Стратегії ведення переговорів як необхідна складова змісту навчання міжкультурної компетентності студентів європейського вишу
Знайомство з головними стратегіями ведення переговорів як необхідної складової змісту навчання міжкультурної компетентності студентів європейського вишу. Загальна характеристика британського, американського та австралійського мовленнєвого етикету.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 05.02.2019 |
Размер файла | 34,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Стратегії ведення переговорів як необхідна складова змісту навчання міжкультурної компетентності студентів європейського вишу
У статті аргументовано доцільність формування у студентів стратегій ведення міжнародних переговорів у процесі вивчення іноземної мови у вищому навчальному закладі. Проаналізовано й узагальнено характеристики британського, американського й австралійського мовленнєвого етикету й культур загалом, зокрема стосовно ведення переговорів англійською мовою. Розглянуто лінгвістичні аспекти англомовних переговорів, серед яких вибір ефективних стратегій, доцільного словника для досягнення позитивного результату у переговірному процесі.
На тлі зорієнтованість загальнополітичного курсу країни суспільних подій 2013 - 2014 років в на зближення з європейськими державами, а Україні викарбувалась чітка також все яскравіше проявляються орієнтири українського суспільства на такі пріоритетні європейські цінності, як справедливість, високий рівень культури (спілкування, духовної, екологічної та ін.), безпека і соціальна захищеність, загальнонаціональний добробут і взаємодопомога. Такі цінності сьогодні формують основу мотиваційної сфери громадян країни, зокрема найактивніших - молоді. В умовах загострених протистоянь (культурно-національного, економічно-політичного та міжкультурного характеру), а також в умовах побудови якісно нової платформи для прозорої і продуктивної міжнародної багатовекторної співпраці України з країнами ЄС та провідними європейськими й світовими інститутами, уміння успішно вести переговори видається ключовою необхідністю для майбутніх фахівців - студентів європейського вишу. Підписання угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом, розвиток єдиного освітнього простору вищої освіти у країнах Європи в часи пошуку реальних способів мирного урегулювання надскладної ситуації, що склалась у нашій державі, фактично “роблять” кожного студента потенційним учасником переговірного процесу, носієм інформації і комунікантом, що здатен вплинути на хід розвитку подій.
Загальноприйнята мова міжкультурного спілкування - англійська. Саме англомовні стратегії ведення переговорів є найактуальнішими з точки зору доступу до цільової аудиторії (світової спільноти), а також до інформації. Зважаючи на вищезазначене, стаття присвячена проблемі формування англомовних стратегій ведення переговорів у студентів вищих навчальних закладів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема стратегій знаходиться у фокусі низки наукових галузей, таких як лінгвістика, соціально-політичні науки та методика навчання іноземних мов. Філологи розглядають стратегії у різних типах усних та письмових дискурсів (А. Габіддуліна, О. Галапчук), у різних мовах, а також стратегії мовленнєвого спілкування (Ф. Бацевич). У методиці вчені здебільшого виокремлюють когнітивні та комунікативні стратегії у складі навчально-стратегічної компетентності (Е. Кохен, С. Ніколаєва,
Р. Оксфорд). У соціально-політичних науках предметом наукового інтересу є власне стратегії ведення переговорів на прикладі соціальних взаємодій, у тому числі ситуацій міжкультурного спілкування (А. Дегтеренко, Е. Роджерс).
Метою ж цієї статті є проаналізувати та обґрунтувати аспекти змісту формування у студентів англомовних стратегій ведення переговорів у процесі їх іншомовного навчання у ВНЗ у контексті сучасних пріоритетів суспільства.
Виклад основного матеріалу. В умовах глобалізації міжнаціональні взаємини окремих держав великою мірою залежать від світової спільноти. Провідні міжнародні організації, потужні держави мають важелі впливу на взаємини між країнами та на життя громадян окремих країн. Встановлення й розвиток міжнародних відносин відбувається як на рівні міждержавному, так і на рівні міжособистісних контактів. Порозуміння й продуктивне співіснування представників різних країн, націй чи культур залежить від уміння налагоджувати дружні взаємини, тобто адекватно й стратегічно правильно передавати своє повідомлення співрозмовнику таким чином, щоб воно було зрозумілим й прийнятим, а також спонукало до продуктивного реагування з боку співрозмовника. Тому оволодіння стратегіями ведення переговорів стає щораз необхіднішим для фахівців різних спеціальностей, а особливо для фахівців, чия професійна діяльність пов'язана з соціальною сферою, а також сферою міжнародних відносин.
У широкому сенсі переговори тлумачать як розмову чи бесіду з метою обмінятися думками або домовитися про що-небудь [3, 533]. У контексті здійснення зовнішньої діяльності, переговори трактують як метод досягнення угоди шляхом ділового спілкування, коли обидві сторони мають як спільні, так і протилежні інтереси [2, 20]. Пріоритетною ціллю іншомовного навчання студентів ВНЗ визначено формування іншомовної міжкультурної компетентності, тому в контексті цієї навчальної мети необхідно формувати стратегії ведення міжнародних переговорів англійською мовою.
