До питання формування творчої особистості майбутнього вчителя музики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДО ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ

Ігор Цмур

заслужений діяч мистецтв України,

У статті розглядається питання формування творчої особистості майбутнього вчителя музики. Розкрито значення означеного феномена для підготовки майбутніх фахівців до подальшої музично-педагогічної діяльності. Акцентується увага важливості творчого процесу спрямованого на самовдосконалення особистості майбутнього вчителя музики як одна з основ досягнення вершин творчого потенціалу.

Игорь Цмур

К ВОПРОСУ ФОРМИРОВАНИЯ ТВОРЧЕСКОЙ ЛИЧНОСТИ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ МУЗЫКИ

В статье рассматривается вопрос формирования творческой личности будущего учителя музыки. Раскрыто значение представленного феномена для подготовки будущих профессионалов к дальнейшей музыкально-педагогической деятельности. Акцентируется внимание на важность творческого процесса направленного на самоусовершенствование личности будущего учителя музыки как одна из основ достижения вершин творческого потенциала.

Ihor Tsmur

ON THE ISSUE OF FORMING A CREATIVE PERSONALITY OF THE FUTURE MUSIC TEACHER

The article considers formation of the creative personality of future music teacher. Herein reveals the importance of the phenomenon represented in the preparation of future professionals for subsequent musical- pedagogical activity. The attention on the importance of the creative process aimed at self-improvement of personality of future music teacher like one of the foundations of vertex creative potential.

Keywords: creativity, creative personality, future music teacher, self-improvement.

Постановка проблеми

Зміни соціально-економічних основ розвитку української держави і суспільства супроводжуються процесами модернізації системи освіти в цілому до стратегічних завдань якої належить формування освіченої, творчої особистості. У зв'язку з цим у Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті наголошується на забезпеченні державою підготовки кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння та впровадження наукоємних та інформаційних технологій. Це значною мірою підвищує попит на вчителів музики, які спроможні виконувати свої професійні обов'язки на високому рівні, підходити нестандартно і в найбільш ефективний спосіб до вирішення навчально-виховних завдань, формувати творчу особистість.

У зв'язку з цим, однією із стратегічних завдань системи освіти стає формування творчої особистості майбутнього фахівця з високим рівнем інтелектуальної культури, орієнтованої на безперервний саморозвиток, що визнає пріоритет загальнолюдських цінностей, здатної забезпечити своєю діяльністю сталий розвиток людства у майбутньому Актуальність запропонованого матеріалу визначається і тим, що, незважаючи на значну кількість теоретичних і емпіричних досліджень, які було проведено в галузі музичної освіти, значущість вивчення даної проблеми не знижується і тепер.

Аналіз основних досліджень і публікацій

Говорячи про творчість, слід сказати, що це далеко не новий предмет дослідження, питання творчості, творчих здібностей, умов формування творчої особистості завжди викликало глибокий інтерес мислителів усіх епох культурно-історичного розвитку людства (Платон, Сократ, Ксенофан, Фома Аквінський, А. Шопенгауер, А. Бергсон, Ф. Шеллінг, І. Кант та ін.). У будь-яких філософських системах проблема співвідношення “людина і світ” є найголовнішою “сутнісне” та “космічне” значення людської особистості, що визначається через ствердження її свободи, а свобода може мати сенс тільки тоді, коли вона дає можливість творення.

Про глибокий інтерес до цього предмету можна судити хоча б з 1дущого в глиб сторіч незгасимого прагнення створити “теорію творчості”, вірніше, з багатократних спроб її побудови. Розвитку творчого потенціалу особистості досліджував значний загал вчених з різних наукових галузей (Г Айзенк, А. Алейніков, М. Бердяєв, Д. Богоявленська, Г Буш, Л. Вигогський, В. Ленієр, А. Маслсу, Б. Мейлах, В. Моляко, А. Полякова, Я. Пономарьов, В. Рибалко, В. Семиченко, С. Сисоєва, Р. Штейнер, Е. Фромм, Г. Шевченко, Б. Юсов та інші). Педагогіка досліджує шляхи і засоби формування у учнів досвіду творчої діяльності (П.К. Анохін, Г.М. Александров, Ф.Я. Байков, В.В. Давидов, В. Киричук, Б.І. Кортяєв, В.О. Крутецький, Я. Лернер, М.І. Махмутова).

