Дуалізм і біхевіоризм кредитно-модульної системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК378.016.611

Дуалізм і біхевіоризм кредитно-модульної системи

Н.М. Наварчук

Буковинський державний медичний університет

З метою підготовки високопрофесійних спеціалістів в умовах кредитно-модульної системи необхідно дотримуватись схеми структурованих по висхідній навчальних комплексів: базовий ліцей - медичний коледж - університет - медична університетська клініка. Це буде сприяти значущому професійному становленню студента, підтримці і розвитку особистих природних даних, а також проведенню комплексу адекватних заходів для вибору оптимальної спеціалізації, з урахуванням його власних потреб і можливостей, а також соціально-економічної ситуації на ринку праці. Для оптимізації цього процесу необхідно застосовувати нові комп'ютерні, мультимедійні і комунікаційні технології. Кредитно-модульна система передбачає нові вимоги до статусу викладача, який на сучасному рівні повинен бути грамотним консультантом- модератором-модернізатором навчального процесу. Важливо підвищити об'єктивність тестового оцінювання, пам'ятаючи, що основне завдання викладача - не навчити студента вирішувати тести, а навчити його клінічно мислити, що досягається тільки в процесі спілкування.

кредитний модульний коледж університет

То prepare highly qualified specialists in credit-modular system, we must comply with the scheme of structured ascending educational systems: Basic College - College of Medicine - University - Medical University Clinic. This will facilitate meaningful professional development of student, support and development of natural personal data as well as a complex of adequate measures for the optimal selection of specialization, based on its own needs and capabilities as well as the socio - economic situation in the labor market. To optimize this process, it is necessary to use new computer, multimedia and communication technologies. Credit- modular system provides new requirments to the status of the teacher, whom to date has to be a competent consultant moderator - modernizer of the learning process. It is important to increase the objectivity of the test evaluation, bearing in mind that the main teacher's task is not to teach student to solve tests, but to teach him to think clinically, which may be achieved only in the communication process.

Вступ. Вишу освіту можна визначити як сукупність знань і умінь, які можна отримати у відповідних навчальних закладах, які є третім і останнім ступенем системи сучасної освіти (після початкового і середнього). Важливо відзначити, шо виша освіта як процес пов'язана із соціалізацією індивіда, причому набагато більш складною і глибокою, ніж в умовах початкової та середньої школи.

Здобуття вишої освіти дозволяє перейти у виший прошарок суспільства (але не гарантує цього). Практично в усіх сучасних суспільствах еліта (політична, економічна, наукова, творча) складається з людей, які обов'язково мають вишу освіту.

За умов прагнення молоді до вишої освіти одним з найважливіших напрямів педагогічної діяльності є формування у підростаючого покоління мотивації до самостійного і свідомого обрання професії. Вишцм навчальним закладам доцільно використовувати ресурси додаткової освіти з метою професійної орієнтації школярів, “наближення” їх до вірогідного вибору профілю, задоволення індивідуальних освітянських інтересів [1]. Існує безліч визначень поняття профорієнтації. Профорієнтація є узагальненим поняттям одного із компонентів загальнолюдської культури, яке має прояв у формі турботи суспільства про професійне становлення підростаючого покоління, підтримки і розвитку природних даних, а також проведення комплексу спеціальних заходів сприяння людині у професійному самовизначенні і виборі оптимального виду зайнятості, з урахуванням її потреб і можливостей, а також соціально-економічної ситуації на ринку праці [7]. Для залучення абітурієнтів необхідно ство-рювати всі програми, в тому числі і освітянські, на основі застосування нових комп'ютерних, мультимедійних і комунікаційнихтехнологій-поіужного інструмента обробки, інтерпретації, презентації і трансляції інформації. Кожна людина на певному етапі життя ставить собі запитання - яку професію обрати? Щоб допомогти людині визначитись з професією і зробити правильний вибір, є необхідним проведення серйозної профорієнтаційної роботи, яка є науково обґрунтованою системою психолого-педагогічних і меди- ко-біологічних заходів по наданню молоді особистіс- но-орієнтованої допомоги у виявленні і розвитку здібностей і схильностей, професійних і пізнавальних інтересів у виборі професії [11]. Психологічний супровід системи профорієнтаційної роботи здійснюється і на рівні ВНЗ. Головним завданням є формування у школяра або абітурієнта внутрішньої готовності до свідомого і самостійного вибору професії, корекції і реалізації своїх професійних планів і перспектив.

