Реалізація умови поглиблення інформаційно-комунікативної компетентності педагога для розвитку україномовної культури вчителя в інститутах післядипломної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реалізація умови поглиблення інформаційно-комунікативної компетентності педагога для розвитку україномовної культури вчителя в інститутах післядипломної освіти

Наталія Шанька, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри філософії та суспільно-гуманітарних дисциплін Запорізького ІППО

Анотація

У статті подано матеріал щодо форм реалізації умови поглиблення інформаційно-комунікативної компетентності вчителів з метою розвитку їх україномовної культури через заняття на курсах підвищення кваліфікації та самоосвіту.

Ключові слова: україномовна культура, інформаційно-комунікативна компетентність, освіта дорослих.

Аннотация

В статье представлено материал о формах обеспечения реализации условия углубления информационно-коммуникативной компетентности учителей с целью развития их украиноязычной культуры через занятия на курсах повышения квалификации и самообразование.

Постановка проблеми. З метою одержання додаткових знань із предмета викладання та удосконалення власних якостей, педагог повинен володіти сучасними технологіями навчання, високим рівнем знань і вмінь, що можуть ефективно використовуватися у педагогічній діяльності.

Характеризуючи розвиток україномовної культури вчителя, такі науковці, як Н. Баліцька, М. Вашуленко, М. Князян, В. Пасинок наголошують на тому, що процес професійного зростання педагога має безперервний характер та значною мірою залежить від ефективності власних зусиль, усвідомлення високої значущості самовдосконалення. Однак, як виявлено під час проведення пілотажного дослідження, лише чверть учителів систематично займаються професійним самовдосконаленням. У свою чергу, майже половина опитаних педагогів визнали, що мають суттєві труднощі в пошуку необхідної для професійної діяльності науково-методичної інформації. У зв'язку з цим зроблено висновок про те, що викладачам, котрі працюють у системі безперервної освіти, значну увагу необхідно приділяти озброєнню вчителів шкіл (особливо малокомплектних) знаннями, потрібними для пошуку, опрацювання й аналізу різноманітної інформації, вдосконалення україномовної культури.

Метою статті є аналіз теоретичних і практичних підходів щодо розвитку мовної культури вчителів, характеристика засобів реалізації умов формування в учителів інформаційно-комунікативної компетентності в інститутах післядипломної освіти та через самоосвіту з використанням основних постулатів освіти дорослих.

Аналіз останніх досліджень та публікацій дає підстави стверджу вати, що підґрунтя теорії розвитку освіти дорослих в Україні сформувалося завдяки науковим працям видатних діячів науки, керівників освіти, представників вітчизняної суспільної і педагогічної думки (X.Д. Алчевська, Т.Г. Лубенець. М.О. Скрипник, М.І. Пирогов, Я.П. Ряппо. К.Д. Ушинський та ін.). Подальшого розвитку дослідження проблеми освіти дорослих отримали у працях сучасних учених, які вивчали питання методології освіти дорослих (С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, Н.Г. Ничкало та ін.). У роботах науковців відображено питання формування соціальної активності викладача, його культури, професійно-ціннісних орієнтацій та особистісних якостей. «Освіта - це не тільки і не стільки передача знань, це формування образу, обличчя, культури особистості» [1, с.11].

У контексті нашого дослідження значний інтерес викликають ідеї М. Вашуленка, який звернув увагу на те, що в умовах інформаційного суспільства відбулися суттєві зміни в основних цілях україномовної освіти учнів. Якщо декілька десятиріч тому вчителі насамперед контролювали формування мовних знань учнів, то нині основна мета освіти полягає в тому, щоб сформувати в молоді вміння спілкуватися, що охоплює всі форми й типи мовлення. Відомий науковець робить висновок про те, що кожен учитель повинен повною мірою використовувати можливості школи, забезпечуючи участь у діалозі педагога й учнів різного віку, котрі мають різний життєвий досвід [2, с. 16]. Безумовно, у процесі здійснення таких діалогів провідна роль має належати вчителю, який у процесі педагогічної взаємодії транслює своїм вихованцям власні україномовні знання, вміння та особистісні цінності.

Із метою підвищення ефективності роботи обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, спрямованої на вдосконалення інформаційно-комунікативної компетентності вчителів, під час дослідження проводилися анкетування, бесіди, що дозволяли визначити основні утруднення в інформаційно-комунікативній сфері.