Мета статті полягає у висвітленні актуальності і важливості проблеми формування творчої особистості майбутнього вчителя музики, від вирішення якої залежить творчий розвиток його особистості на всіх етапах музично-педагогічної діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження

Творчий розвиток особистості за всіх часів розглядався як один з пріоритетних напрямів освіти. Освіта традиційно розуміється як процес навчання і виховання людини відповідно до уявлень конкретного суспільства щодо духовних та моральних цінностей. Оскільки важливим показником таких уявлень завжди було мистецтво, його роль в освіті надзвичайно велика. Музична освіта покликана розвивати в особистості кращі людські якості, вона може стати джерелом пізнання та осягнення кращих духовних надбань людства, тому, на всіх рівнях неперервної освіти повинні створюватися умови для розвитку інтелекту і творчих якостей особистості, підготовки її до музично-педагогічної діяльності, самостійної взаємодії з динамічним світом професійної праці. Але у вирішенні цієї проблеми є багато труднощів, по-перше, здатність людини до творчості не характеризується якоюсь певною здібністю (виключаємо тут випадки прояву яскравої обдарованості: музичної, художньої тощо). Це інтегративна якість особистості, яка відображає її особливу внутрішню структуру: спрямованість, певні психічні процеси, характерологічні якості, уміння, природжене і набуте виступає тут у діалектичній єдності і нерозривному зв'язку.

На формування творчої особистості майбутнього вчителя музики, впливає багато чинників, особливе місце серед яких посідають зміст навчально-виховного процесу, форми організації, методи і прийоми навчання. Науковець С. Сисоєва погоджуються з тим, що творча особистість - це індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального та “має за мету досягнення нової якості” [5, 26]. Визначення творчої особистості, її структури, характеризується великою варіантністю, яка зумовлюється тим, що творча особистість є категорією теорії особистості, теорії діяльності, теорією творчості. А отже, творча особистість студента відіграє важливу роль у процесі розвитку музично-творчих здібностей учнів “з високим ступенем розвиненості мотивів, характерологічних особливостей і творчих умінь, що сприяють успішній творчій педагогічній діяльності, і яка, внаслідок спеціальної професійної підготовки та постійного самовдосконалення набуває знань, умінь і навичок педагогічної праці, оволодіває уміннями формування творчої особистості учня у навчально-виховному процесі” [5, 26]. Самовдосконалення, як відомо, завжди пов'язується із усвідомленням необхідності здійснювати успішну діяльність в інтересах суспільства. А останнє потребує вироблення проекту щодо розвитку творчого потенціалу, чітке визначення її усвідомлення цілей самовдосконалення.

Процес самовдосконалення обґрунтовують О.М. Орлов, Г.І. Хозяїнов [2], та розглядається вченими як одна з основ досягнення вершин творчого потенціалу. Цілями самовдосконалення вважаються: прагнення до гармонії власних рис; досягнення згоди із самим собою; досягнення гармонії з навколишнім світом; ліквідація поганих звичок; контроль своїх потреб; розвиток здібностей; оволодіння саногенним мисленням; сходження до індивідуальності. Деталізуємо окремі з них: безперечно, провідним є вміння здійснювати аналіз власних рис, визначати, яка з них перебуває у початковому стані, а яка надмірно розвинена, що може деформувати характер і виявляти себе в поведінці. Тому слід систематично задуматися і при потребі коректувати їх та прагнути до гармонізації власних рис. Велика місія належить досягненню злагоди з самим собою, адже це потребує прийняття самого себе таким, який я є, та виробити в себе терпимість до змін з наступною корекцією в Я-концепції окремих положень.

