки соціальних педагогів (І. Звєрєва); професійна підготовка соціальних педагогів, технології соціально-педагогічної роботи (А. Капська); професійна підготовка фахівців до соціально-педагогічної діяльності в умовах університетської освіти (С. Харченко).

Водночас, не зважаючи на те, що аналіз зарубіжної і вітчизняної літератури свідчить про те, що проблеми арт-терапії у роботі з підлітками досліджують багато вчених-теоретиків та практиків: Д. Мерфі (арт-терапія в роботі з дітьми та підлітками, які перенесли сексуальне насильство), М. Мауро (використання арт-терапії у формуванні ідентичності підлітка), Р. Сільвер та Д. Еллісон (самоідентифікація та оцінка образу «Я» в малюнках делінквентних підлітків), М. Розаль та Л. Турнер-Шиклєр і Д. Юрт (арт-терапія з підлітками, які мають зайву вагу), а також а також О. Копитін, О. Свистовська, проблема формування готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії ще не стала об'єктом спеціального комплексного дослідження.

Таким чином, мета статті полягає в обґрунтуванні структури готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками та аналізі результатів її дослідження серед студентів спеціальності «Соціальна педагогіка».

Аналіз стану готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками

Необхідно зазначити, що важливим елементом організації та проведення дослідницько-експериментальної роботи є розроблення критеріїв та показників процесу формування готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі соціального педагога з підлітками, які дають змогу виявити рівень розвитку необхідних якостей у студентів контрольної та експериментальної груп.

Розглядаючи критерій як провідну сутнісну ознаку, яка повинна відображати закономірності процесу становлення особистості соціального педагога, пов'язані зі специфікою його професійної діяльності, нами було виділено когнітивний, операційно-дієвий, творчий та мотиваційно-особистісний критерії готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками (далі ГВАТ).

Зауважимо, що ГВАТ у майбутній професійній діяльності може бути розвинена за одним із чотирьох рівнів: початково-наслідувальний (відсутня більшість необхідних якостей, знань, умінь та бажання їх розвивати), базово-пошуковий (необхідні якості, знання, вміння виражені слабко, що може створювати проблеми з використання арт-терапії під час роботи з підлітками), достатньо-конструктивний (володіння якостями, знаннями, вміннями, але недостатньою мірою) та професійно-творчий (володіння визначеними якостями, знаннями, вміннями більшою мірою).

До констатувального експерименту було залучено студентів, які на момент опитування закінчували 2 курс спеціальності «Соціальна педагогіка» ОКР «бакалавр». Загальна кількість опитаних становить 346 студентів. Для збору експериментального матеріалу ми обрали метод експертної оцінки, який проводився нами на основі адаптованої методики, розробленої науковою школою мотиваційного програмно-цільового управління (МПЦУ) під керівництвом професора І. К. Шалаєва (Санжаєва Р Д., 1997). Дана методика дає можливість визначити рівень готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками за когнітивним, операційно-дієвим та мотиваційно-особистісним критерієм. Методика містить блоки питань по 10 тверджень, за якими студент оцінює свої якості за десятибальною шкалою - по кожному з показників визначається середній показник. З метою визначення об'єктивного значення рівня готовності до уваги беруться результати по кожній групі експертів: І-й експерт сам атестований - А; 2-й експерт з числа викладачів - В; 3-й експерт визначається закладом, в якому майбутній соціальний педагог проходив практику.

Отже, досліджуючи рівень готовності студентів до використання арт-терапії в роботі з підлітками за когнітивним критерієм, ми з'ясовували сформованість: знань основ теорії соціальної педагогіки; володіння системою знань про особливості використання арт-терапії в соціальній сфері; знань з вікової та педагогічної психології; володіння системою знань про роль символіки кольору, форм та ліній в арт-терапевтичній діяльності; знання проблем, з якими стикаються підлітки; знань міжнародних та державних нормативно-правових документів, якими має керуватися соціальний педагог у роботі з підлітками; знань арт-терапевтичних методик діагностичного, терапевтичного характеру; знань видів арт-терапії, які використовує соціальний педагог у роботі з підлітками; знань форм арттерапевтичної діяльності соціального педагога у роботі з підлітками; знань форм групової арт-терапії у роботі з підлітками.

