Умови психолого-педагогічного супроводу розвитку творчих якостей особистості старшокласника

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.9.018

Умови психолого-педагогічного супроводу розвитку творчих якостей особистості старшокласника

Оксана Микитин

Аннотация

педагогічний творчий якість школяр

В статье рассматривается проблема психолого-педагогического сопровождения развития творческих качеств личности старшего школьника. Автор определяет противоречия в развитии творческой культуры личности, методики диагностики творческих качеств старшеклассников, основные условия эффективного формирования творческих качеств личности старшеклассников.

Ключевые слова: психолого-педагогическое сопровождение, системно-синергетический подход, развитие, диагностика, творческие качества личности, их диагностика, условия развития творческих качеств старшеклассников.

Annotation

The problem of psycho-pedagogical support of the development of creative personality qualities of high school students is highlighted in the article.

The author identifies the contradictions in the development of creative culture of personality, methods of diagnosis of high school student's creative qualities, the basic conditions of effective formation of creative personality qualities of high school students.

Key words: psychological and educational support, system-synergetic approach, development, diagnosis of creative personality qualities, their diagnosis, the conditions of development of creative qualities of high school students.

Проблема супроводу всебічного розвитку та формування особистості дитини в межах навчального закладу набула особливої актуальності. Йдеться про психологічний супровід (Г. Бардієв, М. Батіянова, І. Бех, І. Валітова, Н. Глуханюк, В. Зінченко, В. Кузьменко, І. Мамайчук, Р Овчарова, Т. Янічева та ін.). Однак залишається мало вивченою проблема соціально-педагогічного супроводу обдарованих дітей і молоді, актуальність якої зумовлена поширенням соціально-педагогічних проблем в освітньому середовищі.

Питання про психологічні механізми творчості завжди цікавило як науковців, так і безпосередньо людей, пов'язаних з мистецтвом. У цій якості в різні історичні часи визнавались: еманація (давньоіндійська філософія); мімезис (Платон), інтуїція (Б. Спіноза, А. Бергсон та ін.); інсайт (М. Вертгеймер та ін.); асоціація (Дж. Міль); потреба творчої самореалізації (А. Маслоу); бісоціація (Б. Кестлер); єдність першосигнального та другосигнального компонентів творчого процесу (Я. Пономарьов), фантазія, як загальний мотив створення нового продукту з елементів значно віддалених один від одного; вчинок як творча активність (В. Роменець) [10, 12-14].

Супровід-підтримка пов'язані з соціально-психологічними проблемами самореалізації особистості в оточуючому соціумі та суспільстві в цілому. Уважне, дбайливе відношення до обдарованої особистості допоможе уникнути непорозуміння, відчуження, заздрощів і, навіть, агресії як з боку одноліток, так і деяких дорослих, що може викликати у такої дитини певні труднощі у спілкуванні, підвищену тривожність, замкненість, небажання продовжувати вчитися тощо [7].

В основу дослідження покладено психологічні положення щодо діяльнісного формування активно-творчої особистості та ролі значущих дорослих у становленні обдарованої особистості (З. Карпенко, Г. Костюк, С. Максименко, В. Моляко, Д. Ніколенко та ін.); методологічні положення системно-синергетичного підходу у розвитку базової культури особистості (В. Костів); загально концептуальні принципи вивчення проблеми обдарованості (О. Кульчицька, О. Матюшкін, В. Моляко, М. Холодна та ін.) та особливостей навчання обдарованих дітей (Дж. Гілфорд, Б. Блум, М. Карне, Дж. Рензуллі, А. Фурман та ін.); принципи керівництва розвитком здібностей у дітей (Г. Костюк, Н. Лейтес та ін.); положення загальної психометрики, психодіагностики та консультування (А. Анастазі, О. Бодальов, Л. Бурлачук, В. Столін, С. Хоружий та ін.).