Слід зазначити, що природа творчої особистості може бути розкрита через певні показники, а саме:

1. Особистості, у яких розвинутий пошуковий механізм, що є наріжним для процесу творчості, характеризуються мінімальною агресивністю щодо свого оточення та найбільш чутливі до закликів допомоги іншим;

2. Творчість є основою розвитку емпатійних здібностей, здатності розуміти точку зору іншої людини, формування непрагматичної ціннісно-світоглядної орієнтації особистості;

3. Творчість передбачає вихід за межі рольових установок особистості, вміння дистанціюватися від ситуації, готує умови для досягнення однієї з головних цілей розвитку людини - статусу творчої особистості, оскільки творчість є виходом у сферу багатозначного, багатомірного, парадоксального, бісоціативного розуміння реальності та її опанування; творчість передбачає актуалізацію надситуативності як здатності суб'єкта виходити за межі однозначних конструкцій зовнішньої доцільності;

4. Творчість є однією з цілей розвитку особистості та може бути пов'язаною з такими категоріями як самоактуалізація, самовдосконалення, самоздійснення, самовираження;

5. Творчість е цілісним утворенням, вона не, обмежується такими аспектами функціонування психіки людини як образний, логічний, поведінковий тощо, а проявляється на всіх рівнях психічної активності людини;

6. Творчій особистості притаманні синергетичні риси, тому творча людина виявляє феномен творчої багатомірності, коли окремий талант людини складається із суми її талантів;

7. Творча особистість характеризується іронічно-біфукарційними, парадоксально-двоїстими, взаємовиключаючими особливостями, наприклад, вони проявляють себе одночасно як екстраверти та інтроверти; вони скромні та горді одночасно; вони проявляють одночасно бунтарський дух та консерватизм.

Отже, можна диференціювати окремі, часто достатньо суперечливі характеристики емоційної сфери творчих особистостей: підвищену чутливість (Р. Кеттел), імпульсивність (Ф. Баррон), високий енергетичний рівень, підвищену сприйнятливість (К. Текекс), неповторне поєднання деяких акцентованих рис особистості (Л.Б. Єрмолаєва-Томіна), відхилення від шаблону у поведінці, впертість (У.В. Кала), емоційну забарвленість окремих процесів, емоційне ставлення, вплив почуттів на суб'єктивне оцінювання, емоційне занурення у діяльність (В.О. Моляко), емоційну сенситивність та лабільність (ригідність), високий рівень емоційної збудливості (В.М. Козленко).

Доцільно зазначити, що серед чинників, які впливають на формування творчої особистості, вагоме місце належить мистецтву, яке проявляється у розвитку естетичних почуттів, образного мислення, тонкого відчуття світу тощо. Виховні можливості музичного мистецтва надзвичайно великі, а отже, вплив музики буде ефективним лише в тому раз, коли особистість буде мати певний рівень духовної культури, досвіду спілкування з музичними творами. Інакше найпрекрасніші зразки музичного мистецтва можуть залишитися незрозумілими та недоступними для неї. Доцільно зазначити, що пізнання мистецтва - процес складний, багатогранний і глибоко індивідуалізований, що вимагає від кожного суб'єкта розуміння і відтворення у свідомості реально існуючих фактів, а також передбачає і суб'єктивні, інтуїтивні реакції, індивідуальне обмірковування та відчуття. Як зазначала О. Рудницька, у мистецько-пізнавальному процесі взаємодіють дві сторони: об'єктивна і суб'єктивна: перша - спрямована на ознайомлення з матеріальною основою втілення художнього задуму твору, тобто формальною організацією, структурною композицією та засобами виразності; друга, є осягненням духовної, ідеальної складової художнього образу, яку не розкривають його зовнішні параметри. Вона виникає у свідомості кожної особистості як результат отриманих суб'єктивних вражень від мистецтва і конкретизується у змінах настрою, почуттів, уявлень та асоціацій [3, 26]. Автор наголошувала на особистісних аспектах пізнання мистецтва, що на її думку “уможливлює досягнення гармонії у відносинах між індивідом і соціальною сферою життя” і забезпечується трьома напрямками навчального процесу: пізнанням предметного світу, культурою спілкування, потребою в самоосвіті [4, 27].