В ході дослідження 1-й експерт (А), відповідаючи на вищезазначені питання, використовував метод самоаналізу. Наступний експерт - керівник практики, даючи відповіді на ті ж самі питання, керувався результатами власних спостережень за студентом в процесі практики. І останній експерт з числа викладачів - використовував різні методи оцінки знань студентів: тестування, контрольні роботи, колоквіуми, аналіз документів (журнали академічних груп, залікові книжки студентів), словникові диктанти. Варто зауважити, що оцінювання знань студентів за будь-яким видом роботи: тести, колоквіуми - здійснювалося в межах від одного до десяти балів. Таким чином, отримані студентом бали по кожному показнику, викладач заносив до загальної таблиці експертної оцінки.

Аналіз оцінювання знань студентів за показниками когнітивного критерію показав, що рівень загально професійних знань вищий за специфічно професійні знання. Проте ми вважаємо, що такий рівень загально професійних знань є сприятливим підґрунтям для подальшого опанування специфічно професійними знаннями з особливостей використання арт-терапії. Отже, після визначення об'єктивного значення рівня готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками по когнітивному критерію, ми виявили рівень ГВАТ за даним критерієм. Результати подаємо у вигляді гістограми:

почат.насл. баз.пошук. дост.констр. проф.творч,

Рис. 1 Порівняння результатів діагностики рівнів ГВАТ КГ та ЕГ за когнітивним критерієм

Таким чином, ми бачимо, що більшість студентів як контрольної, так і експериментальної групи мають базово-пошуковий та початково-наслідувальний рівні ГВАТ за когнітивним критерієм.

Досліджуючи рівень готовності студентів до використання арт-терапії в роботі з підлітками за операційно-дієвим критерієм, ми з'ясовували наявність: вмінь використовувати діагностичний потенціал арт-терапії в роботі з підлітками; вмінь використовувати терапевтичний потенціал арттерапії в роботі з підлітками; вмінь налагоджувати контакт з підлітками, використовуючи засоби арт-терапії; вмінь організовувати індивідуальну та групову арт-терапевтичну роботу з підлітками; вмінь передбачати результати арт-терапевтичної діяльності, реагувати на зміни в поведінці підлітків, корегувати соціально-педагогічний вплив в процесі арт-терапії; вмінь використовувати профілактичний потенціал арт-терапії в роботі з підлітками; вмінь складати модель арт-терапевтичної сесії; вміння складати план роботи різних форм групової арттерапії з підлітками; вмінь використовувати арттерапію з метою активізації власного ресурсного потенціалу; вмінь модернізувати вже існуючі арт-терапевтичні методики відповідно до цілей своєї роботи.

В процесі опитування 1-й експерт (А), даючи відповіді на вищезазначені показники операційно-дієвого критерію, використовував метод самоаналізу. Наступні два експерти - керівник практики та експерт з числа викладачів, відповідаючи на ті ж самі питання, керувалися результатами власних спостережень за студентом в процесі практики та навчально-виховному процесі відповідно. Таким чином, після визначення об'єктивного значення рівня готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками за операційно-дієвим критерієм, ми виявили наступне:

Рис. 2 Порівняння результатів діагностики рівнів ГВАТ КГ та ЕГ за операційно-дієвим критерієм

Таким чином, ми бачимо, що більшість студентів як контрольної, так і експериментальної групи мають базово-пошуковий та початково-наслідувальний рівні ГВАТ за операційно-дієвим критерієм.

Досліджуючи рівень готовності студентів до використання арт-терапії в роботі з підлітками за мотиваційно-особистісним критерієм, ми з'ясовували наступні його показники: прагнення до співпраці та допомоги; перевага суспільних інтересів над особистими; потреба налагодження ділового спілкування; бажання проявити власні здібності, уміння у процесі арт-терапевтичної діяльності з підлітками; усвідомлення перспектив професійного самоствердження і зростання через розкриття власного творчого потенціалу в процесі арт-терапевтичної діяльності; усвідомлення актуальності і важливості в сучасних умовах використання арт-терапії в роботі з підлітками; потреба оволодіння знаннями, уміннями та навичками, що дозволять ефективно використовувати арт-терапію у професійній діяльності, зокрема у роботі з підлітками; визнання необхідності формування готовності студентів до використання арт-терапії у роботі з підлітками; розвиненість професійних особистісних якостей майбутнього спеціаліста, необхідних для успішного оволодіння арт-терапією (здатність до емпатії, гнучкість мислення та потреба в пізнавальній діяльності); розвиненість рефлексивних особистісних якостей, які характеризують ставлення майбутнього фахівця до себе (позитивне самовідношення, самоусвідомлення та бажання самоактуалізуватися).