Зокрема, у ході опитувань було з'ясовано, що більшість учителів старшого покоління (приблизно п'ятдесятилітнього віку) віддають перевагу традиційним засобам отримання професійно необхідної інформації, зокрема друкованим виданням (науковій і навчально-методичній літературі, педагогічним газетам і журналам, словникам, енциклопедіям), науково-популярним телевізійним передачам тощо. Біля третини вчителів основні проблеми в отриманні нової інформації вбачають у тому, що не володіють уміннями працювати з комп'ютером, а це значно звужує їх можливості в навчальному процесі. Водночас більше половини педагогів, які брали участь в опитуванні, взагалі не виявили бажання оволодівати комп'ютером, вважаючи це надто складною справою.

Крім того, представники означеної вікової групи шкільних педагогів звертали увагу на зменшення якісної навчально-методичної літератури та підвищення цін на друковану продукцію, що не дозволяє своєчасно оновлювати книжковий фонд ні у шкільних, ні в домашніх бібліотеках. Нарікання в учителів викликав і той факт, що в підручниках, навчальних і навчально-методичних посібниках та інших друкованих виданнях зустрічаються граматичні й стилістичні помилки, що значно знижує цінність цих праць і не сприяє вдосконаленню україномовної культури вчителів та учнів.

У молодих педагогів, а особливо в учителів-по- чатківців, спостерігалися певні недоліки щодо стану сформованості інформаційно-комунікативної компетентності. Більшість із них, володіючи комп'ютером на рівні користувача, нову інформацію черпають переважно із мережі Інтернет. Проте у ході опрацювання означеної інформації досить часто їм не вистачає критичності, вмінь, необхідних для перевірки правильності й достовірності інформації, навичок порівнювати інформацію з окресленого питання з матеріалами інших джерел.

З урахуванням вищезазначеного, на заняттях із психолого-педагогічних дисциплін викладачі значну увагу приділяють визначенню й характеристиці існуючих у сучасному суспільстві джерел інформації, розкриттю суті інформаційно-комунікативної компетентності особистості та її ролі в оволодінні вчителем україномовною культурою. Крім того, у процесі дослідження було визначено, що можливості науково-методичної роботи в малокомплектній школі, порівняно з традиційним шкільним закладом, суттєво обмежені. Тому виникає необхідність в актуалізації власних зусиль педагогів щодо оволодіння знаннями та вміннями, необхідними для пошуку, відбору, опрацювання необхідної інформації, а на цій основі - забезпечення саморозвитку україномовної культури [3, с. 135].

Головним принципом освіти дорослих Т.Г. Браже називає її обов'язкову результативність, гарантію задоволення потреби того, хто навчається в підвищенні в тому або іншому вигляді якості його життя. Результат може бути різним: строге стандартизоване знання, оволодіння необхідними вміннями, відпрацьовування навичок до рівня автоматизму, сутнісне розуміння професійних або загальнолюдських, загальнокультурних явищ, новий погляд на них тощо. Таким чином, Т.Г. Враже наголошує на органічності єдності особистісного й професійного розвитку дорослого, що навчається [4, с. 80-84].

Андрагогічна діяльність, що враховує особливості освіти дорослих, може стати визначним чинником як для розвитку професіоналізму, так і для залучення до соціально-значимих цінностей і їхнього створення, освоєння як професійних, так і соціальних навичок і вмінь, тобто стати значимим фактором особистісної самореалізації людини. Андрагогічні принципи освіти дорослих свідчать, що розвиток особистості людини, ії мислення, засвоєння всіх теоретичних знань і відповідних їм практичних знань і вмінь здійснюється лише в активній діяльності. При пасивному ставленні й сприйнятті не можна сформувати ні міцних знань, ні глибоких переконань, ні гнучких умінь. Ці положення повинні враховуватися при організації навчання дорослої людини, педагога (Б.Г. Ананьев, С.Г. Вершловський, Ю.М. Кулюткін. Т.Г. Браже, Л.Є. Сігаєва, Г.В. Веремейчик та ін.).

Концепція неперервності в освіті дорослих реалізується завдяки формуванню в дорослих потреби й здатності до самонавчання: доступу до будь-яких видів і типів освіти на основі індивідуальних здібностей: формуванню міждисциплінарних програм для здобуття паралельних і додаткових спеціальностей; наданню можливостей для вільного вибору різноманітних видів навчання - формального, неформального, інформального. Доведено, що сфера неперервної освіти, що розвивається, відкриває нові можливості для продовженої освіти дорослих, поступово формуючи змістові її основи протягом усього життя [5, с. 17].

Реалізація педагогічної умови поглиблення інформаційно-комунікативної компетентності вчителів із розвитку україномовної культури спрямовувалася на розвиток ІКТ-компетентності педагогів на заняттях слухачів курсів підвищення кваліфікації завдяки спецкурсам і творчим групам. Із цією метою широко використовувалися такі методи та форми роботи, як лекції, семінари, практичні заняття, зокрема на такі теми: «Інформаційно-комунікативна компетентність як засіб удосконалення україномовної культури», «Можливості використання Інтернету в роботі вчителя малокомплектної школи», «Інформація як один із найважливіших ресурсів людства», «Сучасні електронні засоби обробки та збереження інформації» тощо.

