Підручники з інтегрованих курсів "Мистецтво" та "Художня культура" в контексті цілісної моделі мистецької освіти

Постановка проблеми. До пріоритетних завдань загальної мистецької освіти та естетичного виховання в контексті особистісно-розвиваючої парадигми належить набуття учнями комплексу компетентностей - ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецькихі. Важливість цього завдання не знижує значущості формування в учнів цінносно-симслової сфери й здатності особистості до художньо-творчої самореалізації.

Аналіз останніх досліджень. У своїх теоретичних і прикладних розробках змісту мистецької освіти ми враховуємо результати досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів з теорії змісту загальної середньої освіти (В. Беспалько, Н. Бібік, С. Гончаренко, В. Краєвський, В. Лєдньов, О. Савченко М. Скаткін), теорії підручникотворення (Д. Зуєв, Я. Кодлюк, Т Мартемьянова, Франсуа- Марі Жерар Ксав'є Роеж'єр, А. Фурман, М. Холодна), спираємося на дослідження вітчизняних і зарубіжних авторів, в яких виділяються функції, етапи і складові процесу створення шкільного підручника.

Формулювання мети статті: Висвітлення теоретичних засад та багаторічної експериментальної практики з розробки й впровадження підручників з інтегрованих курсів «Мистецтво» та «Художня культура» для усієї вертикалі шкільної освіти від початкової до старшої профільної школи.

Основна частина. Навчальна книга як система дидактично упорядкованої інформації складається з різних видів знань про природу, суспільство, техніку, людину, мистецтво. Проте кожна з перелічених галузей знань має свою специфіку, яка детермінує пріоритетність того чи іншого виду діяльності. Зокрема, предмети мистецтва, окрім художніх знань і вмінь включають досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення, які є провідними для цієї освітньої галузі й зумовлюють зміст підручника, логіку викладу навчального матеріалу, також вибір структур, ізоморфних моделі змісту - автономно-предметної чи інтегративної.

Конструювання підручника з мистецтва починається з обґрунтування концептуальних засад і адаптації художньої інформації через дидактичні механізми й процедури відбору та структурування навчального матеріалу. Концепція нової редакції стандартів шкільної мистецької освіти та нових навчальних програм ґрунтується на особистісно-зорієнтованому, компетентнісному, ак- сіологічному, діяльнісному та інтегративному підходах, що передбачає їх реалізацію насамперед через зміст підручників. Саме підручник і робочий зошит разом з довідковою літературою і комп'ютерними засобами складають сучасний дидактичний комплекс.

Особистісно-зорієнтований підхід забезпечує розвиток в учнів індивідуальних художніх здібностей (музичних, образотворчих, театральних), художньо-творчого потенціалу особистості. Активність пізнання і мислення, душевно-емоційної і діяльно-практичної сфери людини завжди детермінована внутрішнім духовним світом, діалогом із самим собою, актуалізацією світоглядних цінностей. «Привнесення смислу» до будь-якого моменту життя робить людину людиною. А мистецтво дає змогу особистості засвоїти унікальні смисли людства і створювати свої власні.

Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових, предметних і міжпредметних компетентностей, насамперед загальнокультурних і художньо-естетичних.

Аксіологічний підхід має на меті активізувати в учнів емоційно-ціннісний досвід на основі усвідомлення ними художніх цінностей та естетичних ідеалів людства. Не варто забувати, що мистецька освіта входить до гуманітарного циклу, а гуманітарна культура передбачає домінування мислення, що продукує не лише логічні абстрактні конструкції, а насамперед особистісні духовні смисли. Ці смисли народжуються невід'ємно від емпатії, рефлексії, а не суто раціонально, як в освіті поза межами гуманітарного поля. Аксіо- логічний підхід до змісту мистецької освіти передбачає опанування учнями принципами, нормами, способами, уміннями міжкультурної комунікації у процесі ціннісної інтерпретації художніх текстів.

Діяльнісний підхід спрямований на розвиток художніх умінь і здатності застосовувати їх у навчальній та соціокультурній практиці. Загальна мистецька освіта має передбачати не тільки виховання грамотного споживача художніх цінностей (перцепієнта), а й розвиток «авторської здатності», тобто спроможності виступити ініціатором того чи іншого мистецького задуму, втілювати його у власній діяльності, бути оригінальним у її презентації. компетентнісний аксіологічний підручник інтегрований

Інтегративний підхід виражається в акцентуванні взаємодії різних видів мистецтва в межах освітньої галузі та пошуку міжпредметних зв'язків з предметами інших освітніх галузей, інтеграції навчання мистецтв із соціо- культурним середовищем.