Переговірний процес передбачає три етапи: докомунікативний, під час якого відбувається підготовка до ведення переговорів: збір інформації, аналіз проблеми й визначення мети; комунікативний - діалог учасників; посткомунікативний, під час якого здійснюється аналіз переговорів [2, 20]. Виходячи з базової структури переговорів, очевидно, що для успішного ведення переговорів англійською мовою, студентам слід розвивати стратегічне мислення, прогностичні вміння, здатність проводити чітку й послідовну лінію мовленнєвої поведінки у відповідності до власних комунікативних цілей та загальної мети переговорів, а також уміння змінювати лінію мовленнєвої поведінки залежно від ходу комунікативного процесу Формування й розвиток вище згаданих умінь, що входять до складу стратегічної компетентності, у свою чергу передбачає оволодіння конкретними стратегіями й тактиками спілкування, вибір адекватних й доцільних англомовних висловлювань, використання широкої палітри мовних засобів, що дозволять досягти позитивного результату у переговорах.
Фахівці у сфері міжнародних відносин розрізняють традиційно жорсткий, м'який та принциповий стратегічні підходи до ведення переговорів [2]. Вони також розглядають особливості ведення переговорів з огляду на культури різних країн та особливості дипломатії різних країн.
Визначальною для успішного оволодіння стратегіями ведення міжнародних переговорів англійською мовою, зокрема на теренах Європи, є англійська дипломатія, що вважається класичною і стала “наріжним каменем” у процесі формування світової дипломатії і культури міжнародних відносин загалом [2]. Ключові характеристики англійської дипломатії, з якими повинні бути обізнані студенти європейських вишів:
1) бездоганне знання англійців предмета чи проблеми, що підлягає вирішенню, високий професіоналізм;
2) схильність британців до замовчування, натяків, таємних домовленостей, уникання категоричності;
3) виняткова ввічливість британців і мовчазність у розмові з незнайомими особами;
4) уміння вибирати найкращий час для переговорів;
5) холоднокровність у критичних ситуаціях;
6) суворі вимоги до пунктуальності;
7) зайва самовпевненість деяких британських переговірників, що не дає змогу побудувати стосунки на паритетній основі;
8) дип. традиції Британії часто різняться від загальноєвроп. [2].
Для того, щоб бути активним учасником англомовного дискурсу, студенти європейських вишів повинні також володіти інформацією про культурні особливості інших англомовних країн світу, зокрема риси американської культури ведення перемовин, якій властиві голосне висловлювання та простіші у порівнянні з британськими правила етикету, а також австралійської культури ведення перемовин. Австралійці, на відміну від британців, більш відкриті і прямолінійні у розмові з іншими; представники австралійського континенту мають велике почуття гідності і шанують свого співрозмовника, майстерно встановлюють контакти і вміють притягувати до себе, а також є фахівцями своєї справи, інтелігентами [2, 111 - 114]. Окрім культурно-соціальної складової ведення перемовин, що головним чином є предметом професійної зацікавленості фахівців міжнародних відносин та дипломатії, студентів європейського вишу цікавить інший бік проблеми англомовних переговорів - лінгвістичний.
Особливості переговорів на рівні мови і мовлення розглядають фахівці у сфері міжкультурного спілкування та лінгвістики. Науковці виділяють такі три групи стратегій у перемовинах: стратегії для реалізації самої події перемовин, стратегії для реалізації міжособистісного компоненту, стратегії для організації усного чи письмового тексту так, щоб він був добре оформлений з потрібними акцентами тощо [4, 27]. У здійсненні перемовин дуже важливим є вибір слів для висловлювання. Перенасиченість мовлення великою кількістю специфічних фахових термінів може справити враження про мовця як про зарозумілу людину; обережно потрібно ставитись і до евфемізмів, оскільки обираючи такі слова подія, явище, певний факт може набути особливого “забарвлення”, що не завжди є бажаним у кінцевому результаті [4, 28]. Щодо вибору мовних засобів фахівець-філолог у сфері переговорів Дж. Малхоланд пропонує низку порад [4, 28 - 32]:
1. Слід не поспішати давати назви речам чи миттєво приймати назви, які пропонують співрозмовники, не проаналізувавши спершу чи підходять вони для ваших цілей.
2. Слід бути пильним у виборі більш конкретних позначень чи, навпаки, більш загальних.
3. Використання узагальнень спонукає співрозмовників прийняти кожен елемент у цій узагальненій фразі.
4. Надто об'ємні іменникові словосполучення можуть спантеличувати.
5. Для висловлення оцінки потрібно уважно обирати прикметники.