Аналіз процесу розвитку творчості дітей дає змогу виокремити такі суперечності:

• розвиваючись, дитина засвоює суспільний досвід - способи дії з речами, способи розумових і мовних дій, що є фіксованими, стандартизованими та, фактично, виключають творчість дитини: від неї вимагається лише точного та повного засвоєння знань, умінь та способів дій, яке не відбувається тому, що дитина сприймає і засвоює все через досвід, що є неповторним і унікальним;

• деякі діти, засвоюючи нові знання, виявляють справжню творчість, дають питання, актуалізують попередні знання, що дає змогу осмислювати нові повідомлення з різних боків; тут спостерігається глибока взаємопроникність нових і вже наявних знань, що призводить до перебудови певної частини досвіду дитини, породжує оригінальні цікаві домисли, передбачення, не запрограмовані процесом навчання, особлива увага приділяється фантазії в розвитку творчості дитини;

• творчий процес - це особлива форма переходу від відомого до нового, невідомого, коли дитина оволодіває новим матеріалом, на основі якого будуються оригінальні задуми, ідеї; у зв'язку з цим, основна лінія розробки проблеми творчості полягає у вивченні пошукової діяльності дітей (умов її ускладнення і розвитку, становлення і зміни основних форм, аналізу структури й особливостей їх функціонування).

Традиційними характеристиками досліджуваного феномену, з точки зору філософії та психології, є наступні.

1. Творчість є діяльністю, що полягає у продукуванні істотно нового: нових духовних речей або способів (програм, технологій) діяльності, спрямованої на задоволення потреб людини у створенні нових матеріальних цінностей. Це положення відображається у визначенні: «Творчість - свідома, активна діяльність людини, спрямована на пізнання і перетворення дійсності, що створює нові, оригінальні, раніше не існуючі предмети, твори тощо із метою вдосконалення матеріального і духовного життя суспільства» [5, 311].

2. Творчість є відображенням дійсності, законів її розвитку та функціонування. Відображення - основа та база творчості. Розкриваючи у процесі творчості можливості нових зв'язків віщої дійсності, їх нових комбінацій, людина розширює і поглиблює власні знання дійсності. Отже, творчість виступає як форма пізнання дійсності.

3. Творчість є процесом, що полягає в постановці та розв'язанні проблем, нестандартних завдань, що містяться в основі розвитку суспільства протиріч між потребами людини (суспільства) і засобами їх розв'язання, тобто, процес задоволення нових потреб суспільства.

4. Творчість - це вища та специфічна форма розвитку, характерна для людини. Це родові ознака і сутність людини, спосіб буття, форма самодіяльності, саморозвитку та самоствердження. «Творчість, - писав Т Павлов, - в точному і повному значенні цього слова властива тільки істоті, що суспільно-історично розвивається й удосконалюється, - людині» [8].

5. Творчість - це єдність духовного та матеріального, причому ідеальне (духовне) перетворення передує матеріальному. Створення програм, плану, проекту, моделі майбутньої діяльності відбувається у процесі мислення (духовна творчість); матеріалізація, їх у процесі практики (матеріальна творчість).

6. Творчість є втіленням і проявом діалектики, ареною дії законів і категорій. Діалектична логіка - логіка творчого мислення. Діалектика, мислення, практика, що поєднані у творчості, є найтіснішою єдністю [11].

На основі використання системно-синергетичної моделі формування базової культури особистості [4] творча культура особистості визначається нами як інтегральна особистісна властивість людини, характеризується мірою і є результатом сформованості суспільно-значущих інтегративних творчих якостей, генетично заданих і соціально набутих у процесі функціонування механізму внутрішньої ціннісно-смислової регуляції творчої поведінки особи у проблемних ситуаціях, включення її в систему зовнішніх творчих дій-ставлень упродовж життєдіяльності та самореалізації.

Основним результатом дослідження є розширення та поглиблення знань про творчі якості особистості старшокласника, розробка та апробація окремих методик діагностики творчих якостей старшокласників (методика оцінки та самооцінки творчих якостей особистості старшокласника, модифікації соціометричної методики в діагностуванні творчо обдарованих учнів, експрес-методика комплексного діагностування якостей творчої культури особистості на основі технологічного підходу «Кваліметричний профіль»), створення тренінгових програм і занять для корекції розвитку творчих якостей старшокласників.

Отримані результати дають можливість використовувати соціальними педагогами і практичними психологами загальноосвітніх навчальних закладів окремі методики вивчення творчих якостей старшокласників, педагогічний досвід розвитку та корекції особистісних творчих якостей старшокласників.

Основними творчими якостями старшокласників, які сприяють творчому розвитку особистості є: здібність, аналітичність, синтетичність, ірраціональність, асоціативність, гнучкість, оригінальність, допитливість, побіжність, фантастичність, інтуїтивність, спонтанність, незапланованість, раптовість, мимовільність, компетентність, багатогранність, наполегливість, ретельність, організованість, сенситивність, спостережливість, емпатійність, незалежність, адаптивність.