Основна частина. Кредитно-модульна система навчання на Заході розрахована переважно на про- фесійно-орієнтованих і мотивованих людей з середньою спеціальною або неповною вищою загальною освітою, які насправді хочуть вчитися медицини і мають на меті певний кінцевий результат. В Україні ж це випускники шкіл, ліцеїв або медичних коледжів [3]. Можна вважати за досягнення, що у деяких медичних вишах, в томе числі і нашому, впроваджена практика прийому студентів з середньою спеціальною освітою на другий курс медичного факультету. Це є надзвичайно позитивним фактором у сучасній медичній освіті, оскільки такі студенти є максимально мотивованими, мають базові клінічні знання, є більш зацікавленими в їх поглибленні і прикладному значенні кожної дисципліни. Вони вже відповідають визначенню поняття профорієнтації згідно з “Енциклопедією соціології”. Це процес визначення індивідом того виду трудової діяльності, в якій він хоче себе проявити, усвідомлює свої схильності і здібності і має відомості про засоби набуття знань, умінь і навичок задля оволодіння конкретною професією [4]. Вони є самовизначеними, оскільки мали можливість відчути себе працівниками медичної сфери. Робота педагога з “старшими студентами” значно відрізняється від такої з “школярами”. Досвід викладання анатомії за 2 роки свідчить про те, що такі студенти потребують більш “клінічної” анатомії, оскільки знаються на клінічних дисциплінах і прагнуть отримані знання з анатомії застосовувати до вже відомих їм нозологіч-них форм. Доцільно, щоб з такими студентами працювали досвідчені, клінічно орієнтовані викладачі. За статистикою, більшість першокурсників вибрали медичну спеціальність, орієнтуючись на престижність (за їхніми уявленнями про її суть), сімейні традиції, поради родичів і знайомих. Інші мають реальне уявлення про істинну суть медичного буття через трудові навички санітара, фельдшера чи медсестри. Саме тому є актуальним створення чи збереження наявних (горді тим, що в БДМУ це є) навчальних комплексів, структурованих по висхідній: базовий ліцей - медичний коледж - університет - медична університетська клініка. Це дасть змогу, починаючи зі старших класів, майбутнім першокурсникам медичних університетів цілеспрямовано і свідомо робити реальні кроки до здобуття майбутньої професії [9]. Повинно бути розуміння, що для успішного за-вершення медичної освіти важливо мати не тільки високий загальноосвітній фундамент, але й ні з чим незрівнянні, більш за все необхідні саме лікарю якості - альтруїзм, толерантність, доброту душі, гуманізм. Більшість наших студентів вступає до ВНЗ не за покликом до конкретної науки чи професії, а за вимогою батьків, з небажання служити в армії, прагнучи ще кілька років пожити “на всьому готовому”. Мотивація до самого навчання у таких студентів відсутня, вчитися їх змушують адміністрація вишів і викладачі. Однак відрахувати їх теж не завжди реально, оскільки більшість платить за навчання, і ці “комерційні гроші” складають значну частку бюджетів ВНЗ. Крім того, кількість студентів і викладачів вишів є взаємопов'язаною: відрахування студентів веде до скорочення професорсько-викладацького складу [5]. Ця проблема вдало вирішується за рахунок другого курсу на базі медколеджу: на місця відрахованих студентів вступають випускники коледжів.

У сучасних умовах значно зростає роль викладача, який здатен сформувати невимушену, доброзичливу атмосферу роботи з студентами задля більш яскравого розкриття особистісних уподобань і творчого потенціалу; який може змоделювати у студента окремі елементи професійного, життєвого і осо- бистісного самовизначення, при цьому вміти критично аналізувати і оцінювати. Кредитно-модульна система передбачає новий статус викладача-кон- сультанта, який не повинен переказувати відомі і широко доступні тексти з підручників, а має бути модератором і модернізатором своєї дисципліни, готовим відповісти на будь-які запитання своїх вихованців. При цьому викладач повинен звертати увагу на стиль і виразність мови, логіку побудови відповіді, грамотність висловів, знання і вміння користування термінологією, етичність у висловлюваннях, уміння демонструвати наочний матеріал. В сучасних умовах необхідно значно підняти планку професійного рівня викладача для підвищення статусу викладача. Рейтингова система, яка введена у БДМУ, дозволяє диференціювати заробітну плату залежно від його професійного рівня (кількість публікацій та інша робота), корінним чином змінила суть і форму атестації науково-педагогічних кадрів. Але на сьогодні доцільно ретельніше ставитись і до підбору нових кадрів. Людина, яка бере на себе відповідальність за підготовку майбутніх лікарів, не повинна бути тільки спеціалістом у власній дисципліні, не тільки високо- інтелектуальною особистістю, але і справжнім педагогом, який зуміє донести свої знання до кожного студента, зацікавити власним прикладом і спонукати до нових перспектив. На жаль, існує і спотворене сприйняття ролі викладача у кредитно-модульній системі - коли педагог вважає, що основна його функція є чисто контролюючою: студент самостійно вивчив тему - опитаний - оцінений. Вважаємо, що така тактика є неприйнятною в процесі викладання анатомії, оскільки анатомія є фундаментальною дисципліною, труднощі у вивченні якої першокурсник само-тужки подолати не спроможний. Розуміння предмета вимагає грамотного і адекватного пояснення матеріалу.