Із метою створення належних умов для розвитку й розширення сфери функціонування української мови, виховання шанобливого ставлення до неї, забезпечення послідовної реалізації нормативно-правових актів України, які регламентують забезпечення прав громадян на рівний доступ до культурної спадщини, одержання освіти рідною мовою, подальшого розвитку освіти державною мовою, формування позитивного іміджу державної мови в навчальному процесі Запорізького ОІППО було запроваджено спецкурси «Українська мова для нефахівців», «Ділова українська мова» тощо.

Забезпеченню поглиблення інформаційно-комунікативної компетентності вчителів як передумови успішного вдосконалення ними вищевказаної культури значна увага приділялася також під час проведення занять з авторського спецкурсу «Розвиток україномовної культури педагога на засадах психолінгвістики». Зокрема, на практичних заняттях учителям пропонувалося виконати різноманітні завдання, причому при виникненні будь-яких утруднень вони могли вирішити їх за допомогою звернення до потрібних їм електронних джерел інформації: словників, енциклопедій тощо.

Трансформаційні процеси в освіті XXI століття взаємопов'язані з динамікою соціально-економічних, індустріально-технологічних і матеріально-технічних перетворень. Саме за умов швидкого розвитку науки і техніки особливо важливим є визначення стратегічних напрямів наукового пошуку балансу групового й індивідуального навчання, зростання ролі сучасної дистанційної освіти, зокрема - пошук теоретико-методологічних закономірностей розвитку й упровадження комп'ютерних педагогічних технологій в освітній процес, визначення місця й ролі комп'ютерно орієнтованих педагогічних засобів у групових та індивідуальних формах навчання [6]. Для набуття (педагогами-нефахівцями з української мови: учнями різноманітних категорій - від невстигаючих до обдарованих), поглиблення знань з української мови, розвитку україномовної культури викладачі ЗОН II10 прилучилися до створення дистанційних курсів для Школи сучасних знань [7]. Ця актуальна форма роботи з розвитку україномовної культури вчителя передбачає подальше висвітлення в наступній статті.

Отже, на підставі вищевикладеного можна зробити висновок про те, що в роботі з учителями важливо значну увагу приділяти не лише визначенню носіїв інформації, які можна ефективно використовувати з метою подальшого розвитку україномовної культури, але й аналізу сильних і слабких місць кожного з них: поясненню педагогам, що найкращого ефекту можна досягти лише за допомогою системного поєднання різноманітних джерел інформації.

Також було зроблено висновок про те, що з метою поглиблення інформаційно-комунікативної компетентності вчителів та успішного вдосконалення ними україномовної культури важливо забезпечити:

1) засвоєння вчителями мало комплектних шкіл знань та вмінь, потрібних для вибору оптимальних для кожної конкретної ситуації інформаційних джерел, а також пошуку, опрацювання, систематизації й аналізу необхідної інформації:

2) постійне вдосконалення педагогами своєї україномовної культури шляхом самоосвіти (завдяки регулярному прослуховуванню виступів майстрів ораторського мистецтва, артистів українських театрів, вітчизняних кіноакторів, провідних науковців та інших фахівців тощо, зокрема з використанням відеозаписів);

3) оволодіння вчителями комп'ютерною грамотністю, зокрема знаннями та вміннями, необхідними для пошуку інформації в мережі Інтернет, а також з метою використання інших сучасних інформаційно-комунікативних технологій.

Список використаної літератури

1. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / С.У. Гончаренко. - К.: Либідь, 1997.

2. Вашуленко М. Реалізація ідей випереджувального навчання молодших школярів в умовах класу-комплекту / М. Вашуленко // Сільська школа України. - 2005. - №1 (104) (січень).

3. Шацька Н.М. Розвиток україномовної культури вчителя малокомплектної школи в системі післядипломної педагогічної освіти: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Шацька Наталія Михайлівна. - Харків, 2012. - 215 с.

4. Враже Т.Г. Рефлексивная культура педагога: способы ее выявления и развития / Т.Г. Враже // Человек и образование. - 2012. - №1 (30).

5. Сігаєва Л.Є. Тенденції розвитку освіти дорослих в Україні (друга половина XX - початок XXI століття): автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора пед. наук: спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Сігаєва Лариса Євгеніївна. - Київ, 2010. -41с.

6. Воротникова І.П. Андрагогічні засади професійного розвитку вчителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій

7. Школа сучасних знань

Размещено на Allbest.ru