На підставі проведеного дослідження з вивчення рівня сформованості творчих якостей і продуктивної творчої діяльності старшокласників визначено три рівні розвитку творчості у дітей старшого шкільного віку: низький, середній та високий. Нами зроблено висновок про переважання в старшокласників низького рівня розвитку творчих якостей, що пов'язано з відсутністю в умовах сучасної загальноосвітнього навчального закладу спеціальної діяльності з метою організації «творчого» середовища, залучення учнів до різнобічних творчих видів діяльності, діагностичного вивчення та моніторингу розвитку і саморозвитку їхніх творчих якостей.

Експериментальне вивчення творчих якостей старшокласників підтверджує ефективність вибраної нами діагностичної методики. За її результатами простежується кореляційний взаємозв'язок прояву творчих відносин та розвитку творчих якостей старшокласників, тобто, підтверджується гіпотетичне припущення про однозначну взаємозалежність певних творчих відносин та якостей.

Основними умовами розвитку творчих якостей старшокласників у загальноосвітній школі є:

• широке залучення до участі в різних видах творчої діяльності у навчальному закладі та за її межами, в роботі технічних, художніх та інших гуртків, будинках дитячої творчості;

• збагачення методів і прийомів розвитку творчих якостей, які соціальні педагоги, практичні психологи, вчителі можуть щоденно використовувати в своїй діяльності зі старшокласниками та їх батьками;

• набуття особистістю глибоких знань, яскравих, різноманітних уявлень, утворених на основі її безпосередніх сприймань через систематичні життєві спостереження, екскурсії, використання засобів унаочнення, збагачення різнобічних сприймань особистості, життєвого досвіду.

Основними умовами ефективного формування якостей творчої культури старшокласників у загальноосвітньому навчальному закладі є: використання системно-синергетичної моделі творчої культури особистості старшокласника; моніторинг актуального розвитку творчих якостей особистості як умова їх саморозвитку та самовдосконалення; залучення старшокласників до педагогічно доцільних видів творчої діяльності; соціальний супровід взаємодії навчального закладу, сім'ї та позашкільних установ у формуванні якостей творчої культури старшокласників.

XXI століття вимагає, щоб Україна, як і кожна держава окремо, а також і суспільство у цілому, створювала необхідні умови (інтелектуальні, економічні, соціальні, політичні, моральні), які б підвищували мотивацію та високо поцінювали гідність особистості, людину-творця. Лише за такої умови освітнє середовище може формувати та розвивати сучасну демократичну творчу особистість, удосконалювати ідеали та цінності відкритого громадянського суспільства.

Використані літературні джерела

1. Клименко В. Психологія творчості: навч. посібн. [Текст] / В. Клименко. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 480 с.

2. Костів В. Системно-синергетична концепція дослідження базової культури особистості [Текст] / В. Костів // Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. - Вип. 9. - Івано-Франківськ, 2006. - С. 151-159.

3. Костів В. Концептуальна модель формування креативної культури особистості [Текст] / В. Костів, Л. Барабащук // Наукові записки Інституту психології ім. Г С. Кос- тюка АПН України / за ред. С. Максименка. - К.: Міленіум, 2006. - Вип. 31. - С. 393-403.

4. Костів В. Методика дослідження креативної культури особистості старшокласника [Текст] / В. Костів. - Івано-Франківськ: Підприємець Костів В. В., 2013. - 192 с.

5. Краткий педагогический словарь пропагандиста [Текст]. - М.: Политиздат, 1988. - С. 311.

6. Міщиха Л. Психологія творчості: навч. посібн. [Текст] / Л. Міщиха. - Івано-Франківськ: Гостинець, 2007. - 448 с.

7. Одаренные дети: пер. с англ. [Текст] / общ. ред. В. Бурменской и Р. Слуцкого. - М.: Прогресс, 1991. - 356 с.

8. Павлов Т. Информация, отражение, творчество [Текст] / Т. Павлов. - М., 1967. - С. 65-66.

9. Пономарев Я. Психология творчества [Текст] / Я. Пономарев. - М.: Наука, 1976. - 302 с.

10. Роменець В. Психологія творчості: навч. посібн. [Текст] / В. Роменець. - 2-ге вид., доп. - К.: Либідь, 2001. - 288 с.

11. Шумилин А. Проблемы теории творчества [Текст] / А. Шумилин. - М., 1989. - 143 с.

Размещено на Allbest.ru