Загалом Болонська система націлена на стимуляцію виконання навчального плану: регулярно відвідувати лекційні і практичні заняття, брати участь у роботі гуртка, виконувати НДР і самостійну роботу [2]. В такому випадку старанний студент, який не пропускав занять, “заробив” додаткові бали на самостійній роботі, непогано підготувався до теоретичного модульного контролю, механічно завчив тести апріорі, - може отримати вищу оцінку, ніж здібний студент, який не відвідав декілька занять з поважної причини або не виявляв на них активності, хоча готувався самостійно (якщо взагалі буде допущений до модуля). Особливо цікавим є питання відвідування лекцій: Болонська система передбачає вільне відвідування, у нашому випадку - це невиконання навчальної програми [8]. У зв'язку з цим необхідно сформувати єдиний підхід до вирішення даної проблеми.

Є ще й інша складова у викладацькій роботі - кон- трольно-оцінююча. Але максимальну роль тут відіграє тестово-комп'ютерна система контролю. Основною проблемою при кредитно-модульній системі навчання є необхідність оцінювання на практичному занятті кожного студента [6]. При 90-хвилинній тривалості практичного заняття і наявності 11-15 осіб у групі на індивідуальну роботу з кожним студентом згідно з методичною розробкою можна виділити не більше 3 хв, що для об'єктивного оцінювання дуже мало, враховуючи різні психотипи: один може влучно дати відповідь, іншому потрібен час на роздуми і формулювання. Таким чином, тестування студентів є реальною необхідністю для виставлення оцінки. Для проведення об'єктивного тестування необхідна наявність достатньої кількості тестів до кожної теми. Тести вимагають постійного вдосконалення, зміни позиції правильної відповіді і послідовності тестів у варіанті. Слід враховувати, що сучасні студенти мають такі технічні можливості, яких не існувало раніше (наприклад, можуть сфотографувати на мобільний телефон роздруковані завдання або, якщо вдасться, навіть еталони відповідей). Тому оптимальним варіантом є використання комп'ютерних програм, що вимагає створення комп'ютерного класу на кожній кафедрі [10]. Опис ситуації в тесті повинен бути максимально коротким, без зайвої деталізації. Завдання викладача - не навчити студента вирішувати тести, а навчити його клінічно мислити. Тому в наборі тестів повинні міститися завдання, які не тільки перевіряють запам'ятовування, а й уміння логічно мислити. Не принижуючи значення теоретичної підготовки, повинні відзначити, що вона є лише умовою для освоєння практичних навичок, які на кафедрі анатомії повинні відпрацьовуватися на трупному матеріалі. Завжди слід пам'ятати, що ми повинні сприяти формуванню у студентів клінічного способу мислення, що досягається тільки в процесі спілкування.

Висновки. Незважаючи на значні досягнення у розвитку кредитно-модульної системи в українській медичній освіті: прогресивний підхід до створення комп'ютерних і комунікаційних технологій, індиферентне вирішення системи кредитів, потребує уваги аспект підвищення ролі сучасного викладача як модератора і модернізатора навчального процесу, який максимально сприятиме підготовці високо- професійних спеціалістів медичного профілю завдяки використанню новітніх освітніх програм.

Література

1. Вища медична освіта України на сучасному етапі / В. В. Лазоришинець, М. В. Банчук, О. П. Волосовець [таін.] // Проблеми сучасної медичної науки та освіти. -- 2008. -- №4.-С.5-10.

2. Вища освіта України і Болонський процесс: навч. про-грама/ [розроб.: М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шин- карук та ін.].--К.; Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2004. --18 с.

3. Медична освіта у світі тав Україні / [Ю. В. Поляченко, В. Г. Передерій, О. П. Волосовецьтаін.].-К.: Книга плюс, 2005.-383 с.

4. Згуровський М. 3. Стан та завдання вищої освіти України в контексті Болонського процесу / М. 3. Згуров- ський.-К.: Політехніка, 2004.-76 с.

5. Лісовий В. М. Якість освіти в контексті Болонського процесу: реалії та перспективи/В. М. Лісовий, В. А. Капустник // Медична освіта. -- 2010

6. Мілерян В. Є. Методичні основи підготовки та прове-дення навчальних занятьвмедичнихвузах/В. Є. Мілерян. --Київ, 2006.-80 с.

7. Никитина Е. В. Психологическое сопровождение про-фориентационной работы в школе / Е. В. Никитина // Эк-стернат. РФ. --http://www.ext.spb.ru

8. Пидаев А. В. Болонский процесс в Европе / А. В. Пида- ев, В.Г. Передерий. -- Одесса: Одес. гос. мед. ун-т, 2004. -- 192 с.

9. ПикалюкВ. С. Чи вдалася болонська система підготов-ки лікарів? / В. С. Пикалюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія.--2011.--Т. 10,№4. --С. 114--115.

10. Обоснование необходимости изучения оперативной хирургии и топографической анатомии при вхождении в Болонский процесс / Т. В. Семенова, Д. В. Сироид, И. В. Жук [и др.] // Вісник Вінницького національного медичного університету.--2006.--Т 10, № 2. -- С. 296--298.

11. Сластенин В. А. Психология и педагогика / В. А. Сла- стенин, В. П. Каширин. -- М.: Академия, 2008.--480 с.

Размещено на Allbest.ru