Узагальнюючи викладене вище, слід сказати, що творча діяльність - це природна форма самовираження особистості, виявлення її індивідуальності. Під творчістю розуміють діяльність, результатом якої є створення нового, неповторного, оригінального. Так Л. Виготський зазначав, що творчість має місце не лише там, де створюється щось абсолютно нове а й там, де людина вносить своє розуміння, щось по своєму відтворене [1]. Акт творчості завжди означає пошук цілком самостійного шляху досягнення бажаної мети. Творчість є вищою формою активності особистості. Її завданням має бути розвиток інтересів, уявлень, образного мислення, емоційності, вільного володіння мовою мистецтва як засобом вираження свого особистого ставлення до тих чи інших явищ життя. Окрім того, творчий розвиток слід розглядати як процес, що передбачає тісний взаємозв'язок між сприйняттям і діяльністю. Особистість, що сприймає твір мистецтва, має сама в певному розумінні, стати творцем. Завдання майбутнього вчителя музики полягає в тому, щоб, по-перше, вчасно помітити в дитині художньо-творчі риси, по-друге, зосередити увагу на їх виханні і розвитку, по-третє, запобігти їхньому згасанню.

Творчій процес можна поділити на певні етапи: виникнення творчої ситуації, евристичний етап та етап завершення. На кожному з цих етапів майбутній вчитель музики виявляє свої важливі якості. Зокрема, на першому етапі - почуття новизни, чутливість до протиріч, схильність до творчого сумніву; другий етап характеризується проявом інтуїції, творчої уяви, почуттям краси, нестандартного процесу мислення, емоційною збудженістю, здатності знаходити аналогії. На третьому етапі виявляється самокритичність, намагання довести справу до кінця, обґрунтованість результатів творчості, достатній рівень знань, умінь та навичок.

Аби сприяти творчому розвитку дитини майбутній вчитель музики має збагатити діагностичну функцію, а саме: набуття знань щодо психологічних особливостей сприйняття творів музичного, образотворчого мистецтв, а також пізнавальних можливостей учнів; уміння вчителя тримати в полі зору всіх учнів разом і окремо кожного з метою визначення темпу і характеру їхньому прогресу в навчанні; знання особливостей ставлення учнів до предмета і на цій основі вміння раціонально організовувати свою роботу; вміння аналізувати навчальні ситуації, що виникають на уроці чи в позакласній художньо-творчій роботі, корегувати свою діяльність, приймати вірні та конструктивні рішення.

У висновках доцільно зазначити, що творчість - звичайно різнобічне поняття, по- перше, це розумова практична діяльність, результатом якої є побудова оригінальних неповторних цінностей та перетворення матеріального світу і духовної культури; по-друге, це діяльність людини, що перетворює природний та соціальний світ в співвідношенні з її потребами, на основі об'єктивних законів діяльності. Отже, творчість є одним з головних визначень людської суттєвості, саме спроможність до творчої діяльності характеризує особистість та підкреслює її своєрідність.

творча особистість вчитель музика

Література

1. Выготский Л.С. Психология развития как феномен культуры. /Избран. Психол. Труды. // Лев Семенович Выготский; под ред. М.Г. Ярошевского. -- М., Воронеж, 1996. -- 512 с.

2. Деркач А.А. Профессионализм деятельности в особых экстремальных условиях. /А.А. Деркач, Зазыкин. -- М.: РАГС, 1998. -- 178 с.

3. Рудницька О.П. Педагогика: загальна та мистецька: Навчальний посібник. /Оксана Петрівна Рудницька. -- Тернопіль: навчальна книга -- Богдан, 2005. -- 360 с.

4. Рудницька О.П. Музика і культура особистості: проблеми сучасної педагогічної освіти: навч. посіб. /Оксана Петрівна Рудницька. -- К.: ІЗМН, 1998. -- 248 с.

5. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Сисоєва -- К.: Міленіум, 2006. -- 346 с.

Размещено на Allbest.ru