В процесі експертної оцінки 1-й експерт (А), відповідаючи на вищезазначені питання, окрім двох останніх, використовував метод самоаналізу. Аби діагностувати розвиненість у студентів особистісних професійних та рефлексивних якостей, ми запропонували їм дві методики: «Здатність педагога до емпатія» та авторську методику доктора психологічних наук, О. В Каропова професора Ярославського державного університету імені П. Г Демідова (Росія) для визначення рівня розвитку рефлективності.

Таким чином, ми отримали оцінки першого експерту (А) по кожному показнику мотиваційно-особистісного критерію. Наступні два експерти: керівник практики (С) та експерт з числа викладачів (В), даючи відповіді на ті ж самі питання, керувалися результатами власних спостережень за студентом в умовах навчально-виховного процесу. Після цього ми визначали об'єктивне значення рівня готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками за мотиваційно-особистісним критерієм. Аналіз результатів даного дослідження представимо у вигляді гістограми:

Рис. 3 Порівняння результатів діагностики рівнів ГВАТ КГ та ЕГ за мотиваційно-особистісним критерієм

Таким чином, ми бачимо, що більшість студентів як контрольної, так і експериментальної групи мають достатньо-конструктивний та базово-пошуковий рівень ГВАТ за мотиваційно-особистісним критерієм.

Досліджуючи рівень готовності студентів до використання арт-терапії в роботі з підлітками за творчим критерієм ми запропонували студентам авторський опитувальник «Творчий потенціал студентів». Даний опитувальник розроблений на основі ряду діагностичних методик: діагностика особистісної креативності (Є. Є. Тунік), діагностика соціальної креативності (Є. Є. Тунік), самооцінка творчого потенціалу особистості (Н. П. Фетіскін), опитувальник креативності Джонсона. Проаналізувавши ряд зазначених методик, ми виокремили наступні показники творчого критерію, які найбільше відповідають задачам нашого дослідження: соціальну зрілість, активність, відповідальність; схильність до ризику; наполегливість у досягненні мети; допитливість; складність; уяву; здатність до генерування великої кількості ідей; творче ставлення до професії; оригінальність; інтуїцію.

Отримані результати зобразимо у вигляді гістограми:

Рис. 4 Порівняння результатів діагностики рівнів ГВАТ КГ та ЕГ за творчим критерієм

Таким чином, ми бачимо, що більшість студентів як контрольної, так і експериментальної групи мають базово-пошуковий рівень ГВАТ за творчим критерієм.

Отже, за результатами констатувального експерименту виявлено, що основна маса студентів контрольної та експериментальної груп за когнітивним, операційно-дієвим та творчим компонентами мають високі кількісні показники початково-наслідувального та базово-пошукового рівнів, тобто необхідні якості, знання та вміння для використання арт-терапії в роботі з підлітками виражені слабко. Разом з тим майбутні соціальні педагоги мають доволі високі показники мотиваційно-особистісного критерію.

Підводячи підсумки проведеного дослідження, ми визначили особливості процесу формування ГВАТ у роботі соціального педагога з підлітками, які полягають у здійсненні цілеспрямованого впливу на: формування теоретичних знань майбутніх соціальних педагогів щодо арт-терапії як інноваційної соціально-педагогічної технології; розвиток умінь планування арт-терапевтичної діяльності, використання діагностичного, профілактичного та корекційного потенціалу арттерапії; розвиток творчих якостей для ефективного вирішення нестандартних ситуацій у роботі з підлітками.

Висновки

Отже, здійснення цілеспрямованого впливу на формування готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії у роботі з підлітками, вимагає виокремлення педагогічних умов та розробки моделі підготовки. Це і стане темою нашого наступного дослідження.

Література

1. Вайнола Р. Х. Методика викладання соціально-педагогічних дисциплін: навч. посіб. / Р Х. Вайнола, С. О. Сисоєва. К.: Київський університет ім. Бориса Грінченка, 2010. 152 с.

2. Голован В. П. Аксіопсихологічний потенціал гуманізації професійної підготовки соціальних педагогів: дис.... канд. психол. наук: 19.00.07 / Голован Василь Павлович; Прикарпатський національний ун-т ім. Василя Стефаника. Івано-Франківськ, 2006. 234 с.

3. Санжаєва Р. Д. Психологические механизмы формирования готовности человека к деятельности: дис.... доктора психол. наук: 19.00.01 / Р Д. Санжаева. Новосибирск, 1997. 486 с.

Размещено на Allbest.ru