6. Треба пильно обирати пасивні чи активні дієслівні конструкції і продумувати коли варто згадувати виконувача дії, а коли - ні.
Висновки
міжкультурний студент мовленнєвий
Формування стратегій ведення переговорів є пріоритетом у галузі мовної вищої освіти, що зафіксовано у документах держаного та міжнародного рівнів: у Законі про вищу освіту в Україні, у Загальноєвропейських Рекомендаціях з мовної освіти, у провідних посібниках з методики викладання іноземних мов [1], робочих програмах університетів та низці інших європейських й українських документів. З огляду на сучасні запити суспільства, студенти європейського вишу повинні бути здатними до успішного ведення міжнародних переговорів англійською мовою і враховувати при цьому культурні особливості країн
Європи, англомовних країн, правила мовленнєвого етикету. Однак, уміння вести переговори як складова змісту іншомовного навчання потребує цілісних практичних методичних розробок, що уможливлять якісне оволодіння студентами відповідними стратегіями ведення переговорів англійською мовою у процесі міжкультурного спілкування, у чому вбачаємо подальші перспективи досліджень проблематики.
Література
міжкультурний студент мовленнєвий
1.Методика формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетенції: курс лекцій: навч.-метод. посібник для студ. мовних спец. осв.-
2..кваліф. рівня “магістр” /Бігич О.Б., Бориско Н. Ф., Борецька Г Е. [та ін.]; заред. С.Ю. Ніколаєвої. - К.: Ленвіт, 2011. - 344 с
3..Навчально-методичний посібник з курсу “Стратегія і тактика ведення переговорів” для студентів спеціальності “Міжнародні відносини ” / За ред. А.М. Дегтеренко. - Маріуполь, 2011. - 196 с.
4..Сучасний тлумачний словник української мови: 60 000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. -Х.: ВД “Школа”, 2009. - 832 с.
5..Mulholland J. The Language of Negotiation: A Handbook of Practical Strategies for Improving Communication // Joan Mulholland. - London: Routledge, 2002. - 229 p.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Психолого-дидактичний аналіз змісту, умов й форм взаємодії викладачів й студентів у процесі навчання. Мотивація як рушійна сила навчального процесу. Рівні оволодіння знаннями та способи їх перевірки. Самостійна робота студентів: контроль та самоконтроль.
реферат [33,2 K], добавлен 16.10.2010Зміст навчання технічно обдарованих студентів у ВНЗ Німеччини за збагаченими навчальними планами і програмами. Досвід використання стратегії прискорення німецьких ВНЗ щодо організації навчання. Умови ефективного запозичення німецької позитивної практики.
автореферат [77,6 K], добавлен 04.04.2009Огляд видів стимулів навчання. Дослідження ефективності різних методів стимулювання навчальної діяльності студентів. Аналіз ставлення українських студентів до навчання у вищому навчальному закладі. Особливості формування пізнавальних інтересів студентів.
дипломная работа [81,5 K], добавлен 27.05.2014Історія виникнення мовленнєвого етикету та його особливості. Методика роботи над формуванням мовленнєвого етикету у початкових класах. Формування мовленнєвого етикету на уроках читання. Експериментальне підтвердження запропонованої методики навчання.
дипломная работа [119,1 K], добавлен 06.11.2009Методики активного навчання проведення практичних занять з дисципліни "Податкова система" для студентів. Особливості процесу формування професійної компетентності студентів у навчальному процесі. Рекомендації для розробки ситуаційних задач з дисципліни.
статья [26,1 K], добавлен 22.02.2018Аналіз проблеми формування креативної компетентності студентів вищих навчальних закладів культурно-мистецького профілю. Вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх фахівців, яка базується на широкому спектрі креативних технологій викладання.
статья [26,5 K], добавлен 18.12.2017Етапи формування інформаційно-технологічної компетентності майбутніх лікарів і провізорів під час навчання дисциплінам природничо-наукової підготовки. Вплив посібників, створених для навчання майбутніх фахівців, на процес формування їх ІТ-компетентності.
статья [329,5 K], добавлен 13.11.2017Дослідження різних аспектів формування україномовної соціокультурної компетентності студентів вищих педагогічних навчальних закладів, яка забезпечує соціокультурну мобільність майбутніх учителів. Аналіз пріоритетів соціокультурної парадигми освіти.
статья [26,0 K], добавлен 06.09.2017Особливості впливу активних методів навчання на формування позитивної мотивації студентів вищих навчальних закладів. Характеристика місця і сутності змагальних методів навчання у системі активних методів навчання при вивченні курсу "Політична економія".
курсовая работа [42,1 K], добавлен 30.01.2010Читання як культура сприйняття писемного мовлення. Етапи роботи з текстом. Використання публіцистичних текстів англомовної преси для формування вмінь переглядового читання у студентів-філологів. Система вправ для формування компетентності у читанні.
курсовая работа [55,0 K], добавлен 20.05.2019