Концептуальна ідея розроблення змісту освітньої галузі мистецтва - цілісний художньо-естетичний розвиток особистості на основі взаємодії різних видів мистецтва і координації знань, умінь і уявлень, набуття яких необхідне для формування у свідомості учнів поліхудожнього та полікультурного образу світу. Така якість, як цілісність мистецької освіти (метапринцип) реалізувалася завдяки принципам наступності, послідовності й безперервності змісту освітньої галузі й передбачала:

• 1) цілісність у вертикальному вимірі -запитання і завдання для повторення і закріплення матеріалу;

• запитання і завдання для встановлення зв'язків, аналогій і паралелей між художніми фактами і явищами;

• завдання для самостійної роботи репродуктивного характеру;

• запитання і завдання евристичного і творчого характеру, що стимулюють самостійний пошук, мислення, дискусії, творчу діяльність;

• завдання ціннісно-орієнтаційного емоційно-смислового спрямування;

• запитання і завдання для самоконтролю і самооцінки;

• завдання для роботи в парах, в групах, колективних проектах.

Розроблена система запитань і завдань має на меті подолання стереотипів пасивного засвоєнні художньої інформації і спонукати учнів до роздумів і міркувань, діалогу, співтворчості, критичних і оцінних висловлювань щодо неоднозначних і суперечливих фактів і явищ мистецтва і культури.

Висновки

Узагальнюючи теоретичні та експериментально-прикладні аспекти проблеми створення вітчизняних інтегрованих підручників з мистецтва та художньої культури в контексті цілісності шкільної мистецької освіти, можна стверджувати, що при конструюванні їх змісту (основний і додатковий тексти, візуальні та нотні ілюстрації, апарат орієнтування, засвоєння й оцінювання) необхідно враховувати поліфункціональність навчальної книги для школярів загалом і поліхудожню спрямованість розглянутих підручників зокрема. Це дає змогу зберегти специфіку базових (музичне, візуальне мистецтва) і додаткових (синтетичні мистецтва) компонентів інтегрованого підручника з одночасною акцентуацією універсальних складових нової дидактичної цілісності.

Принагідно зазначимо, що розробка і впровадження інтегративних курсів не передбачає зникнення предметного вивчення мистецтв у загальноосвітній школі, адже вони впроваджуються в практику на паритетних засадах, і кожна з цих двох моделей має як свої недоліки, так і свої переваги. На нашу думку, в галузі педагогіки мистецтва має панувати «золота середина», яка дасть змогу уникнути крайнощів як традиційного предметоцентризму (виключно автономне викладання), так і механічного, стихійного об'єднання різних видів мистецтва без конкретної дидактичної мети й відповідного науково-методичного обґрунтування.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Ґрунтовного дослідження потребує проблема створення та впровадження у загальноосвітні навчальні заклади електронних підручників з мистецтва, насамперед для основної і старшої школи, адже вона ще й досі не має вирішення у вітчизняній педагогіці. Це дасть змогу подолати один суттєвий недолік: недостатньо якісну поліграфічну базу підручників з мистецтва.

Анотація

У статті висвітлено теоретичні засади особистісно-зорієнтованого, ком- петентнісного, діяльнісного, аксіологічного та інтегративного підходів до конструювання змісту підручників з інтегрованих курсів «Мистецтво» та «Художня культура» для загальноосвітньої школи, принципи застосування галузевого вектору дослідження в рамка художньо-освітньої галузі.

Ключові слова: інтегровані курси, зміст підручників, мистецтво та художня культура, загальноосвітня школа.

В статье освещены теоретические основы личностно-ориентированного, компетентностного, деятельностного, аксиологического и интегративного подходов к конструированию содержания учебников интегрированных курсов «Искусство» и «Художественная культура» для общеобразовательной школы, принципы применения отраслевого вектора исследования в рамках художественно-образовательной отрасли.

Ключевые слова: интегрированные курсы, содержание учебников, искусство и художественная культура, общеобразовательная школа.

The article deals with the theoretical foundations of personality-oriented, competent, activative, axiological and integrative approaches to designing content textbooks integrated courses «Art» and «Art Culture» for secondary school, the principles applying to the industry vector of research in the art-educational field.

Keywords: integrated courses, content textbooks, аН and аН сыкиге, secondary school.